Олесь Гончар. Слово як зброя

Учора в Дніпрі розпочали знімати документальний фільм про Олеся Гончара. До роботи над фільмом режисерка Катерина Стрельченко запросила науковців нашого університету, а студенти гратимуть у сценах реконструкції минулих подій.

Не дивно, що саме з маленької хатки на вулиці Клубній, 25 розпочинаються зйомки фільму про видатного випускника Дніпровського національного університету, письменника, чиє ім’я наш ЗВО з гордістю носить вже 13 років. У цю хату до сестри, Олександри Терентіївни Сови, Олесь Гончар повернувся з фронтів Другої світової, коли перевівся із Харківського університету до Дніпропетровського.

Через два десятиліття Олесь Гончар так напише про сестрину хату, де писалися «Прапороносці»:

«Ця хата й справді була теплою. І гріла вона не стільки плиткою, розжареною до червоності, скільки теплом людської щирості, турботи, доброти. Демобілізований фронтовик був оточений тут увагою, зовсім для нього незвичною. Йому відводять краще місце – біля грубки, сестрин чоловік не забуває щовечора зарядити карбідом лампу, щоб її вистачило на всю ніч, і навіть діти намагаються не галасувати, коли сідаєш до роботи».

Олександра Терентіївна трепетно протягом багатьох десятиліть зберігала усі речі, що мали на собі відбиток причетності до великого майстра: його особисті речі, документи, книги, листи, газетні матеріали.

Із цим місцем і нашим університетом було пов’язане становлення Олеся Гончара як письменника, тут він знайшов і особисте щастя: в університетській бібліотеці зустрів дівчину Валентину, яка стала любов’ю на все життя. На диво, Валентина Данилівна також жила на вулиці Клубній.

Вітаючи творчу групу із початком роботи над фільмом «Олесь Гончар. Слово як зброя», ректор університету професор Сергій Оковитий зазначив: «Університет протягом багатьох років підтримує музейну експозицію, ми щороку проводимо в цьому будиночку Гончарівські читання, ставимо вистави за мотивами творів Олеся Гончара. І коли пані Катерина звернулася до нас, ми, не вагаючись, підтримали ідею створення фільму. До авторського колективу долучилися завідувачка кафедри української літератури Наталя Олійник, докторки філологічних наук Нінель Заверталюк та Ольга Шаф, студенти-філологи. Сподіваюсь, завдяки спільним зусиллям – авторського колективу, фонду «Культурна столиця», акторів Академічного театру драми і комедії та наших університетських колег ми восени побачимо цікавий і захопливий документальний фільм, який ще більше приверне увагу молодого покоління до постаті митця».

Режисерка фільму Катерина Стрельченко говорить, що на глядачів чекає цікавий повнометражний документальний фільм хронометражем близько години: «Буде багато цікавих інтерв’ю. Перед нами стоїть завдання провести майже журналістське розслідування – знайти людей, які причетні до певних подій. Переді мною як режисером стоїть завдання поспілкуватися із Валентиною Данилівною, дружиною Олеся Гончара, онукою Олесею, яка брала участь у Революції на граніті. Попереду багато пригод і цікавих зустрічей».

Режисерка планує провести прем’єрний показ у вересні.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету