Роль України на світовому продовольчому ринку

Посівна в Україні почалася незважаючи на війну. Однак світова спільнота говорить про можливу катастрофу – продовольчу кризу, небачену з часів Другої світової війни.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зауважив, що через бойові дії площі посівів в Україні можуть зменшитися на 30%, що погіршить стан продовольчої безпеки країн-імпортерів української аграрної продукції. Станом на 24 березня вже посіяно 150 тис. га ярих культур. Основні культури, які зараз засіваються – це кукурудза, соя, соняшник, просо, гречка, овес та цукрові буряки. Традиційний яровий клин України становить приблизно 15 млн га, а загальні українські посівні площі складають більш як 30 млн га. При цьому очікується зменшення площ посівів соняшника та кукурудзи, збільшення – гороху, ячменю та вівса.

Зауважимо, що за даними Latifundist Media, частка областей України, на території яких наразі проходять бойові дії або ж які знаходяться під контролем окупантів (Харківська, Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька), у загальних обсягах збору врожаю пшениці станом на кінець 2021 р. складала 30,6%, соняшника – 28,8%, ячменю – 26,6%, гороху – 24,9%, ріпаку озимого – 14,6%, сої – 8%, кукурудзи – 6,1%, цукрового буряку – 2,1%.

Українські аграрії сьогодні мають низку перепон для проведення посівної. Багато з них знаходяться у безпосередній близькості до обстрілів, існують проблеми зрошення – наприклад, немає зрошення не посієш кукурудзу, – проблеми замінованих земель на окупованих українських територіях, наявності насіння та добрив, а також зруйнованої значної частини фермерських баз – машинних дворів, елеваторів, складів, офісів, брак коштів та великі ризики щодо отримання кредиту. Крім того, існує серйозна проблема з пальним, оскільки приблизно 75% дизельного пального Україна імпортувала з Білорусії та Росії і поставки якого вже зупинені. А також блокада російськими військовими українських портів обмежує можливості транспортування зерна – до війни 60% експорту аграрної продукції та 95% експорту зерна здійснювалося через порти Азовського і Чорного морів. Зараз є можливість експортувати продукцію виключно через західні кордони залізницею.

Яка ж роль України на світовому продовольчому ринку? Наведемо деякі цифри:

– Україна займає перше місце за обсягами експорту соняшникової олії, які у 2021-2022 маркетинговому році склали 5,4 млн т – 49,5% світового експорту, – дані аналітичної служби Всеукраїнської Аграрної Ради;

– за обсягами експорту ячменю Україна посідає 2 місце у світі, ріпаку та кукурудзи – 3 місце, пшениці – 5 місце. Крім цього, Україна забезпечує майже 10% від загального обсягу світових поставок зерна;

– за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), рекордно високі світові ціни на продовольство можуть зрости ще на 22%. Наприклад, лише за перший тиждень воєнних дій на території України ціна пшениці збільшилась до 400 дол./т, порівняно із 150 дол./т за аналогічний період минулого року. Далеко не всі країни можуть дозволити собі такий дорогий експорт, в першу чергу особливо гостро це питання стоїть для країн Близького Сходу та Північної Африки (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина). Ці країни є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках;

– продовольча криза внаслідок війни в Україні призведе до голоду приблизно 100 млн людей країн Північної Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії. За оцінками міжнародної організації допомоги Deutsche Welthungerhilfe, можливе переміщення біженців з бідних країн;

– ООН оцінює фінансові потреби щодо гуманітарної допомоги у світі у розмірі 43 млрд дол., що є найвищим показником за всю історію. Наразі світова спільнота обіцяла надати лише 3,6 млрд дол.;

– за даними ФАО, у разі найгіршого сценарію всього 13,1 млн людей у всьому світі можуть зіткнутися з проблемою голоду наступного сезону, у разі помірного сценарію – близько 8 млн людей;

– за даними аналітичного порталу «Слово і діло», 50% зерна, яке Всесвітня продовольча програма (ВПП) закуповує для допомоги 125 млн осіб, виробляється в Україні. За словами глави даної Програми Девіда Бізлі, зростання цін на харчі, доставку та паливо призвело до збільшення операційних витрат ВПП на 71 млн доларів на місяць.

Проблеми з вирощуванням та експортом сільгосппродукції з України негативно вплинуть на продовольчу безпеку багатьох регіонів світу. У той же час, населенню України запасів продовольства має вистачити. За даними Мінагрополітики, в країні на сьогоднішній день є запаси зерна та олії, які покривають дворічні потреби внутрішнього споживання. Зокрема, уряд заборонив експортувати наявні 6 млн т пшениці, а посіяна ще восени озима пшеницю буде зібрана.

На думку глави Всесвітньої продовольчої програми Девіда Бізлі, якщо війна не закінчиться, то «світу загрожує голод, дестабілізація та масова міграція».

Доцентка кафедри міжнародної
економіки та світових фінансів
Ольга Пащенко