На 15 факультетах і в 5 коледжах ДНУ навчається близько 20 тисяч студентів ...
Версія для друку

Біолого-екологічний факультет

вул. Казакова, 24, 17 корп. ДНУ імені Олеся Гончара, 
пр. Д.Яворницького, 35, 4 корп. ДНУ імені Олеся Гончара                                          
Телефон деканату: +38 (056) 760-84-38
E-mail деканату: dekanat.bef@i.ua

Біолого-екологічний факультет (вид зі сторони бібліотеки)

Історична довідка

Історія сучасного біолого-екологічного факультету бере свій початок від моменту заснування університету, коли у 1918 р. Катеринославські вищі жіночі курси були реорганізовані у Катеринославський університет, а на базі його фізико-математичного факультету було засновано біологічний.

Навесні 1918 р. на біологічному факультеті започатковується кафедра зоології безхребетних. У серпні 1918 р. засновується кафедра фізіології рослин. У червні 1920 р. організується кафедра фізіології тварин і людини.

У 1924 р. створено зоологічний музей факультету, а у 1929 р. було закладено ботанічний сад університету. У цей же час виникає науково-дослідна кафедра біології. У 1932 р. кафедра ботаніки поділяється на кафедри геоботаніки та нижчих рослин і гідробіології. Гідробіологічна станція, яка працювала при кафедрі ботаніки, перетворюється на Інститут гідробіології і входить до складу кафедри нижчих рослин і гідробіології. У 1936 р. поблизу с. Вільне Новомосковського району відкривається біологічна станція, де працюють і навчаються викладачі та студенти кафедри геоботаніки. У цьому ж році на базі кафедри фізіології тварин було створено Інститут фізіології. У 1937 р. кафедра зоології поділяється на кафедри зоології безхребетних та ембріології і порівняльної анатомії, а вже у наступному році з кафедри ембріології і порівняльної анатомії виокремлюється кафедра зоології хребетних, якій передається зоологічний музей. У 1938 р. біохімічна лабораторія, що працювала у складі кафедри фізіології тварин і людини, стає базою для заснування кафедри біохімії. Такий стрімкий розвиток факультету дозволив йому стати до початку 1940-х років одним з найбільших у країні наукових та навчальних центрів з найширшим профілем спеціальностей.

У роки Другої світової війни біологічний факультет частково перебував в евакуації, а ті викладачі, які залишилися в окупованому місті, продовжували навчальний процес. З 1945 р. відновлюють діяльність всі кафедри факультету. У 1947 р. кафедра гідробіології розширює профіль і отримує нову назву – «Гідробіології та іхтіології». У 1949 р. було організовано Комплексну експедицію університету з дослідження природних та штучних лісів степової зони України та Молдови. У 1953 р. кафедра біохімії тимчасово об’єднується з кафедрою фізіології людини і тварин, а вже у вересні 1963 р. знов відокремлюється у самостійний підрозділ під новою назвою кафедра біофізики та біохімії. У 1970 р. було засновано кафедру мікробіології, при якій практично одразу було створено два науково-дослідних підрозділи: лабораторію експериментальної мікробіології і лабораторію біогеохімії, яка пізніше стала структурним підрозділом геолого-географічного факультету. У 1986 р. відкрито навчально-науковий комплекс «Акваріум», де експонуються різні види водних тварин, а також проводиться навчальна та наукова робота співробітників, викладачів та студентів кафедри іхтіології і гідробіології, яку у 1990 р. перейменовують на кафедру іхтіології, гідробіології та екології.

У 1992 р. завдяки вагомим внескам вчених біофаку в розвиток біоекологічних досліджень біологічний факультет був перейменований на біолого-екологічний. З 1997 р. кафедру мікробіології було перейменовано у кафедру мікробіології та вірусології. У 2004 р. кафедра фізіології рослин отримує нову назву – «Фізіології та інтродукції рослин». У 1997 р. в університеті виникає медичний факультет, який у 2004 р. приєднується до біофаку як кафедра клінічної лабораторної діагностики, що у 2009 р. приводить до перейменування у факультет біології, екології та медицини. У 2011 р. кафедра іхтіології та гідробіології перейменована в кафедру загальної біології та водних біоресурсів. Подальше розширення спектру наукових інтересів кафедри мікробіології та вірусології у сферу біотехнології привело до того, що у 2012 р. кафедра отримує нову назву «Мікробіології, вірусології та біотехнології» і починає підготовку за спеціальністю «Біотехнології та біоінженерія».

У 2017 році після створення окремого факультету медичних технологій діагностики та реабілітації та переходу до його складу кафедри клінічної лабораторної діагностики факультет повернув назву біолого-екологічний і сьогодні у його складі працюють 7 кафедр: біохімії та біофізики; геоботаніки, ґрунтознавства та екології; загальної біології та водних біоресурсів; зоології та екології; мікробіології, вірусології та біотехнології; фізіології людини та тварин; фізіології та інтродукції рослин. Всі кафедри є випускаючими і здійснюють підготовку фахівців за профілем кафедри.

Крім того, до складу факультету входять навчально-науковий комплекс «Акваріум», зоологічний музей, віварій, Гербарій, ботанічний сад, Міжнародний біосферний стаціонар ім. О.Л. Бельгарда, біостанції. Значна кількість наукових досліджень проводиться спільно з Науково-дослідним інститутум біології, лабораторії якого розташовані у стінах факультету.

Сучасний біолого-екологічний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара є провідним центром навчальної, наукової та культурно-просвітницької роботи з біологічного та екологічного напряму в Дніпропетровській області.

