Академічна мобільність онлайн: лайфхаки від стамбульських фахівців Синан-Паша академії

Зі студентами-істориками ДНУ поспілкувалися фахівці Академії коранічної думки «Синан-Паша» – магістр ісламознавства Григорій Мавров, координатор українських проєктів Мухамед Тимошев, співробітник Алі Шахін. Модератором зустрічі була доцентка кафедри історії України, організаторка цікавих подій на історичному факультеті Світлана Каюк.

Онлайн-розмова про події в Ірані перетворилося на настанови, передусім, про те, як формувати критичне мислення при аналізі будь-яких подій чи явищ та не грішити суб’єктивізмом.

Стамбульські дослідники наголосили: майбутнім науковцям-історикам і, загалом, всім інтелектуалам варто знати, що людина схильна до когнітивних викривлень, бо реальність завжди ширша, ніж наші уявлення. Чому виникають помилки мислення? Зокрема, через те, що:

– зазвичай наша емоційна залученість має значно більший вплив, ніж розум;

– ми схильні все спрощувати, тому втрачаємо комплексність;

– нам властива селективність (бачимо те, що хочемо бачити);

– ми завжди зв’язані певною парадигмою (фреймінг). Мислити поза межами «рамок» складно.

Уникати когнітивних пасток допомагають:

– багатофакторний аналіз (економіка, політика, ідеологія, історія);

– рефлексивність (схожість з емпатією). Вона дозволяє відсторонитися і досліджувати ширше;

– розуміння різниці між фактом та інтерпретацією.

Говорячи про події в Ірані, на думку фахівців Синан-Паша, варто звернути увагу на те, що

– цей наратив виник не вчора, а існує вже близько 40 років;

– репутація регіону як вибухонебезпечного з’явилася після I світової війни;

– щоб зрозуміти, чому мусульмани діють так чи інакше, потрібно розуміти, як вони дивляться на світ, тобто ознайомитися з коранічним світоглядом.

– Стислість – сестра таланту, можна було написати одне речення: “Було цікаво”, і це дійсно так, але хочу розгорнути особливо яскраві, як на мене, моменти цієї зустрічі, – прокоментувала враження від спілкування зі стамбульськими фахівцями студентка-першокурсниця історичного факультету Анастасія Макаревич. – Попри головну тему зібрання, його було розпочато з дуже правильних речей – мислення та сприйняття, що допомогло нам зрозуміти неоднобокість людського бачення навколишніх речей, а значить, і історичних явищ. Надалі прозвучали цікаві факти, наприклад, Османську імперію, яку ми звикли так називати, насправді коректніше називати Девлет-і Аліє, що можна передати як Велика (тобто немала) держава. Завершували зібрання гумором – жартом, який зміг як і посмішити, так і насторожити своєю нотою відкритого кінця. Тому, дійсно, було цікаво!

Відділ міжнародних зв’язків та академічних обмінів