Серпнева нарада: підсумки й перспективи

Традиційно початку нового навчального руку в нашому університеті передувала серпнева нарада. Ректор ДНУ, член-кореспондент НАН України Микола Поляков виступив із доповіддю, в якій було підведено підсумки та окреслено завдання і першочергові заходи на новий 2016-2017 навчальний рік.

Зокрема, Микола Вікторович наголосив: «Це завдяки вам, шановні колеги, університет зробив у минулому році крок вперед. І, кажучи відверто, мені приємно, що повсякденна робота, недоліки, негаразди не можуть заступити головне – наше бажання зробити університет кращим. Замислюємося й радіємо: який у нас потужний університет, які талановиті люди працюють, самовіддано і натхненно.

Саме колектив університету з року в рік самовідданою працею плекає майбутнє нашої держави – потенціал українського народу. Освітяни – найбільш прогресивна частина суспільства. Ваша творча праця формує національну ідею, від неї залежить престиж і перспективи розвитку сучасного суспільства. Щира подяка вам за Ваш внесок у розвиток освітньої галузі, національної науки і культури».

Стисло наводимо підсумки роботи університету за основними напрямками та завдання на наступний рік. Повністю з текстом доповіді можна ознайомитися на сайті http://www.dnu.dp.ua/view/zvitni_materiali

Навчальна та навчально-методична робота

За ліцензією у 2015/2016 н.р. ДНУ проводив підготовку фахівців за наступними освітніми ступенями та освітньо-кваліфікаційними рівнями:

- бакалавр – за 68 напрямами підготовки з ліцензованим обсягом 5360 осіб,

- спеціаліст – за 82 спеціальностями з ліцензованим обсягом 3315 осіб,

- магістр – за 85 спеціальностями з ліцензованим обсягом 2129 осіб.

Контингент студентів ДНУ ім. О.Гончара на 1 січня 2016 року становив 11869 осіб, з них 277 іноземних громадян (на початок 2015 року – 12999 осіб, з них 295 – іноземні громадяни). За кошти державного бюджету здобували вищу освіту за всіма освітніми рівнями 7833 студенти, що на 517 осіб менше від показника минулого року, а за кошти фізичних та юридичних осіб – 4036 студентів (що на 559 осіб менше, ніж минулого року), у тому числі 33 особи здобувають другу вищу освіту в Центрі заочної та вечірньої форм навчання.

Найбільше студентів контрактної форми навчання (у % від загального контингенту) навчається на факультеті систем та засобів масової комунікації (60%), юридичному факультеті (59%) та міжнародної економіки (54%), а найменше – на механіко-математичному та фізико-технічному факультеті (3%).

За 2015/2016 н. р. із числа студентів, які навчались за кошти фізичних та юридичних осіб, на вакантні місця державного замовлення було переведено 131 студент, які були найкращі за рейтингом або потребували соціального захисту.

У 2015/2016 н. р. успішно пройшли акредитацію за ступенем бакалавр напрями підготовки 6.030204 «Міжнародна інформація» та 6.140103 «Туризм».

У 2015/2016 н.р. ДНУ ім. О. Гончара пройшов ліцензування з 33 спеціальностей за третім рівнем освітньої діяльності у сфері вищої освіти (PhD) за новим переліком галузей знань та спеціальностей та отримав Акт узгодження спеціальностей. Необхідно відзначити появу в галузі 01 «Освіта» нових спеціальностей 014 «Середня освіта», що дозволяють готувати вчителів середніх шкіл з історії, української та англійської мови і літератури, хімії, біології, географії, математики.

Прийом на навчання

Міністерство освіти і науки України надало таку кількість місць державного замовлення за рівнем вищої освіти бакалавр:

– на денну форму навчання 1032 місць (з них за скороченими термінами навчання – 100);

– на заочну форму навчання 11 місць (з них за скороченими термінами навчання – 3).

Ліцензована кількість місць: на денну форму – 3785, на заочну – 1210.

У 2016 р. до ДНУ вступило 13 абітурієнтів, які були призерами IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад або III етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України.

Було укладено 644 угоди на навчання за кошти юридичних і фізичних осіб (600 на 1-й курс за ступенем бакалавра, 44 осіб на навчання за скороченими термінами).

Всього на 5 курс для здобуття освітнього рівня спеціаліста та магістра зараховано 2051 особи: 1593 – на денну форму навчання, 458 – на заочну форму навчання. За рахунок коштів фізичних та юридичних осіб на навчання за ОПП спеціаліста та магістра зараховано: на денну форму навчання – 192 особи, на заочну форму навчання – 277 осіб.

Підвищення якості методичного забезпечення навчального процесу

Вчена рада університету затвердила цілу низку таких положень, зокрема:

 Положення про організацію освітнього процесу в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара,

 Положення про атестацію здобувачів вищої освіти та роботу екзаменаційних комісій Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара,

 Положення про організацію вивчення навчальних дисциплін вільного вибору (спеціалізації) у ДНУ,

 Положення про електронні освітні ресурси Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара,

 Порядок визнання структурних елементів системи електронних освітніх ресурсів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара методичними працями (розробками),

та інших.

Скасування МОН України низки наказів, якими запроваджувались обов’язкові для всіх навчальні дисципліни («Основи охорони праці», «Інтелектуальна власність», «Цивільний захист», «Охорона праці в галузі», дисциплін соціально-гуманітарного циклу) та інші новації ставлять перед університетом питання про внутрішні стандарти освіти, про збереження якості університетської вищої освіти для всіх фахівців, яких ми готуємо, що має знайти відображення в нових навчальних планах.

