Події

З 24 жовтня по 28 листопада 2023 р. ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» проводить курс вебінарів з підвищення кваліфікації на тему «Інновації як нові перспективи сталого розвитку економіки держави».
Основні завдання курсу:
Ознайомити з:
• особливостями модернізації повоєнної України;
• плануванням та комерціалізацією інтелектуальної власності;
• ключовими принципами створення успішного стартапу;
• основними засадами європейської освіти, науковими публікаціями, умовами участі у наукових проєктах Європейського Союзу, специфікою обміну молоддю в рамках міжнародної діяльності.
Опанувати:
• навички професійного розвитку в умовах воєнного стану;
• загальні засади та особливості охорони ОІВ;
• принципи складових вдалої інвестиційної пропозиції для представлення на інвестиційних та міжнародних заходах.
Курс призначено для широкого кола авторів наукових проєктів, розробників технологій, стартап-компаній, які планують брати участь у міжнародних конкурсах, грантових та стипендіальних програмах, а також для представників дослідницької сфери: закладів вищої освіти, науково-дослідних установ, студентів, аспірантів та молодих вчених ЗВО, виконавців науково-дослідних тем і міжнародних партнерств. Фахівців і представників громадськості, інноваційного бізнесу, інвестиційних фондів, венчурних компаній, які зацікавлені у реалізації спільних інноваційних проєктів, комерціалізації та впровадженні об’єктів інтелектуальної власності.
Детальніше

Фахівці відділу стандартизації та метрології НДЧ отримали сертифікат про підвищення кваліфікації на семінарі «Метрологічне забезпечення діяльності підприємств, організацій, установ регіону», який проводив ДП «Дніпропетровський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації». Сертифікат необхідний для працівників метрологічних служб підприємств та осіб, відповідальних на підприємстві за дотримання єдності вимірювань.

Міністерство освіти і науки України інформує про розміщення у відкритому доступі на офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України українською мовою «Рекомендацій зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID».
Ознайомитися з Рекомендаціями можна, перейшовши за посиланням.

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії. Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 20 червня 2023 року. Наказ МОН від 20.06.2023 № 768.

Університет Гронінгена (Нідерланди) пропонує українським вченим взяти участь у проєкті «Language Buddies», який покликаний допомогти українським науковцям публікуватися у міжнародних наукових журналах.
Докладніше.

З метою імплементації політики відкритого доступу в Україні ДНТБ України ділиться найкращими практиками та напрацюваннями колег у цій сфері. Інформація буде корисна для видавців журналів.
Докладніше.

До уваги науковців! Офіс підтримки вченого запрошує Вас взяти участь у науково-популярному проєкті «Книга від вченого». Мета проєкту - підтримка талановитих вчених, сприяння самореалізації та стимулювання подальшої творчої наукової діяльності через популяризацію професійних здобутків у суспільстві.

Видавництво «Bentham Science Publishers», яке є видавцем наукової літератури в галузях фармакології та медицини, технічних та суспільних наук, скасувало для українських дослідників плату за публікації в усіх своїх журналах до кінця 2023 року. Про це повідомляється на сайті Державної науково-технічної бібліотеки України.
Крім того, видавництво продовжило для дослідників з України до кінця цього року безкоштовний доступ до власних електронних колекцій журналів та книг. Наукові установи і заклади освіти України отримали доступ до понад 130 наукових журналів, більшість яких індексується провідними бібліографічними базами даних.
Дізнатися більше про ресурси видавництва та перевірити наявний доступ можна за посиланням.

МОН запустило платформу «Наука та бізнес», що є онлайн-майданчиком для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти, надає можливість бізнесу знайти науковий результат, а вченим – реалізувати власний потенціал і комерціалізувати результати наукового пошуку. Представники бізнесу, науковці та інноватори мають змогу взаємодіяти за допомогою сучасного інструменту – платформи «Наука та бізнес».
Платформа «Наука та Бізнес» допомагає:
• науковцям презентувати бізнесу свій науковий продукт або інноваційну розробку;
• бізнесу розмістити запити щодо затребуваних наукових продуктів та інновацій;
• знайти партнерів для виконання спільних проєктів;
• замовити науково-технічну експертизу;
А також забезпечує:
• доступ до баз даних наукових розробок і актуальних потреб бізнесу;
• доступ до інформаційної та консультаційної підтримки для науковців і бізнесу;
• спрощений пошук партнерів для реалізації спільних проєктів як серед науковців, так і серед представників бізнесу;
• перехід процесу комунікації в онлайн режим;
• популяризацію науки, інновацій і бізнесу, орієнтованого на високотехнологічні ринки.
Науковці (працівники університетів, наукових установ) завдяки платформі можуть:
• комерціалізувати наукові результати;
• впровадити інноваційну продукцію;
• знайти партнерів;
• отримати доступ до дослідницької та інноваційної інфраструктури;
• залучити інвестиції;
• отримати дохід від передачі прав на використання інтелектуальної власності.
Можливості для бізнесу:
• скорочення витрат на дослідження на ранніх етапах;
• доступ до найкращих наукових та інженерних рішень у конкретних сферах;
• посилення конкурентоспроможності шляхом виготовлення високотехнологічної продукції;
• залучення інвестицій.
Як працювати з платформою «Наука і бізнес» можна ознайомитись за посиланням.

