Версія для друку

Юридична клініка ДНУ про організацію трудових правовідносин в умовах воєнного стану

У зв’язку із збройною агресією та активними військовими діями з боку росії відносно України, багато з наших громадян змушені були тікати з своїх домівок, залишаючи своє майно, житло і місця роботи, зокрема. Так, за даними статистики станом на 29 березня 2022р. за місяць війни 10,4 млн. українців мусили бігти від війни та залишити свої домівки, з них 6,5 млн. є внутрішньо переміщеними особами, 3,9 млн. осіб перетнули український кордон.

У такій ситуації актуальним є питання належної організації трудових правовідносин, яке б задовольняло і працівника і роботодавця.

Такими варіантами є наступні:

- дистанційна робота, якою є форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій згідно ч.1 ст.60-2 КЗпП України.

Якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.

- відпустки – оформлення відносин у разі неможливості ані виходу на роботу працівником, ані здійснення її дистанційно.

У разі можливості підприємством доцільно надати працівникам оплачувані відпустки (щорічні, соціальні), а також відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку та відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством (ст. ст. 25, 26 Закону України “Про відпустки”). Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

- простій – випадок, коли підприємство не може функціонувати або якщо неможлива робота частини структурних підрозділів.

Відповідно до статті 34 КЗпП простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Запровадження простою оформлюється наказом керівника, з яким працівників ознайомлюють у можливий спосіб, в тому числі за допомогою засобів електронного зв’язку.

Оплата простою здійснюється з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). На умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі. Керівники державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, можуть самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) (постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 221).

- призупинення дії трудового договору – новація Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ, зокрема, це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Різниця між простоєм та призупиненням дії трудового договору

Причина (підстава):

• підстава простою є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи;

• причина призупинення дії ТД є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану

Період:

• простій може бути без обмеження часу;

• призупинення можливе лише на період дії військового стану

Ініціатор:

• рішення про простій приймає роботодавець;

• ініціатором призупинення дії ТД можу бути як роботодавець так і працівник

Для кого:

• простій може бути для всього підприємства, або відділу або конкретного працівника;

• призупинення дії ТД носить індивідуальний характер, тобто один наказ щодо одного працівника

Оплата:

• при простої виплачується не нижче 2/3 окладу, з вини працівника простій не оплачується;

• при призупиненні дії ТД заробітна плата не виплачується

Пенсійний стаж:

• у період простої у разі виплати 2/3 окладу стаж зараховується;

• у період призупинення дії ТД стаж не йде, оскільки не сплачується ЄСВ.

Враховуючи викладене, встановлювати ту чи іншу модель візаємовідносин між працівником та роботодавцем варто у кожному конкретному випадку з огляду на індивідуальні відносини між сторонами, а не відносно груп працівників, якщо мова не йде про простій підприємства чи його структурного підрозділу.

Юридична клініка нагадує, що звернення можна надсилати в електронному вигляді на пошту юридичної клініки: dnipro.honchar.legalclinic@gmail.com та на сторінку в Instagram: https://instagram.com/yur.klinika_dnu?utm_medium=copy_link.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету


ГончарTV ГончарFM Газета Анонси Чому ДНУ Welcome to DNU Facebook Instagram Youtube Telegram