Версія для друку

Підручники закладають основи гармонійних відносин між народами

У Дніпропетровську відбулося XVI засідання Українсько-польської комісії експертів з удосконалення змісту підручників з історії та географії. Засідання проходило під головуванням директора Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН України проф. Олександра Удода.

До обговорення доповідей членів комісії залучилася освітянська спільнота України. Всього в роботі взяли участь 62 викладача історії середніх загальноосвітніх навчальних закладів та ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації та 51 викладач географії з Київської, Дніпропетровської, Полтавської, Харківської, Миколаївської, Житомирської, Вінницької, Одеської та Рівненської областей. Захід був організований за сприяння Міністерства освіти і науки України та Міністерства освіти Республіки Польща, Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Відкриваючи зустріч, директор Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН України Олександр Удод підкреслив, що засідання експертів українсько-польської комісії кожного року має певне тематичне спрямування. «Діяльність нашої комісії давно вже вийшла за рамки питань вдосконалення змісту підручників з історії та географії, – наголосив Олександр Андрійович. – Вона має набагато ширший і освітньо-культурний контекст, і велике політичне значення. Засідання комісії відбувається саме в ті дні, тижні, місяці, коли, по суті, вирішується доля євроінтеграційних прагнень України. І велику роль в тому, що українські плани реалізовуються, відіграє Польща, яка давно і надійно є стратегічним партнером України в Європі. Українсько-польська співпраця з кожним роком набуває більш вагомого значення. 29 серпня Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Республіки Польща було затверджено проект Угоди про співпрацю між Україною і Республікою Польща на 2013-2015 рр. Угода має бути підписана ще у цьому році Президентом України Віктором Януковичем і Президентом Республіки Польща Броніславом Комаровським. І в проекті цієї Угоди про співпрацю між нашими країнами природно чільне місце займають освітні проекти».

У відповідь радник з питань науково-освітньої співпраці Посольства Республіки Польща в Україні Анна Кузьма наголосила: «Дипломатія – це майстерність вести переговори, зберігаючи і захищаючи інтереси своєї держави. Основою розмови істориків на сьогоднішньому засіданні також є дипломатія і діалог. Польща і Україна ведуть його вже більше 20 років, і вже багато зроблено. Так, у Дніпропетровську є два польські центри, працюють три лектори у ваших університетах, є багато осіб, які вивчають польську мову. Українське і польське суспільства, так історично склалося, є багатонаціональними. Сьогодні ми відзначаємо 70-ту річницю Волинської трагедії, і ми бачимо, що не тільки історія ХХ ст., а навіть події ХVI-XVII сторіч можуть впливати на наші взаємини. І лише шляхом діалогу ми зможемо пройти ці складні кордони».

Зі свого боку, заступник міського голови Дніпропетровська Олена Лозенко відзначила: «Наше місто є багатонаціональним – тут проживає близько 100 національностей, зареєстровано 18 релігійних конфесій. Обмінюючись думками та обговорюючи проблемні питання, ми надаємо нашій спільній роботі системності та послідовності, формуємо нові складові системи гуманітарної політики, місцевого самоврядування. А базовою складовою місцевого самоврядування, безумовно, є історичні дослідження, які надають можливості критично осмислювати попередній досвід, брати найкраще і творчо використовувати. Це дозволяє найкраще підійти до виконання регіонального проекту «Новій Дніпропетровщині – новий стандарт освіти», який був започаткований тоді губернатором, а нині Віце-прем’єром України Олександром Вілкулом. Безперечно, що науковий підхід до трактування складних і спірних історичних процесів взаємовідносин країн, націй, народів сприятиме подальшому розвитку толерантності та співпраці у контексті побудови спільноєвропейського дому».

До роботи Українсько-польської комісії були залучені відомі громадські та політичні діячі: Генеральний консул Республіки Польща в Києві, головний рабин Дніпропетровської області Шмуель Камінецький, представники Дніпропетровської державної обласної ради та адміністрації, ректор Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Микола Поляков та інші науковці.

