На 14 факультетах і в 4 коледжах ДНУ навчається близько 15 тисяч студентів ...
Біолого-екологічний факультет
Ботанічний сад ДНУ імені Олеся Гончарага, 24, 17 корп. ДНУ імені Олеся ГончараТелефон деканату: +38 (056) 760-84-38 +38 (067) 115-84-20
E-mail деканату: fbe@dnu.dp.ua
Історія біолого-екологічного факультету
Історія сучасного біолого-екологічного факультету бере початок у 1918 році, коли Катеринославські вищі жіночі курси були реорганізовані в Катеринославський університет. Саме тоді на базі фізико-математичного факультету було створено біологічний факультет, який став основою розвитку біологічної освіти та науки в регіоні.
У перші роки діяльності факультету було сформовано його наукову основу. Навесні 1918 року розпочала роботу кафедра зоології безхребетних, у серпні – кафедра фізіології рослин, а в 1920 році – кафедра фізіології тварин і людини.
Упродовж 20-30-х років ХХ-го століття факультет активно розвивався. У 1924 році було створено зоологічний музей, а в 1929 році закладено ботанічний сад університету. У цей період відкрито науково-дослідну кафедру біології, розширено структуру ботанічних і зоологічних кафедр, засновані Інститут фізіології та Інститут гідробіології. У 1936 році поблизу села Вільне відкрито біологічну станцію, яка стала першою заміською навчально-науковою базою для біологів. Завдяки інтенсивному розвитку вже на початку 1940-х років факультет став одним із провідних біологічних науково-освітніх центрів України.
У роки Другої світової війни частина факультету перебувала в евакуації, а викладачі, які залишилися в окупованому місті, продовжували освітню діяльність. Уже з 1945 року всі кафедри відновили повноцінну роботу.
У повоєнний період факультет продовжив активно розвиватися. У 1947 р. кафедра гідробіології розширює профіль і отримує нову назву – «Гідробіології та іхтіології». Організовано нові напрями наукових досліджень, Комплексну експедицію з вивчення природних і штучних лісів степової зони України та Молдови. Створені кафедри біофізики та біохімії (1963 р.), мікробіології (1970 р.) та сучасні наукові лабораторії.
У 1986 році відкрито навчально-науковий комплекс «Акваріум», який став важливою базою для освітньої та дослідницької діяльності.
У 1992 році, враховуючи вагомий внесок учених у розвиток біоекологічних досліджень, біологічний факультет отримав сучасну назву – біолого-екологічний факультет. У наступні роки відбулося розширення освітніх програм і наукових напрямів: кафедри отримали нові назви відповідно до сучасних тенденцій розвитку науки, було започатковано підготовку фахівців зі спеціальності «Біотехнології та біоінженерія», а структура факультету неодноразово вдосконалювалася.
У 2009 році факультет функціонував під назвою факультет біології, екології та медицини. Після створення у 2017 році окремого факультету медичних технологій діагностики та реабілітації він повернув історичну назву – біолого-екологічний факультет.
Сьогодні до складу факультету входять п’ять випускових кафедр:
• біохімії та фізіології;
• загальної біології та водних біоресурсів;
• біорізноманіття та екології;
• мікробіології, вірусології та біотехнології;
• фізіології та інтродукції рослин.
Факультет має потужну навчально-наукову інфраструктуру. До його складу входять навчально-науковий комплекс «Акваріум», зоологічний музей, гербарій, ботанічний сад, Міжнародний біосферний стаціонар імені О. Л. Бельгарда. Значна частина наукових досліджень виконується у співпраці з Науково-дослідним інститутом біології, лабораторії якого розташовані на базі факультету.
Сьогодні біолого-екологічний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара є одним із провідних центрів біологічної, екологічної та біотехнологічної освіти і науки в Україні. Факультет здійснює підготовку фахівців з біології, екології, агрономії, біотехнології та біоінженерії, а також учителів біології для закладів загальної середньої освіти.
У перші роки діяльності факультету було сформовано його наукову основу. Навесні 1918 року розпочала роботу кафедра зоології безхребетних, у серпні – кафедра фізіології рослин, а в 1920 році – кафедра фізіології тварин і людини.
Упродовж 20-30-х років ХХ-го століття факультет активно розвивався. У 1924 році було створено зоологічний музей, а в 1929 році закладено ботанічний сад університету. У цей період відкрито науково-дослідну кафедру біології, розширено структуру ботанічних і зоологічних кафедр, засновані Інститут фізіології та Інститут гідробіології. У 1936 році поблизу села Вільне відкрито біологічну станцію, яка стала першою заміською навчально-науковою базою для біологів. Завдяки інтенсивному розвитку вже на початку 1940-х років факультет став одним із провідних біологічних науково-освітніх центрів України.
У роки Другої світової війни частина факультету перебувала в евакуації, а викладачі, які залишилися в окупованому місті, продовжували освітню діяльність. Уже з 1945 року всі кафедри відновили повноцінну роботу.
У повоєнний період факультет продовжив активно розвиватися. У 1947 р. кафедра гідробіології розширює профіль і отримує нову назву – «Гідробіології та іхтіології». Організовано нові напрями наукових досліджень, Комплексну експедицію з вивчення природних і штучних лісів степової зони України та Молдови. Створені кафедри біофізики та біохімії (1963 р.), мікробіології (1970 р.) та сучасні наукові лабораторії.
У 1986 році відкрито навчально-науковий комплекс «Акваріум», який став важливою базою для освітньої та дослідницької діяльності.
У 1992 році, враховуючи вагомий внесок учених у розвиток біоекологічних досліджень, біологічний факультет отримав сучасну назву – біолого-екологічний факультет. У наступні роки відбулося розширення освітніх програм і наукових напрямів: кафедри отримали нові назви відповідно до сучасних тенденцій розвитку науки, було започатковано підготовку фахівців зі спеціальності «Біотехнології та біоінженерія», а структура факультету неодноразово вдосконалювалася.
У 2009 році факультет функціонував під назвою факультет біології, екології та медицини. Після створення у 2017 році окремого факультету медичних технологій діагностики та реабілітації він повернув історичну назву – біолого-екологічний факультет.
Сьогодні до складу факультету входять п’ять випускових кафедр:
• біохімії та фізіології;
• загальної біології та водних біоресурсів;
• біорізноманіття та екології;
• мікробіології, вірусології та біотехнології;
• фізіології та інтродукції рослин.
Факультет має потужну навчально-наукову інфраструктуру. До його складу входять навчально-науковий комплекс «Акваріум», зоологічний музей, гербарій, ботанічний сад, Міжнародний біосферний стаціонар імені О. Л. Бельгарда. Значна частина наукових досліджень виконується у співпраці з Науково-дослідним інститутом біології, лабораторії якого розташовані на базі факультету.
Сьогодні біолого-екологічний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара є одним із провідних центрів біологічної, екологічної та біотехнологічної освіти і науки в Україні. Факультет здійснює підготовку фахівців з біології, екології, агрономії, біотехнології та біоінженерії, а також учителів біології для закладів загальної середньої освіти.
Нині на факультеті за спеціальностями «Біологія та біохімія», «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)», «Екологія», «Агрономія» та «Біотехнології та біоінженерія» навчається 329 здобувачів.
Керівний склад факультету
Декан факультету – Тетяна Сергіївна Шарамок, кандидатка сільськогосподарських наук, доцентка. Відповідальний за навчальну роботу – Кофан Ірина Миколаївна, кандидатка біологічних наук, доцентка.
Відповідальний за виховну роботу – Скорик Олена Денисівна, кандидатка біологічних наук, доцентка.
Відповідальний за наукову роботу – Горбань Вадим Анатолійович, кандидат біологічних наук, доцент.
Відповідальний за міжнародне співробітництво – Курагіна Ніна Володимирівна, кандидатка біологічних наук, доцентка.
Структурні підрозділи факультету
Кафедра біохімії та фізіології
Кафедра фізіології та інтродукції рослин
Кафедра загальної біології та водних біоресурсів
Кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології
Кафедра біорізноманіття та екології
Кафедра фізіології та інтродукції рослин
Кафедра загальної біології та водних біоресурсів
Кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології
Кафедра біорізноманіття та екології
Біолого-екологічний факультет запрошує у світ науки та інновацій!
Біолого-екологічний факультет відкриває перед вами безмежні можливості!
Чому варто навчатися у нас?
