Версія для друку

Нові виклики для майбутніх здобувачів ступеню PhD

27–28 січня у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася сесія спільного викладання і регіональна конференція у рамках проекту з розвитку потенціалу вищої освіти Erasmus+ «Структуризація співпраці щодо аспірантських досліджень, навчання універсальних навичок та академічного письма на регіональному рівні в Україні»/ Structuring cooperation in doctoral research, transferrable skills training, and academic writing instruction in Ukraine's regions/DocHub.

У заході взяли участь: Жеральд Каванаг, Падрег Кірбі (Лімерикський інститут технології), Людмила Криворучка, Світлана Чуканова, Олександра Ярошенко (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), Сергій Оковитий, Сергій Шевцов, Олександр Кулик (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), Роман Дінжос, Анжеліка Солодка (Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського), Марина Салун, Світлана Назарова (Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця), Вікторія Харчук, Роман Шуляр, Богдан Олексів, Олена Мукан (Національний університет «Львівська політехніка»), а також викладачі та аспіранти ДНУ.

Відкриваючи сесію спільного викладання, координатор проекту від ДНУ, проректор з наукової роботи Сергій Оковитий висловив думку, що саме співпраця фахівців із таких дисциплін, як «Інформаційна грамотність та управління базами даних», «Кар’єрне управління», «Управління правом інтелектуальної власності», «Управління проектами», «Етика і філософія наукового дослідження», які складають блок універсальних навичок (transferrable skills), може створити певний синергійний ефект, необхідний в цілому для реалізації проекту. Також Сергій Оковитий відзначив, що в контексті сучасних вимог академічної доброчесності ДНУ вже третій рік поспіль співпрацює з компанією Unicheck для перевірки на оригінальність дисертаційних робіт наших аспірантів.

Ірландські колеги Жеральд Каванаг і Падрег Кірбі запропонували лекцію «Спільне навчання для аспірантів та дослідників. Інституціональні стратегії розвитку навичок для практики Відкритої Науки: досвід Лімерикського інституту технології». Лекція викликала жваву дискусію серед аспірантів, по-перше, через саму ідею відкритої науки (Open Science), яка поширюється у європейському академічному середовищі, а по-друге, через нові вимоги до публікацій, необхідні для захисту дисертації з наукового ступеня доктора філософії (PhD). Дискусія вийшла за межі відведеного часу, і фахівці з Ірландії довго відповідали на усі запитання.

Лекція надала сесії певного енергійного настрою, який не лише зберігся після перерви, але й отримав, так би мовити, новий поштовх через професійні і водночас небайдужі виступи учасників проекту. Хотілось би відзначити доповіді Вікторії Харчук, Марини Салун, Олександра Кулика, Романа Дінжоса, які стосувалися кар’єрного управління, управління проектами, етики й філософії наукового дослідження. Своєрідним апогеєм першого дня була емоційна дискусія між керівниками аспірантури Оленою Мукан та Світланою Назаровою, оскільки одним із головних завдань проекту є не лише розробка певних спеціальностей та наукових дисциплін, а й імплементація досвіду в практику вищої освіти. Потрібно зазначити, що дискусія тривала понад дві години після завершення програми першого дня, і це стало вірним прологом для другого.

Якщо перший день мав назву «День спільних занять», то другий – «День відкритих подій». Перша його частина була присвячена дискусії «Які навички ми повинні розвивати для ефективної праці у глобальному дослідницькому співтоваристві? Які універсальні навички є найбільш суттєвими?» Своєрідну тональність задала координатор проекту Людмила Криворучка. До дискусії долучилися не лише викладачі та аспіранти нашого університету, але й інших вишів Дніпра, де захід викликав інтерес та увагу. Полемізували про організаційні (тайм-менеджмент, організація простору), когнітивні та інформаційні (креативність, логіка, швидке та повільне читання), життєві (стресостійкість, емоційний інтелект, емпатія), комунікативні (селф-брендінг, нетворкінг) компетенції.

Під час обговорення викладацьких та навчальних методів засвоєння універсальних навичок з’ясувалося, що сучасні виші, окрім традиційної лекційно-семінарської форми навчання, потребують застосування методів та методик, які відповідають сучасному постнекласичному стану розвитку науки, а саме воркшопи, кейс-методи, мозковий штурм тощо. Адже підготовка фахівця рівня PhD передбачає побудову такого освітнього й науково-дослідницького простору, який сприяв би активному, а не пасивному засвоєнню інформації.

Також у цей день відбувся семінар з акредитації PhD-програм, у якому взяли участь, окрім представників проекту, керівники відділів аспірантури та докторантури, завідувачі кафедр, гаранти PhD-програм відповідних спеціальностей освітньо-наукового об’єднання «Дніпровський консорціум університетів», до якого входять ДНУ імені Олеся Гончара, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Національна металургійна академія України, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури.

Людмила Криворучка зазначила, що ми знаходимося в унікальній ситуації, дійсно, на початку славетних справ, оскільки всі, хто був присутній у залі засідань наукової ради університету, беруть участь у створенні нового формату третього рівня навчання у вишах. Складність полягає у тому, що, з одного боку, є певний аксіологічний вимір підготовки докторів – нові вимоги до академічної доброчесності, які диктуються станом розвитку сучасного світу, а з іншого боку, – нові організаційні форми підготовки, які ще тільки набувають зримого обрису. І тому потрібно не лише з’ясувати ці нові форми, але й наповнити їх таким змістом, який відповідав би існуючим викликам академічної доброчесності. Сподіваємося, що ця сесія матиме певне значення для майбутнього вітчизняної науки.

Сергій Шевцов,
професор кафедри філософії ДНУ,
учасник проекту Erasmus+


ГончарTV ГончарFM Газета Анонси Чому ДНУ Welcome to DNU Facebook instagramm Youtube