«Лексико-граматичні інновації у сучасних слов’янських мовах»

12−13 квітня на базі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара кафедра загального та слов’янського мовознавства провела ІХ Міжнародну наукову конференцію «Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах».

Під час конференції працювали сім секцій:

• Слов’янська неологія та неографія в системі академічних наук: сучасний стан і перспективи розвитку.

• Інноваційні процеси в слов’янських мовах у контексті антропоцентричної, соціально-історичної та цивілізаційно-культурної парадигм сучасності.

• Лексико-граматичні інновації в системному, когнітивному та комунікативно-прагматичному аспектах.

• Лексико-граматичні інновації в аспектах ономасіології та дериватології.

• Текст і дискурс як середовище породження та адаптації лексико-граматичних інновацій у різних сферах комунікації.

• Контрастивні дослідження лексико-граматичних інновацій і проблеми перекладу.

• Лексико-граматичні інновації в аспекті лінгводидактики.

До оргкомітету конференції надійшло 118 заявок на доповіді та повідомлення від 123 лінгвістів, серед яких 27 докторів наук, 70 кандидатів наук, а також викладачі, докторанти, аспіранти, магістри й магістранти, студенти.

У конференції взяли участь представники 44 вишів і науково-дослідних установ Національної академії наук України із 19 міст України (Київ, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Кропивницький, Мукачеве, Одеса, Переяслав-Хмельницький, Полтава, Суми, Харків, Херсон та ін.), країн близького (Білорусі) та далекого зарубіжжя (Польща, Тайвань, Франція, Чехія).

Учасниками конференції, крім викладачів ДНУ, були викладачі мовних кафедр чотирьох вишів м. Дніпро. З привітанням до учасників конференції виступила доктор філологічних наук, професор кафедри української мови, декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ Ірина Попова.

На пленарному засіданні з доповідями виступили такі відомі науковці України, як Анатолій Нелюба, доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна («Суперечності морфемно-словотвірної термінології і способи їх уникнення (інноваційні підходи)»); Наталія Підмогильна, доктор філол. наук, професор, завідувач кафедри видавничої справи та міжкультурної комунікації ДНУ («Субтитрування кінофільмів як лінгвістична проблема»); Тамара Пристайко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального та слов’янського мовознавства ДНУ («Что в Брексите тебе моём… (лексема Брексит в зеркале языковой игры)»); Ольга Радчук, кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янських мов Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди («Совмещение методологических подходов в когнитивных лингвистических исследованиях»); Максим Яковлєв, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», директор Школи політичної аналітики («Ідеологічний вимір когнітивно-ономасіологічних моделей передачі поняття public policy у слов’янських мовах»).

На секційних засіданнях обговорювалися питання, пов’язані з багатоаспектним аналізом інноваційних процесів на різних рівнях сучасних слов’янських мов, дослідженням інтенсивності протікання окремих інноваційних процесів на певних рівнях мови, впливом цих процесів на літературну норму, перспективами розвитку дослідження інноваційних процесів у мові.

На заключному засіданні обговорено й ухвалено такі пропозиції:

1. Провести наступну Міжнародну наукову конференцію, присвячену вивченню лексикограматичних інновацій у сучасних слов’янських мовах, у березні-квітні 2021 року в м. Дніпро.

2. Продовжити аналізувати матеріали попередніх конференцій і реакції на ці матеріали з боку широкої лінгвістичної громадськості з метою спрогнозувати провідні тенденції у розвитку слов’янських мов. Запропонувати тематику десятої конференції «Лексико-граматичні інновації у сучасних слов’янських мовах», зокрема звернути особливу увагу на дослідження лексико-граматичних мовних та мовленнєвих інновацій у світлі сучасних лінгвістичних парадигм.

3. Продовжити координувати роботу з організації та проведення конференції з діяльністю Українського й Міжнародного комітетів славістів для запровадження досліджень української та російської мов у простір славістики.

4. Забезпечити широке ознайомлення наукової громадськості України, близького й далекого зарубіжжя з інформацією про наступні конференції з інновацій.

5. Видати в журналі «Проблеми загального та слов’янського мовознавства» найцікавіші доповіді, присвячені функціонуванню, взаємодії та розвитку слов’янських мов.

6. Направити звіт про конференцію та інформацію про її рішення до центральних філологічних журналів України, інших слов’яномовних держав близького і далекого зарубіжжя.

У рамках культурної програми, запропонованої науковцям-філологам, відбулася тематична екскурсія «Дніпро літературне». Учасники конференції відвідали музей «Літературне Придніпров’я» та садибу-музей Олеся Гончара, у якому з 1945 по 1947 роки жив і писав свої твори славетний український письменник.

Олена Куварова, доктор філологічних наук,
професор кафедри загального та слов’янського мовознавства