Всеукраїнська конференція до 120-річчя Валер’яна Підмогильного

26 березня до 120-ї річниці від дня народження письменника Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара провів ІV Всеукраїнську наукову конференцію «”Повість про людей”: антропологічний вимір прози Валер'яна Підмогильного в контексті літератури Розстріляного відродження».

Науковий форум на платформі Zoom організований кафедрою української літератури факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ та Інститутом літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України. Серед його учасників – науковці з різних регіонів України, письменники та працівники закладів культури нашого краю.

Учасників заходу привітали в.о. ректора ДНУ професорка Ольга Соколенко, в.о. голови Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України Володимир Кільченський та заступник в.о. голови Євген Безус, деканеса факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ професорка Ірина Попова.

На конференції обговорили актуальні методологічні підходи до вивчення спадщини митців Розстріляного відродження, особливості художнього вираження персонального та поколіннєвого досвіду в літературі 1920-1930-х, антропологічну проблематику в прозі Валер’яна Підмогильного та творчості письменників тієї епохи, характер зрушень у поетиці тексту, жанрове й стильове новаторство митців 1920-1930-х.

Зокрема Раїса Мовчан, докторка філологічних наук, професорка, провідна наукова співробітниця відділу української літератури ХХ ст. та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (м. Київ) говорила про «київський роман» Валер’яна Підмогильного як корпус творів про Київ та написаних у Києві. Саме в цьому місті, на її думку, написані й опубліковані основні твори письменника. У них здебільшого відбиті топографія, архітектура, культурна атмосфера столиці. Після переїзду до Харкова художні тексти Підмогильного (зокрема «Повість без назви») «створювалися як ностальгія за Києвом». Учена процитувала слова Підмогильного, сказані під час відвідування Аскольдової могили в Києві про те, що якби він у1918 році навчався в Києві, то лежав би поряд з іншими героями Крут.

Світлана Лущій, докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ акцентувала увагу на категорії тіла та тілесності у прозі Підмогильного. Вона зазначила, що письменник «першим реабілітував тіло» в українській літературі, що корелює з чільними напрямками сучасної йому європейської «філософії життя».

Про органічний зв'язок художнього світобачення Підмогильного та французької літератури, яку він знав, перекладав, та філософії розповіли Інга Кірковська, кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри романської філології ДНУ та Сніжана Жигун, докторка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка; наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ.

Про повстанство як історичне явище та персональний досвід у літературі 1920-х років, зокрема й В. Підмогильного, говорили Нінель Заверталюк, докторка філологічних наук, професорка кафедри української літератури ДНУ та Ольга Тимофєєва, кандидатка філологічних наук, голова РМО викладачів гуманітарного циклу та професійної етики ВСП Криворізького фахового коледжу економіки та управління ДВНЗ «КНЕУ імені В. Гетьмана».

Обговорюючи важливість антропологічного підходу до вивчення творчості письменників Розстріляного відродження, Людмила Тарнашинська, докторка філологічних наук, професорка, провідна наукова співробітниця відділу української літератури ХХ ст. та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ відзначила: «Теза “А хто не може нічого цікавого сказати про життя, літературою не повинен займатись узагалі, і навпаки, хто не може цікаво розповідати про літературу, той нічого не може пережити в житті” жодною мірою не може стосуватися характеристики письменників Розстріляного відродження, котрим властива злютованість хисту й людської долі, сповненої переживань і катаклізмів».

Ігор Павлюк, доктор наук із соціальних комунікацій, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, професор кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка, письменник наголосив: «Інформаційний та культурний простори 1920-30-х років були свідомо чи надсвідомо-підсвідомо заангажовані у творенні радянських міфологом через знищення (аж до розстрілу) творців-носіїв культурогем альтернативних, нерадянських, серед яких представники “червоного ренесансу”, зокрема Валер’ян Підмогильний».

Учасники конференції переглянули літературні онлайн-читання, присвячені ювілею Валер’яна Підмогильного, за участі студентів І-IV курсів українського відділення. Модератори проєкту – доцентки кафедри української літератури ДНУ Олександра Гонюк, Катерина Корнілова, Ірина Пасько. Також перед початком другого пленарного засідання транслювався аматорський фільм «Розстріляний. Відродження», створений студентами факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства до 110-річниці від дня народження Валер’яна Підмогильного.

Ольга Шаф,
доцентка кафедри української літератури