Рейтинг Times Higher Education World University Rankings 2026: ДНУ підтвердив свої позиції

П’ятий рік поспіль Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара ранжується в одному з найвпливовіших міжнародних рейтингів університетів Times Higher Education World University Rankings (THE WUR 2026). У новій редакції рейтингу 2026 року від британської агенції Times Higher Education ДНУ утримує позиції у категорії 1501+.

Список університетів, якому довіряють студенти, науковці, уряди та міжнародні галузеві експерти, цьогоріч містить 2191 ЗВО зі 115 країн і територій, що на 185 більше ніж торік. Відзначимо, що українська вища освіта продемонструвала рекордний успіх за весь час участі у цьому глобальному оцінюванні. У 2026 році до престижного THE World University Rankings увійшли 22 вітчизняні університети – на п’ять ЗВО більше ніж минулого року.

На найвищій позиції серед українських закладів опинилися: Сумський державний університет (категорія 801–1000) та Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського (категорія 1201–1500). Всі інші 20 національних ЗВО, що зберегли свої позиції у світовому рейтингу, розташовані в категорії 1501+ (за абеткою).

Дніпропетровську область у THE WUR 2026 презентують одразу три університети, які мають однаковий сумарний індекс – 10.3-27.2: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Український державний університет науки і технологій.

Довідково:

Times Higher Education World University Rankings – один із найвпливовіших у світі джерел даних про успішність університетів. Адже в ньому оцінюються діяльність та досягнення університетів, що дозволяє проаналізувати сильні сторони освітніх закладів різних країн і регіонів та скерувати увагу на збільшення ефективності їхньої роботи.

Рейтинг THE WUR-2026 складався за новою методологією WUR 3.0, що вимірює ефективність університетів за п’ятьма ключовими метриками:

1. Освітнє середовище (Teaching) – 29,5%: умови для навчання, інституційні доходи, баланс кількості викладачів і студентів та число захищених докторських дисертацій.

2. Дослідницьке середовище (Research Environment) – 29,5%: обсяги фінансування науки та продуктивність науковців (кількість праць на одного співробітника).

3. Якість наукових публікацій (Research Quality) – 30%: вплив досліджень на світову науку та частота їх цитування.

4. Міжнародні перспективи (International Outlook) – 7,5%: частка іноземних студентів і професорів, а також наукові колаборації з іноземними колегами.

5. Взаємодія з бізнесом (Industry) – 2,5%: рівень залучення фінансування від індустрії, кількість отриманих патентів та їх використання у промисловості.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету