Версія для друку

Студенти ДНУ святкують День вишиванки

Третій четвер травня в Україні – День вишиванки. Цього року святкуємо його 21 травня. За традицією, яка склалася на факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ, у цей день студенти й викладачі вбираються у вишивані сорочки – нові, адаптовані до найсучасніших модних тенденцій, і старовинні, пошиті матерями й бабусями, передані в родинах у спадок.

І цього року, незважаючи на карантинні обмеження, студенти ФУІФМ знайшли спосіб відзначити свято. Учасники театрального гуртка «Відлуння» під керівництвом доцентів кафедри української літератури Олександри Гонюк та Ірини Пасько взяли участь у відео-флешмобі «День вишиванки».

Вишиванка для українців не просто одяг – це щось особливе, рідне, святе. У дрібних хрестиках і переливах гладі закодоване наше світовідчуття: історія, міфологія, ментальність. Через символічне вбрання ми транслюємо свою любов до рідних, глибинне розуміння власної культури, намагаємося висловити найтонші порухи душі. І закономірно, що в цей, скажімо чесно, кризовий для держави момент мода на вишиванки не лише не відходить у минуле – актуалізується із новою силою. Щоб набути наснаги для боротьби й творчості, нам, мабуть, потрібен той глибинний зв’язок із пракорінням, матеріалізований у візерунках на полотні.

У кожному відео, записаному для флешмобу «День вишиванки», відчувається бажання поділитися чимось справді важливим, особистим, душевним. Катерина Сапронова (УК-19-1) та Поліна Климухіна (УУ-17-1) розповіли про те, що для них означає вишиванка, яке значення, на їхню думку, вона має для сучасних українців. Пісні, присвячені Україні й вишиваній сорочці, талановито виконали Дар’я Фісун (УА-19-2; «Україна – це ми!»), Кароліна Галаніна (УУ-19-1; «Мамина сорочка»), Валерія Римарчук (УУ-18-1; «Два кольори») і Владислава Кравченко (УА-19-7; «Я люблю свою країну, я люблю її людей»).

Кількість охочих поділитися улюбленою поезією про вишиванку серед студентів-філологів виявилася справі вражаючою: із декламацією віршів спеціально для флешмобу виступили Тетяна Сорокотяга (УУ-19-1; «День вишиванки. Це великий день…»), Аліна Волик (УУ-18-1; «Я вишию сорочку кольорову…»), Марія Гладуш (УП-16-1; «Вишиванка»); Дар’я Безвенюк (УУ-18-1; «Оберіг»); Регіна Солодовнік (УА-18-3; «Зроби: вдягнись з самого ранку…»); Інна Коваленко (УП-19-1; «Одягнімо, друже, вишиванки»), Тетяна Бала (УП-19-1; «Вишиванка – Вкраїна і доля»); Валерія Сірик (УУ-19-1; «Я рідний край та мову солов’їну…»), Валерія М’ясківська (УН-18-1, «Українська вишиванка»), Катерина Сергєєва (УУ-19-1; «Я встану рано-вранці, на світанку…»); Таїсія Зимовцева (УА-19-2; «Розкажи, вишивальнице-юнко…»). А студентка групи УУ-18-1 Лілія Лопатюк з нагоди свята навіть виконала надзвичайно ніжний і витончений сольний танець у народному строї!

Але найзворушливішим відео стало, мабуть, читання поезії Євгеном Ткаченком (УУ-18-1), адже разом із ним із віршем про вишиванку виступив його молодший братик Кирило.

Окремо хотілося б відзначити ретельну, копітку роботу з монтажу відео, яку здійснила староста групи УП-18-1 Світлана Довгаль.

Отже, День вишиванки об’єднує, гуртує, допомагає розкрити таланти, нагадує про любов до друзів і рідних, родинний затишок, відчуття дому – усе те, що робить людину по-справжньому щасливою.

А щастя, нехай маленьке, так потрібне нам в ці непрості часи.

Ірина Пасько,
доцент кафедри української літератури


ГончарTV ГончарFM Газета Анонси Чому ДНУ Welcome to DNU Facebook instagramm Youtube