Сучасні лабораторії та дослідження Ви матимете доступ до наукових центрів, де зможете проводити експерименти та польові дослідження під керівництвом досвідчених науковців. Практичне навчання та реальні кейси
Наші програми створені так, щоб ви не просто вивчали теорію, а й застосовували її на практиці. Ви зможете працювати з екосистемами, вивчати організми, аналізувати кліматичні зміни та навіть брати участь у міжнародних наукових проєктах!
Широкий вибір освітніх програм Від молекулярної біології до екосистемних досліджень – обирайте напрям, який вам до душі, і ставайте фахівцем у майбутній професії!
Перспективи працевлаштування
Наші випускники успішно працюють у наукових установах, біотехнологічних компаніях, міжнародних екологічних організаціях, фармацевтичних корпораціях та освітніх закладах по всьому світу.
Разом ми працюємо над збереженням природи, впровадженням екологічних технологій та розвитком науки.
Запрошуємо на Дні відкритих дверей! Хочете дізнатися більше? Відвідайте наш факультет!
Ви зможете побачити лабораторії, поспілкуватися зі студентами та викладачами й отримати відповіді на всі запитання.
Долучайтеся до наших зустрічей та вебінарів, щоб познайомитися з навчальними програмами та можливостями стажувань.
Приєднуйтесь до команди, що змінює світ!
Ми регулярно проводимо презентації та інформаційні зустрічі: «Стань студентом біофаку на 1 день», «Біологічний квест для учнів старших класів загальноосвітніх шкіл Придніпровського регіону» під час яких знайомимо майбутніх вступників з освітніми програмами факультету, особливостями навчання, можливостями для професійного розвитку та студентського самоврядування.
Також своїм досвідом навчання й професійного становлення діляться наші студенти та випускники.
Для всіх охочих організовуються екскурсії факультетом. Під час візиту ви зможете відвідати біолого-екологічний факультет, ботанічний сад, навчально-науковий комплекс «Акваріум», зоологічний музей та сучасні лабораторії, де проводяться наукові дослідження і практична підготовка студентів.
Це чудова нагода ближче познайомитися з атмосферою факультету та особливостями студентського життя.
Викладачі факультету проводять майстер-класи, відкриті лекції, вікторини та конкурси, які допомагають краще зрозуміти зміст майбутньої професії та визначитися з вибором освітньої траєкторії.
Крім того, ми надаємо доступ до онлайн-ресурсів, де розміщено актуальну інформацію про умови вступу, освітні програми, можливості академічної мобільності, стипендії та інші аспекти навчання.
Викладачами кафедри біохімії та фізіології організовано та здійснюється робота онлайн-школи «ЛабДетектив» – інтерактивний проєкт для школярів Придніпровського регіону.
Під керівництвом викладачів факультету виконуються наукові роботи учнів-членів Дніпропетровського відділення МАН України, які стають переможцями серед молодих науковців Придніпровського регіону та України.
Щорічно проводиться чудове свято – ДНУ FEST.
Кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології презентує композицію з продуктів, що виготовлені за допомогою мікроорганізмів; картини, які створені мікроорганізмами; школярі могли побачити приклади мікросвіту з різних біотопів.
Кафедра біорізноманіття та екології: запропонувала помилуватися рідкісними комахами, поділилась підходами до практичної фітоіндикації родючості грунтів Дніпропетровської області та досвідом щодо збереження біорізноманіття на глобальному рівні.
Кафедра біохімії та фізіології: запропонувала зануритись у різнобарвні прояви життя та долучитись до захоплюючих дослідів з біохімії й фізіології живих організмів; помилуватися композицією «Біохімічний флораріум».
Кафедра загальної біології та водних біоресурсів: візуалізувала рослинний та тваринний мікросвіт у макрозображенні.
Кафедра фізіології та інтродукції рослин: провела захоплюючий практикум з фітоіндикації.
Участь у цих заходах допоможе вам більше дізнатися про біолого-екологічний факультет, оцінити його освітні та наукові можливості й зробити усвідомлений вибір майбутнього місця навчання.
Студенти, викладачі та вчені нашого факультету щорічно беруть участь в Interpipe TechFest, у павільйоні ДНУ, Наукових фестивалях і виставках, де демонструють сучасні наукові досягнення.
Студенти, викладачі та вчені нашого факультету щорічно беруть участь в Interpipe TechFest, у павільйоні ДНУ, Наукових фестивалях і виставках, де демонструють сучасні наукові досягнення.
У День науки студенти створили демонстраційний стенд, де символічно відобразили усі види забруднень водного середовища. Головною метою цього заходу було привернення уваги присутніх до кризового стану водних екосистем, необхідності боротьби із забрудненням водойм.
Слідкуйте за оновленнями на сайті університету та факультету https://www.biofaculty-dnu.dp.ua/
Чекаємо на вас!
Освітня діяльність
А4.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)
ОП Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)
E1 Біологія та біохімія:
ОП Біорізноманіття та ландшафтний дизайн
ОП Біохімія та фізіологія
ОП Мікробіологія та вірусологія
ОП Системна біологія та гідробіоресурси
E2 Екологія
ОП Екологія
G21 Біотехнології та біоінженерія
ОП Біотехнології та біоінженерія
H1 Агрономія
ОП Захист і карантин рослин
Факультет здійснює підготовку за другим (магістерським) рівнем вищої освіти за освітніми програмами:
А4.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)
ОП Середня освіта (Біологія та здоров'я людини)
E1 Біологія та біохімія:
ОП Біосистеми та ландшафтний дизайн
ОП Біохімія та фізіологія
ОП Системна біологія та гідробіоресурси
E2 Екологія
ОП Екологія
G21 Біотехнології та біоінженерія
ОП Біотехнології та біоінженерія
Факультет здійснює підготовку за третім (освітньо-науковим) рівнем вищої освіти освітньо-науковими програмами:
E1 Біологія та біохімія
ОНП Біологія
E2 Екологія
ОНП Екологія
Наукова і науково-технічна діяльність
Серед усіх видів наукової діяльності особливе місце займають фундаментальні наукові дослідження, які визначають інтелектуальний рівень суспільства, відкривають нові області для прикладних досліджень та інновацій. Наукові школи біолого-екологічного факультету ДНУ імені Олеся Гончара добре відомі в Україні та за її межами.Наукова школа «Степове лісознавство»
Заснована проф. О.Л. Бельгардом і розвивалася під науковим керівництвом члена-кореспондента НАНУ, доктор біологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки, професора А.П. Травлеєва. Сьогодні їхню роботу успішно розвиває колектив кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології. Заснована наукова школа нових галузей знань – «Техногенне ґрунтознавство», «Техногенна біогеоценологія», «Конструктивна геоботаніка», «Пертинентна біогеоценологія», «Екологічна мікроморфологія ґрунту». Наукова школа вирішує проблеми екології та степового лісознавства - теоретичної основи степового лісівництва та лісової рекультивації земель. Протягом 60 років працює Комплексна експедиція (КЕД) із дослідження природних і штучних лісів степової зони.
Наукова школа «Молекулярна біологія і фізіологія рослин»
Науковий керівник – дійсний член Міжнародної академії біоенерготехнологій, доктор біологічних наук, професор Ю.В. Лихолат.
Наукова школа була заснована в 1974 р. професором О.М. Винниченко у складі кафедри фізіології рослин і лабораторії фізіології і молекулярної біології рослин НДІ біології. Надалі разом із ним взяли активну участь у розвитку наукового напрямку і наукової школи професори Л. Г. Долгова і Ю.В. Лихолат.
Основний напрямок наукової школи спрямований на встановлення закономірностей фізіолого-біохімічної і генетичної мінливості рослин по комплексній дії абіотичних (радіація, важкі метали, гербіциди, температурні стреси) факторів середовища. Молекулярно-біологічні дослідження, орієнтовані на вирішення теоретичних і прикладних проблем фізіології стійкості рослин. Особлива увага приділяється вивченню ролі фенольних сполук, білків, амінокислот і цукрів в детоксикації важких металів, використання білкових маркерів у вирішенні прикладних і теоретичних проблем генетичних ресурсів рослин, вивчення закономірностей змін в системі протеолізу, складі ліпідів і білків клітинних мембран злакових культур в умовах комплексної дії ксенобіотиків і екстремальних температур.
