ДНУ здійснює наукову діяльність за всіма пріоритетними напрямками, визначеними чинним законодавством України ...
Версія для друку

Події

УКРАЇНА ДОЛУЧИТЬСЯ ДО ПЛАТФОРМИ ЮНЕСКО З ОБМІНУ НАУКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЩОДО ПАНДЕМІЇ COVID-19

Україна долучиться до відкритої платформи з обміну досвідом, зокрема науковою інформацією, з боротьби та подолання наслідків пандемії COVID-19. Така платформа буде створена під егідою ЮНЕСКО. Це буде єдина платформа, де триватиме відкритий обмін науковими даними, ініціативами та інноваціями у сфері індивідуального захисту, лікування, моніторингу та прогнозування поширення вірусу. Також важливо, що вона матиме й блок з подолання соціальних та економічних наслідків, зокрема продовження освітнього процесу.
Детальніше.




Визначено переможців обласних конкурсів “Краща рада молодих вчених” та “Кращий молодий вчений” 2019 року

За результатами оцінювання запитів, які надійшли від молодих вчених закладів вищої освіти та науково-дослідних установ для участі в обласному конкурсі “Кращий молодий вчений” у 2019 році на заключному 3 засіданні конкурсної комісії, яке пройшло 31 жовтня 2019 року, обрано та затверджено список із 12 переможців – молодих вчених (по 4 напрямах: економічний, технічний, гуманітарний, медичний), які отримають цінні подарунки та відповідні дипломи:
Економічний:
Гвініашвілі Тетяна Зубарівна (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара) – 97,0 балів;
Юрченко Наталія Іванівна (Дніпровський державний аграрно-економічний університет) – 65,7 балів;
Безугла Людмила Сергіївна (Дніпровський державний аграрно-економічний університет) – 34,5 балів.
Технічний:
Поляков Юрій Євгенович (Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова Національної Академії Наук України) – 268,1 балів;
Шустов Олександр Олександрович (Національний технічний університет «Дніпровська політехніка») – 203,4 балів;
Адамчук Андрій Андрійович (Національний технічний університет «Дніпровська політехніка») – 193,9 балів.
Гуманітарний:
Легеза Євген Олександрович (Університет митної справи та фінансів) – 298,2 балів;
Шаблистий Володимир Вікторович (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ) – 271,0 балів;
Шинкаренко В`ячеслав В`ячеславович (КЗВО "Дніпровська академія неперервної освіти " Дніпропетровської обласної ради") – 99,3.
Медичний:
Алексєєва Анна Анатоліївна (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара) – 93,0 балів;
Ходжук Мохамад Ісович (Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України») – 89,9 балів;
Колесникова Катерина Вадимівна (Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський») – 68,1 бал.

За результатами оцінювання запитів, які надійшли від рад молодих вчених закладів вищої освіти та науково-дослідних установ для участі в обласному конкурсі “Краща рада молодих вчених” у 2019 році на заключному 3 засіданні конкурсної комісії, яке пройшло 31 жовтня 2019 року, обрано та затверджено список із 3 переможців, які отримають цінні подарунки:
Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (І місце) – 175, 57 балів;
Дніпровський державний аграрно-економічний університет (ІІ місце) – 174,6 балів;
Державний вищий навчальний заклад «Український державний хіміко-технологічний університет» (ІІІ місце) – 129,4 балів.

Законопроєкт щодо змін у вищій освіті підтримано у 1 читанні
Верховна Рада України підтримала законопроєкт щодо змін у сфері вищої освіти. Він пропонує нові підходи в управлінні закладами, удосконалює механізм вступу та дає стимули для ефективної роботи ректорів та передбачає електронне ліцензування вишів, KPI в договорах з ректорами та відкликання диплому за плагіат.
Детальніше

Безкоштовний пошуковий сервіс для науковців
МОН запустило новий безкоштовний пошуковий сервіс для науковців, він базується на відкритих даних з усього світу. В Україні з'явився новий сервіс для науковців – OPEN UKRAINIAN CITATION INDEX (OUCI). Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених. OUCI вже доступний за цим посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/
Детальніше

МОН СПІВПРАЦЮВАТИМЕ З GOOGLE НАД ПОКРАЩЕННЯМ ВИЩОЇ ОСВІТИ
МОН та Google планують покращувати цифрові навички викладачів вишів – першим кроком стануть відповідні онлайнкурси. Про це йшлося Міністра Ганни Новосад та директора з публічної політики та взаємодії з державними органами Google Вільсоном Вайтом.
Окрім цього, сторони домовилися працювати над адаптацією Google-класів для закладів вищої освіти. Це допоможе викладачам краще організовувати освітній процес, планувати заходи зі студентами тощо.
Також освітяни зможуть пройти відповідну сертифікацію з цифрових компетентностей.