Навчальний процес на факультеті забезпечують 86 викладачів, з них – 23 професори, 64 доценти, 6 старших викладачів і 14 асистентів. Серед них – члени-кореспонденти НАН України, 15 академіків і членів-кореспондентів громадських наук. 5 професорів нагороджені почесним званням «Заслужений діяч науки та техніки України».

На денному відділенні факультету на сьогодні навчається: на напрямі «Біологія» – 573, «Екологія» – 136, «Біотехнології та біоінженерія» – 63 студенти.
 

Керівний склад факультету

Декан факультету – д. б. н., проф. Севериновська Олена Вікторівна, голова біологічної секції Придніпровського наукового центру НАН України.
Заступник декана з навчальної роботи – к. б. н., доц. Масюк Олександр Миколайович.
Заступник декана з наукової роботи – д. б. н., проф. Лихолат Юрій Васильович.
Заступник декана з організаційно-виховної роботи – Кириченко Світлана Василівна.
Заступник декана з міжнародного співробітництва – к. б. н., доц. Гассо Віктор Якович.
Заступник декана з напряму «Екологія» – к. б. н., доц. Бобильов Юрій Петрович.

Структурні підрозділи факультету

Факультет запрошує в гості

Запрошуємо Вас ближче познайомитися з біолого-екологічним факультетом Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара! Як це зробити? Дуже просто: приєднуйтеся до нас у відкритих заходах факультету! До Вашої уваги пропонується:

- пізнавальний біологічний квест31 жовтня та 2-3 листопада 2017 року, початок о 9.30. Це захоплююча пригодницька гра для всіх, хто любить біологію та готовий до випробування власних знань і кмітливості. У режимі реального часу учасники матимуть нагоду отримати безліч позитивних емоцій від мандрування територією університету та ботанічного саду. Під час проходження квесту учасники можуть поспілкуватися зі студентами факультету та відкрити для себе його переваги від перших осіб.

Учасники квесту проходять точку з завданнями у ботанічному саду університету

- акція «Студент на день»листопад 2017 року та квітень 2018 року. Розрахована на учнів випускних класів. Учасники можуть відвідати спеціалізовані лекції від провідних викладачів університету по проблемних питаннях біології від молекулярного до біосферного рівнів та прийняти участь у виконанні окремих завдань лабораторних робіт!

Теми лекцій:
- Проблема адаптації організму до сучасних умов існування (проф. В.П. Ляшенко);
- Біохімічні основи порушень діяльності мозку (проф. Г.О. Ушакова);
- Актуальні проблеми екології (проф. О.В. Жуков);
- Найпоширеніші паразити людини – реальна небезпека для жителів України (доц. В.В. Бригадиренко);
- Мікроорганізми на службі у людини (доц. Н.В. Курагіна);
- Біологічні знання у добу Середньовіччя (доц. О.С. Воронкова);
- Актуальні проблеми біорізноманіття водних екосистем (доц. В.О. Яковенко);
- Лікарські рослини – природні джерела фармакологічно активних сполук (доц. Т.В. Легостаєва);
- Історія ландшафтного мистецтва (доц. А.М. Кабар); - Мандрівка у зелене царство (доц. В.М. Яковенко);
- Цікаві факти з етноботаніки (доц. В.М. Яковенко). - Ґрунти України: систематика, географія, охорона (доц. В.М. Яковенко).

Обов’язковий попередній запис – деканат: +38 (056) 760-84-38; e-mail: dekanat.bef.dnu@i.ua. Кількість місць обмежена!

- літня практика для старшокласниківу червні 2018 року. Це тиждень польових та лабораторних досліджень із викладачами кафедри загальної біології та водних біоресурсів. Відвідавши практику учні встигнуть попрацювати з мікроскопами, визначити водорості, зібрати та розібрати проби грибів, вивчити гідробіонтів річки Дніпро, визначити вік риб та навіть культивувати інфузорій. Як показує досвід практика на нашому факультеті школярам дуже подобається!
«Розбір трофеїв»: перегляд зібраного мікологічного матеріалу
Вивчення видового різноманіття іхтіофауни р. Дніпро

У тому, що наші заходи не лише корисні, але й надзвичайно цікаві для старшокласників, ви також можете пересвідчитися на прикладі інших подій. У 2017/18 навчальному році відбуватиметься ще безліч заходів, які організовані біолого-екологічним факультетом або у яких він бере участь. Слідкуйте за оновленнями на сайті університету! Чекаємо на вас!





За довідками можна звертатись до деканату: +38(056) 760-84-38; e-mail: dekanat.bef.dnu@i.ua

Науково-дослідний інститут біології ДНУ ім. Олеся Гончара

НДІ біології – провідний науковий заклад у Придніпровському регіоні, в якому виконуються комплексні науково-дослідні розробки в галузі сучасної біології та екології, а також є науковою і навчальною базою для підготовки спеціалістів біолого-екологічного профілю.
Тел.: (056) 776-58-83
E-mail: ndi_biol_dnu@i.ua

Дніпропетровська державна гідробіологічна станція як попередник сучасного науково-дослідного інституту біології створена у 1927 році. У 1934 році станція була реорганізована у Дніпропетровський НДІ гідробіології при ДДУ. Дніпропетровськ фактично стає центром гідробіологічних досліджень південно-східної України. У 1974 році НДІ гідробіології перейменовано у НДІ біології.

Першим директором НДІ біології був член-кор. АН УРСР, проф. Д.О.Свиренко, потім – проф. Г.Б.Мельников, П.О.Журавель, І.П.Лубянов, О.М.Вінниченко. У НДІ біології працювали такі видатні вчені, як Герой Радянського Союзу проф. П.П.Ширшов, академік АН Молдавської РСР, професори М.Ф.Ярошенко та С.П.Федій. Нині інститут очолює канд. біол. наук, ст. н. с. Ірина Анатоліївна Іванько.

На сьогодні в НДІ біології проводяться фундаментальні дослідження за науковими напрямками: збереження навколишнього середовища (довкілля) та його сталий розвиток, новітні біотехнології, діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань, здійснюються прикладні дослідження для вирішення актуальних проблем розвитку народного господарства України, виконуються госпдоговірні теми з підприємствами різних форм власності, що дозволяє впроваджувати результати НДР у виробництво.

Науково-дослідні та сервісні лабораторії оснащені сучасним обладнанням. На їх базі на сьогодні виконується фундаментальні держбюджетні теми, науковими керівниками яких є провідні вчені факультету та інституту: доктори біологічних наук, професори О.Є.Пахомов, О.М. Вінниченко, А.І. Вінніков, Г.О. Ушакова, канд. біол. наук, ст. н. с. А. Ф. Кулік, канд. биол. наук, ст. н. с., доцент К.К. Голобородько.

Віварій

На даний час Віварій забезпечує навчальний і науковий процес лабораторними тваринами. До його складу входять: лабораторія для розведення і вирощування тварин, лабораторія герпетології, кормокухня та ізолятор.

Віварій – це навчальна база для студентів, де вони проходять практику, освоюють методики з догляду за лабораторними тваринами, а також це наукова база для вивчення, акліматизації і розведення рідкісних і зникаючих тварин.

Зоологічний музей


Зоологічний музей ДНУ імені Олеся Гончара створений у 1924 році на основі експонатів із Краєзнавчого музею (зараз історичний музей ім. Д. І. Яворницького).
На сьогодні зоологічний музей є науково-навчальним, культурно-освітнім, виховним та природоохоронним підрозділом університету.

Головною метою музею є вивчення рідкісних і типових видів місцевої та світової фауни шляхом створення, поновлення та збереження зоологічних колекцій, ведення наукової, навчальної та освітньої роботи.

Колекція музею дозволяє побачити безліч видів живих істот, а фонові зображення дозволяють уявити їх у місцях існування. Відвідавши експозицію її учасники залучаються до вивчення та збереження природничої та історико-культурної спадщини нашого народу.

Сьогодні зоологічний музей ДНУ ім. Олеся Гончара є частиною державного Музейного фонду України. Загальна кількість експонатів становить понад 1800 одиниць збереження.

Особливо велику цінність мають ті експонати, що збережені з часів заснування музею, бо представляють вихідний склад фауни Придніпров’я до початку суцільної антропогенної трансформації ландшафтів, яка відбувалася протягом ХХ сторіччя. Ця колекція містить «еталонні» особини різних видів, які, на жаль, вже не мешкають у Придніпров’ї.

Зоологічний музей є базою підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальностями «Біологія» та «Екологія», де вони отримують професійні знання. На базі музею регулярно проводиться заняття з юними натуралістами МАН.

Зоомузей також відкритий для освітньої роботи серед широких верств населення, дітей та дорослих, які бажають познайомитися з живим тваринним світом, що становить наше безпосереднє оточення, а також з викопними істотами.

Музей включено у перелік пам’яток м. Дніпро та області і він дійсно є цікавим екскурсійним об’єктом. Щорічно його відвідують тисячі людей, яким співробітники музею проводять різноманітні екскурсії: «Організм та середовище», «Багатство тваринного світу», «Еволюція тваринного світу», «Походження людини», «Тварини та їх екологічне значення», «Використання промислових тварин у харчовій промисловості», «Хутрові звірі та їх екологічне значення», «Біоніка та її майбутнє», «Охорона тваринного світу», «По сторінках Червоних книг».

У рамках благодійної програми щорічно музей відвідує чимало дітей з малозабезпечених сімей, сиріт та інвалідів.

Гербарій Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара

Гербарій ДНУ імені Олеся Гончара є безцінним надбанням зразків рослинного світу. Він був створений у 1918 р. на основі колекцій відомих природодослідників кінця ХІХ – поч. ХХ ст. І. Я. Акінфієва та О. А. Гроссгейма. Сучасний гербарій розташований на кафедрі геоботаніки, ґрунтознавства та екології ДНУ імені Олеся Гончара і налічує близько 100 000 зразків, серед яких іменні колекції І. Я. Акінфієва, О. А. Гроссгейма, О. Л. Бельгарда та зразки, зібрані головними колекторами О. А. Єліашевим, Т. С. Гейдеманом, О. Л. Бельгардом, А. П. Травлєєвим, М. О. Альбіцькою, В. В. Тарасовим, Б. А. Барановським, Л. П. Мициком та іншими.

У гербарії представлена флора Південного Сходу України, різних регіонів Росії (Ростовська, Томська, С.-Петербурзька, Архангельська області та ін.), Кавказу, Середньої Азії, а також деяких країн дальнього зарубіжжя. У 1960 р. частина цього гербарію демонструвалася в Парижі на Всесвітній виставці. Крім того, гербарій ДНУ імені Олеся Гончара містить значну кількість зразків, що використовуються під час проведення наукових досліджень і навчального процесу.

Міжнародний біосферний стаціонар імені О.Л.Бельгарда


У 1934 р. О. Л. Бельгардом був організований у середній течії р. Самари лісовий спостережний пункт, який перетворився на визнаний екологічний центр України – Міжнародний біосферний стаціонар. Він має оснащені сучасними приладами наукові та навчальні лабораторії, 9 моніторингових профілів загальною довжиною 125 км, 23 постійно діючі гідрологічні свердловини, метеостанцію. Тут проходять практику студенти ДНУ імені Олеся Гончара, Вишів Кривого Рогу, Харкова, Мелітополя, Києва, Москви, Санкт-Петербурга, учні Малої академії, школи та експедиції юних натуралістів, вчителі.

На базі стаціонару проводяться міжнародні, державні конференції, симпозіуми та засідання проблемних Рад України.

Присамарський міжнародний біосферний стаціонар є міжнародним екоцентром України з дослідження еталонних природних та штучних лісів, техногенних екосистем степової зони України, загальної та прикладної екології. Він входить до складу мережі екологічних стаціонарів України, СНД, ЮНЕСКО, має тісні контакти з науковими закладами Франції, Німеччини, США, Канади, Індії, Іспанії, Ізраїлю, країн СНД.

Навчально-науковий комплекс «Акваріум»

У 1985 році на Монастирському (Комсомольському) острові міста Дніпропетровська була побудована унікальна за масштабами та технічно. оснащеністю споруда – навчально-науковий комплекс «Акваріум», живий музей прісноводної флори і фауни. Сьогодні він є навчально-науковим, культурно-освітнім, виховним і природоохоронним підрозділом Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара і не має аналогів в інших ВНЗ України.

В експозиційній залі «Акваріуму» влаштовані 20 акваріумів, обсягом 1200 літрів. У них представлені риби Європи, Азії, Австралії, Африки, Південної та Північної Америки. Населення акваріумів підібране за регіонами їх природного проживання, а самі акваріуми розташовані в експозиції блоками, кожен з яких присвячений прісноводому населенню одного з континентів. Центральну частину зали займає каркасний акваріум «тунельного типу» обсягом 100 тисяч літрів, виготовлений з розжареного силікатного скла товщиною 20 міліметрів. Він населений рибами природних водойм України, а також акліматизованими і гібридними формами, вирощеними в рибних господарствах України. Акваріуми експозиції наочно знайомлять з цікавим і складним життям мешканців прісних вод, з рідкісними і найцікавішими видами світової флори і фауни.

Навчально-науковий комплекс «Акваріум» щорічно відвідують тисячі людей – як фахівці екологічного спрямування, так і населення міста, області й інших регіонів України. У ННК «Акваріум» проводяться різні природоохоронні, культурно-освітні та організаційні заходи.

Телефони: +3 (0562) 46-13-25 (каса); +3 (056) 377-81-72 (директор)

Ботанічний сад ДНУ імені Олеся Гончара

Ботанічний сад ДНУ організований у 1931 р. Засновником і першим директором саду був проф., завкафедрою фізіології рослин О.В. Рейнгард, під керівництвом якого закладені перші посадки рослин колекції саду. В 1933 р. ботанічний сад був введений до складу науково-дослідних підрозділів ДДУ, а в 1963 р. оголошений заповідною територією, що знаходиться під захистом держави.

Ботанічний сад займає площу 27,2 га. До його складу належать шість лабораторій – дендрології, квітникарства, тропічних і субтропічних рослин, плодівництва, виробнича і насіннєва, основними задачами яких є збереження та поповнення колекційного фонду, акліматизація інтродукованих рослин, розробка методів їх розмноження і відновлення. Колекційний фонд рослин ботанічного саду – понад 3 тис. видів, різновидів, форм і сортів, серед яких є різні «червонокнижні» рослини.

У композиції окремих секторів велика увага приділяється не тільки демонстрації окремих ботанічних таксонів, але й виявленню декоративних якостей рослин і можливостей використання у ландшафтній експозиції. Ведеться робота з інвентаризації таксономічного складу дендрологічної колекції, розробки проблем інтродукції дендрофлори, аналізу стійкості окремих родових комплексів в Степовому Придніпров’ї.

Науково-виробнича діяльність ботанічного саду спрямована на збереження і поповнення колекції генофонду живих рослин, особливо рідкісних і унікальних. Колекційні фонди є базою для наукової і освітньо-виховної роботи з питань ботаніки, екології, охорони природи, рослинництва, декоративного садівництва, ландшафтної архітектури; проведення екскурсій для молоді, що навчається і для населення міста та області; полігоном практичного навчання студентів різних спеціальностей біолого-екологічного напрямку, пропаганди ботанічних та природоохоронних знань.

Наукова та науково-технічна діяльність

Серед усіх видів наукової діяльності особливе місце посідають фундаментальні наукові дослідження, які визначають інтелектуальний рівень суспільства, відкривають нові галузі для прикладних досліджень та інновацій. Наукові школи біолого-екологічного факультету ДНУ імені Олеся Гончара добре знані в Україні та за її межами.

Наукова школа «Степове лісознавство». Заснована проф. О.Л. Бельгардом і розвивалася під науковим керівництвом члена-кореспондента НАНУ, доктора біологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки, професора А.П. Травлеева. Сьогодні їх роботу успішно розвиває колектив кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології. Засновано наукову школу нових галузей знань – «Техногенне ґрунтознавство», «Техногенна біогеоценологія», «Конструктивна геоботаніка», «Пертинентна біогеоценологія», «Екологічна мікроморфологія грунту». Наукова школа вирішує проблеми екології та степового лісознавства – теоретичної основи степового лісівництва та лісової рекультивації земель. Протягом 60 років працює Комплексна експедиція (КЕДУ) з дослідження природних та штучних лісів степової зони.

Наукова школа «Молекулярна біологія та фізіологія рослин». Наукові керівники – академік УЕАН, дійсний член Міжнародної академії біоенерготехнологій, заслужений працівник науки і освіти України, доктор біологічних наук, професор О. М. Вінниченко та дійсний член Міжнародної академії біоенерготехнологій доктор біологічних наук, професор Ю.В. Лихолат.