В умовах модельних і польових експериментів з використанням специфічних і неспецифічних критеріїв фітотоксичності встановлено особливості закономірностей дії комбінованих препаратів ксенобіотиків з різними сайтами молекулярного впливу на центральні райони ланцюгів метаболічних реакцій рослинних тест-об'єктів. Розроблені методи діагностики стійкості рослин до комбінованої дії токсикантів і впровадження в практику агропромислового комплексу рекомендацій щодо безпечного та ефективного застосування гербіцидних сумішей в посівах злакових культур.
За період існування наукової школи підготовлено 8 докторів і 21 кандидат наук, опубліковано 10 монографій, 101 навчальних посібників та методичні розробки, в тому числі 6 з грифом МОН України, понад 2000 наукових робіт, отримано понад 20 патентів, 37 авторських свідоцтв, 1 відкриття, було отримано 2 гранти на наукові розробки.
Наукова школа «Фізіологія та біохімія мікроорганізмів»
Заснована у 70-х роках минулого століття, доктором медичних наук, проф. Ю.С. Бабенко, справу якої продовжив та значно розвив заслужений діяч науки і техніки України, доктор біологічних наук, проф. А.І. Вінніков. На даний час школу очолює зав. кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології, кандидат біологічних наук, доцент Т.В. Скляр. Отримані результати представників школи відрізняються наукової новизною і принциповим значенням для практичного використання в ряді галузей народного господарстві, охороні навколишнього середовища і охороні здоров’я.
Вперше були визначені механізми енергозабезпечення формування та передачі стійкості бактерій до ряду антибіотиків. Встановлено роль протонрушійної сили у транслокації нуклеїнових кислот, зокрема процесів генетичної рекомбінації у стафілококів. Запропоновано ефективні методи діагностики та схеми раціонального застосування антибіотиків.
Вивчено біологічні властивості продуцентів і розроблені технологічні регламенти отримання: комплексних ферментних препаратів стрептоміцетного походження та рекомендації щодо їх впровадження у птахівництві, бджільництві, рибництві, тваринництві, рослинництві; високоефективних ентомоцидних препаратів на основі бактерій і грибів для захисту сільськогосподарських культур від хвороб і комах-шкідників. Створено колекцію генетично стабільних ліній грибів, розроблено регламент та налагоджено виробництво посівного міцелію Гливи звичайної.
Виконуються роботи з дослідження біоплівкового росту мікроорганізмів. На отриманих in vitro стафілококових біоплівках вивчено основні напрями регуляції плівкового росту за рахунок впливу таких факторів довкілля таких як антибіотики, бактеріофаги, кислотність середовища, вміст цукрів та іонів металів, наявність дезінфектантів тощо. Вперше проведені дослідження метаболічної активності біоплівок та встановлено особливості катаболічного обміну глюкози у плівкових форм штамів стафілококів, що виділені з різних біотопів організму людини порівняно із планктонними культурами цих бактерій. Запропоновано комплексні схеми з використанням ряду факторів для пригнічення плівкового росту.
Наукові розробки за напрямом «Фізіологія та біохімія мікроорганізмів» відомі як в Україні, так і за її межами. Отримано 27 авторських свідоцтв, 4 міжнародних патенти, 3 патенти України. Опубліковано понад 700 робіт, у тому числі близько 100 за кордоном; захищено 2 докторські і 17 кандидатських дисертацій.
Наукова школа «Структурно-функціональна зоологія»
Заснована професором В.Л. Булаховим. У подальшому разом із ним значний внесок у розвиток наукової школи вніс професор, заслужений діяч науки і техніки О.Є. Пахомов.
Головний науковий напрямок – визначення місця та ролі фауністичних елементів зооценозу у структурі та функціонуванні екосистем і біосфери, участь тваринного населення у біогеоценотичних процесах (продукційних, захисних, енергетичних, біотичних зв’язках, середовищетвірних, ґрунтотворних тощо).
Створена мережа об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі перший у регіоні Дніпровсько-Орільський природний заповідник, понад 70 заказників, що відіграють велику роль у відновленні біорізноманіття у кризових екологічних умовах.
Розробляються нові наукові напрямки: «Зооекологічні основи реабілітації земель, відроблених гірничорудними виробництвами», «Формування заповідної мережі в умовах напруженого антропогенного тиску» та «Адаптація зооценозу до антропогенних змін навколишнього середовища».
Наукова школа «Нейрохімії»
Започаткована у 1963 році на кафедрі біофізики та біохімії під керівництвом Олександра Дмитровича Реви. Основні науково-дослідні розробки вчених кафедри були присвячені радіаційній нейрохімії (роботи Березіна В.О., Генгіна М.Т., Шевченко Г.М., Дворецького А.І., Кухаренка Р.І., Соколова І.І., Чорної В.І. та ін.). Науковцями запропоновані та впроваджені у клінічні установи імунохімічні методи визначення нервовоспецифічних білків та аутоантитіл до них у сироватці крові та спино-мозковій рідині для діагностики різних патологічних станів нервової системи (травми, пухлини нейронального та гліального походження). Розроблені методи виділення та очищення деяких нервовоспецифічних білків, що є маркерами нейронів і глії, та отримані моноспецифічні антисироватки до них. Розроблені мікрометоди визначення компонентів міжклітинного матриксу, ферментів, які можуть використовуватися для моніторингу пошкоджень центральної нервової системи.
На сьогодні нейрохімічні дослідження очолює проф. Ушакова Г.О. Науковцями школи підтримуються тісні зв’язки з Лундським університетом (Швеція), Копенгагенським університетом (Данія), Міжнародним центром наукових досліджень (Лейпциг, Німеччина), Центром антиканцерогенних досліджень (Реймс, Франція), Університетом Фірат (Туреччина).
Наукова школа «Нейрофізіологія»
Одна з найстаріших наукових шкіл факультету. Заснована у 1920 році професором Архангельским Василем Михайловичем. Науковий напрямок – вплив статевих гормонів та випромінювання надзвичайно високих радіочастот на вищу нервову діяльність. Окрім того, при кафедрі фізіології людини та тварин заснував НДІ фізіології і прикладної медицини, головним завданням якого було вивчення нервової системи у порівняльно-фізіологічному, фізіолого-гістологічному та порівняльно-ембріологічному аспектах. Одночасно організовано роботу наукового фізіологічного журналу.
Продовжували справу академіка Архангельского В.М. професор Денисенко М.М. – отримав вагомі наукові результати з питань впливу вегетативної нервової системи на координаційні процеси у спинному мозку, професор Моцний П.Є. – продовжив основний науковий напрямок школи та на її базі створив кафедру біофізики та біоніки, яка в подальшому була фундаментом для створення радіофізичного факультету ДНУ, професор Донцова З.С. – значно розширила уяви про функціональну роль фонової активності мозку, професор Мурзін О.Б., професор Ляшенко В.П., професор Севериновська О.В., яка на даний час очолює наукову школу.
Вперше в практику досліджень було впроваджено методи дослідження вищої нервової діяльності людини при впливі випромінювання надзвичайно високих частот. Треба зазначити, що ці дослідження були розпочаті у 20-х роках ХХ сторіччя, коли людство не знало дії таких чинників надзвичайно високого випромінювання, як радіолокаційні станції, телевізійні та радіостанції великої потужності, а також впливу випромінювання станцій мобільного зв’язку. Встановлено суттєвий вплив активації теплових рецепторів шкіри на центральні процеси в спинному мозку. Показані центральні механізми регулювання рефлекторної активності м’язів передпліччя людини в умовах термостимуляції кисті.
Досліджена модуляція сегментарних гальмівних процесів при активації сенсорного апарату півколових каналів людини; вплив статичного зусилля та локальної вібрації флексорних м’язів на центральні процеси в спинному мозку людини; вплив гіперхолестеринемії на вміст кальцію в тканинах головного мозку та печінки щурів. Встановлено роль кальцію в структурно-функціональних змінах тканин за умов гіперхолестеринемії.
Вперше здійснено спробу вивчення фізіологічних механізмів інтуїтивного типу мислення; показано яким чином відбувається регуляція вегетативних функцій при виконанні розумових операцій у студентів з різним типом та рівнем прояву мислення; визначено найактивніші ділянки кори головного мозку де відбувається синхронізація ритмів ЕЕГ при здійсненні розумових операцій під час виконання завдань на інтуїцію, логіку та наочно-образне мислення; здійснено функціонально-анатомічне картування мозку людини під час інтуїтивного, наочно-образного та словесно-логічного мислення.
На даний час активно вивчається природа сну та вплив різних факторів на тривалість типів сну.
Наукова школа «Гідробіологія прісноводних екосистем»
Наукова школа «Гідробіологія прісноводних екосистем» заснована у 1928 році проф. Д. О. Свіренко. Її становлення пов’язане з іменами видатних вчених Свиренка Д. О., Ширшова П. П., Журавля П. О., Мельникова Г.Б., Лубянова І. П., Федія С. П., основними напрямами їх наукової діяльності було комплексне дослідження закономірностей формування гідробіологічного режиму Дніпровського водосховища, гідробіологічне й рибогосподарське дослідження природних та штучних водойм степової зони України, санітарна та технічна гідробіологія, прісноводна радіоекологія, регіональна рибогосподарська токсикологія. Під керівництвом проф. Журавля П. О. проводились широкомасштабні роботи зі збагачення прісних рибопромислових водойм природними харчовими ресурсами для риб, поліпшення кормової бази рибної промисловості, акліматизації водних безхребетних лиманно-каспійського типу, які є високопоживним кормом для риб.
З 1960 р. проф. Г.Б. Мельников очолював наукові дослідження з космічної біології, теоретичних основ гідроекологічних систем забезпечення життя космонавтів в умовах довготривалого космічного польоту. Ці розробки були використані при проектуванні орбітальних космічних станцій "Салют" і "Мир".
У 70–90-х роках завдяки зусиллям плеяди відомих науковців Кириленко Н. С., Рябова Ф. П., Пергат Н. З., Гайдаш Ю. К., Галінського В. Л., Диги Г. К., Корабльової А. І., Ємець Г. П., Мельник І. Є., Чаплиної А. М. та ін. потужно розвивалися нові напрями досліджень: екологічна фізіологія та біохімія гідробіонтів, водна мікробіологія, водна токсикологія, основи ведення тепловодного рибництва;
З 1990 р. під керівництвом проф. Дворецького А. І. отримав розвиток напрямок з водної радіоекології. Застосовано системний підхід до вивчення наслідків радіоактивного забруднення водних екосистем, шляхів міграції радіонуклідів та їх внеску у формування дозових навантажень.
З 2004 року наукову школу очолювала проф. Федоненко О.В. – напрямом досліджень було вивчення адоптацій гідробіонтів до токсикологічного навантаження.
З 2022 року наукову школу очолює проректора з наукової роботи, проф. Маренков О.М., основні напрями досліджень – структурно-функціональна гідробіологія, репродуктивні системи гідробіонтів, промислова іхтіологія, прісноводна радіоекологія, види-вселенці.
Основними напрямами сучасної наукової роботи школи є вивчення проблем збереження і збільшення чисельності промислово цінних видів риб в умовах антропогенного навантаження на рибогосподарські водойм; вивчення особливостей розвитку безхребетних гідробіонтів, дослідження особливостей штучного відтворення та вирощування основних об’єктів аквакультури України, стану здоров’я риб природних та штучних водойм, умови та чинники виникнення захворювання риб і засоби боротьби з ними; вивчення особливостей накопичення токсичних речовин в організмі риб та міграція токсикантів у гідроекосистемах; дослідження радіоекологічної ситуації в водоймах басейну Дніпра та наслідки її впливу на гідробіонтів. За даними напрямами отримані наступні основні наукові результати: обґрунтування і розробка заходів щодо раціонального ведення рибного промислу й відтворення рибних ресурсів водосховищ; розробка заходів щодо відтворення рибних ресурсів; біологічне обґрунтування обсягів і особливостей рибного промислу у Дніпровському водосховищі; розробка та вдосконалення рекомендацій щодо визначення і оцінки рибопродуктивності досліджуваних водосховищ, режиму їх зариблення, рекомендації і пропозиції щодо планування природоохоронних заходів зі збереження та відтворення цінних промислових видів риб, пропозиції щодо раціонального ведення рибного промислу у відповідності до кількісного і якісного складу іхтіофауни у водосховищах.
Наукова школа «Гідробіологія прісноводних екосистем» використовує оновлену матеріально-технічну базу лабораторій кафедри загальної біології та водних біоресурсів, НДЛ гідробіології, іхтіології та радіобіології НДІ біології та ННК «Акваріум». Сучасний науковий потенціал школи – 1 доктор наук та 5 докторів філософії (кандидатів наук). На майбутні 3 роки планується поглибити знання із технічної гідробіології, а саме розробити нові біологічні методи боротьби з гідробіонтами-вселенцями водойм-охолоджувачів АЕС, поглибити напрям цитологічних і біохімічних досліджень репродуктивних показників видів-вселенців, розробити заходи із реінтродукції рідкісних і зникаючих видів, створити Концепцію регіонального розвитку аквакультури і рибного господарства Придніпров’я.
На факультеті видаються збірники наукових робіт, які входять до переліку Вищої атестаційної комісії як фахові:
«Biosystems Diversity»
«Regulatory Mechanisms in Biosystems»
«Екологія та ноосферологія»
«Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель»
Biosystems Diversity та Regulatory Mechanisms in Biosystems представлені у міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science.
Науково-дослідний інститут біології ДНУ імені Олеся Гончара
НДІ біології – провідний науковий заклад у Придніпровському регіоні, в якому виконуються комплексні науково-дослідні розробки в галузі сучасної біології та екології, а також є науковою і навчальною базою для підготовки спеціалістів біолого-екологічного профілю.
Тел.: (056) 776-58-83
E-mail: ndi_biol_dnu@i.ua
Дніпропетровська державна гідробіологічна станція як попередник сучасного науково-дослідного інституту біології створена у 1927 році. У 1934 році станція була реорганізована у Дніпропетровський НДІ гідробіології при ДДУ. Дніпропетровськ фактично стає центром гідробіологічних досліджень південно-східної України. У 1974 році НДІ гідробіології перейменовано у НДІ біології.
Першим директором НДІ біології був член-кор. АН УРСР, проф. Д.О. Свиренко, потім – проф. Г.Б. Мельников, П.О. Журавель, І.П. Лубянов, О.М. Вінниченко. У НДІ біології працювали такі видатні вчені, як Герой Радянського Союзу проф. П.П. Ширшов, академік АН Молдавської РСР, професори М.Ф. Ярошенко та С.П. Федій. Нині інститут очолює канд. біол. наук, ст. н. с. Ірина Анатоліївна Іванько.
На сьогодні в НДІ біології проводяться фундаментальні дослідження за науковими напрямками: збереження навколишнього середовища (довкілля) та його сталий розвиток, новітні біотехнології, діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань, здійснюються прикладні дослідження для вирішення актуальних проблем розвитку народного господарства України, виконуються госпдоговірні теми з підприємствами різних форм власності, що дозволяє впроваджувати результати НДР у виробництво.
Науково-дослідні та сервісні лабораторії оснащені сучасним обладнанням. На їх базі на сьогодні виконується фундаментальні держбюджетні теми, науковими керівниками яких є провідні вчені факультету та інституту: доктори біологічних наук, професори Г.О. Ушакова, О.М. Кунах, Ю.В. Лихолат, К.К. Голобородько, О.М. Маренков, кандидати наук Б.О. Барановський, І.А. Іванько, Н.Б. Єсіпова, Т.С. Шарамок, В.В. Бригадиренко, PhD О.С. Нестеренко, В.О. Курченко.
Зоологічний музей
Зоологічний музей ДНУ імені Олеся Гончара створений у 1924 році на основі експонатів із Краєзнавчого музею (зараз історичний музей ім. Д. І. Яворницького). На сьогодні зоологічний музей є науково-навчальним, культурно-освітнім, виховним та природоохоронним підрозділом університету.
Головною метою музею є вивчення рідкісних і типових видів місцевої та світової фауни шляхом створення, поновлення та збереження зоологічних колекцій, ведення наукової, навчальної та освітньої роботи.
Колекція музею дозволяє побачити безліч видів живих істот, а фонові зображення дозволяють уявити їх у місцях існування. Відвідавши експозицію її учасники залучаються до вивчення та збереження природничої та історико-культурної спадщини нашого народу.
Сьогодні зоологічний музей ДНУ ім. Олеся Гончара є частиною державного Музейного фонду України. Загальна кількість експонатів становить понад 1800 одиниць збереження.
Особливо велику цінність мають ті експонати, що збережені з часів заснування музею, бо представляють вихідний склад фауни Придніпров’я до початку суцільної антропогенної трансформації ландшафтів, яка відбувалася протягом ХХ сторіччя. Ця колекція містить «еталонні» особини різних видів, які, на жаль, вже не мешкають у Придніпров’ї.
