Час і слово: доля письменника в історії

24 вересня відбулася зустріч із дніпровським письменником, поетом, перекладачем, членом Спілки письменників України Олександром Ратнером, яку сумісно організували Центр гуманітаристики й української мови та наукова бібліотека ДНУ.

У зустрічі взяли участь ректор університету Сергій Оковитий, деканеса факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Ірина Попова з колегами, директорка наукової бібліотеки Людмила Лучка та її колеги, співробітники Центру гуманітаристики й української мови, а також аспіранти і студенти – філологи, історики, психологи, філософи та культурологи.

Предмет зустрічі – нова книга Олександра Григоровича Ратнера «Мій Дмитро Павличко», яку сам автор визначає як документальний роман, присвячення-вдячність видатному поетові, перекладачеві, державному діячеві Дмитру Васильовичу Павличко (1929–2023), з яким його пов’язує багаторічна дружба й співпраця. Ось чому розмова виявилася сповненою особистісними спогадами. Це – і про першу заочну зустріч із Дмитром Васильовичем, коли автор побачив збірку його віршів, що надихнула на перекладацьку діяльність; і про лист до поета й перекладача, на який той відгукнувся – відтоді й розпочалася їхня плідна та безперервна взаємодія протягом 46 років; і про чисельні мандрування різними містами України; і про різноманітні цікаві історії в їх міжособистісних стосунках. Безумовно, зустріч була пронизаною поезією Павличка. Олександр Григорович натхненно читав його вірші, беручи іноді невеличку паузу, щоб впоратися з емоціями, які наринули на нього.

Слухачі ставили багато різноманітних запитань, серед яких і особистісні – що таке дружба з точки зору 46 років досвіду; чи були конфлікти з видатним поетом; як автор дає раду пограничним станам у творчості; професійні – як відбувається процес друку книги; світоглядні – як Олександр Григорович бачить постать Дмитра Павличка у пантеоні української літератури; яке ключове слово, на думку автора, характеризує творчість видатного поета й перекладача.

Ректор ДНУ Сергій Оковитий подякував Олександру Ратнеру за його працю, присвячену Дмитру Васильовичу Павличку. Він підкреслив, що подібні зустрічі сприяють зміцненню гуманітарного виміру Alma mater через історичну й поетичну природу слова і також пригадав своє утвердження у якості члена-кореспондента Національної академії наук України, яке ознаменувалося таким символічним жестом як дарування колегами збірки саме творів Дмитра Павличка.

Деканеса факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Ірина Попова у своєму виступі поділилася враженнями від зустрічей із Дмитром Васильовичем та Олександром Григоровичем у 2004 та 2013 роках під час їх відвідування нашого університету. Ірина Степанівна додала, що справжнім героєм сьогодні є саме книга як феномен культури, просвітницька подія й співрозмовник, що надає додаткового натхнення у ці складні часи.

Під час зустрічі Олександр Григорович Ратнер подарував у фонди нашої наукової бібліотеки свій документальний роман із підписом. Директорка книгозбірні ДНУ Людмила Лучка висловила вдячність. Звертаючись до присутніх студентів, Людмила Василівна підкреслила, що фонди бібліотеки містять не лише профільні наукові видання, а ще й широкий спектр художньої літератури, який постійно поповнюється, особливо в останні роки через ініціативу волонтерів.

Доцентка кафедри філософії Інна Шаталович також відзначила теплу, культурну атмосферу цієї зустрічі і окремо подякувала студентам за їхню активність, небайдужість до питань культури й художнього слова.

Аспірант кафедри філософії Богдан Кулик, як людина яка займається ще й видавничою справою, зазначив, що сьогодні в Україні спостерігається певний розквіт літературної й перекладацької діяльності, і книга «Мій Дмитро Павличко» є вагомим внеском у цю справу.

Наприкінці Олександр Григорович зазначив, що за власним духом Дмитро Васильович Павличко був бунтарем. Ключовим словом його творчості завжди було Україна, а саму його творчість він вважає конгеніальною творчості Тараса Григоровича Шевченка та Івана Яковича Франка.