Наукова школа була заснована у 1974 році професором О. М. Вінниченком у складі кафедри фізіології рослин і лабораторії фізіології та молекулярної біології рослин НДІ біології. У подальшому разом із ним прийняли активну участь у розвитку наукового напрямку та наукової школи професори Л. Г. Долгова та Ю.В. Лихолат.

Основний напрямок наукової школи спрямований на встановлення закономірностей фізіолого-біохімічної і генетичної мінливості рослин за комплексної дії абіотичних (радіація, важкі метали, гербіциди, температурні стреси) факторів середовища. Молекулярно-біологічні дослідження, орієнтовані на вирішення теоретичних і прикладних проблем фізіології стійкості рослин. Особлива увага приділяється дослідженню ролі фенольних сполук, білків, амінокислот і цукрів у детоксикації важких металів, використанню білкових маркерів у вирішенні прикладних і теоретичних проблем генетичних ресурсів рослин, вивченню закономірностей змін у системі протеолізу, складі ліпідів і білків клітинних мембран злакових культур за умов комплексної дії ксенобіотиків і екстремальних температур.



До основних досягнень наукової школи належать розшифровка амінокислотних послідовностей молекулярних форм інгібітора трипсина, фізико-хімічні властивості та структурні особливості проламінів, функціонально-активних білків звичайної та мутантної (опейк-2) кукурудзи. На основі отриманих результатів розроблено механізм реалізації плейотропного ефекту рецесивних мутацій типу опейк-2, критерії відбору та оцінки селекційного матеріалу на якість білка.

В умовах модельних та польових експериментів з використанням специфічних і неспецифічних критеріїв фітотоксичності встановлено особливості закономірностей дії комбінованих препаратів ксенобіотиків з різними сайтами молекулярної дії на основні ділянки ланцюгів метаболічних реакцій рослинних тест-об’єктів. Розроблені методи діагностики стійкості рослин до комбінованої дії токсикантів та впровадження в практику агропромислового комплексу рекомендацій стосовно безпечного та ефективного застосування гербіцидних сумішей у посівах злакових культур.

За період існування наукової школи підготовлено 8 докторів і 21 кандидат наук, опубліковано 10 монографій, 101 навчальний посібник та методичні розробки, в тому числі 6 з грифом МОН України, понад 2000 наукових праць, отримано понад 20 патентів, 37 авторських свідоцтв, 1 відкриття, було одержано 2 гранти на наукові розробки.

Наукова школа «Фізіологія та біохімія мікроорганізмів» була заснована у 70-х роках минулого століття, докт. мед. наук, проф. Ю.С. Бабенко, справу якої продовжив та значно розвив заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології, докт. біол. наук, проф. А.І. Вінніков. Отримані результати відрізняються наукової новизною і принциповим значенням для практичного використання в ряді галузей народного господарстві, охороні навколишнього середовища і охороні здоров’я.

Вперше були визначені механізми енергозабезпечення формування та передачі стійкості бактерій до ряду антибіотиків. Встановлено роль протонрушійної сили у транслокації нуклеїнових кислот, зокрема процесів генетичної рекомбінації у стафілококів. Запропоновано ефективні методи діагностики та схеми раціонального застосування антибіотиків.

Вивчено біологічні властивості продуцентів і розроблені технологічні регламенти отримання: комплексних ферментних препаратів стрептоміцетного походження та рекомендації щодо їх впровадження у птахівництві, бджільництві, рибництві, тваринництві, рослинництві; високоефективних ентомоцидних препаратів на основі бактерій і грибів для захисту сільськогосподарських культур від хвороб і комах-шкідників. Створено колекцію генетично стабільних ліній грибів, розроблено регламент та налагоджено виробництво посівного міцелію Гливи звичайної.

Виконуються роботи з дослідження біоплівкового росту мікроорганізмів. На отриманих in vitro стафілококових біоплівках вивчено основні напрями регуляції плівкового росту за рахунок впливу таких факторів довкілля таких як антибіотики, бактеріофаги, кислотність середовища, вміст цукрів та іонів металів, наявність дезінфектантів тощо. Вперше проведені дослідження метаболічної активності біоплівок та встановлено особливості катаболічного обміну глюкози у плівкових форм штамів стафілококів, що виділені з різних біотопів організму людини порівняно із планктонними культурами цих бактерій. Запропоновано комплексні схеми з використанням ряду факторів для пригнічення плівкового росту.

Наукові розробки за напрямом «Фізіологія та біохімія мікроорганізмів» відомі як на Україні, так і за її межами. Співробітниками кафедри та науково-дослідної лабораторії НДІ біології отримано 27 авторських свідоцтв, 4 міжнародних патенти, 3 патенти України. Опубліковано понад 700 робіт, у тому числі близько 100 за кордоном; захищено 2 докторські і 17 кандидатських дисертацій.

Наукова школа «Структурно-функціональна зоологія» заснована професором В.Л.Булаховим. У подальшому разом із ним значний внесок у розвиток наукової школи вніс професор, заслужений діяч науки і техніки О.Є.Пахомов.

Головний науковий напрямок – визначення місця та ролі фауністичних елементів зооценозу у структурі та функціонуванні екосистем і біосфери, участь тваринного населення у біогеоценотичних процесах (продукційних, захисних, енергетичних, біотичних зв’язках, середовищетвірних, ґрунтотворних тощо).

Створюється мережа об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі перший у регіоні Дніпровсько-Орільський природний заповідник, понад 70 заказників, що відіграють велику роль у відновленні біорізноманіття у кризових екологічних умовах.

Розробляються нові наукові напрямки: «Зооекологічні основи реабілітації земель, відроблених гірничорудними виробництвами», «Формування заповідної мережі в умовах напруженого антропогенного тиску» та «Адаптація зооценозу до антропогенних змін навколишнього середовища».

Наукова школа «Нейрохімії». На кафедрі біофізики та біохімії із 1963 року започаткована нейрохімічна школа під керівництвом Олексадра Дмитровича Реви. Основні науково-дослідні розробки вчених кафедри були присвячені радіаційній нейрохімії (роботи Березіна В.О., Генгіна М.Т., Шевченко Г.М., Дворецького А.І., Кухаренка Р.І., Соколова І.І., Чорної В.І. та ін.). Кафедрою запропоновані та впроваджені у клінічні установи імунохімічні методи визначення нервовоспецифічних білків та аутоантитіл до них у сироватці крові та спино-мозковій рідині для діагностики різних патологічних станів нервової системи (травми, пухлини нейронального та гліального походження). Розроблені методи виділення та очищення деяких нервовоспецифічних білків, що є маркерами нейронів і глії, та отримані моноспецифічні антисироватки до них. Розроблені мікрометоди визначення компонентів міжклітинного матриксу, ферментів, які можуть використовуватися для моніторингу пошкоджень центральної нервової системи.

На сьогодні нейрохімічні дослідження продовжують проф. Ушакова Г.О., проф. Недзвецький В.С. та викладачі й аспіранти кафедри. Кафедрою біофізики та біохімії підтримуються тісні зв’язки з Лундським університетом (Швеція), Копенгагенським університетом (Данія), Міжнародним центром наукових досліджень (Лейпциг, Німеччина), Центром антиканцерогенних досліджень (Реймс, Франція), Університетом Фірат (Туреччина).

На факультеті здійснюється підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів в аспірантурі та докторантурі за спеціальністю 03.00.16 «Екологія», та в аспірантурі за спеціальностями «Фізіологія рослин», «Фізіологія», «Біохімія», «Мікробіологія» та «Радіобіологія».

На факультеті видаються збірники наукових робіт, які входять до переліку Вищої атестаційної комісії як фахові: «Ґрунтознавство», «Екологія та ноосферологія», «Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель», «Biosystems Diversity» та «Regulatory Mechanisms in Biosystems». Останні два журнали представлені також у провідній міжнародній наукометричный базі Web of Science і деяких інших.

Biosystems Diversity
Regulatory Mechanisms in Biosystems
Збірник наукових праць "Ґрунтознавство"
Збірник наукових праць "Екологія та ноосферологія"
Збірник наукових праць "Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель"

Міжнародні контакти

Факультет підтримує тісні зв’язки з Копенгагенським університетом (Данія), Міжнародним центром екологічних досліджень (Німеччина), Центром Екологічних досліджень (Польща), Центром антиканцерогенних досліджень (Реймс, Франція), Тюбінгенським університетом (Німеччина), Марсельським університетом (Франція), Північно-Центральним Технічним коледжем (США), Московським державним університетом, Інститутом біохімії та фізіології мікроорганізмів РАН, Бюрцбургським університетом (Німеччина), Московським інститутом морфології людини АН Росії, Інститутом проблем екології та еволюції, Інститутом екології рослин і тварин, Зоологічним інститутом РАН, Інститутом екології і ботаніки Угорської АН Університет Дебрецена, Центр Аграрних наук (Угорщина), Інститутом природи і лісу (Бельгія), Інститутом охорони і аналізу природи (Відень, Австрія), Національним музеєм природничої історії (Франція) та багатьма іншими.

Кафедра зоології та екології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара з 2016 року співпрацює з університетом Кобленц-Ландау (Рейнланд-Пфальц, Федеративна Республіка Німеччини) за програмою міжнародної академічної мобільності Еразмус +.

Для спеціальності «Екологія» узгоджені навчальні програми з університетом Кобленц-Ландау, спеціальність «Науки про навколишнє середовище».
Згідно з договором, студенти мають можливість (і в 2017 році почалося навчання):
1) пройти освітню підготовку на факультеті наук про природу і навколишнє середовище в Ландау або в інституті природничих наук в Кобленці;
2) навчатися в магістратурі університету Кобленц-Ландау;
3) отримати подвійний диплом магістра – диплом німецького зразка університету Кобленц-Ландау з екології і диплом ДНУ ім. О.Гончара;
4) навчання в Німеччині і отримання диплома магістра фінансується освітніми програмами Євросоюзу – нашим студентам виплачується стипендія на переліт і проживання у Німеччині.
Контактна особа – доцент кафедри зоології та екології Гассо Віктор Якович.

Факультет представляє Україну в міжнародному проекті «Biostrat» – програмі підтримки Європейської платформи з стратегії дослідження біорізноманіття (EPBRS). Наші фахівці є експертами Міжнародної програми з інвентаризації інвазій чужорідних видів Європи – DAISIE.

Науковці ФБЕМ отримували міжнародні наукові гранти: DAAD, НАТО, Польської академії наук, Україно-Угорський, Фонду Сороса, Російської Академії наук, Федерації Європейських біохімічних товариств та інших. Отримано Фаустус-приз за найбільш перспективні роботи у пошуку нових антиракових препаратів (проф. Штеменко Н. І., 2002). Нагороджені почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (проф. Мицик Л.П.), орденами «За заслуги» (проф. Травлєєв А.П.) та «Княгині Ольги» (доц. Чаус Т. Г.), мають звання “Заслужений діяч науки і техники України” (проф. Пахомов О.Є., проф. Травлєєв А. П., проф. Вінніков А.І.). Молоді вчені, аспіранти, науковці біофаку неодноразово нагороджувалися Почесними грамотами облдержадміністрації, отримували гранти Президента України для обдарованої молоді.

Викладачі, науковці та аспіранти факультету щороку беруть активну участь у роботі багатьох міжнародних конференціях та міжнародних шкіл для молодих вчених.

Студентське життя

Студенти факультету залучаються до наукової роботи, виконуючи курсові, дипломні і магістерські роботи. На кожній кафедрі працює наукове студентське товариство і осередки Українських наукових товариств (біохімічного, орнітологічного, ботанічного, герпетологічного, Українського товариства клітинної біології, Товариства мікробіологів України та багатьох інших). 

Серед студентів факультету щороку є переможці Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт, олімпіад за фахом, відмінники навчання, які отримую іменну стипендію Фонду Пінчука «Завтра.ua», персональну стипендію Вченої ради ДНУ, імені М. С. Грушевського тощо.

Оголошення переможців: «День першокурсника – 2016»

На біофаці проводяться культурно-масові заходи: «День факультету», «День першокурсника (Захист спеціальності)», Дні здоров’я, тематичні вечори відпочинку студентів та викладачів, зустрічі з випускниками тощо. Наші студенти беруть активну участь у художній самодіяльності. Приділяється увага студентам пільгових категорій, які потребують особливого соціального захисту. Студенти мають можливість пройти оздоровлення у санаторії-профілакторії ДНУ. Рада студентів взяла шефство над дитячим будинком №1: кілька разів на місяць відвідують дітей, спілкуються з ними, проводять ігри, конкурси, допомагають виконувати домашні завдання; провели з ними ряд екскурсій у природу; проводять постійну благочинну акцію «Теплі речі - дітям-сиротам».

Велика увага приділяється розвитку студентського самоврядування, яке на сьогодні охоплює різні сторони життя студентів. Робота в Раді студентського самоврядування здійснюється за секторами: інформаційний; спортивний; соціальний; науковий; дружина охорони природи; культурно-масовий; організаційний.

Студенти постійно беруть участь у міських волонтерських заходах, зокрема, вони є учасниками днів донора, активно збирають речі та медикаменти для постраждалих та переселенців з зони АТО, є волонтерами міських організацій з захисту тварин, беруть участь у міських екологічних заходах тощо.

Велика увага приділяється розвитку студентського самоврядування, яке на сьогодні охоплює різні сторони життя студентів. Робота в Раді студентського самоврядування здійснюється за секторами: інформаційний; спортивний; соціальний; науковий; дружина охорони природи; культурно-масовий; організаційний, де кожен бажаючий може знайти собі заняття до снаги.


Успішні випускники ХХІ століття

Дохторук Андрій Михайлович

Андрій Дохторук у 2007-2012 рр. навчався в Дніпропетровському національному університеті на кафедрі мікробіології, вірусології та біотехнології. Бакалаврська та магістерська дипломні роботи Андрія були виконані в сфері альтернативної енергетики, а саме добування біодизельного палива з ліпідів дріжджів та водоростей. Ще під час навчання в університеті в позанавчальний час почав працювати в ТОВ «Біотех Системс» на посаді технолога-консультанта з впровадження біологічного захисту рослин у закритому грунті. У 2012-2013 рр. працював за сумісництвом викладачем біології та екології в Хуторо-Чаплинській СЗШ. З 2016 р. працює директором лабораторії з виробництва ентомофагів у ТОВ «Біотех Системс».


«Було дійсно цікаво, мені подобалось навчатися. Живий діалог та обмін думками з викладачами – безцінне враження, бо з кожною знайденою відповіддю ширшав мій кругозір та глибина знань. Бажаю нинішнім студентам провести цей період життя якомога яскравіше та насиченіше: беріть участь в олімпіадах, факультативах, беріть на себе ініціативу та відповідальність в організаційних та інших справах. Будьте дружніми в групах, знаходьте компроміс та гуртом готуйтеся до екзаменів. Організовуйте дружні екскурсії, спробуйте поїхати за кордон за обміном, спілкуйтеся з викладачами, які мають більше досвіду й охоче ним діляться».

Ніна Володимирівна Черватюк


Черватюк Ніна Володимирівна – випускниця кафедри мікробіології та вірусології 2003 року. Закінчила Дніпропетровський національний університет за спеціальністю «Вірусологія».

Після закінчення ДНУ працювала на посаді молодшого наукового співробітника в Інституті мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України (м. Київ) у Відділі молекулярної генетики бактеріофагів, де виконала і захистила кандидатську дисертацію на тему «Функціональна несумісність автономних генетичних елементів у Erwinia carotovora» (2007 р.). Після захисту дисертації працювала науковим співробітником в Інституті молекулярної біології та генетики НАН України (м. Київ). Нині працює на посаді завідувача клініко-діагностичної лабораторії в Інституті гастроентерології НАМН України (м. Дніпро).

Неодноразово була нагороджена грамотами за кращу доповідь на конференціях молодих учених в Україні (2005, 2006 рр.) і за кордоном (2003, 2006 рр.). Лауреат Премії Верховної Ради України молодим ученим (2008 р.).

«Мої враження про навчання в ДНУ лише найприємніші та найтепліші. Я була дуже захоплена навчанням і наукою. Цьому неабияк сприяли викладачі кафедри, які навчили мене спостерігати, думати, аналізувати. І в результаті зацікавленість наукою привела мене до аспірантури та написання дисертації. Пристрасть до навчання збереглася назавжди. Спеціальність «Вірусологія» – дуже цікава, але найбільш захопливим я вважаю роботу на межі кількох спеціальностей, наприклад, вірусології, мікробіології та молекулярної біології».