Зоологічний музей є базою підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальностями «Біологія та біохімія» та «Екологія», де вони отримують професійні знання. На базі музею регулярно проводиться заняття з юними натуралістами МАН.
Зоомузей також відкритий для освітньої роботи серед широких верств населення, дітей та дорослих, які бажають познайомитися з живим тваринним світом, що становить наше безпосереднє оточення, а також з викопними істотами.
Музей включено у перелік пам’яток м. Дніпро та області і він дійсно є цікавим екскурсійним об’єктом. Щорічно його відвідують тисячі людей, яким співробітники музею проводять різноманітні екскурсії: «Організм та середовище», «Багатство тваринного світу», «Еволюція тваринного світу», «Походження людини», «Тварини та їх екологічне значення», «Використання промислових тварин у харчовій промисловості», «Хутрові звірі та їх екологічне значення», «Біоніка та її майбутнє», «Охорона тваринного світу», «Cторінками Червоних книг».
У рамках благодійної програми щорічно музей відвідує чимало дітей з малозабезпечених сімей, сиріт та інвалідів.
Гербарій Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара
Гербарій ДНУ імені Олеся Гончара є безцінним надбанням зразків рослинного світу. Він був створений у 1918 р. на основі колекцій відомих природодослідників кінця ХІХ – поч. ХХ ст. І. Я. Акінфієва та О. А. Гроссгейма. Сучасний гербарій розташований на кафедрі біорізноманіття та екології ДНУ імені Олеся Гончара і налічує близько 100 000 зразків, серед яких іменні колекції І. Я. Акінфієва, О. А. Гроссгейма, О. Л. Бельгарда та зразки, зібрані головними колекторами О. А. Єліашевим, Т. С. Гейдеманом, О. Л. Бельгардом, А. П. Травлєєвим, М. О. Альбіцькою, В. В. Тарасовим, Б. А. Барановським, Л. П. Мициком та іншими.
У гербарії представлена флора Південного Сходу України, різних регіонів Євразійського континенту, зокрема, Кавказу, Середньої Азії, а також деяких країн дальнього зарубіжжя. У 1960 р. частина цього гербарію демонструвалася в Парижі на Всесвітній виставці. Крім того, гербарій ДНУ імені Олеся Гончара містить значну кількість зразків, що використовуються під час проведення наукових досліджень і навчального процесу.
У гербарії представлена флора Південного Сходу України, різних регіонів Євразійського континенту, зокрема, Кавказу, Середньої Азії, а також деяких країн дальнього зарубіжжя. У 1960 р. частина цього гербарію демонструвалася в Парижі на Всесвітній виставці. Крім того, гербарій ДНУ імені Олеся Гончара містить значну кількість зразків, що використовуються під час проведення наукових досліджень і навчального процесу.
Міжнародний біосферний стаціонар імені О.Л.Бельгарда
У 1934 р. О.Л. Бельгардом був організований у середній течії р. Самари лісовий спостережний пункт, який перетворився на визнаний екологічний центр України – Міжнародний біосферний стаціонар. Він має оснащені сучасними приладами наукові та навчальні лабораторії, 9 моніторингових профілів загальною довжиною 125 км, 23 постійно діючі гідрологічні свердловини, метеостанцію. Тут проходять практику студенти ДНУ імені Олеся Гончара, ЗВО Кривого Рогу, Харкова, Києва, учні Малої академії, школи та експедиції юних натуралістів, вчителі.
На базі стаціонару проводяться міжнародні, державні конференції, симпозіуми та засідання проблемних Рад України.
Присамарський міжнародний біосферний стаціонар є міжнародним екоцентром України з дослідження еталонних природних та штучних лісів, техногенних екосистем степової зони України, загальної та прикладної екології. Він входить до складу мережі екологічних стаціонарів України, ЮНЕСКО, має тісні контакти з науковими закладами Франції, Німеччини, США, Канади, Індії, Іспанії, Ізраїлю, тощо.
Навчально-науковий комплекс «Акваріум»
У 1985 році на Монастирському острові міста Дніпра (тоді Дніпропетровська) була побудована унікальна за масштабами та технічною оснащеністю споруда – навчально-науковий комплекс «Акваріум», живий музей прісноводної флори і фауни. Сьогодні він є навчально-науковим, культурно-освітнім, виховним і природоохоронним підрозділом Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара і не має аналогів в інших ЗВО України.
В експозиційній залі «Акваріуму» влаштовані 20 акваріумів, обсягом 1200 літрів. У них представлені риби Європи, Азії, Австралії, Африки, Південної та Північної Америки. Населення акваріумів підібране за регіонами їх природного проживання, а самі акваріуми розташовані в експозиції блоками, кожен з яких присвячений прісноводому населенню одного з континентів. Центральну частину зали займає каркасний акваріум «тунельного типу» обсягом 100 тисяч літрів, виготовлений з розжареного силікатного скла товщиною 20 міліметрів. Він населений рибами природних водойм України, а також акліматизованими і гібридними формами, вирощеними в рибних господарствах України. Акваріуми експозиції наочно знайомлять з цікавим і складним життям мешканців прісних вод, з рідкісними і найцікавішими видами світової флори і фауни.
Навчально-науковий комплекс «Акваріум» щорічно відвідують тисячі людей – як фахівці екологічного спрямування, так і населення міста, області й інших регіонів України. У ННК «Акваріум» проводяться різні природоохоронні, культурно-освітні та організаційні (благодійні, соціальні) заходи.
Адреса: 49000, місто Дніпро, острів Монастирський, 12.
Акваріум відкритий для відвідувачів:
середа - неділя з 12-00 до 17-00.
Вихідні дні: понеділок, вівторок.
Телефон: +38 (056) 766-49-69 (каса)
Наші сторінки у соціальних мережах:
Facebook: https://www.facebook.com/aquarium.dp.ua/
Instagram: https://www.instagram.com/aquarium.dp.ua/
Ботанічний сад ДНУ імені Олеся Гончара
Адреса: 49045, м. Дніпро, пр. Науки, 72.
Вхід на територію через адміністративний корпус з вул. Бронетанкова, 1а.
Сад відкритий для відвідувачів у будні з 9:00 до 15:00
Наші сторінки у соціальних мережах:
Facebook: https://www.facebook.com/botgarddnepr/
Instagram: @botsad_dnipro
Тelegram: https://botanical.dp.ua/en/
Мережа BGCI: https://www.bgci.org/our-work/projects-and-case-studies/oles-honchar-dnipro-bg/
Директор ботанічного саду – кандидат біологічних наук, доцент Кабар Анатолій Миколайович.
Вхід на територію через адміністративний корпус з вул. Бронетанкова, 1а.
Сад відкритий для відвідувачів у будні з 9:00 до 15:00
Наші сторінки у соціальних мережах:
Facebook: https://www.facebook.com/botgarddnepr/
Instagram: @botsad_dnipro
Тelegram: https://botanical.dp.ua/en/
Мережа BGCI: https://www.bgci.org/our-work/projects-and-case-studies/oles-honchar-dnipro-bg/
Директор ботанічного саду – кандидат біологічних наук, доцент Кабар Анатолій Миколайович.
Ботанічний сад ДНУ був заснований у 1930 році завідувачем кафедри фізіології рослин Дніпропетровського університету, професором Олександром Володимировичем Рейнгардом, який і став його першим директором. Спочатку це була спеціальна науково-дослідна міська установа.
У 1933 році Постановою РНК УРСР Ботанічний сад був введений до складу Дніпропетровського державного університету як науково-дослідний підрозділ.
У 1963 році Розпорядженням Ради Міністрів УРСР Ботанічний сад оголошений заповідною територією загальнодержавного значення і знаходиться під охороною держави.
Загальна територія саду 27,5 га. Із них 10,5 га це паркова зона вільного доступу та 17 га – науково-дослідна територія обмеженого доступу.
Основні напрямки діяльності саду: збереження, вивчення, акліматизація рослин; дослідження ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.
Колекційний фонд рослин ботанічного саду – неоціненне народне надбання. Він налічує більше 3,5 тис. видів, різновидів, форм та сортів. Основа колекції – це деревні та чагарникові рослини навчальної лабораторії дендрології, яких на території саду більше 11 тис. шт. У навчальній лабораторії природної флори зберігаються фонди аборигенних та інтродукованих господарських, енергетичних, низькорослих декоративних та лікарських рослин, серед яких є багато видів, занесених до міжнародних та регіональних Червоних списків.
