Наш рік незламності…

Він навчив нас більше, ніж все попереднє життя. Він продемонстрував такі найвищі чесноти друзів і колег, про які ми навіть не здогадувалися. Він приніс стільки горя, що й цілого життя не вистачить, щоб його пережити.

Рік тому, 24 лютого, ми за лічені години усвідомили реальність того, що здавалося абсурдом у ХХІ сторіччі, і прийняли єдине можливе для нас рішення: протидіяти ворогові усіма доступними способами та захистити наших дітей – студентів.

Ми забезпечили стабільне функціонування університету, якісний освітній процес, неперервну роботу всіх служб і підрозділів. Уже 26 лютого перша партія медикаментів від ДНУ була передана військовому шпиталю, всі факультети розпочали масштабні акції в інформаційному просторі та серед академічних партнерів за кордоном.

Із березня почалося переміщення на базу ДНУ університетів із Сєвєродонецька, Слов’янська і Горлівки.

Від перших днів війни 2014 року сотні наших випускників, викладачів і студентів пішли добровольцями до лав ЗСУ та ТРО, всі ці роки багатотисячна університетська родина підтримує фронт допомогою, донатами, волонтерськими справами.

У кожного своя межа незламності та свій рівень відповідальності. Але разом ми усвідомили, що наші прагнення волі, внутрішня стійкість, віра ЗСУ та любов до України – безмежні.

Як і рік тому: ми віримо в нашу Україну, в наші Збройні Сили, в нашу Перемогу!