Олександр Миколайович Василенко

Олександр Василенко закінчив Дніпропетровський національний університет за спеціальністю «Мікробіологія та вірусологія» у 2003 році. Темою дипломної роботи була «Мікробна біодеструкція золотовмісних руд Сергіївського родовища».

Кар’єра Олександра розвивалася в таких компаніях, як ЗАТ «Ерлан» (ТМ «Біола») – мікробіолог, начальник відділу управління якістю (2003–2010 рр.); Іст Балт Юкрейн (ексклюзивний партнер Мак Доналдс з виробництва хлібобулочних виробів) – менеджер з якості (2010-2012 рр.); ТОВ Малтюроп Юкрейн – провідний виробник пивоварного солоду (2012-2014 рр. – начальник з виробництва); ТОВ «Астарта-Київ» Глобінський біоенергетичний комплекс (2014–2016 рр. – заступник генерального директора). З 2016 року Олександр Василенко працює на посаді генерального директора ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» (завод «Кремез» – підприємство групи Danone).

Олександр Василенко брав участь у таких міжнародних проектах: Carbon Footprint (проект зі зниження викидів парникових газів промисловими об’єктами); Ideal Factory 2020 (проект зі збільшення енергоефективності). Проходив стажування в Італії (Бомпорто, 2010 р.), Німеччині (Мюнхен, 2012 р.), США (Мілуокі, 2013 р), Франції (Реймс, 2014 р.). У 2008 році в національному конкурсі зі стратегічного менеджменту «Global Management Challenge» Олександр Василенко посів 2-е місце.

«Сьогодні я розумію, яким надзвичайно важливим виявився розвиваючий аспект навчання: широкий світогляд, інформація про сучасний стан науково-технічного руху та соціально-гуманітарний фундамент, які допомагають випускнику ДНУ правильно орієнтуватися в сучасному суспільстві, а цінні знання та професійні навички – глибоко засвоювати всі тонкощі обраної професії».

Тетяна Миколаївна Шевченко

Тетяна Миколаївна Шевченко протягом 1986-1991 рр. навчалася в Дніпропетровському національному університеті за спеціальністю «Мікробіологія». Після закінчення університету працювала лікарем-лаборантом у КЗ «Дніпропетровський обласний шкірно-венерологічний диспансер». Додатково отримала диплом фахівця за спеціальністю «Клінічна лабораторна діагностика» (навчання в ДНУ у 2004-2008 рр.). З 2005 по 2008 рр. була завідувачем клініко-діагностичної лабораторії КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. Мечникова», а у 2008-2009 рр. завідувала клініко-діагностичною лабораторією КЗ «Дніпропетровський обласний шкірно-венерологічний диспансер».

З 1998 року навчалася в аспірантурі при кафедрі мікробіології та вірусології ДНУ, в 2002 році захистила кандидатську, а в 2013 році – докторську дисертацію.

З 2008 року – віце-президент Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини (ВАКХЛМ), голова Ради Дніпропетровського регіонального відділення ВАКХЛМ.

З 2009 року працює в ДНУ – спочатку на посаді доцента, а потім професора кафедри клінічної лабораторної діагностики. Зараз очолює названу кафедру. З 2005 року – головний позаштатний спеціаліст із клінічної лабораторної діагностики, лабораторної імунології та генетики Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації. Лікар-лаборант вищої кваліфкаційної категорії зі спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика», також має вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Організація та управління охороною здоров’я».
Напрямки наукових інтересів: дослідження властивостей збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом; менеджмент якості лабораторних досліджень; організація та управління охороною здоров’я.
Тетяна Шевченко брала участь у таких міжнародних проектах: «Посилення контролю за туберкульозом в Україні» (проект Агенства США з міжнародного розвитку (USAID), з 2011 р.); у Міжнародному проекті Асоціації лабораторій громадського здоров’я (APHL) – тренінг «Основи управління та менеджменту лабораторії» (2012 р., м. Київ); у Міжнародному проекті «Eastern European Network for Sexual and Reproductive Health» – тренінг «Система управління якістю лабораторних досліджень. Налагодження системи якості за стандартом ISO 15189 в Україні» (Школа EESRHR, Естонія, Таллін, 2015 р.).

Тетяна Миколаївна має близько 150 наукових і навчально-методичних праць, є автором підручника з грифом Міністерства охорони здоров’я України, навчального посібника з грифом МОН України та монографії. За сумлінну працю, високий професіоналізм та активну громадську позицію Тетяна Шевченко неодноразово була нагороджена грамотами Дніпропетровської обласної держадміністрації, Управління охорони здоров’я, Почесною грамотою ДНУ, Грамотою Митрополита Київського і всієї України; має подяки Міністра охорони здоров’я, міського голови Дніпропетровської міської ради, нагороджена медаллю Української православної церкви Рівноапостольного Князя Володимира.

«Щасливі студентські роки, коли здавалося, весь світ підкорявся нам, молодим студентам. У цей час ми здобували знання, які стали основою для майбутньої професійної діяльності. З багатьма однокурсниками ми співпрацюємо і зараз, вже в медичній галузі, маємо спільні професійні інтереси. Спогади про студентські роки та університетське навчання ми пронесли через все життя. Від щирого серця бажаю альма-матер подальшого процвітання, збереження існуючих традицій та придбання нових, великих досягнень у науці та інновацій у викладацькій роботі, а педагогічному колективу та студентам – наукових і творчих успіхів, удачі та благополуччя!»