Роботи з інтродукції та акліматизації квітково-декоративних багаторічних, однорічних та цибулинних рослин займаються у навчальній лабораторії квітникарства. Основна колекція теплолюбних видів з Африки, Південної Азії та Австралії зосереджена у експозиційній оранжереї навчальної лабораторії тропіків та субтропіків. Районування сортів плодово-ягідних культур (смородина, аґрус, малина, суниця тощо) є основною задачею відділу плодівництва.
Колектив саду постійно займається просвітницькою роботою з питань ботаніки, екології, охорони природи, рослинництва, декоративного садівництва, ландшафтної архітектури. Співробітники саду проводять відкриті заняття для студентів біологічних та медичних спеціальностей, майстер-класи для дітей та дорослих, оглядові та тематичні екскурсії для населення та гостей міста.
Ботанічний сад ДНУ співпрацює з багатьма ботанічними закладами України, близького та далекого зарубіжжя з питань збереження рослинного різноманіття та обміну посадковим матеріалом; входить до складу Ради ботанічних садів та дендропарків України, а також до Міжнародної Ради ботанічних садів з охорони рослин (BGCI).
Колектив саду постійно займається просвітницькою роботою з питань ботаніки, екології, охорони природи, рослинництва, декоративного садівництва, ландшафтної архітектури. Співробітники саду проводять відкриті заняття для студентів біологічних та медичних спеціальностей, майстер-класи для дітей та дорослих, оглядові та тематичні екскурсії для населення та гостей міста.
Ботанічний сад ДНУ співпрацює з багатьма ботанічними закладами України, близького та далекого зарубіжжя з питань збереження рослинного різноманіття та обміну посадковим матеріалом; входить до складу Ради ботанічних садів та дендропарків України, а також до Міжнародної Ради ботанічних садів з охорони рослин (BGCI).
Міжнародні контакти
Біолого-екологічний факультет співпрацює з наступними закордонними закладами:
• Lund University (Швеція)
• Institute of Animal Physiology and Genetics CAS (Яблонна, Польща)
• Radboud University Medical Center – Donders Institute for Brain, Cognition and Behaviour (Нідерланди)
• Ben-Gurion University of the Negev (Ізраїль)
• Ruhr-Universität Bochum (Німеччина)
• Charles University (Чехія)
• Eberhard Karls Universität Tübingen (Німеччина)
• University of Paderborn (Німеччина)
• Baltic International Academy (Латвія)
• Institute of Molecular Infection Biology, University of Würzburg (Germany)
• Vytautas Magnus University, Kaunas (Lithuania)
Кафедра біорізноманіття та екології є одним з 4 регіональних українських центрів Міжнародної мережі чорноземів (International Black Soil Monitoring Network), яка функціоную в рамках Глобального ґрунтового партнерства (Global Soil Partnership) під егідою ФАО (Food and Agriculture Organization of the United Nations). Продовжується спільна робота з дослідження ґрунтів степової зони України науково-педагогічними працівниками кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології з колегами Кордобського та Севільського університетів (Іспанія).
Кафедра біохімії та фізіології продовжує наукову співпрацю в рамках діючих угод з Лундським університетом (Швеція) та Інститутом фізіології тварин імені Келанова (Яблона, Польща): продовження експериментальних робіт за проєктом “Дослідження фармакокінетики та фармакодинаміки (PK/PD) нових ферментних формул і пристроїв на моделі свині для оцінки поглинання ненасичених жирних кислот (PUFA) та пептидів для розвитку мозку та інших органів”.
Активно проводиться співпраця з професором Університету імені Бен-Гуріона (Ізраїль) Метью Бойко. Проведено серію он-лайн лекцій та практичних занять з нейрофізіології (особливості поведінки лабораторних тварин) для студентів кафедри біохімії та фізіології.
Проведено кілька он-лайн семінарів з колегами з Німеччини та Британії в напрямку розширення міжнародної підтримки наших студентів та науковців в умовах воєнного стану в Україні (DNU-GDCh Discussion) за активної підтримки Міхаеля Бойдиша (Michael J. Bojdys, Guest Professor in Organic Materials Chemistry, Humboldt-Universität zu Berlin, Department of Chemistry, Berlin, Germany)
Проведені он-лайн зустрічі із колегами з Стенфордського університету (США), обговорені питання адаптації підготовки фахівців біолого-медичного напряму в сучасних умовах. Професор кафедри Севериновська О.В. проходила шестимісячне стажування в Стенфордському університеті у Відділі біології розвитку.
Професорами Ушаковою Г.О. та Севериновською О.В. проведено лекції та семінарські заняття за курсами «Біохімія» та «Вищі функції центральної нервової системи» в рамках онлайн курсів для українських студентів біологічних, педагогічних та психологічних спеціальностей за фінансової підтримки Німецької Служби академічних обмінів (DAAD).
Студенти факультету виграли Міжнародний грант на проходження онлайн-курсів з «Біоінформатики» та «Наук про життя» з отриманням стипендії за програмою фінансової підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD).
З березня 2022 року започаткований курс лекцій від професора Fyodor Kondrashov з Okinawa Institute of Science and Technology, Japan “Генотипи, еволюція та мутації” для викладачів, аспірантів і студентів біолого-екологічного факультету.
З 2023 року, проф. Fyodor Kondrashov та колегами з Німеччини, Австрії, США, Іспанії, Італії була організована Літня біологічна школа з аналізу даних (https://www.bds3.org/) на базі Центру інформаційних технологій Ужгородського національного університету (Ужгород, Україна), до роботи якої активно залучаються здобувачі факультету.
Науковці БЕФ отримували міжнародні наукові гранти: DAAD, НАТО, Польської академії наук, Україно-Угорський, Фонду Сороса, Федерації Європейських біохімічних товариств та інших. Викладачі, науковці та аспіранти факультету щороку беруть активну участь у роботі багатьох міжнародних конференціях та міжнародних шкіл для молодих вчених.
Студенти кафедри загальної біології та водних біоресурсів пройшли міжнародне стажування в літній школі 2026 на базі Факультету рибальства та охорони вод Південночеського університету в Чеських Будейовіцах (FFPW USB) у Воднянах, Чеська Республіка.
Нагороди
Нагороджені почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (професори Ушакова Г.О., Лихолат Ю.В., доцент Бригадиренко В.В.), орденами «За вірну службу ДНУ» (доценти Т.С. Шарамок та А.М. Кабар), нагрудними знаками «Науковець року» (професори О.М. Кунах, К.К. Голобородько, Г.О. Ушакова, О.М. Маренков, доцент В.В. Бригадиренко). Молоді вчені, аспіранти, науковці факультету неодноразово нагороджувалися Почесними грамотами облдержадміністрації, отримували гранти та стипендії Президента України для обдарованої молоді.
Студентське життя
Студенти біолого-екологічного факультету активно залучаються до наукової діяльності. Уже з перших курсів вони виконують аналітичні огляди, беруть участь у дослідницьких проєктах, а згодом працюють над курсовими, дипломними та магістерськими роботами.
Невід’ємною складовою навчання є практична підготовка. Практики проходять на базі Ботанічного саду ДНУ, Акваріума ДНУ та інших локацій, де студенти можуть закріпити отримані знання та здобути практичний досвід. Окрім очного формату, частина практичної підготовки проводиться й дистанційно. Онлайн-практики дозволяють студентам опрацьовувати сучасні наукові матеріали, виконувати дослідницькі завдання, аналізувати отримані результати та розвивати навички роботи з цифровими інструментами.
Невід’ємною складовою навчання є практична підготовка. Практики проходять на базі Ботанічного саду ДНУ, Акваріума ДНУ та інших локацій, де студенти можуть закріпити отримані знання та здобути практичний досвід. Окрім очного формату, частина практичної підготовки проводиться й дистанційно. Онлайн-практики дозволяють студентам опрацьовувати сучасні наукові матеріали, виконувати дослідницькі завдання, аналізувати отримані результати та розвивати навички роботи з цифровими інструментами.
На факультеті активно працюють наукові гуртки, які об’єднують студентів за інтересами. Серед них – гурток «Біохімік», а також студентські наукові товариства при кожній кафедрі. Студенти мають можливість долучитися до дослідницької діяльності, брати участь у роботі біохімічного, ботанічного, орнітологічного, герпетологічного товариств, Українського товариства клітинної біології та інших наукових об’єднань. Це чудова можливість поглибити знання, отримати практичний досвід і зробити перші кроки у науці.
