#Історична правда України

Перемога гетьмана Івана Виговського в битві під Конотопом 1659 року

У 1657–1659 рр. гетьманська булава в Україні належала Івану Виговському – одному з найвизначніших соратників Богдана Хмельницького. Втім номінальний васалітет Гетьманщини стосовно Московії, закріплений в українсько-московській угоді, виробленій в результаті перемовин січня–березня 1654 р., вже не влаштовував Московське царство. Навесні 1658 р. московський цар Олексій Михайлович пішов на розміщення своїх воєвод на теренах Гетьманщини, а це було порушенням попередніх угод. Щоб протистояти політичним прагненням Москви посилити свою владу в Україні, намагаючись відновити союзницькі відносини з Кримським ханством й не допустити польсько-московського зближення, Іван Виговський став на шлях перегляду зовнішньополітичної орієнтації Гетьманської України (Гадяцька унія 1658 року. К., 2008. С. 105). Наслідком цього стало укладення 8 (18) вересня 1658 р. Гадяцького договору Гетьманщини з Річчю Посполитою (польсько-литовською державою 1569–1795) – прямої історичної альтернативи переяславсько-московській системі й мав легітимізувати Гетьманську Україну шляхом перетворення на Велике князівство Руське. Це мало прокласти історичний місток між Гетьманщиною та давньою Руссю з центром у Києві, й убезпечити українські землі від експансії Московії.

Цілком зрозуміло, що Гадяцька унія, що розгортала вектор історичного поступу України в бік Європи, викликала відкриту агресію Москви. Так розпочалася московсько-українська війна 1658–1659 рр. У жовтні 1658 р. московське військо вдерлося на Лівобережну Україну й оволоділо рядом українських міст. Гетьманське військо вдалося до опору. Підтягнувши військові резерви, московські загарбники розпочали облогу міста Конотоп, який чинив героїчний спротив упродовж травня–липня 1659 р. Гетьман Іван Виговський не міг залишити мешканців міста без допомоги, зібрав сили і на початку липня 1659 р. підійшов до Конотопа.

8 липня 1659 р. під селом Соснівка відбулася знаменита Конотопська битва. На боці війська українського гетьмана виступили також кримські татари, поляки, серби та волохи. За даними історика В. Горобця, сили союзників склали близько 60 тисяч вояків. У ході битви Іван Виговський продемонстрував талант полководця, імітувавши втечу своїх вояків і заманивши військо московського воєводи кн. С. Пожарського в пастку. В результаті добірна московська кіннота була розбита. Загалом загарбники втратили близько 30 тисяч вояків, а ще 15 тисяч потрапило в полон. Детальніше з перебігом битви можна ознайомитися у відповідних розвідках (ЕІУ. Т. 5. К., 2008. С. 34–36; «Братня» навала… К., 2016. С. 89–92). Насамкінець зазначимо, що Конотопська битва викликала великий переляк у Москві й мала широкий розголос у країнах Європи.

Переконлива перемога гетьмана І. Виговського в битві під Конотопом у 1659 р. засвідчила, що українці, об’єднуючись з союзниками, можуть рішуче перемагати московського агресора.

Декан історичного факультету
Сергій Світленко