Версія для друку

У ДНУ запрацював «Універсум»

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася презентація інтелектуального клубу «Універсум». Темою першої дискусії клубу стала топонімічна реформа у Дніпропетровську: її досвід, стан та перспективи.

Студентів і викладачів, що зібралися на відкритті нового інтелектуального осередку в ДНУ, радо привітав ініціатор клубу, проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді ДНУ, доктор історичних наук, професор Валентин Іваненко. «Сьогодні мені випала велика честь вітати вас із цією знаковою для класичного університету подією. Зазначу, що в ДНУ залученню студентів до творчої самодіяльності приділяється особлива увага. В університеті існує низка молодіжних об’єднань наукового, освітнього та культурно-мистецького спрямування, в яких уже задіяно близько половини наших вихованців. І ми задоволені, що сьогодні до цього розмаїття долучається ще й формат інтелектуального клубу, аналогів якому немає в жодному вищому навчальному закладі України. Сподіваємося, що засідання «Універсуму» надаватимуть учасникам потужного енергетичного заряду, а сам клуб матиме велике, цікаве і плідне майбутнє», – наголосив Валентин Васильович.

Перше засідання «Універсуму» проходило у вигляді дискусійного майданчику. Предмет обговорення обрали не випадково. Ним стало напрочуд актуальне, своєчасне питання, яке бентежить тисячі дніпропетровців – топонімічні зміни у місті. Учасники обговорили основну мету, завдання, концепцію та особливості проведення реформи дніпропетровської топоніміки. Зокрема, із доповіддю виступив один з провідних фахівців Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, декан історичного факультету, доктор історичних наук Сергій Світленко, який очолює історико-краєзнавчу секцію міської комісії з перейменувань. Зазначимо, що секція під головуванням Сергія Івановича нині розробляє топонімічну політику міста і надає певні системні рекомендації. А протягом другого півріччя минулого року у стінах Дніпропетровського національного університету проходили численні тематичні наукові засідання та відкриті громадські слухання.

Як повідомив присутнім Сергій Світленко, на сьогодні згідно з законом «Про декомунізацію» в Дніпропетровську вже перейменовано 316 об’єктів, що складає лише 10 частину від необхідного. Наразі фахівці-історики наголошують на надзвичайній важливості написання нової топонімічної мапи нашого міста. «Метою топонімічної реформи в Дніпропетровську є втілення нової топонімічної моделі нашого міста-мегаполіса як обласного центру сучасної України, – пояснює Сергій Іванович Світленко. – Треба розуміти, що топоніміка як сукупність назв – це, по суті, кодування історичної пам’яті. І сьогодні ми маємо іти назустріч часу та усвідомлювати необхідність змін, що стосуються нашої історичної пам’яті. Найперше, нам варто відійти від кліше старого світу, де панують старі міфологеми. При всій повазі до високих комуністичних ідеалів треба визнати, що стара радянська комуністична, а також так звана пострадянська модель «напівсвободи» не витримують конкуренції з іншими сучасними світовими моделями. Тому на шляху до нової, сильної і щасливої України найліпшим для нас видається розбудова зрілої демократії на основі синтезу національних та європейських цінностей», – вважає Сергій Іванович.

Відтак, серед магістральних ліній нинішньої реформи найменувань Дніпропетровська спеціалісти виділяють «українізацію» та «европеїзацію» міста в топонімічному плані. А саме: через проведення зв’язку різних періодів української історії (наприклад, назви княжого чи козацького періоду), «залюднення» місцевої топоніміки іменами українських діячів, що мали безпосередній зв'язок із нашим краєм, а також привнесення в регіональні назви європейських імен (з огляду на тісний зв'язок нашого краю з європейською цивілізацією, про що свідчать численні археологічні артефакти).

Упродовж зустрічі також обговорювалися особливості урбогенезу міста Дніпропетровська (починаючи від першого козацького поселення Самарь (1576 р.), відомих фортець Старий і Новий Кодак та Богородицької фортеці), з погляду української історики розглядалися варіанти нової назви мегаполісу (Січеслав, Дніпрослав тощо).

Крім того, учасникам диспуту були представлені результати навчального соціологічного дослідження, проведеного студентами-третьокурсниками факультету суспільних наук і міжнародних відносин ДНУ. Зокрема, молоді дослідники ДНУ опитували респондентів 18-25 років стосовно їхнього ставлення до перейменування рідного міста. «В першу чергу, ми намагалися виявити емоційно-асоціативну складову в сприйнятті нашими мешканцями сучасної топонімічної реформи. Цікаво, що загальною тенденцію в думках нашої фокус-групи стало висловлення гордості за своє місто. Щодо самої необхідності перейменування думки містян зазвичай різняться, так само як і не всі топонімічні зміни їх задовольняють», – розповіли студенти.

На завершення університетські фахівці відповідали на питання слухачів. Усі разом у відкритому діалозі шукали таку дорогоцінну істину з особливо животрепетного для містян питання. За словами модератора заходу, президента інтелектуального клубу ДНУ «Універсум» доктора філософських наук, професора Сергія Шевцова, подібні зустрічі в університеті відтепер влаштовуватимуться щомісяця. Основними формами діяльності інтелектуального клубу ДНУ заплановано будуть дискусійні майданчики, круглі столи, брифінги, відкриті лекції кращих науковців університету тощо. Серед головних завдань «Універсуму» визначені: сприяння зміцненню престижності універсального знання та інноваційної діяльності в молодіжному середовищі, популяризація кращих надбань національної і світової науки серед студентства, а також виявлення і підтримка перспективних проектів у вирішенні болючих регіональних питань. У такий спосіб, упевнені засновники, нова формація посприяє розвитку інтелектуального потенціалу не лише університету, а й Придніпровського регіону в цілому. Тим паче, що долучитися до роботи клубу вже виявили бажання представники інших навчальних закладів Дніпропетровська.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету


ГончарTV ГончарFM Газета Анонси Чому ДНУ Welcome to DNU Facebook instagramm Youtube