На пошану пам'яті славнозвісного науковця

Серед важливих проблем історичного минулого нашої держави фахівців продовжують цікавити сюжети аграрної історії, яка вивчається переважно у контексті соціально-економічних чи політичних тенденцій розвитку української спільноти, починаючи з найдавніших часів і закінчуючи новітньою добою. Аграрна проблематика активно розробляється у багатьох наукових центрах нашої країни.

На історичному факультеті Дніпропетровського національного університету з 1993 року існує традиція проведення наукових читань, присвячених пам'яті відомого українського вченого-аграрника, доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника вищої школи України Дмитра Павловича Пойди (1908-1992), який свого часу, у стінах Дніпропетровського університету, виступив засновником наукової школи дослідників вітчизняної аграрної історії, що одержала визнання не лише в межах нашої держави, а й за кордоном.

Нещодавно у Палаці студентів Дніпропетровського національного університету пройшли чергові, VI наукові читання, ініціатором проведення яких виступив колектив кафедри російської історії ДНУ, яку тривалий час очолював професор Д.П.Пойда. Проводяться такі зібрання з метою узагальнення набутого досвіду наукових пошуків та визначення перспектив дослідження маловідомих проблем аграрної історії України та Росії у контексті їх багатовікової історії.

Кожного разу такі зустрічі незмінно викликають значний інтерес наукової громадськості не тільки Придніпров'я, але й України в цілому, тому серед учасників було чимало відомих у нашій державі вчених, які досліджують аграрну історію не лише українців, а й сусідніх народів. Цього року в роботі читань взяли участь близько 30 істориків-аграрників, які репрезентували різні регіони України.

Учасників зібрання привітав проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри російської історії ДНУ, д.і.н., професор Валентин Васильович Іваненко. У своїй доповіді він охарактеризував науковий шлях Д.П. Пойди та його внесок в українську історіографію, наголосив на тому, що головними рисами наукової діяльності вченого незмінно були чесність, об'єктивність, незалежність від будь-яких ідеологічних впливів та політичної кон'юнктури, розповів про традиції і головні етапи розвитку наукової школи істориків-аграрників, основи якої були закладені Дмитром Павичем і продовжені науковими студіями його учнів.

- В яскравому сузір’ї видатних наших земляків, інтелектуалів найвищого ґатунку, представників різних наукових шкіл є чимало яскравих особистостей, - зауважив В.В. Іваненко. - Їхні імена увічнені в назвах вулиць, пам’ятних дошках, меморіальних знаках. Ці люди по праву складають гордість вітчизняної науки і культури, слугують надихаючим взірцем для нових поколінь. До числа таких яскравих особистостей, безумовно, належить і Дмитро Павлович Пойда, чиє ім’я протягом багатьох років є символом найвищого професіоналізму, людяності, порядності. З Дніпропетровським національним університетом, де він майже протягом 30 років очолював створену саме ним кафедру вітчизняної історії, пов’язаний найпродуктивніший час життєвої і творчої біографії вченого, під безпосереднім керівництвом Д.П. Пойди тут були реалізовані важливі наукові проекти, підготовлені монографії, збірники наукових праць, підручники, навчальні посібники, проведені масштабні й резонансні наукові конференції, симпозіуми, семінари, дискусії, захищені численні кандидатські та докторські дисертації. Справа, якою переймався все своє життя Дмитро Павлович, жила й живе сьогодні на історичному факультеті ДНУ, де зараз працюють його численні учні.

Сьогодні ми проводимо вже шості наукові читання з аграрної історії України та Росії, присвячені світлій пам’яті цього визначного українського історика другої половини ХХ століття. Як і попередні, вони викликали значний інтерес істориків не тільки Дніпропетровщини, а і всієї України, зокрема з Києва, Харкова, Донецька, Запоріжжя, Черкас, Кривого Рогу, інших міст нашої держави. Чимало й молодих дослідників – аспірантів, студентів. Все це свідчить про те, що аграрна тематика і сьогодні цікавить дуже й дуже багатьох.

Нинішні читання, як завжди, продемонстрували незгасаючий інтерес науковців до пам’яті видатного вченого і до тієї проблематики, якою він переймався протягом всього свого життя – питань історії селянського руху в Україні. Були підведені певні підсумки здійсненого в галузі аграрної історії України і намічені нові перспективи та шляхи в розв’язанні актуальних проблем цієї важливої теми – теми аграрної історії України ХІХ-ХХ століть. Результати роботи зібрання за традицією будуть опубліковані у спеціальному науковому збірнику «Питання аграрної історії України та Росії», з ними буде ознайомлена наукова громадськість України.