Версія для друку

Чи можуть країни відмовитися від російських нафти та газу?

За словами Президента США Джо Байдена, «головною артерією російської економіки» є енергетичний сектор. Тому США забороняють увесь імпорт російської нафти та газу, а Велика Британія поступово відмовиться від російської нафти до кінця 2022 року. Слідом за США та Великою Британією від російської нафти відмовилася і Канада. Зменшити залежність від енергоресурсів РФ, включаючи зріджений природний газ, планує й Японія, за даними ВВС.

ЄС, який отримує 45,3% газу з Росії, 27% нафти та 46% вугілля, за даними Єврокомісії, сформував план переходу на альтернативні поставки, що зробить Європу незалежною від російської енергетики до 2027 року. Зі свого боку, Німеччина відклала дозвіл на відкриття газопроводу «Північний потік-2» з Росії, а уряд Польщі вже ухвалив нормативно-правові акти щодо блокування імпорту вугілля з РФ та з 2023 року планує повністю відмовитись від російського газу.

Незважаючи на те, що Європа не готова різко припинити імпорт російських енергоносіїв, деякі компанії почали самостійно відмовлятися від них. Зокрема, нафтова компанія-гігант Royal Dutch Shell заявила, що відмовляється від російських нафти та газу, негайно припиняє участь у всіх російських проектах та закриває сервісні станції, виробництво авіаційного палива та мастильних матеріалів у РФ.

За даними LIGA.БІЗНЕС, קсі чотири нафтосервісні компанії з переліку «великої четвірки» – Weatherford, Baker Hughes, Halliburton і Schlumberger – повідомили про те, що у зв'язку із санкціями проти Росії припиняють подальші інвестиції та впровадження технологій у своїй діяльності на території РФ. Також призупинила інвестиції та скасувала постачання запчастин і обладнання в Росію канадська компанія Calfrac Well Services, яка надає сервісні послуги в галузі нафтовидобутку.

У той же час, країна-агресор вимагає перевести розрахунки з постачання російського газу у рублі та заявила, що у разі відмови від таких умов оплати припинить його постачання. Країни G7 відмовилися від виконання поставлених РФ умов. Зокрема, представник Єврокомісії Тім Макфі вказав на контракти між країнами, в яких зазначено, що оплата має проводитись у доларах або євро.

Якщо Росія припинить постачання газу до Європи, найбільше постраждають Німеччина та Італія, які, за даними Міжнародного енергетичного агентства, імпортують 42,6% та 29,2% газу з РФ відповідно.

Чи є альтернативи у ЄС щодо закупівлі газу? Хоча європейські країни нещодавно виступали проти повного ембарго щодо поставок як нафти, так і газу через небезпеку різкого зростання цін на паливо та його дефіциту, вже перейшли до активних дій щодо диверсифікації постачання енергоресурсів. Зокрема, ЄС та США домовилися про збільшення постачання зрідженого природного газу до європейських країн, при цьому частка США в обсягах імпорту газу ЄС складала 6,6% у 2021 році; Німеччина та Катар погодили довгострокове партнерство у сфері енергетики.

Європейська комісія представила план REPowerEU щодо досягнення незалежності Європи від російського газу, заснований на двох напрямках: диверсифікація поставок та залучення більше відновлюваних джерел газу, прискорення переходу до чистої енергії. Уже до кінця цього року це дозволить скоротити річний імпорт газу із РФ на дві третини.

Крім того, ЄС може звернутися до таких експортерів газу, як Катар та Алжир, частка яких в обсягах імпорту газу в ЄС складала у 2021 році 4,9% та 12,6% відповідно. Однак, у вказаних країнах існують певні практичні перешкоди для швидкого розширення виробництва. Варто зауважити, що країни ЄС імпортують газ також із Норвегії – 23,6%.

Потрібно розуміти, що різка відмова від російського газу найбільш залежними країнами ЄС може призвести до економічного спаду, високої інфляції та збільшення рівня безробіття.

Щодо диверсифікації постачання нафти, це легше. Росія є третім за величиною виробником нафти у світі. При цьому, за даними Washington Post, лише декілька країн мають можливість збільшити видобуток, щоб замінити російську нафту.

По-перше, Саудівська Аравія та ОАЕ, які разом можуть збільшити видобуток нафти приблизно на 2-2,5 млн барелів на добу та мають вільні потужності, обмежують його, щоб утримувати ціни на високому рівні. США намагаються вмовити Саудівську Аравію збільшити видобуток нафти, яка є найбільшим виробником в ОПЕК, нафтовому картелі, на частку якого припадає близько 60% сирої нафти, що продається на міжнародному ринку.

По-друге, якщо переговори щодо зусиль Ірану щодо створення ядерної зброї увінчаються успіхом, і якщо торгові санкції будуть скасовані, Іран може збільшити експорт сирої нафти на 1,3 млн барелів на день.

По-третє, США також можуть бути джерелом нових потоків нафти. Прогнозується збільшення видобутку нафти в США на 760 тис. барелів на добу у 2022 р.

По-четверте, США також розглядають послаблення нафтових санкцій Венесуели, при цьому країні потрібен буде час та капіталовкладення, щоб налагодити поставки нафти на світовий ринок. Венесуела могла б добувати на 500-600 тис. барелів більше на день протягом року.

Із початку війни Росія вже втратила 50% експорту нафти та нафтопродуктів, – за даними аналітика консалтингової компанії RusEnergy, що пов’язано із затримкою переказів у виплатах, відмовою банків обслуговувати такі угоди, партнерів купувати, а докерів розвантажувати танкери з російською нафтою. В Росії вже скоротився видобуток нафти, оскільки її нема кому збувати. У разі повної відмови європейських країн від постачань російських нафти та газу збитки будуть відчутними для РФ: падіння економіки на 25% та гіперінфляція, за прогнозами аналітиків консалтингової компанії Capital Economics. Крім того, відмова нафтосервісних компаній вкладати інвестиції у проєкти РФ позначиться на технологічних можливостях нафтодобувного сектора країни-агресора.

Доцентка кафедри міжнародної
економіки і світових фінансів
Ольга Пащенко


ГончарTV ГончарFM Газета Анонси Чому ДНУ Welcome to DNU Facebook Instagram Youtube Telegram