Важливою частиною навчального процесу є й екскурсії. Студенти відвідують Орільський природний заповідник, Ботанічний сад ДНУ, Акваріум ДНУ та Зоологічний музей, де мають змогу побачити представників флори й фауни, вивчення яких є частиною освітньої програми.
Важливою частиною навчального процесу є й екскурсії. Студенти відвідують Орільський природний заповідник, Ботанічний сад ДНУ, Акваріум ДНУ та Зоологічний музей, де мають змогу побачити представників флори й фауни, вивчення яких є частиною освітньої програми.
Окрім навчання, студенти активно підтримують ініціативи деканату та Ради студентів факультету, беручи участь в організації й проведенні різноманітних заходів. Рада студентів прагне зробити студентське життя насиченим, цікавим і різноманітним, тому протягом року організовує як розважальні, так і науково-просвітницькі події. Серед них – святкування Гелловіну, Дні відкритих дверей, День чаю, благодійні ярмарки, інтелектуальні вікторини, квести, майстер-класи, тематичні зустрічі, та багато інших подій, які допомагають студентам не лише цікаво проводити час, а й розвиватися, знайомитися та знаходити однодумців.
Особливою перевагою біолого-екологічного факультету є дружня атмосфера. Викладачі завжди відкриті до спілкування, готові підтримати студентів, надати пораду чи допомогти у вирішенні навчальних питань. Тут панують взаємоповага, підтримка та комфортне освітнє середовище, у якому кожен студент може впевнено розвиватися.
Біолого-екологічний факультет радо вітає всіх, хто прагне здобути якісну освіту, розкрити свій потенціал і стати частиною дружньої студентської спільноти. Деканат і Рада студентів завжди поруч, щоб підтримати, допомогти та зробити ваші студентські роки яскравими, цікавими й незабутніми.
Біолого-екологічний факультет радо вітає всіх, хто прагне здобути якісну освіту, розкрити свій потенціал і стати частиною дружньої студентської спільноти. Деканат і Рада студентів завжди поруч, щоб підтримати, допомогти та зробити ваші студентські роки яскравими, цікавими й незабутніми.
Студрада БЕФ
Успішні випускники ХХІ століття
Родинський Олександр Георгійович, доктор медичних наук, завідувач кафедри фізіології ДДМУ, голова правління, генеральний директор, CEO єврейського медичного центру «JMC»
Випускник біолого-екологічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, який активно підтримує зв’язок із факультетом та бере участь у розвитку підготовки майбутніх фахівців.
У своїй професійній діяльності він працює у сфері, пов’язаній із біологічними та біомедичними дослідженнями, застосовуючи знання, отримані під час навчання на факультеті. Його професійний шлях є прикладом успішної реалізації випускника біологічної освіти.
Олександр Георгійович активно співпрацює з факультетом як представник роботодавців та експерт галузі. Він бере участь у розвитку освітніх програм, ділиться практичним досвідом зі студентами та сприяє зміцненню зв’язку між університетською освітою та сучасними потребами професійного середовища.
Важливою складовою його співпраці з факультетом є участь у роботі Атестаційної комісії магістрів, де він виступає головою комісії. У цій ролі Олександр Георгійович бере участь в оцінюванні підготовки магістрантів, аналізі їхніх наукових робіт та формуванні рекомендацій щодо вдосконалення освітнього процесу.
Залучення таких випускників до освітньої діяльності факультету сприяє підвищенню якості підготовки студентів, формуванню практично орієнтованих компетентностей та зміцненню співпраці між університетом і професійним середовищем.
Балдін Антон Олександрович
У своїй професійній діяльності він працює у сфері, пов’язаній із біологічними та біомедичними дослідженнями, застосовуючи знання, отримані під час навчання на факультеті. Його професійний шлях є прикладом успішної реалізації випускника біологічної освіти.
Олександр Георгійович активно співпрацює з факультетом як представник роботодавців та експерт галузі. Він бере участь у розвитку освітніх програм, ділиться практичним досвідом зі студентами та сприяє зміцненню зв’язку між університетською освітою та сучасними потребами професійного середовища.
Важливою складовою його співпраці з факультетом є участь у роботі Атестаційної комісії магістрів, де він виступає головою комісії. У цій ролі Олександр Георгійович бере участь в оцінюванні підготовки магістрантів, аналізі їхніх наукових робіт та формуванні рекомендацій щодо вдосконалення освітнього процесу.
Залучення таких випускників до освітньої діяльності факультету сприяє підвищенню якості підготовки студентів, формуванню практично орієнтованих компетентностей та зміцненню співпраці між університетом і професійним середовищем.
Балдін Антон Олександрович
Закінчив повних 11 класів загальноосвітньої Вальдорфської школи. У 2007 році вступив до ДНУ імені Олеся Гончара на біолого-екологічний факультет, спеціальність «Екологія, охорона навколишнього середовища та раціональне природокористування».
Із першого курсу запрошений до збірної ДНУ з плавання. У 2007 році посів перше місце на змаганнях серед студентів університету на дистанції 50м на спині. У тому ж році на змаганнях між ЗВО захистив звання КМС на дистанції 50м вільним стилем.
У 2008–2009 роках брав активну участь у конкурсі художньої самодіяльності студентів ДНУ імені Олеся Гончара «Захист спеціальності». У 2009-му завдяки активності та гумору Антона студенти-екологи посіли перше місце в цьому конкурсі. У 2011 році став співавтором статті «Екологічний аспект твердості ґрунту в пристінній діброві», створенню якої передував період активних польових робіт, відбору та обробки проб. Улюбленими предметами вважає «Загальну екологію», «Ентомологію», «Основи захисту рослин», «Геологію», «Моніторинг навколишнього середовища», «Основи сівозміни» та «Орнітологію».
Із моменту закінчення навчання у 2012 році й донині працює в аграрному секторі, є керівником продажів департаменту України і Казахстану в групі компаній «ЕКО Культура», займається впровадженням і розвитком інтегрованої системи захисту рослин, а також їх живленням в умовах закритого та відкритого ґрунту. Автор успішних проектів на території України (Вінницька, Дніпропетровська, Сумська обл.), а також у Республіці Казахстан.
Дохторук Андрій Михайлович
Із першого курсу запрошений до збірної ДНУ з плавання. У 2007 році посів перше місце на змаганнях серед студентів університету на дистанції 50м на спині. У тому ж році на змаганнях між ЗВО захистив звання КМС на дистанції 50м вільним стилем.
У 2008–2009 роках брав активну участь у конкурсі художньої самодіяльності студентів ДНУ імені Олеся Гончара «Захист спеціальності». У 2009-му завдяки активності та гумору Антона студенти-екологи посіли перше місце в цьому конкурсі. У 2011 році став співавтором статті «Екологічний аспект твердості ґрунту в пристінній діброві», створенню якої передував період активних польових робіт, відбору та обробки проб. Улюбленими предметами вважає «Загальну екологію», «Ентомологію», «Основи захисту рослин», «Геологію», «Моніторинг навколишнього середовища», «Основи сівозміни» та «Орнітологію».
Із моменту закінчення навчання у 2012 році й донині працює в аграрному секторі, є керівником продажів департаменту України і Казахстану в групі компаній «ЕКО Культура», займається впровадженням і розвитком інтегрованої системи захисту рослин, а також їх живленням в умовах закритого та відкритого ґрунту. Автор успішних проектів на території України (Вінницька, Дніпропетровська, Сумська обл.), а також у Республіці Казахстан.
Дохторук Андрій Михайлович
Навчався в Дніпропетровському національному університеті на кафедрі мікробіології, вірусології та біотехнології у 2007-2012 рр. Бакалаврська та магістерська дипломні роботи Андрія були виконані в сфері альтернативної енергетики, а саме добування біодизельного палива з ліпідів дріжджів та водоростей.
Ще під час навчання в університеті в позанавчальний час почав працювати в ТОВ «Біотех Системс» на посаді технолога-консультанта з впровадження біологічного захисту рослин у закритому грунті. У 2012-2013 рр. працював за сумісництвом викладачем біології та екології в Хуторо-Чаплинській СЗШ. З 2016 р. працює директором лабораторії з виробництва ентомофагів у ТОВ «Біотех Системс».
«Було дійсно цікаво, мені подобалось навчатися. Живий діалог та обмін думками з викладачами – безцінне враження, бо з кожною знайденою відповіддю ширшав мій кругозір та глибина знань. Бажаю нинішнім студентам провести цей період життя якомога яскравіше та насиченіше: беріть участь в олімпіадах, факультативах, беріть на себе ініціативу та відповідальність в організаційних та інших справах. Будьте дружніми в групах, знаходьте компроміс та гуртом готуйтеся до екзаменів. Організовуйте дружні екскурсії, спробуйте поїхати за кордон за обміном, спілкуйтеся з викладачами, які мають більше досвіду й охоче ним діляться».
Ніна Володимирівна Курагіна
Ще під час навчання в університеті в позанавчальний час почав працювати в ТОВ «Біотех Системс» на посаді технолога-консультанта з впровадження біологічного захисту рослин у закритому грунті. У 2012-2013 рр. працював за сумісництвом викладачем біології та екології в Хуторо-Чаплинській СЗШ. З 2016 р. працює директором лабораторії з виробництва ентомофагів у ТОВ «Біотех Системс».
«Було дійсно цікаво, мені подобалось навчатися. Живий діалог та обмін думками з викладачами – безцінне враження, бо з кожною знайденою відповіддю ширшав мій кругозір та глибина знань. Бажаю нинішнім студентам провести цей період життя якомога яскравіше та насиченіше: беріть участь в олімпіадах, факультативах, беріть на себе ініціативу та відповідальність в організаційних та інших справах. Будьте дружніми в групах, знаходьте компроміс та гуртом готуйтеся до екзаменів. Організовуйте дружні екскурсії, спробуйте поїхати за кордон за обміном, спілкуйтеся з викладачами, які мають більше досвіду й охоче ним діляться».
Ніна Володимирівна Курагіна
Випускниця кафедри мікробіології та вірусології 2003 року. Закінчила Дніпропетровський національний університет за спеціальністю «Вірусологія».
Після закінчення ДНУ працювала на посаді молодшого наукового співробітника в Інституті мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України (м. Київ) у Відділі молекулярної генетики бактеріофагів, де виконала і захистила кандидатську дисертацію на тему «Функціональна несумісність автономних генетичних елементів у Erwinia carotovora» (2007 р.). Після захисту дисертації працювала науковим співробітником в Інституті молекулярної біології та генетики НАН України (м. Київ). Нині працює на посаді завідувача клініко-діагностичної лабораторії в Інституті гастроентерології НАМН України (м. Дніпро).
Неодноразово була нагороджена грамотами за кращу доповідь на конференціях молодих учених в Україні (2005, 2006 рр.) і за кордоном (2003, 2006 рр.). Лауреат Премії Верховної Ради України молодим ученим (2008 р.).
«Мої враження про навчання в ДНУ лише найприємніші та найтепліші. Я була дуже захоплена навчанням і наукою. Цьому неабияк сприяли викладачі кафедри, які навчили мене спостерігати, думати, аналізувати. І в результаті зацікавленість наукою привела мене до аспірантури та написання дисертації. Пристрасть до навчання зберіглася назавжди. Спеціальність «Вірусологія» – дуже цікава, але найбільш захопливим я вважаю роботу на межі кількох спеціальностей, наприклад, вірусології, мікробіології та молекулярної біології».
Олександр Миколайович Василенко
Закінчив Дніпропетровський національний університет за спеціальністю «Мікробіологія та вірусологія» у 2003 році. Темою дипломної роботи була «Мікробна біодеструкція золотовмісних руд Сергіївського родовища».
Кар’єра Олександра розвивалася в таких компаніях, як ЗАТ «Ерлан» (ТМ «Біола») – мікробіолог, начальник відділу управління якістю (2003–2010 рр.); Іст Балт Юкрейн (ексклюзивний партнер Мак Доналдс з виробництва хлібобулочних виробів) – менеджер з якості (2010-2012 рр.); ТОВ
Малтюроп Юкрейн – провідний виробник пивоварного солоду (2012-2014 рр. – начальник з виробництва); ТОВ «Астарта-Київ» Глобінський біоенергетичний комплекс (2014–2016 рр. – заступник генерального директора). З 2016 року Олександр Василенко працює на посаді генерального директора ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» (завод «Кремез» – підприємство групи Danone).
Олександр Василенко брав участь у таких міжнародних проектах: Carbon Footprint (проект зі зниження викидів парникових газів промисловими об’єктами); Ideal Factory 2020 (проект зі збільшення енергоефективності). Проходив стажування в Італії (Бомпорто, 2010 р.), Німеччині (Мюнхен, 2012 р.), США (Мілуокі, 2013 р), Франції (Реймс, 2014 р.). У 2008 році в національному конкурсі зі стратегічного менеджменту «Global Management Challenge» Олександр Василенко посів 2-е місце.
«Сьогодні я розумію, яким надзвичайно важливим виявився розвиваючий аспект навчання: широкий світогляд, інформація про сучасний стан науково-технічного руху та соціально-гуманітарний фундамент, які допомагають випускнику ДНУ правильно орієнтуватися в сучасному суспільстві, а цінні знання та професійні навички – глибоко засвоювати всі тонкощі обраної професії».
Тетяна Миколаївна Шевченко
Протягом 1986-1991 рр. навчалася в Дніпропетровському національному університеті за спеціальністю «Мікробіологія».
Після закінчення університету працювала лікарем-лаборантом у КЗ «Дніпропетровський обласний шкірно-венерологічний диспансер». Додатково отримала диплом фахівця за спеціальністю «Клінічна лабораторна діагностика» (навчання в ДНУ у 2004-2008 рр.). З 2005 по 2008 рр. була завідувачем клініко-діагностичної лабораторії КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. Мечникова», а у 2008-2009 рр. завідувала клініко-діагностичною лабораторією КЗ «Дніпропетровський обласний шкірно-венерологічний диспансер».
З 1998 року навчалася в аспірантурі при кафедрі мікробіології та вірусології ДНУ, в 2002 році захистила кандидатську, а в 2013 році – докторську дисертацію.
З 2008 року – віце-президент Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини (ВАКХЛМ), голова Ради Дніпропетровського регіонального відділення ВАКХЛМ.
З 2009 року працює в ДНУ – спочатку на посаді доцента, а потім професора кафедри клінічної лабораторної діагностики. Зараз очолює названу кафедру. З 2005 року – головний позаштатний спеціаліст із клінічної лабораторної діагностики, лабораторної імунології та генетики Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації. Лікар-лаборант вищої кваліфікаційної категорії зі спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика», також має вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Організація та управління охороною здоров’я». Напрямки наукових інтересів: дослідження властивостей збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом; менеджмент якості лабораторних досліджень; організація та управління охороною здоров’я. Тетяна Шевченко брала участь у таких міжнародних проєктах: «Посилення контролю за туберкульозом в Україні» (проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), з 2011 р.); у Міжнародному проєкті Асоціації лабораторій громадського здоров’я (APHL) – тренінг «Основи управління та менеджменту лабораторії» (2012 р., м. Київ); у Міжнародному проєкті «Eastern European Network for Sexual and Reproductive Health» – тренінг «Система управління якістю лабораторних досліджень. Налагодження системи якості за стандартом ISO 15189 в Україні» (Школа EESRHR, Естонія, Таллін, 2015 р.).
Тетяна Миколаївна має близько 150 наукових і навчально-методичних праць, є автором підручника з грифом Міністерства охорони здоров’я України, навчального посібника з грифом МОН України та монографії. За сумлінну працю, високий професіоналізм та активну громадську позицію Тетяна Шевченко неодноразово була нагороджена грамотами Дніпропетровської обласної держадміністрації, Управління охорони здоров’я, Почесною грамотою ДНУ, Грамотою Митрополита Київського і всієї України; має подяки Міністра охорони здоров’я, міського голови Дніпропетровської міської ради, нагороджена медаллю Української православної церкви Рівноапостольного Князя Володимира.
«Щасливі студентські роки, коли здавалося, весь світ підкорявся нам, молодим студентам. У цей час ми здобували знання, які стали основою для майбутньої професійної діяльності. З багатьма однокурсниками ми співпрацюємо і зараз, вже в медичній галузі, маємо спільні професійні інтереси. Спогади про студентські роки та університетське навчання ми пронесли через все життя. Від щирого серця бажаю альма-матер подальшого процвітання, збереження існуючих традицій та придбання нових, великих досягнень у науці та інновацій у викладацькій роботі, а педагогічному колективу та студентам – наукових і творчих успіхів, удачі та благополуччя!»