ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих учених «Дніпровські історичні читання»

28–29 жовтня на історичному факультеті Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара відбулася ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих учених «Дніпровські історичні читання». Захід продовжив добру традицію фахового спілкування для тих, хто робить перші або вже впевнені кроки в науці.

Організацією конференції опікувалися Наукове товариство студентів, аспірантів, молодих учених і докторантів факультету (під керівництвом аспіранта кафедри всесвітньої історії Владислава Говорухи) та Рада студентів історичного факультету на чолі з Андрієм Рубаном. Подію підтримали наші постійні партнери – Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Криворізький державний педагогічний університет.

Робота конференції розпочалася з хвилини мовчання і вшанування пам’яті усіх, чиє життя забрала російська агресія. Висловлюємо щиру вдячність Силам оборони України, завдяки стійкості та мужності яких ми можемо працювати й об’єднувати професійну спільноту.
 
Із вітальним словом до учасників звернулися ректор ДНУ Сергій Оковитий та декан історичного факультету Дмитро Архірейський. До них приєдналися колеги із ЗВО-партнерів: доктор історичних наук, професор кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Володимир Комар і кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри історії Криворізького державного педагогічного університету Наталя Печеніна.

Робота конференції охопила два дні плідних Zoom-засідань у межах семи секцій, де було представлено 80 доповідей. Цьогоріч «Дніпровські історичні читання» об’єднали здобувачів освіти та дослідників із 13 закладів вищої освіти й наукових установ України (Донецького національного університету імені Василя Стуса, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Запорізького національного університету, Інституту історії України Національної академії наук України, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Українського державного університету науки і технологій, Університету митної справи та фінансів, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна), а також закордонних колег із Університету WSB Merito у Вроцлаві (Польща), фахівців Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, викладачів Запорізького академічного ліцею №46 і незалежних дослідників із Дніпра, Павлограда та Кривого Рогу.

Модераторами секцій були досвідчені дослідники – професори й доценти історичного факультету та ДНІМ імені Д. І. Яворницького, а технічний супровід забезпечували самі студенти (Вікторія Шапран, Марина Нетеса, Андрій Рубан, Дар’я Єрмак, Сергій Цегельник, Олександр Глущенко й Кирило Крисенко).

У секції «Проблеми історичної освіти та викладання історії» (модератори – кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри спеціальних галузей історичного знання та дидактики історії Ольга Дяченко та кандидатка історичних наук, доцентка цієї ж кафедри Олена Коломоєць) виступи зосереджувалися намодернізації шкільної та вищої освіти, впровадженні інноваційних цифрових та інтерактивних технологій у викладанні історії, ролі краєзнавчого матеріалу в навчанні, досвіді проходження практики в МАН України, а також на специфіці викладання складних сторінок польсько-українських відносин у польській школі.

У секції «Історія України: від праісторії до козацької доби» (модератор – кандидатка історичних наук, завідувачка кафедри історії України Ольга Посунько) учасники дискутували щодо археологічних, джерелознавчих та військово-політичних аспектів давньої й ранньомодерної історії України.

У секції «Історія України модерної доби» (модератори – докторка історичних наук, професорка кафедри історії України Тетяна Литвинова та доктор історичних наук, професор кафедри спеціальних галузей історичного знання та дидактики історії Олег Журба) доповіді присвятили соціально-економічним, культурним та регіональним процесам ХІХ – початку ХХ століття.

Секція «Історія України новітнього часу» (модератори – доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Дмитро Архірейський та кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Олександр Чепурко) працювала два дні. Найбільший блок доповідей охопив складні та драматичні події ХХ ст., зокрема Української національної революції та радянської доби, Другої світової війни, а також пам’яткознавства і некрополістики.

У секції «Всесвітня історія: від стародавніх цивілізацій до ранньомодерної доби» (модератор – кандидатка історичних наук, співробітниця ДНІМ імені Д. І. Яворницького Катерина Грищенко) учасники продемонстрували оригінальні розвідки з історії Стародавнього Сходу та античності, історії Європи і Сходу доби Реформації та медієвістики.

На засіданні секції «Всесвітня історія: від модерну до сучасності» (модератори – кандидати історичних наук, доцентки кафедри всесвітньої історії Ольга Каковкіна та Олена Ходченко) доповіді охопили широкий географічний і тематичний діапазон новітньої історії Європи та Сходу, міжнародних відносин і соціокультурних процесів ХХ століття.

Для молодих науковців «Дніпровські історичні читання» були можливістю репрезентувати свої перші дослідження перед колегами, отримати фахову критику, поради й поглянути на власну тему під іншим кутом. Обговорення інтерактивних методів навчання та складних історичних питань дало практичні підказки майбутнім учителям і викладачам щодо того, як говорити про історію цікаво й сучасно.

«Дніпровські історичні читання» стали майданчиком для обміну практичним досвідом, випробування нових дослідницьких методів і зміцнення зв’язків між українськими та закордонними освітніми осередками.
 
Висловлюємо щиру вдячність учасникам, науковим керівникам за відданість і професійність та чекаємо на нові зустрічі!