УКРАЇНА ОТРИМАЛА ГРАНТ ПРОГРАМИ ЄС ЕРАЗМУС+ НА ОБМІН СТУДЕНТАМИ ТА ПРАЦІВНИКАМИ ВИШІВ
200 українських організацій спільно з більш як 270 європейськими партнерами отримали 2 тис 766 грантів для обмінів студентами та працівниками вишів. У межах Програми ЄС Еразмус+ усі учасники зможуть поїхати на навчання, практику, підвищення кваліфікації чи стажування до європейського або українського університету.
З усієї кількості місць, які отримали фінансування, 1142 гранти призначені для студентів, а 1624 – для працівників вишів. Загалом обмін відбудеться у такій пропорції:
• 839 грантів для навчання українських студентів, 303 – для європейських;
• 931 грант для стажування або викладання працівників українських вишів, 693 – для європейських.
За результатами обмінів між студентами всі отримані бали будуть перезараховані українським університетом та внесені у додаток до диплому. Викладачам зарахують такий досвід як підвищення кваліфікації.
Переможцями від України стали заклади вищої освіти, наукові установи, громадські, приватні та державні організації з різних регіонів країни. Серед них найбільшу кількість проєктів з мобільності виграли такі заклади:
• Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
• Львівський національний університет ім. Івана Франка;
• Національний університет “Львівська політехніка”;
• Український католицький університет;
• Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;
• Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського”;
• Національний університет “Києво-Могилянська академія”.
• До списку переможців також увійшли переміщені виші. Найпопулярнішими країнами-партнерами для обмінів з Україною стали Німеччина, Великобританія, Польща, Італія та Франція.

СТАЖУВАННЯ У ВИШАХ КАНАДИ ТА РОБОТА НАД СПІЛЬНИМИ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ПРОЄКТАМИ – МОН ТА MITACS ПІДПИСАЛИ УГОДУ ПРО СПІВПРАЦЮ
    Впродовж наступних трьох років українські студенти та вчені зможуть працювати над дослідницькими проєктами у вишах Канади. Вони також за можливості відвідуватимуть воркшопи та семінари провідних іноземних експертів. Це передбачено Угодою Міністерства освіти і науки з канадською організацією Mitacs. Документ днями набрав чинності.
    Угода дає змогу українським дослідникам брати участь у двох міжнародних програмах, якими опікується Mitacs.
   Перша з них – програма дослідницьких грантів Globalink Research Awards – призначена для українців, які навчаються в магістратурі, аспірантурі або докторантурі. Так, учасники працюватимуть над власними дослідницьким проєктом під керівництвом канадського та українського професорів. За умовами програми таке співробітництво триватиме від трьох місяців до півроку. У цей час для учасників можуть проводити тренінги з професійного розвитку.
   Інша програма – Globalink Research Internship – орієнтована на студентів-бакалаврів і має вже напрацьований механізм, за яким відбирають учасників. Так, на етапі оголошення конкурсу претендентам надають перелік пріоритетних тем, за якими проводитимуться дослідження у вишах Канади. Далі, після подачі заявки, вони проходитимуть співбесіду з потенційним науковим керівником. Відбір кандидатів проходить з урахуванням вже наявних знань, умінь та навичок. Тож чим ширше кандидат розкриє свій досвід і потенціал у заявці, тим більшою буде ймовірність його участі у програмі за конкретною темою.
   Торік понад півсотні українських студентів пройшли стажування за програмою Globalink Research Internship у більш як 30 закладах вищої освіти Канади. У 2019 році на участь у програмі надійшло 669 заявок, серед яких переможцями стали 81 студент-бакалавр. Важливо, що стажування для них є безкоштовним. Серед іншого, програма покриває медичне страхування, проживання та харчування учасників. За можливості вони також можуть відвідувати воркшопи, семінари та інші інтерактивні заходи.
   Співпраця МОН та Mitacs триватиме до грудня 2022 року. Далі партнери зможуть продовжити її ще на 3 роки.
Джерело: https://mon.gov.ua/ua/news/stazhuvannya-u-vishah-kanadi-ta-robota-nad-spilnimi-doslidnickimi-proyektami-mon-ta-mitacs-pidpisali-ugodu-pro-spivpracyu


Шановні колеги!
Пропонуємо Вашій увазі перелік обладнання. Зацікавленим у придбанні звертатися до науково-дослідної частини.
XTREME
Вимірювач
https://www.youtube.com/user/MicrotechTool новые разработки МИКРОТЕХ на youtube.
http://microtech.ua/img/cms/МІКРОТЕХ_каталог_55_ua прайс МИКРОТЕХ.

УКРАЇНА ДОЛУЧИЛАСЯ ДО ПІЛОТУ ЄС, В ЯКОМУ ІННОВАТОРИ ТА ДОСЛІДНИКИ МОЖУТЬ ОТРИМАТИ ГРАНТ ДЛЯ ПРОРИВНИХ ІДЕЙ
Україна почала співпрацю з пілотним проєктом Євросоюзу для розвитку проривних технологій та інновацій – Європейською радою інновацій (EIC). Вона створена для підтримки інноваторів, підприємців, невеликих компаній та вчених з яскравими ідеями та бажанням вийти на міжнародний рівень. Загальний бюджет пілоту становить понад 2 млрд євро на 2019-2020 рр.
Проєкт об'єднує у собі частину інструментів програми «Горизонту 2020», а також передбачає нові підходи та фінансові інструменти. Передбачені 3 таких інструменти:
• Pathfinder – гранти на передові дослідження нових технологій. Загальний бюджет становить близько 660 млн євро на 2019-2020 рр.
• Accelerator funding – фінансування інноваційних стартапів. Загальний бюджет становить понад 1,3 млрд євро на 2019-2020 роки.
• Зосередження на приватних інвестиціях (VC, Invest EU).
Також у межах проєкту надаватимуть необхідні консультації та створять мережу даних всіх проєктів та потенційних інвесторів.
З докладною інформацією щодо пілотного проєкту можна ознайомитися на сайті Європейської ради інновацій за посиланням

ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ 100 МЛН ГРН НА БАЗОВЕ ФІНАНСУВАННЯ НАУКИ У ВИШАХ
Кабмін затвердив порядок використання 100 млн грн, закладених цьогоріч у бюджет на базове фінансування університетської науки.
Кошти на базове фінансування надаватимуть за результатами державної атестації. Вона передбачає оцінювання не всього університету, а окремих його наукових напрямів. Загалом їх визначено 7.
Під час оцінювання враховуватимуть такі показники, як кадровий склад, фінансування, кошти, витрачені вишем на обладнання, кількість статей та наукових видань у «Scopus» та/або «Web of Science» тощо. Конкретна методика атестації наразі перебуває на фінальному етапі затвердження.
У підсумку кожен напрям відноситимуть до однієї з трьох груп – А, Б, В – або визнаватимуть таким, що взагалі не пройшов атестацію. З 1 вересня цього року отримати кошти на базове фінансування зможуть ті заклади, наукові напрями яких будуть віднесені до групи А. У майбутньому також передбачається, що базове фінансування надаватимуть для груп А і Б.
Ці виші зможуть використати отримані кошти за 2 основними напрямами:
1. проведення досліджень і розробок в межах наукового напряму;
2. розвиток інфраструктури, оновлення та модернізація матеріально-технічної бази наукової і науково-технічної діяльності.
Конкретний обсяг коштів, який одержить виш за науковим напрямом, розраховуватиметься за формулою, визначеною у затвердженому Порядку. У разі віднесення закладу до групи А та/або Б за кількома напрямами, обсяг визначається окремо для кожного з них.

Створення в Україні державних ключових лабораторій
Уряд прийняв рішення, що відкриває можливість створення в Україні державних ключових лабораторій (ДКЛ) – це будуть команди науковців, що об’єднуватимуться попри відомче підпорядкування та сферу досліджень для вирішення масштабних сучасних проблем. 
У постанові чітко прописана процедура створення ДКЛ. Так, отримати статус лабораторій зможуть як нові юридичні особи, так і об’єднання наукових груп наукових установ та/або університетів, академій, інститутів на основі договору про спільну наукову діяльність.
Для отримання статусу ДКЛ, треба буде подати такі документи:
• лист з визначеного напряму досліджень і розробок;
• обґрунтування надання статусу;
• план наукової і науково-технічної діяльності;
• положення про державну ключову лабораторію;
• копії установчих документів або копію договору про спільну наукову діяльність;
• інформаційну довідку щодо можливих джерел фінансування діяльності.
Ці документи надаються МОН, яке забезпечує їхній розгляд спеціальною міжвідомчою комісією. До неї увійдуть представники центральних органів влади, НАН, галузевих академій, Нацфонду досліджень, Наукового комітету Нацради з розвитку науки і технологій, закладів вищої освіти та наукових установ.
Статус ДКЛ вперше надаватиметься на 5 років. Потім цей термін може бути подовжено за результатами діяльності лабораторії.
Детальніше