Версія для друку

Вчений, який сприяв консолідації українського суспільства

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара вшанували пам'ять видатного українського історика Дмитра Яворницького.

Треті Всеукраїнські Яворницькі наукові читання, які стали подією в інтелектуальному житті регіону, проходили в іменній аудиторії Дмитра Яворницького, дбайливо облаштованій студентами та фахівцями історичного факультету ДНУ. На захід завітали науковці з Харкова, міста, у якому Дмитро Яворницький здобув фахову освіту, Києва, Кривого Рогу, Кіровограду, Дніпродзержинська та інших міст, представники влади, музеїв Дніпропетровська. Як відзначили організатори читань, збереження пам’яті про Дмитра Яворницького залишається незмінним пріоритетом для фахівців-істориків. Учасники читань неодноразово наголошували, що Дмитро Яворницький своїми епістолярними зв’язками, численними інтелектуальними контактами, титанічною працею з’єднував різні регіони України. Було запропоновано засобами сучасної методології висвітлювати недостатньо вивчені сторінки творчої спадщини видатного історика та продовжувати досліджувати ті питання, які становили коло його наукових інтересів, зокрема, українське козацтво.

Вперше в Україні в науковому плані запропоновано нову цінну гіпотезу стосовно виникнення та еволюції українського козацтва, побудовану на енергетиці. Її автор – доктор історичних наук, головний науковий співробітник НДЛ археології та історії Придніпров’я кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства ДНУ Іван Стороженко. Науковець, який присвятив дослідженню цього питання багато років, познайомив учасників читань з поняттям пасіонарності. На його думку, пасіонарність, тобто непоборне прагнення до діяльності задля досягнення певної мети, відіграла провідну роль в утворенні козацтва. Даний при народженні людини імпульс до життя формує її етнічне поле та зберігається на все життя. У різні епохи люди народжувалися з меншими чи більшими імпульсами, і відповідно, з різною пасіонарністю, яка наділяє так званою «зайвою» енергією, творчою. Іван Стороженко в контексті цієї гіпотези вважає, що козацький субетнос виник наприкінці XV століття з метою зупинити зникнення українства та відродити українську державність.

Проблемі міжнародного визнання Гетьманщини у європейському контексті присвятив свій виступ доктор історичних наук, професор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України Віктор Брехуненко. «Досі тривають дискусії, чи можна вважати Гетьманщину державою, – відзначив доповідач, – Вважаю, що Богдан Хмельницький вперше заявив на міжнародному рівні про Гетьманщину як державу». Спираючись на факти та свідчення тих років, Віктор Брехуненко переконливо доводить, що Гетьманщину визнавали в той час і Швеція, і Бранденбург, і Нідерланди. До того ж, Переяславська рада 1654 року свідчить, що договір був укладений між двома державними утвореннями.

Про Олександра Поля та Дмитра Яворницького на тлі економічної модернізації Катеринославського краю розповів кандидат історичних наук, директор Інституту економічної практики імені Олександра Поля, контент-директор Київського міжнародного економічного форуму Володимир Панченко. Як представник українського бізнесу, Володимир Панченко акцентував увагу на тому, зокрема, що сьогодні науковцям не потрібно соромитися залучати до реалізації своїх проектів підприємців, як це у свій час робив Дмитро Яворницький. Як відомо, промислово-фінансова еліта Катеринослава, зацікавлена в консолідації краю, матеріально допомогла Дмитру Яворницькому відкрити у місті музей.

Українські науково-освітні інтелектуальні комунікації Дмитра Яворницького 1920-1930-х років – тема дослідження доктора історичних наук, професора, декана історичного факультету ДНУ Сергія Світленка. «Дмитро Яворницький предметно займався популяризацією історичних знань. Він любив читати лекції, робив це емоційно, захоплююче, змістовно», – відзначив Сергій Іванович. – Дмитро Яворницький присвятив усе життя створенню інтелектуальних комунікацій, які дозволили сформувати на Наддніпрянщині українське освітнє-наукове співтовариство». Так, за його активної участі був відкритий обласний музей імені О. Поля, функціонували Катеринославська вчена архівна комісія, катеринославська «Просвіта», з’явилися первістки української преси – часописи «Запоріжжє», «Дніпрові хвилі»; вчений очолював кафедру історії України, згодом – кафедру українознавства в Катеринославському інституті народної освіти (сьогодні ДНУ ім. О. Гончара).

Загалом під час наукового форуму працювали секції «Дмитро Яворницький: життя і творчість на тлі епохи», «Етнонаціональні, суспільно-політичні та соціально-економічні аспекти історії Наддніпрянщини», «Питання історії освіти, науки та культури Наддніпрянської України».

У рамках читань відбулася презентація чергового збірника наукових праць «Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті», видана у Дніпропетровському національному університеті за підтримки авторів публікацій. Збірник є фаховим систематичним виданням з історичної україністики, що видається з 2001 року. Також було презентовано Путівник по Будинку-музею ім. Дмитра Яворницького «Курінь козацького батька». Як відзначила заступник директора Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького Валентина Бекетова, Путівник розповідає про життя і творчість Дмитра Яворницького у світі його будинку, містить рідкісні фото з фондів музею.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету


ГончарTV ГончарFM Газета Анонси Чому ДНУ Welcome to DNU Facebook instagramm Youtube