Презентація документального фільму «На межі» в ДНУ

28 квітня у смартукритті CLUST SPACE DNIPRO Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара відбулася дніпровська прем’єра документального фільму «На межі: історія незламності редактора прифронтової газети». Показ стрічки проходив у межах всеукраїнської кампанії Мережі центрів журналістської солідарності НСЖУ до Всесвітнього дня свободи преси.

Знакову подію у ДНУ підготував Дніпровський центр журналістської солідарності у співпраці із факультетом систем і засобів масової комунікації. Для перегляду стрічки й обговорення актуальних викликів, з якими стикаються медійники під час повномасштабної війни, у нашому безпечному шелтері зібралися численні представники медіаспільноти регіону, студенти-журналісти, журналісти-ВПО, фрілансери.

– Сьогодні працівники редакцій місцевих медіа – газет, сайтів, телеканалів чи радіо – долають неймовірні труднощі, щоб доставити правдиву інформацію людям. Спілка журналістів продовжує підтримувати українські медіа, українських журналістів, які попри усі випробування і загрози життю продовжують тримати інформаційний фронт, – підкреслила на відкритті показу координаторка Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова.

Зі словами подяки і шани українським журналістам до присутніх звернулася і деканеса факультету систем і засобів масової комунікації ДНУ Оксана Кирилова.

– Сьогодні ми бачимо, що неважливі гроші, – прокоментувала Оксана Кирилова. – Неважливі умови. Неважлива навіть безпека. Важливі єдині люди. І ці люди – більше ніж герої, бо вони роблять вчинок кожного дня. Вони пишуть і думають про те, що за кожним словом, за кожною літерою стоїть людська доля, людське життя.

Створений Національною спілкою журналістів України 42-хвилинний документальний фільм розповідає про свободу преси на прифронтових територіях, демонструючи нинішні реалії роботи журналістів. Адже в умовах сьогодення вислів «на межі» – це не лише про географію. Це про те, як працюють журналісти, які намагаються інформувати людей, допомагати їм, попри перешкоди і загрози.

Фільм «На межі» – це історія редактора газети «Зоря» Василя Мирошника із Золочева, що на Харківщині, який щотижня, попри обстріли, загрозу власному життю, брак коштів та кадрів, долає понад 400 кілометрів, аби доставити українське слово у населені пункти, де його чекають. Не є винятками села, які не полишають ворожі снайпери – тоді герой навіть не ризикує вдягати захисне спорядження, адже може одразу потрапити під приціл. Свідками однієї такої «подорожі» стали автори фільму – Наталія Шумак та Євген Черевко.

Коли лунають вибухи, коли редакції лишають співробітники, і коли ресурсів, на жаль, обмаль. Але в містах залишаються люди, яким потрібна інформація, адже часом це єдине, що нагадує їм про українське. Про те, що вони ще вдома, на Батьківщині, та що про них не забули. Подібна праця Василя Мирошника є прикладом того, як журналістика надихає людей, дарує силу, віру та надію, попри жахливі умови життя під ударами ворога.

– Історія редактора вражає і народжує цілу купу думок про особисту мужність та відданість професії, любов та небайдужість, надзвичайну важливість місцевих медіа, – коментує представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Дніпропетровській області Олена Демченко. – А ще нагадує – таких редакторів та журналістів, які на межі людських сил роблять усе, аби їхні газети щодня несли правдиву інформацію жителям найменших сіл та містечок, багато. Вони неймовірні! Їхня робота – важлива!

На сьогодні фільм НСЖУ «На межі: історія незламності редактора прифронтової газети» вже презентували у Варшаві, Лондоні, Мюнхені, Амстердамі, Копенгагені, на конгресі Шведської спілки журналістів.

Прем’єра у Дніпрі продовжилася засіданням учасників Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ. До професійних дискусій активно долучилися й студенти факультету систем і засобів масової комунікації ДНУ. Говорили про значення локальних засобів масової інформації, які є голосами своїх громад, про важливість інформування, а також про необхідність підтримки журналістської спільноти. Особливо тих, хто поширює українське слово у прифронтових територіях, де ціною діяльності в будь-який момент може стати особисте життя.

Також своїм досвідом із колегами поділилися медійники регіону, розповівши про власні виклики та шляхи їх подолання. Зокрема, головний редактор видання «Межівський меридіан» Євген Хрипун повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення газета не пропустила випуску жодного номера, хоча на цей час Межова знаходиться лише за 17 км від лінії фронту, де є активний наступ. У своєму виступі пан Євген наголосив, що нині газети важливі, а праця, яку роблять журналісти – навіть більше.

– Ми не готувалися працювати під час війни. Не вчилися ховати людей, писати історії загиблих, стояти на руїнах школи. Ми робили зовсім інше. Але всі, хто сьогодні залишається і продовжує працювати – це не про гроші.

ІАА «УНІ-прес» ДНУ
за матеріалами інформаційної служби Дніпровського центру журналістської солідарності