Про Голокост і сучасну війну від запрошеного лектора: курс проєкту програми ЄС Erasmus+ Jean Monnet

Уже стало традиційним запрошення колег-істориків, фахівців із різних тем, до участі у проєкті кафедри всесвітньої історії ДНУ «Європейський мультикультуралізм як досвід і шлях до європейської інтеграції України» за програмою ЄС Erasmus+ Jean Monnet.

3 лютого таким запрошеним лектором на факультативному курсі доцентки кафедри Ольги Каковкіної «Регіональний дискурс політики мультикультуралізму» став Анатолій Подольський – кандидат історичних наук, директор Українського центру вивчення історії Голокосту (УЦВІГ), провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. У 1996 році він успішно захистив кандидатську дисертацію, що стала першою в Україні, присвяченій тематиці Голокосту. Тепер у його науковому доробку – більше сотні публікацій із теми. 2002 року з його ініціативи був заснований УЦВІГ, що став одним із провідних осередків дослідження історії Голокосту, його презентації в суспільній та освітній площині, залучаючи як українських, так і зарубіжних партнерів до співпраці. З часу заснування Центру науковці (завідувач кафедри всесвітньої історії Альберт Венгер, доцентка Ольга Каковкіна, доцент Олег Бойко) і студенти історичного факультету ДНУ неодноразово брали участь у спільних заходах.

Цього разу на лекцію для слухачів спеціального курсу ДНУ доєдналися також колеги і студенти з інших освітніх закладів Дніпра і регіону – Українського державного університету науки і технологій, Криворізького державного педагогічного університету, Новоолександрівського ліцею Дніпровського району.

Тема лекції «Пам’ять про Голокост, освітні і наукові аспекти: виклики у часи війни» – це саме про мультикультуралізм, який передбачає визнання того, що історія єврейської громади в Україні і Європі – невід’ємна частина спільної європейської історії. Анатолій Подольський наголосив на тому, що за роки існування суверенної і незалежної України сформувалася меморіальна культура, невід’ємною частиною якої стала пам’ять про Голокост. Нищення цієї пам’яті та меморіалів – частина російського геноциду, спрямованого проти України та усіх її громадян, адже геноцид як явище має багато проявів, не обмежуючись суто етнічними або релігійними критеріями.

Із початком повномасштабної війни фахівці УЦВІГ продовжують роботу, значна частина якої присвячена боротьбі з російською пропагандою, де пам’ять про Голокост та інші геноциди стала предметом викривлень і маніпуляцій. Щоб допомогти освітянам і усім, хто цікавиться темою, було видано посібник «Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року».

Напрями діяльності УЦВІГ охоплюють не тільки вивчення геноциду євреїв, але й ромів; стосуються найширшого контексту подій Голокосту; включають організацію виставок, семінарів і вебінарів, лекцій для різних аудиторій, учнівського конкурсу; широко популяризують наукові видання українських і зарубіжних дослідників. Це також проєкти, присвячені пам’яті і пам’ятанню про Голокост. Як, приміром, «Один камінь – одне життя: 80 каменів спотикання для Києва». «Камені спотикання» (Stolpersteine) – це міжнародний проєкт, покликаний вшанувати пам’ять постраждалих від нацизму. Його ідея полягає у встановленні в міському просторі меморіального «каменя» із невеликою металевою табличкою. Вона містить відомості про людину, яка загинула від рук нацистів або врятувалася попри переслідування. Проєкт реалізується з ініціативи Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні та за підтримки Київської міської державної адміністрації.

 

Наш гість не залишився без запитань від студентів: Олени Дяченко – про досвід і долю євреїв, який боролися з нацизмом у лавах Червоної армії; Андрія Рубана – про новітні дослідження з історії Голокосту; Анастасії Шестакової – про політику Угорщини у роки Другої світової війни щодо євреїв. В.о. завідувача кафедри спеціальних галузей історичного знання та дидактики історії доцентку Ольгу Дяченко зацікавило те, як пам’ять про сучасну російсько-українську війну вплине на пам’ять про Голокост та його викладання. Студент Криворізького державного педагогічного університету Станіслав Черниш отримав цінні поради, де шукати сучасні праці, присвячені Голокосту.

Розмова з Анатолієм Подольським – це завжди професійно, захоплено, емоційно і зрозуміло про найскладніші теми.

Дякуємо пану Анатолію, який разом із колегами втілює в життя важливі проєкти в умовах війни та постійних загроз. Саме така діяльність наповнює глибоким змістом поняття мультикультуралізму, яке є не далекою і незрозумілою абстракцією, а тим принципом, який формує демократичну державу і суспільство.

Доцентка кафедри всесвітньої історії
Ольга Каковкіна