«У зв'язку з безпрецедентним проявом відкритої, жорстокої широкомасштабної агресії російської федерації проти України, атаками на українські міста, жорстокими вбивствами цивільного населення, руйнуванням і пошкодженням житлових будинків, закладів освіти та закладів охорони здоров’я, співробітництво в галузі освіти та науки з країною-агресором повністю припинено, а перспективи налагодження співпраці, у межах виконання двосторонніх Угод, відсутні», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Відповідним рішенням припиняється дія таких документів:
• Угоди між Урядом України та Урядом російської федерації про співробітництво в галузі культури, науки та освіти, вчиненої в місті Москва 26 липня 1995 року;
• Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом російської федерації про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту та вчені звання, вчиненої в місті Москва 26 травня 2000 року;
• Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом російської федерації про співробітництво в галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, вчиненої в Харкові 21 червня 2002 року.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про денонсацію Угод в галузі освіти та науки з російською федерацією».
«У зв'язку з безпрецедентним проявом відкритої, жорстокої широкомасштабної агресії російської федерації проти України, атаками на українські міста, жорстокими вбивствами цивільного населення, руйнуванням і пошкодженням житлових будинків, закладів освіти та закладів охорони здоров’я, співробітництво в галузі освіти та науки з країною-агресором повністю припинено, а перспективи налагодження співпраці, у межах виконання двосторонніх Угод, відсутні», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Відповідним рішенням припиняється дія таких документів:
• Угоди між Урядом України та Урядом російської федерації про співробітництво в галузі культури, науки та освіти, вчиненої в місті Москва 26 липня 1995 року;
• Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом російської федерації про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту та вчені звання, вчиненої в місті Москва 26 травня 2000 року;
• Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом російської федерації про співробітництво в галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, вчиненої в Харкові 21 червня 2002 року.

23 березня 2022 року Європейська Комісія запустила портал ERA4Ukraine для надання інформаційних і допоміжних послуг українським вченим, які вимушені виїхати за кордон через війну. Портал об’єднує ініціативи на рівні ЄС, окремих країн і неурядових установ.
На порталі можна знайти інформацію про:
• визнання дипломів;
• актуальні вакансії;
• отримання соціальної допомоги;
• пропозиції житла для вчених і членів їхніх родин.
Портал ERA4Ukraine працюватиме в мережі EURAXESS, яка підтримує вчених з понад 600 дослідницьких центрів і містить 43 національні портали в країнах-членах ЄС і країнах, що стали асоційованими учасниками програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт Європа».
Наразі на порталі розміщено інформацію щодо підтримки українських вчених від 30 країн англійською мовою. Українська версія буде доступна незабаром.
Комісар ЄК із питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель зазначила: «Ми підтримуємо дослідників та інноваторів України, які зіткнулися з безпрецедентними обставинами внаслідок російського вторгнення проти їхньої країни. Українські вчені та інноватори зробили вагомий внесок у дослідження та інновації ЄС. Очікуючи на ратифікацію Угоди про участь України в програмі «Горизонт Європа», ми забезпечили фінансування успішних проєктів уже зараз. Сьогоднішній запуск ERA4Ukraine – ще одна важлива подія для підтримки наших українських партнерів».
Минулого тижня президент Європейської дослідницької ради (ERC) Марія Лептін звернулася до 5600 грантоотримувачів ERC із проханням надати тимчасове працевлаштування дослідникам і технічному персоналу з України. За перші дні надійшло 380 пропозицій, з ними можна ознайомитися за посиланням.
Інша ініціатива ЄС надає доступ українцям до програми Science4Refugees в мережі EURAXESS. Тут розміщено інформацію про стажування, роботу в режимах неповного та повного робочого дня. Портал ERA4Ukraine містить сторінку ініціативи громадської групи студентів-волонтерів і дослідників з академічних установ Європи та світу #Science4Ukraine. На цій сторінці волонтери збирають і поширюють інформацію про можливості підтримки українських аспірантів і науковців на університетському, національному та міжнародному рівнях.
Європейські партнери визнають, що російська військова агресія спричинила найбільшу гуманітарну кризу в Європі за останні десятиліття, а задля підтримки України вони працюють на всіх фронтах.

МОН запустило новий безкоштовний пошуковий сервіс для науковців, він базується на відкритих даних з усього світу. В Україні з'явився новий сервіс для науковців – OPEN UKRAINIAN CITATION INDEX (OUCI). Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених. OUCI вже доступний за цим посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/

200 українських організацій спільно з більш як 270 європейськими партнерами отримали 2 тис 766 грантів для обмінів студентами та працівниками вишів. У межах Програми ЄС Еразмус+ усі учасники зможуть поїхати на навчання, практику, підвищення кваліфікації чи стажування до європейського або українського університету.
З усієї кількості місць, які отримали фінансування, 1142 гранти призначені для студентів, а 1624 – для працівників вишів. Загалом обмін відбудеться у такій пропорції:
• 839 грантів для навчання українських студентів, 303 – для європейських;
• 931 грант для стажування або викладання працівників українських вишів, 693 – для європейських.
За результатами обмінів між студентами всі отримані бали будуть перезараховані українським університетом та внесені у додаток до диплому. Викладачам зарахують такий досвід як підвищення кваліфікації.
Переможцями від України стали заклади вищої освіти, наукові установи, громадські, приватні та державні організації з різних регіонів країни. Серед них найбільшу кількість проєктів з мобільності виграли такі заклади:
• Київський національний університет ім. Тараса Шевченка;
• Львівський національний університет ім. Івана Франка;
• Національний університет “Львівська політехніка”;
• Український католицький університет;
• Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича;
• Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського”;
• Національний університет “Києво-Могилянська академія”.
• До списку переможців також увійшли переміщені виші. Найпопулярнішими країнами-партнерами для обмінів з Україною стали Німеччина, Великобританія, Польща, Італія та Франція.

Кабмін затвердив порядок використання 100 млн грн, закладених цьогоріч у бюджет на базове фінансування університетської науки.
Кошти на базове фінансування надаватимуть за результатами державної атестації. Вона передбачає оцінювання не всього університету, а окремих його наукових напрямів. Загалом їх визначено 7.
Під час оцінювання враховуватимуть такі показники, як кадровий склад, фінансування, кошти, витрачені вишем на обладнання, кількість статей та наукових видань у «Scopus» та/або «Web of Science» тощо. Конкретна методика атестації наразі перебуває на фінальному етапі затвердження.
У підсумку кожен напрям відноситимуть до однієї з трьох груп – А, Б, В – або визнаватимуть таким, що взагалі не пройшов атестацію. З 1 вересня цього року отримати кошти на базове фінансування зможуть ті заклади, наукові напрями яких будуть віднесені до групи А. У майбутньому також передбачається, що базове фінансування надаватимуть для груп А і Б.
Ці виші зможуть використати отримані кошти за 2 основними напрямами:
1. проведення досліджень і розробок в межах наукового напряму;
2. розвиток інфраструктури, оновлення та модернізація матеріально-технічної бази наукової і науково-технічної діяльності.
Конкретний обсяг коштів, який одержить виш за науковим напрямом, розраховуватиметься за формулою, визначеною у затвердженому Порядку. У разі віднесення закладу до групи А та/або Б за кількома напрямами, обсяг визначається окремо для кожного з них.

Уряд прийняв рішення, що відкриває можливість створення в Україні державних ключових лабораторій (ДКЛ) – це будуть команди науковців, що об’єднуватимуться попри відомче підпорядкування та сферу досліджень для вирішення масштабних сучасних проблем. 
У постанові чітко прописана процедура створення ДКЛ. Так, отримати статус лабораторій зможуть як нові юридичні особи, так і об’єднання наукових груп наукових установ та/або університетів, академій, інститутів на основі договору про спільну наукову діяльність.
Для отримання статусу ДКЛ, треба буде подати такі документи:
• лист з визначеного напряму досліджень і розробок;
• обґрунтування надання статусу;
• план наукової і науково-технічної діяльності;
• положення про державну ключову лабораторію;
• копії установчих документів або копію договору про спільну наукову діяльність;
• інформаційну довідку щодо можливих джерел фінансування діяльності.
Ці документи надаються МОН, яке забезпечує їхній розгляд спеціальною міжвідомчою комісією. До неї увійдуть представники центральних органів влади, НАН, галузевих академій, Нацфонду досліджень, Наукового комітету Нацради з розвитку науки і технологій, закладів вищої освіти та наукових установ.
Статус ДКЛ вперше надаватиметься на 5 років. Потім цей термін може бути подовжено за результатами діяльності лабораторії.
Детальніше