Звертаючись до учасників наради, ректор Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Микола Поляков підкреслив: «Взаємодія і в таких галузях гуманітаристики, як історія та географія, набуває особливого значення. Адже саме ці галузі знань допомагають нашим народам злагоджено рухатися у спільному європейському історичному часі та просторі. І здійснювати таку українсько-польську взаємодію дуже важливо, починаючи саме з підручників загальноосвітніх навчальних закладів. Адже саме в них закладаються основи історичної пам'яті, власне, тієї інтелектуальної сфери, яка напряму впливає на формування історичної свідомості та історичного мислення нових поколінь наших держав. І ми щиро хочемо, щоб вивчення досвіду минулого сприяло побудові гармонійних відносин між нашими народами, як на сьогоднішньому етапі поступу, так і в майбутньому. А тому ми розглядаємо нинішній міжнародний захід як чудову нагоду продовжити наші контакти з польськими колегами, збагативши їх новим змістом. Зазначимо, що у ДНУ існують справді міцні традиції українсько-польської інтелектуальної співпраці. Зокрема, фундатор історичної україністики в університеті професор Дмитро Яворницький свого часу працював у Варшаві, а його тритомна праця «Історія запорозьких козаків» розкрила чимало сторінок українсько-польських історичних стосунків періоду козаччини. У другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. вивчення українсько-польського історичного досвіду знайшло продовження у працях ряду докторів історичних наук, професорів ДНУ – М. Ковальського, Ю. Мицика, І. Стороженка та інших.

В останнє десятиліття українсько-польське співробітництво в галузях вищої освіти і науки активізувалося. Цьому сприяло укладення ДНУ дев’яти договорів про співпрацю з польськими ВНЗ. Так, за період з 2002 по 2013 рр. до вищих навчальних та наукових закладів Польщі було відряджено 65 студентів та 120 співробітників ДНУ. За цей же період ДНУ ім. О.Гончара відвідали 24 делегації з вищих навчальних та наукових закладів Польщі. Крім того, у Дніпропетровському університеті створені належні умови для студіювання полоністики, функціонує Українсько-польський науково-культурний центр. Знаковою подією у плідних інтелектуальних зв’язках з польськими колегами стало проведення двотижневої українсько-польської студентської археологічної експедиції на Старокодацькій фортеці, яка мала гарні результати», – наголосив Микола Вікторович.

У засіданні Українсько-польської комісії взяли участь визначні українські та польські вчені, а саме: доктори історичних наук – професор Варшавського університету Владзімеж Медрецький, заступник директора Інституту історії України НАН України проф. Станіслав Кульчицький, декан історичного факультету ДНУ імені О.Гончара проф. Сергій Світленко, завідувач кафедри фізичної та економічної географії ДНУ імені О.Гончара Любов Зеленська, кандидат історичних наук директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та Музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» Ігор Щупак та інші.

Під час роботи засідання експертів розглядалися складні проблеми історії міжнаціональних відносин, війн, Голокосту та інших геноцидів, проблемні місця єврейської меншини в історії України та Польщі. Зокрема, учасники наради заслухали та обговорили такі наукові доповіді: «Поляки і євреї в суспільно-цивілізаційних змінах на польських теренах у ХІХ – першій половині ХХ ст.» (проф. Владзімеж Медрецький), «Поляки – євреї – українці в роки Другої світової війни» (проф. Гжегож Мотика, Польща), «Політичний суверенітет «чужих»: дилеми євреїв у контексті формування взаємин з українцями та поляками (1918-1939)» (проф. Максим Гон, Україна), "Єврейське питання" в українсько-польсько-єврейському трикутнику в роки Другої Світової війни" (канд.іст.н., Ігор Щупак, Україна). До дискусій навколо них, крім істориків-науковців, активно долучалися й представники громадськості, вчителі українських шкіл та учнівська молодь.

У програмі роботи відкритої Українсько-польської комісії експертів – оглядова екскурсія Музеєм «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні», екскурсія до Старокодацької та Новобогородицької фортець, а також семінар на тему викладання складних проблем історії міжнаціональних відносин, війн та геноцидів у шкільних курсах історії України та Польщі за участю методистів обласних інститутів післядипломної та педагогічної освіти і вчителів історії.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету


ГончарTV ГончарFM Газета Анонси Чому ДНУ Welcome to DNU Facebook Instagram Youtube Telegram