ДНУ на саміті RIFF у Брно: розвиток цифрових дослідницьких інфраструктур і міжнародна співпраця

15–16 червня в місті Брно (Чехія) в Університеті Масарика у межах проєкту RIFF (Research Infrastructures for the Future of Ukraine: Roadmap for Sustained Growth and Recovery) відбувся тематичний саміт Thematic Summit on Health & Food, Environment, and Data, Computing & Digital Research Infrastructures. Саміт присвячувався питанням охорони здоров’я та харчування, довкілля, а також даних, обчислювальних і цифрових дослідницьких інфраструктур. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара представляла виконувачка обов’язків проректора з науково-педагогічної роботи Наталія Гук.

Захід організовувався за участю партнерів проєкту RIFF, зокрема Університету Масарика (Чехія), який відіграє провідну роль у реалізації проєкту. Учасників саміту на початку привітав ректор Мартін Бареш, який відзначив важливість розвитку міжнародної співпраці у сфері дослідницьких інфраструктур.

Під час відкриття саміту координатор проєкту Ондржей Граділ (Університет Масарика) представив проєкт RIFF та його роль у розвитку дослідницьких інфраструктур України.

Також із доповідями виступили Ян Грушак (член Виконавчої ради ESFRI, Академія наук Чехії), який презентував ESFRI як європейський механізм координації дослідницьких інфраструктур. Люсі Стюарт (Національний контактний пункт Чехії Horizon Europe, Технологічний центр Праги), яка розглянула можливості розвитку дослідницьких інфраструктур у межах програми Horizon Europe. Катрін Сімоно (Об’єднаний дослідницький центр Європейської комісії), яка представила можливості відкритого доступу до дослідницьких установ JRC. А Менатталла Ель-Серафі (ЮНЕСКО), яка презентувала ініціативу ЮНЕСКО з віддаленого доступу до лабораторного обладнання (UNESRALE) та програми професійного розвитку.

У межах тематичного напряму «Дані, обчислення та цифрові дослідницькі інфраструктури» з доповідями виступили провідні європейські експерти. Ізабель Кампос (Іспанська національна дослідницька рада CSIC, стратегічна робоча група ESFRI DIGIT) розглянула питання розвитку електронних інфраструктур та застосування штучного інтелекту в європейському дослідницькому середовищі. Іларія Фава (EGI.eu) представила можливості передових обчислювальних сервісів для досліджень та ініціативи EuroHPC. Людек Матяшка (Університет Масарика) представив підходи до розвитку Європейської хмари відкритої науки (EOSC).

Другий день саміту був присвячений презентаціям українських учасників саміту та обговоренню перспектив розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні.

Наталія Гук виступила з доповіддю на тему «Математичні основи стійких цифрових дослідницьких інфраструктур: структурне моделювання та метод обернених задач для екосистем даних», де представлений підхід до математичного опису, реконструкції та аналізу складних систем. У доповіді розглянуто питання data-driven підходів до реконструкції станів систем, формування Data Moat на основі спостережень, застосування ШI для формування обернених операторів та аналізу даних.

 

Антон Кошель (Національний університет біоресурсів і природокористування України) представив дослідження щодо геопросторових технологій для прозорої реконструкції та сталого територіального розвитку України. Сабіна Ауганас (TIB – Leibniz Information Centre for Science and Technology) у своїй доповіді розглянула питання управління метаданими та впровадження принципів FAIR у дослідницьких інфраструктурах. Валерій Осипов (Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України) представив підходи до розвитку людиноцентричних цифрових екологічних дослідницьких інфраструктур на основі українського досвіду. Ігор Кузьменко (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського») представив спеціалізовану інформаційно-комунікаційну систему із використанням технології блокчейн. Сергій Свистунов (Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України) розповів про розвиток національної грід-інфраструктури. Вадим Тульчинський (Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України) представив бачення розвитку інфраструктур відкритої науки в Україні. Всі доповіді супроводжувалися яскравими презентаціями.

Важливою складовою програми саміту стали екскурсії до дослідницьких лабораторій чеського Університету Масарика. Учасники мали можливість ознайомитися із сучасними підходами до організації наукової діяльності, використання дослідницьких інфраструктур та цифрових технологій у дослідженнях.

Участь у тематичному саміті RIFF стала важливим майданчиком для представлення українських наукових розробок, обміну досвідом із європейськими дослідницькими спільнотами та посилення інтеграції України у сучасний простір дослідницьких інфраструктур.

Для довідки: Проєкт RIFF спрямований на оновлення та модернізацію системи досліджень та інновацій в Україні через формування сучасного бачення розвитку національної дослідницької інфраструктури. Одним із ключових результатів проєкту є розроблення «Дорожньої карти відновлення та розвитку дослідницької інфраструктури України», яка базується на методології експертного оцінювання ESFRI та враховує пріоритети зеленого і цифрового переходу.

Метою RIFF є розвиток наукової досконалості, стимулювання інновацій та зміцнення співпраці між українськими дослідниками, керівниками дослідницьких інфраструктур та європейською науковою спільнотою. Проєкт відкриває можливості для обміну досвідом, розвитку міжнародних партнерств, участі у європейських програмах фінансування, зокрема Horizon Europe, а також інтеграції України до європейського простору дослідницьких інфраструктур.

Консорціум RIFF об’єднує європейські та українські установи, серед яких Університет Масарика (Чехія, координатор проєкту); Німецький електронно-синхротронний центр (Німеччина); Європейський центр інноваційних систем майбутнього (Бельгія); Інститут соціальних наук ім. Лейбніца (Німеччина); Інститут молекулярної біології і генетики НАН України (Україна); Інститут системної та комп'ютерної інженерії (Португалія); Київський академічний університет (Україна); Харківський фізико-технічний інститут (Україна); Національний університет «Львівська політехніка» (Україна); Національна академія наук України (Україна); Національний університет «Києво-Могилянська академія» (Україна); Національний університет біоресурсів і природокористування України (Україна); Ягеллонський університет (Польща); Університет Мілано-Бікокка (Італія); Національний фонд досліджень України (Україна).

В.о. проректора з науково-педагогічної роботи
Наталія Гук