Волонтерська діяльність відзначена Фундацією імені Івана Багряного

У Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася урочиста церемонія віншування володарів премії Фундації імені Івана Багряного.

У 2018 році лауреатами премії стали п’ятеро достойників, серед яких і доцент кафедри педагогіки та спеціальної освіти, керівник Центру соціальних ініціатив і волонтерства ДНУ Зоя Бондаренко. Зазначимо, що Центр як апробований інструмент системної допомоги був створений у нашому університеті ще 2002 року, а пізніше отримав статус регіонального. Це громадське об’єднання представників спеціальностей «Психологія» та «Спеціальна освіта» за своїм змістом, напрямами роботи та накопиченим досвідом нині є унікальним, не маючи аналогів у системі вищої школи України. Адже коли в суспільстві з’являлися лише перші повідомлення про волонтерство, в ДНУ вже організовувалася цілеспрямована робота з пошуку тих форм і напрямів роботи, які б відповідали вимогам і потребам часу: допомога дітям-сиротам, дітям вулиці, прийомним родинам. І до сьогодні постійна увага наших волонтерів приділяється дітям з дитячих будинків, центрів реабілітації, дітям з особливими освітніми потребами, мешканцям геріатричного пансіонату, вимушеним переселенцям і студентам з Донбасу, військовослужбовцям Збройних сил України, які перебувають на лікуванні у медичних закладах міста тощо.

Окрім керівника волонтеріату ДНУ, володарями почесної нагороди цього року також стали: заступник голови Дніпропетровської обласної ради Мгер Куюмчян (м. Дніпро), завідувач кафедри українознавства Придніпровської державної академії будівництва та архітектури Галина Євсєєва (м. Дніпро), член Управи Фундації імені Івана Багряного Олексій Коновал (Флорида, США), доктор теології Леонід Якобчук (Нью-Джерсі, США) й письменник і журналіст Лев Хмельковський (Нью-Джерсі, США).

Про історію утворення Фундації присутнім на церемонії розповів декан історичного факультету ДНУ, доктор історичних наук, професор Сергій Світленко. Уже втретє відзнаку імені Івана Багряного отримують дніпровські номінанти. Зокрема, нагородження наших лауреатів відбувається з ініціативи представництва Фундації на Січеславщині – всеукраїнського науково-популярного журналу «Бористен». «Подібне відзначення достойників ми проводимо, насамперед, задля популяризації ідей, творчості та життєвої державницької настанови визначного українця І. Багряного у нашому регіоні, – наголосив шеф-редактор часопису «Бористен», випускник ДНУ, письменник і журналіст Фідель Сухоніс. – Щоразу лауреатами цієї почесної нагороди є люди, чиї досягнення стали помітними в різних сферах діяльності: письменники, громадські діячі чи просто жителі міста, які роблять особистий внесок у розбудову українського суспільства. Не помилюсь, якщо скажу, що їх у діяльності об’єднує гасло Фундації «За українську Україну!» – затишну Україну, в якій, однак, процвітають воля і добробут усіх народів», – підкреслив Фідель Анатолійович.

Саме таку мрію українців – «Україна – Батьківщина для всіх» – чудово втілює один із цьогорічних дніпровських дипломантів Мгер Куюмчян. Етнічний вірменин, він у шестирічному віці разом із батьками приїхав до України і відтоді, як сам жартує, «давно вже став “бандерівцем”». Сьогодні ж Мгер отримує нагороду Фундації за активну волонтерську діяльність: підтримку учасників Майдану, забезпечення необхідним спорядженням і продуктами харчування бійців ЗСУ на Донбасі. Його волонтерство розпочалося 2014 року, коли він, тоді ще 26-річний бізнесмен, за власні кошти придбав і доправив на Майдан 10 тон їжі. Із початком війни пан Куюмчян на власному авто довозив бронежилети нашим бійцям у Краматорський аеропорт, потім майже щотижня їздив із гуманітарними вантажами до зони АТО: був у Дебальцевому, Пісках, Щасті… «І зараз я абсолютно упевнений: усе, що я тоді робив за покликом серця, було недарма. Адже, на відміну, від днів, коли війна тільки починалася, тепер ми маємо боєздатну армію, здатну захистити наші кордони. Можна сказати, що боротьба Івана Багряного за сильну і незалежну Україну (де навіть вірмени люблять спілкуватися українською мовою!) отримала ефект через десятиліття. Нині його мрія здійснилася – така Україна є! Тож я хочу закликати наше молоде покоління завжди щиро боротися за те, що має значення, навіть якщо належна віддача настане тільки через десятки років», – сказав Мгер Куюмчян.

Ще одним гарним взірцем того, як цілеспрямована щоденна праця кожного з нас може піти на користь рідній землі та народу, є дипломантка премії Галина Євсєєва. Свою заслужену нагороду від Фундації імені Івана Багряного Галина Петрівна отримала за вагомий внесок у розвиток української мови в контексті української національної ідеї, соціо- та психолінгвістики. Випускниця філологічного факультету нашого університету, вона нещодавно захистила докторську дисертацію, присвячену сучасній державній мовній політиці. «Ця номінація для мене – велика честь. Надзвичайно приємно, що запропонована нами, науковцями, концепція сьогодні перетворюється на реальні кроки для того, щоб українське слово звучало в масах, а ми пишалися тим, що є його носіями. Тож я дуже вдячна Фундації за премію: це нагорода, на яку я ще багато працюватиму!» – зазначила на врученні Галина Євсєєва.

Довідка:

Іван Багряний – видатний український письменник і політичний діяч, автор книг поезії і прози «Золотий бумеранг», «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Буйний вітер», «Огненне коло», «Людина біжить над прірвою» та інших. Унаслідок московсько-більшовицької окупації був змушений виїхати за кордон, але й там, в еміграції, до останнього подиху боровся за незалежність України, соціальний захист знедолених та розкріпачення кожної людської особистості. Художні й публіцистичні твори І. Багряного видавалися іншими мовами в Європі, США та Канаді.

Благодійна фундація української діаспори США була заснована у 1975 році у штаті Пенсильванія симпатиками творчості Івана Багряного, невдовзі після його смерті. І до нині організація на громадських засадах провадить широку гуманітарну діяльність: від публікації і поширення творів І. Багряного та близьких його ідеям творів інших українських авторів до роботи зі збереження історичної спадщини та розбудову освіти України. А це: відновлення архітектурних пам’яток і спорудження монументів; фінансова підтримка шкіл, музеїв, бібліотек та дитячих будинків; стипендії студентам, родинам дисидентів, переможцям премій, конкурсів знавців української мови тощо.

У 1992 році Фундація започаткувала премію імені Івана Багряного, якою нагороджуються за особливий внесок в розбудову державної незалежності України та згрупування суспільства. Премія щороку вручається у день народження письменника.

Інформаційно-аналітичне агентство
ДНУ ім. О. Гончара
www.dnu.dp.ua