Юридична клініка: про державну реєстрацію народження дітей за кордоном під час воєнного стану

До юридичної клініки ДНУ звертаються чимало читачів, які змушені були залишити територію України у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф. Усіх їх турбують звичайні життєві питання – народження, шлюбу, смерті за кордоном, зокрема, й державної реєстрації народження дітей за кордоном.

Через російську збройну агресію проти України багато українців були змушені виїхати за кордон, а саме, чимало жінок із дітьми та вагітних жінок. А, отже, вкрай актуальним є питання реєстрації дітей, народжених за кордоном, або тих дітей, народження яких не було зареєстровано в Україні, у зв’язку з воєнним станом.

Державна реєстрація актів цивільного стану за кордоном врегульована Інструкцією про порядок реєстрації актів цивільного стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 23.05.2001 р. № 32/5/101 (далі – Інструкція).

Реєстрація народження дитини здійснюється не тільки відділами державної реєстрації актів цивільного стану України (далі – відділ ДРАЦС України). Матір, яка з новонародженим немовлям знаходиться за кордоном, може звернутися до дипломатичного представництва і консульської установи України в тій країні, де вона перебуває. Так, згідно з абз. 1 п. 2.1 Інструкції, реєстрація народження дитини провадиться консульською посадовою особою (далі – консул) з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Реєстрація народження дитини здійснюється за місцем народження або за місцем проживання її батьків або одного з них за їх письмовою заявою, у виключних випадках – за заявою родичів або інших осіб, таку заяву батьки зобов’язані подати невідкладно, але не пізніше одного місяця з дня народження дитини, а при народженні мертвої дитини – не пізніше трьох діб. Невиконання цього обов’язку є підставою для покладання на батьків дитини відповідальності.

Документи, які необхідно пред’явити консулу для реєстрації народження дитини:

- документ медичного закладу про народження дитини. При народженні дитини поза медичним закладом – довідку лікаря, який подав допомогу при пологах. У разі народження дитини вдома без медичної допомоги факт і час народження повинні бути підтверджені підписом двох свідків, присутніх при пологах, із зазначенням їхніх прізвищ, імен та по батькові, місця проживання і документів, що посвідчують їх особи, а також медичним документом про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (приватного лікаря);

- паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з батьків). Якщо документ одного з батьків із поважних причин не може бути пред’явлений, то його відомості зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб;

- документ, який є підставою внесення відомостей про батька (свідоцтво про шлюб, заява матері, заява батька про визнання батьківства, спільна заява матері та батька дитини, якщо батьки не перебувають у шлюбі та інше).

У разі відсутності свідоцтва про шлюб для внесення відомостей щодо батька дитини, який перебуває у шлюбі з її матір'ю, витребовується копія відповідного актового запису.

Відповідно до п. 2.7 Інструкції, якщо реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою, то заявник повинен подати паспорт або паспортний документ, що посвідчує його особу.

Походження дитини визначається залежно від конкретних обставин, наприклад:

1) якщо батько й мати дитини перебувають у шлюбі між собою – вони відповідно записуються батьками в актовому записі про народження за заявою будь-кого з них;

2) якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою – походження дитини від матері визначається на підставі медичного документа про народження, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини тощо. У цьому випадку спільна заява матері та батька може бути подана до консульської установи України як після, так і до народження дитини, в останньому випадку до заяви додається документ медичного закладу про вагітність жінки.

Якщо реєстрація актів цивільного стану була проведена компетентними органами держави перебування, про що свідчить відповідний документ, то повторна реєстрація в дипломатичному представництві або консульській установі не провадиться.

У разі відмови в проведенні державної реєстрації народження, особа має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

На практиці може також виникнути проблема тимчасової відсутності доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, а тому 26.02.2022 р. Міністерством юстиції України внесено зміни до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (далі – Правила), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5 [2]. У випадку такої проблеми, відповідно до абз. 2 п. 14 глави 1 розділу II Заява про державну реєстрацію акту цивільного стану все одно подається, а актовий запис цивільного стану складається в паперовій формі без використання програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян з подальшим обов’язковим внесенням відомостей цього актового запису до реєстру протягом п’яти робочих днів із дня відновлення такого доступу. Тобто, відсутність відповідного доступу не є підставою для відмови в реєстрації народження дитини.

Отже, кожна дитина, народжена за кордоном, а також дитина, народження якої батьки або один із них не встигли зареєструвати у відділі ДРАЦС України, має право бути зареєстрована (тобто її народження), у дипломатичних представництвах або консульських установах перебування батьків/одного з них та дитини в іншій державі, або ж за місцем народження дитини. По приїзду в Україну повторна або додаткова реєстрація акту народження у відділі ДРАЦС України не потрібна, адже свідоцтво про народження дитини, яке було видане консулом, є дійсним по всій території України, звичайно, лише в разі його належного та законного видання й засвідчення, це ж саме стосується, якщо дитина переїздить в іншу іноземну державу – свідоцтво про народження буде дійсним у будь-якому випадку.

Консультантка юридичної клініки ДНУ
Вероніка Стинько,
директорка Олена Забродіна