Версія для друку

До 100-річчя професорки Зінаїди Соломко

«Їй корилися формули й задачі, реакції і сполуки»

На урочистому засіданні вченої ради хімічного факультету вшанували пам'ять видатної науковиці, заслуженої професорки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Зінаїди Пилипівни Соломко (1921-2001).

Стовідсоткова відповідність навіть сучасним ліцензійним вимогам, шанована професорка, учена найвищого ґатунку, мудра наставниця аспірантів, інтелігентна й приваблива жінка – такою в пам’яті колег назавжди залишиться Зоя Пилипівна.

Декан хімічного факультету ДНУ професор Віктор Варгалюк, що відкривав зустріч, відзначив, наскільки непересічною особистістю була Зінаїда Пилипівна. «Як талановитий організатор науки вона завжди обирала найбільш перспективну тематику. Професорка З. Соломко зуміла сформувати настільки потужну наукову школу, яка на 100% відповідає навіть сучасним ліцензійним вимогам, розробленим для оцінювання формату вчених. Власне, це і був той формат науковців, який породжував сприятливу атмосферу для появи нових продуктивних учених. Звісно, такі хіміки, як Зінаїда Пилипівна та її учні, сьогодні є нашою опорою, яка дозволяє впевнено дивитися в майбутнє та спрогнозувати, що хімія ще створить багато корисного на благо людства. Водночас, не забуваймо, що кожен із нас живе доти, доки його пам’ятають. Тож особливо приємно, що пам'ять про Зінаїду Пилипівну Соломко сьогодні жива на нашому факультеті й у душі кожного з нас», – підкреслив доктор хімічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, відмінник освіти України Віктор Федорович Варгалюк.

Учена-хімік Зінаїда Пилипівна Соломко народилася 20 вересня 1921 року у селі Успенівка Cинельниківського району Дніпропетровської області в сім’ї робітників. У 1947 році закінчила хімічний факультет Дніпропетровського державного університету. Потім після закінчення аспірантури працювала асистенткою, з 1954 року – доценткою, а з 1974 року – професоркою кафедри органічної хімії Дніпропетровського університету. Кандидатську дисертацію у 1952 році захистила на тему: «Методи окремого визначення тиофену та сірководню в товарному бензолі», а в 1973 році – докторську дисертацію з теми: «Гетероциклізація N-аріл-b-амінокислот». Зінаїда Соломко професійно ставила наукові експерименти, надихаючи своїх вихованців на практичні дослідження. А стосувалися її хімічні досліди переважно галузі синтезу гетероциклічних сполук – бензодіазепінів, які відзначаються лікувальними властивостями. Також вона вивчала умови синтезу фізіологічно активних речовин – транквілізаторів, діуретиків, пестицидів та сульфамідних препаратів. Загалом, Зінаїда Пилипівна Соломко є авторкою близько 300 наукових робіт і підручника з органічної хімії для вищої школи, отримала 38 свідоцтв на винаходи. Керувала виконанням 13 кандидатських дисертацій. А у 1998 році здобула звання «Заслужений професор Дніпропетровського університету».

Про ці загальні віхи біографії відомої ученої присутнім розповів кандидат хімічних наук, доцент Валерій Коваленко. Не оминув Валерій Сергійович і важкий шлях Зінаїди Пилипівни у Великій Вітчизняній війні. Адже 26 червня 1941 року, на третьому курсі Зінаїда Соломко пішла добровольцем на фронт, де працювала медсестрою. Виносила з бою поранених, асистувала на операціях нейрохірургічного відділення військового госпіталю, була старшою евакуаторкою сортувального евакогоспіталю. Завдяки їй врятовано багато людських життів. За бойові подвиги нагороджена орденом Вітчизняної війни II ступеня та сімома медалями. Після закінчення війни Зінаїда Пилипівна повернулася до рідного Дніпропетровського державного університету на четвертий курс, працювала на кафедрі органічної хімії, брала участь у відновленні зруйнованих будівель університету.

Гідно пройти усі страшні випробування, що випали на долю, могла лише міцна духом особистість. Такою Зінаїда Соломко і була. Особистими спогадами про матір на зустрічі поділилася донька Зінаїди Пилипівни – докторка біологічних наук професорка Наталія Штеменко. «Моя мама була сильною і дуже багатогранною особистістю. Вона позитивно ставилася до життя. Була веселою і енергійною людиною, яка заряджала собою все навкруги. Життєлюбна і працьовита, мама однак була чудовим організатором – як в сім’ї, так і на роботі. Вона завжди мала величезний потяг до навчання і постійно займалася наукою. Мабуть, перечитала усю хімічну наукову літературу, що була в Радянському Союзі, а також найновіші журнали німецькою й англійською мовами», – пригадала донька. «Я пишаюся рідним університетом. І дуже вдячна, що тут і досі існує ось ця академічність – повага до колег, до їхньої роботи, до їхньої світлої пам’яті», – наголосила Наталія Штеменко.

Віддав шану своїй видатній колезі – викладачці, яка багато зробила для розвитку хімічного факультету, – і ректор ДНУ, заслужений діяч науки і техніки України, доктор хімічних наук, професор Сергій Оковитий. Сергій Іванович пригадав власний досвід знайомства та співпраці із Зінаїдою Соломко. «На третьому курсі Зінаїда Пилипівна, замінюючи викладача курсу «Органічна хімія», читала лекцію про амінокислоти. Пізніше в рамках курсу з фізичних методів дослідження читала «Мас-спектрометрію», також викладала курс «Хімія гетероциклічних сполук». Потім я мав честь бути старшим асистентом на кафедрі органічної хімії, де проводив лабораторні заняття для студентів-біологів, у той час, як Зінаїда Пилипівна читала їм лекції. Відзначу, що вона завжди сприймалася студентами як високоосвічений лектор, яку, дійсно, можна назвати «м’якою силою». Тож нині ми, усі її учні та послідовники, маємо об’єднатися для розвитку рідної кафедри органічної хімії і факультету в цілому. І нехай успіхи хіміків ДНУ будуть гідним вшануванням світлої пам’яті Зінаїди Пилипівни Соломко ще на десятки років», – звернувся до присутніх Сергій Іванович.

Наскільки Зінаїді Соломко вдавалося бути прекрасною лекторкою, що вміла захоплено і просто донести складний матеріал до слухачів, поділилися й інші учні професорки – кандидати хімічних наук Володимир Феденко та Олександр Гапонов (останній із аспірантів, хто захистив кандидатську дисертацію під її керівництвом). Чуйність і принциповість, а також вміння навчити студентів аналітично мислити – ось що підкреслили у виступах вихованці Зінаїди Пилипівни.

Та й багатьом іншим, хто працював із Зінаїдою Соломко в університеті, вона запам’ятається мудрою, доброю і щирою людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Взірцем ученого і педагога. Людиною, яка вірно служила справі науки й освіти.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету


ГончарTV ГончарFM Газета Анонси Чому ДНУ Welcome to DNU Facebook Instagram Youtube