«Наш університет стоїть на плечах атлантів – одним із них був Микола Вікторович Поляков»

22 жовтня в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара урочисто відкрили меморіальну дошку колишньому ректору, видатному вченому Миколі Вікторовичу Полякову. Пам’ятний знак встановлений на фасаді головної будівлі ДНУ – навчального корпусу №1, де Микола Поляков працював багато років.

28 вересня 2020 року на засіданні Вченої ради було ухвалено рішення «Про увічнення пам'яті ректора ДНУ (1998-2020), члена-кореспондента НАН України М.В. Полякова», згідно з яким йому посмертно присвоєно вчене звання «Заслужений професор Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара». Виконання цього рішення також передбачало встановлення на фасаді навчального корпусу №1 меморіальної дошки.

Встановлення меморіальної дошки – це знак пошани університетської спільноти людині, яка віддала багато сил справі освіти й науки. Микола Вікторович Поляков – доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, лауреат Державної премії України в галузі освіти, повний кавалер ордена «За заслуги». Ректор Поляков зробив багато для осучаснення університету на межі століть: його імʼя тісно пов’язане з оновленням та розвитком університету, модернізацією освітнього процесу, розбудовою наукових шкіл і міжнародних зв’язків. Під його керівництвом ДНУ утвердився як провідний класичний університет країни, відомий далеко за її межами. Віддати належну данину памʼяті ректорові, який 22 роки очолював Alma mater, зібралася численна академічна родина та рідні – дружина Тамара Олексіївна Полякова і скульптор-автор меморіалу Володимир Павлович Небоженко.

 

Виступаючи на церемонії відкриття памʼятної дошки, ректор Сергій Оковитий підкреслив, наскільки важлива ця подія для університетської спільноти:

– У теперішній складний історичний момент нам надважливо зберігати пам’ять про колег, які сприяли розвитку міста, регіону та країни. Саме такою видатною людиною, яка жила й працювала задля розбудови нашого університету був Микола Вікторович.

Водночас кожен із нас зберігає власні спогади про спілкування з Миколою Вікторовичем, його поради, увагу до колег. Він цікавився не тільки професійними успіхами, а завжди підтримував і допомагав у різних життєвих ситуаціях, ми спільно знаходили рішення для складних завдань.

Наш університет стоїть на плечах атлантів – одним із них був Микола Вікторович Поляков, – наголосив Сергій Іванович.

 

Голова Вченої ради університету, деканеса факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства професорка Ірина Степанівна Попова докладно окреслила наукові здобутки Миколи Вікторовича, розповіла про славетний шлях професійного сходження до найвищих відзнак як в науковій царині, так і визнання громадою:

– Сьогодні в житті нашого університету особлива подія, повʼязана з особливою людиною. Наш Микола Вікторович був людиною, для якої ДНУ був не просто місцем роботи – це була справа життя. Його професіоналізм, людяність і стратегічне бачення залишили по собі фундамент, на якому ми розвиваємо університет сьогодні, – зазначила Ірина Степанівна. – Мені пощастило багато років працювати під керівництвом Миколи Вікторовича, бути членом його команди. Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі освіти, повний кавалер ордена «За заслуги», Почесний громадянин міста Дніпро – це лише частина здобутків і відзнак Миколи Вікторовича Полякова, свідчення того, наскільки багато він встиг зробити для розвитку університету, освітньої галузі й загалом нашого регіону.

Микола Поляков став ректором у кінці непростих 90-х років минулого століття, непростих для країни загалом й університету зокрема. На найвищому університетському посту серед перших кроків зробив найосновніше: доклав зусиль для консолідації свого колективу, усіх, хто в ньому працював і вчився; сформував потужну команду справжніх професіоналів, однодумців на всіх рівнях університетської управлінської ієрархії (проректори, декани, завідувач кафедр, керівники структурних підрозділів тощо); чітко визначив основоположні принципи університетської професійної діяльності.

Переконана, що найвищим імперативом його ректорського життя стали три найосновніші речі: він не забувся минулого свого колективу, всього найкращого, що було до нього; ламаючи стереотипи, що склалися в освіті й науці на той час, достойно відповідав на складні виклики щодня; з опертям на потенціал своєї команди, усіх «університетських», працював на перспективу, на майбутнє. Його професіоналізм, відданість справі, вміння цінувати людей, вести широкий діалог з усіма, знаходити розумні компроміси стали запорукою успішності його особисто як ректора та всієї університетської спільноти того часу.

 

Образ Миколи Вікторовича Полякова у граніті втілив відомий дніпровський скульптор, народний художник України Володимир Небоженко. Володимир Павлович багато років товаришував з Миколою Вікторовичем і нині є автором сучасного монументального «літопису ДНУ в постатях». На церемонії відкриття меморіальної дошки ректор ДНУ Сергій Оковитий подякував талановитому майстру від імені всього колективу.

 

– Ідея створення пам’ятного знаку у мене виникла одразу після смерті Миколи Вікторовича. Я був знайомий із ним ще до того, як він став ректором, а ще тільки працював на кафедрі диференційних рівнянь. Він загалом цікавився образотворчим мистецтвом. Знаю, що дружив із багатьма живописцями, а ось знайомий скульптор у нього був тільки я. Микола Вікторович ставився до мене з великою повагою – йому подобалося те, що я робив, і він часто приходив у мою майстерню. Він був дуже доброю людиною, і щоразу коли я звертався до нього, він завжди допомагав, – поділився згадкою про товариша Володимир Небоженко.

 

Відтепер монументальне творіння друга-скульптора прикрашатиме фасад головного корпусу Alma mater. Ця меморіальна дошка стане постійним нагадуванням для нових поколінь студентів про університетську традицію й наочним прикладом відданості справі. Адже наш університет – це не лише будівлі й аудиторії, а, передусім, люди, які в ньому працювали, навчали, досліджували, творили нові знання й надихали молодь на нові відкриття.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету