Відкрита наука

З метою забезпечення можливостей відкритого обміну знаннями, технологіями, методами, представлення результатів науковців у світовому інформаційному просторі, створення умов для забезпечення рівних можливостей та рівного доступу жінок та чоловіків в науці, а також інтеграції до європейського освітнього й дослідницького простору Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара впроваджує принципи відкритої науки (Open Science).

У ДНУ затверджено «Політику відкритої науки в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара» (Наказ № 312 від 15.10.2024 р).

Державна політика відкритої науки в Україні:

• Вебінар: «Відкрита наука. Національний план».
• Про затвердження національного плану щодо відкритої науки, розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 892.
• Захід «Забезпечення прозорості та доступності інформації щодо наукових досліджень» плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2023-2025 роках, розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 892.

Заходи:

10 жовтня 2026 року у ДНУ відбувся осінній Фестиваль освіти і науки DNU_Fest. На локаціях факультетів та науково-дослідних інститутів були презентовані сучасні освітні програми ДНУ, міжнародні програми академічних обмінів, карʼєрні можливості випускників, а також наукові та науково-технічні розробки, отримані науковцями університету.

В межах заходу відбувся науковий пікнік, організований виконавцями проєкту № 2025.07/0117 «Дослідження процесів розвитку дефектів та руйнування неоднорідних п’єзоактивних та п’єзопасивних середовищ», що фінансується Національним фондом досліджень України.
Науковий керівник - д.ф.-м.н., професор Володимир Лобода. Грант на виконання отримано за конкурсом «Передова наука в Україні 2026-2028».

Цей проєкт має на меті розробку нових моделей в механіці руйнування неоднорідних п’єзоактивних та п’єзопасивних матеріалів з пошкодженнями або порушеннями суцільності різної природи. Отримання теоретичних та практичних знань про процеси виникнення та розвитку тріщин в зонах концентраторів напружень, розшарувань композитних матеріалів, а також про визначальні причини і механізми руйнування елементів конструкцій в умовах дії екстремальних навантажень. Розробка рекомендацій по захисту неоднорідних конструктивних елементів від подальшого руйнування внаслідок дефектів і пошкоджень. 
Виконавці проєкту презентували присутнім на заході студентам, викладачам та науковцям підсумки 1 етапу проєкту.




26 жовтня 2024 року у ДНУ відбувся осінній Фестиваль освіти і науки DNU_Fest. На креативних локаціях від усіх факультетів та науково-дослідних інститутів були презентовані сучасні освітні програми ДНУ, міжнародні програми академічних обмінів, карʼєрні можливості випускників, а також наукові та науково-технічні розробки, отримані науковцями університету.



Було представлено низку наукових проєктів ДНУ, серед яких:

• Проєкт «Розробка прототипу автофажної мікро ракети-носія»

Науковцями фізико-технічного факультету виконується проєкт, що фінансується Національним фондом досліджень України. Науковий керівник д.т.н., професор Анатолій Санін. Грант на виконання отримано за конкурсом Наука для зміцнення обороноздатності України.
Під час виконання проєкту на основі інноваційних конструкторських і технологічних рішень розробляється і виготовляється прототип автофажної мікро ракети-носія. За даним науковим і прикладним напрямом ДНУ є провідною організацією не тільки в Україні, але і у світі. З використанням сучасних методів математичного і комп’ютерного моделювання, експериментальних досліджень, основних положень теорії польоту спроєктовано основні елементи і агрегати двигунної установки, визначені теплофізичні і енергетичні характеристики полімерних матеріалів основного палива і компонентів-окислювачів, встановлені закономірності формування теплових потоків і розрахована швидкість газифікації полімерів в газифікаційній камері автофажного двигуна, з використанням розроблених методики і комп’ютерної програми виконано балістичні розрахунки активної ділянки траєкторії одноступеневої автофажної ракети-носія з урахуванням того, що тяга двигуна і масова секундна витрата палива є змінними величинами під час польоту. При виготовленні агрегатів двигуна використовуються сучасні методи адитивних технологій, а саме селективне лазерне спікання.
До запланованих результатів проєкту вже виявили інтерес провідні підприємства ракетної і космічної галузей України, а також зарубіжні фахівці.

• Проєкт «Обґрунтування аеродинамічних і проєктних параметрів високошвидкісного надводного безпілотного апарату»

Проєкт виконувався командою дослідників під керівництвом доктора технічних наук, завідувача кафедри аерогідромеханіки та енергомасопереносу, професора Андрія Юлійовича Дреуса за грантом від Національного фонду досліджень України (конкурс «Наука для відбудови України у воєнний та повоєнний періоди», реєстраційний номер проєкту: 2022.01/0170). Війна що розвязала росія проти України продемонструвала надзвичайну важливість та ефективність безпілотних технологій. В проєкті розглянуто аеродинамічні особливості оригінального безпілотного надводного літального апарату – екраноплану, та сформульовані основні рекомендації щодо вибору профілів несучих поверхонь. Розроблено експериментальний стенд для дослідження аеродинамічних характеристики несучих поверхонь. Експериментально і числовими методами досліджено вплив екранного ефекту на аеродинамічні характеристики та встановлено закономірності, що описують вплив на коефіцієнти підйомної сили і лобового опору відстані від екрану, швидкісного режиму, кривизни поверхні. Запропоновано методику розрахунку аеродинамічних і льотно-технічних характерисик надводного безпілотного апарату. На результатів досліджень надано рекомендації щодо проєктних параметрів високошвидкісних надводних літальних апаратів.
Результати роботи представлено у низці публікацій, що включено до провідних наукометричних баз данеих, а також в монографії «Аеродинамічні аспекти проєктування безпілотних екранопланів»

• Проєкт «Розробка теоретичних основ створення надлегких ракет-носіїв з полімерних матеріалів»

Цей проєкт виконувався за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу для виконання зобов’язань України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Проєкт виконувався на базі НДЛ ракетно-космічної техніки під ке5рівництвом доктора технічних наук , професора Дроня Миколи Михайловича. Сьогодні, на ринку космічних запусків сформувався чіткий запит на розробку легких і надлегких РН, що стимулюється зростанням попиту на невеликі супутники для великих угруповань на низьких навколоземних орбітах. Вартість їх запуску на сьогодні залишається високою і становить від 30 тис. дол. США до 50 тис. дол. США за 1 кг нано- і мікросупутників. Окрім того, існує проблема оперативної доставки на орбіту нано-, піко- та фемтосупутників, оскільки великі ракети-носії не є цільовим засобом для таких задач. Для розв’язання означених проблем авторами проєкту обґрунтовується застосування нового типу надлегких РН з використанням полімерів як основного конструкційного матеріалу та одночасно як ракетного палива. Виконано низку теоретичних і експериментальних досліджень Розглянуті процеси газифікації полімерного палива та визначено параметри, що забезпечують стабільні теплові режими роботи ракетного двигуна, а також проблема забезпечення термостійкості полімерного корпусу в умовах аеродинамічних навантажень на атмосферній ділянці польоту.

• Проєкт «Лікувальний корм для виноградного равлика»

Команда науковців НДЛ гідробіології, іхтіології та радіобіології НДІ біології – PhD, Вікторія Курченко, к.б.н., Олег Маренков та PhD Олег Нестеренко розробили та успішно реалізували рецепт лікувального корму для виноградного равлика. Дана розробка відповідає декільком цілям сталого розвитку ООН, а саме «Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства» та «Гідна праця та економічне зростання». Лікувальний корм для виноградного равлика позитивно відзначається на рості, стійкості до захворювань та виживаності молюсків, їх якості як продукту харчування. Це у свою чергу позитивно позначається на якості харчування споживачів. Реалізація ідеї - важливий крок у вирішенні проблем равликових ферм усієї України. Дану розробку було представлено та захищено під час освітнього проєкту SEED 2.0 від глобального договору ООН в Україні. У результаті команда отримала фінансування для розвитку даного проєкту.

• Проєкт «Ікра мармурового раку»

Командою науковців розроблено рецептуру нового продукту – солоної ікри мармурових раків Procambarus virginalis (Lyko, 2017), яка може стати інноваційним делікатесом на ринку харчових продуктів. Проєкт вирішує кілька актуальних проблем у сфері гастрономії та харчової промисловості. Дана розробка відповідає декільком цілям сталого розвитку ООН, а саме «Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства» та «Гідна праця та економічне зростання» (сприяння поступальному, всеохоплюючому і сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх). Проєкт було представлено у рамках проєкту Lab2Market UA 2.0, який реалізується IP офісом у партнерстві з Міністерством освіти і науки України.

• Проєкт « Штучні нерестові гнізда для риб та тритонів»

Командою науковців розроблено конструкції нерестових гнізд для риб та тритонів. Дані розробки мають патентний захист. Штучні нерестові гнізда- унікальний та недорогий спосіб поліпшити екологічні умови водойм для відтворення риб та тритонів. Конструкції гнізд захищають ікру та вдосконалені під конкретний вид. Для виготовлення гнізд використовують сучасні, довговічні та безпечні матеріали. Проєкт «Впровадження штучних нерестовищ та рифів для підвищення відтворення риб в умовах антропогенного навантаження підприємств м. Дніпро» отримав перемогу та фінансування на щорічному конкурсі проєктів та стартапів «InnoDnipro - 2018».