Найбільш активно впровадження нових дисциплін в освітній процес у 2015/2016 н. р. проводилося на наступних факультетах: юридичному (17 з 99 дисциплін), суспільних наук та міжнародних відносин (29 з 285 дисциплін), економічному (21 з 254 дисциплін), біології, екології та медицини (19 з 366 дисциплін) та української й іноземної філології та мистецтвознавства (17 з 351 дисципліни).

Взагалі рівень видавничої діяльності для забезпечення навчального процесу навчально-методичними матеріалами на факультетах є задовільним. Найбільшу кількість підручників (9 шт.) у 2015/2016 н.р. було видано науково-педагогічними працівниками факультету прикладної математики. Цей факультет був також активним у розробці та друку навчальних посібників – 10 шт. Високими показниками щодо видання навчальних посібників характеризуються ще такі факультети: української й іноземної філології та мистецтвознавства (36 шт.), суспільних наук і міжнародних відносин (18 шт.) та фізики, електроніки та комп’ютерних систем (13 шт.). У розробці та виданні інших навчально-методичних матеріалів лідерами є факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства, економічний і фізико-технічний факультети. На кожному з них кількість опублікованих навчально-методичних матеріалів складає більше 40. Юридичний та механіко-математичний факультети теж результативно працювали над виданням навчально-методичних матеріалів, кількість надрукованих матеріалів на кожному з факультетів становить більше 20.

Процес заповнення електронних фондів університету, розміщення методичного забезпечення навчального процесу на сайті університету (факультету) потребує подальшої уваги. Майже на всіх факультетах кількість розміщених у репозиторії ДНУ або на інших сайтах електронних версій навчально-методичних матеріалів значно менша порівняно з кількістю дисциплін, що викладаються працівниками кафедр. Позитивно хотілось би відмітити факультет біології екології та медицини, історичний, механіко-математичний, економічний та геолого-географічний факультети, де кількість розміщених на сайті навчально-методичних матеріалів має добре співвідношення (більше або наближається до 1,0) з кількістю дисциплін, що викладаються науково-педагогічними працівниками кафедр.

Якість підготовки фахівців

Найвищу якість успішності показали студенти таких напрямів підготовки: «Радіоелектронні апарати» факультету фізики, електроніки та комп`ютерних систем – 84% та «Прикладна статистика» економічного факультету – 81 %, «Електротехніка та електротехнології» фізико-технічного факультету – 76%, «Програмна інженерія» факультету прикладної математики – 74%.

Низьку якість успішності показують студенти таких напрямів: «Облік і аудит» (прискорена форма навчання) – 0%, «Фінанси і кредит» (іноземці) – 8%, «Прикладна механіка» (прискорена форма навчання) – 4%, «Фінанси і кредит» (прискорена форма навчання) – 0%, «Комп’ютерна інженерія» (прискорена форма навчання) – 34%, «Міжнародні економічні відносини» – 5%, «Прикладна механіка» – 29%, «Машинобудування» – 23%.

Найбільша кількість студентів, які склали екзаменаційну сесію на «відмінно» у 1 семестрі, на факультетах суспільних наук та міжнародних відносин – 25%, фізико-технічному – 24%, економічному факультеті – 24%; у 2 семестрі на економічному факультеті – 27%, факультеті прикладної математики – 23%, факультеті біології, екології та медицини, механіко-математичному факультеті – по 22%.

За всіма формами навчання у другому семестрі тільки на відмінно склали сесію 1317 студентів (14 %), у першому семестрі – 1983 студентів (18 %).

Науково-дослідна робота

За напрямом «Наукова діяльність» основні завдання, заплановані до виконання у 2015/2015 н. р. були виконані. Узагальнюючи інформацію за цим напрямом, можна навести результати звітного 2015/2016 н. р. Замість очікуваних обсягів фінансування 9-10 млн. грн. ДНУ отримав на 2016 рік майже 8,5 млн. грн. на виконання держбюджетних НДР. Було відкориговано склад лабораторій та наукових груп: за скороченням штатів були звільнені працівники НДЧ, ефективність роботи яких протягом останніх кількох років була незадовільною.

Наукові дослідження в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара виконувалися співробітниками трьох науково-дослідних інститутів, 15 факультетів, 88 кафедр, 21 науково-дослідної лабораторії, 6 науково-дослідних груп.

До наукової роботи було залучено 1370 працівників (разом із сумісниками та виконавцями кафедральних НДР), у тому числі 167 докторів наук та 686 кандидатів наук.

Наукова діяльність університету здійснювалась за 6 пріоритетними тематичними напрямами наукових досліджень та розробок, визначеними законодавчими актами.

Вагомий науковий потенціал та широкий спектр досліджень класичного університету дозволили сформувати тематичний план наукових досліджень та розробок на 2016 рік, який містить 31 держбюджетну тему на загальну суму 8170,4 тис. грн.

У 2015 році обсяг фінансування держбюджетних НДР складав 8800,1 тис. грн.

На 2016 рік заплановано укладання господарських договорів на 1807,7 тис. грн.

Станом на 01.07.2016 обсяг укладених договорів склав 1230,94 тис. грн.

Наприкінці 2015/2016 н. р. МОН України започаткувало нову наукову програму – молодіжні проекти, учасниками яких можуть бути молоді вчені ВНЗ України (кандидати наук до 35 років, доктори наук до 40 років). Конкурс проведено у червні 2016 року. На жаль, лише 2 проекти були підготовлені нашими молодими колегами: ФБЕМ (наук. керівник доц. К.К. Голобородько) та ФТФ (наук. керівник доц. Д.Г. Шерстюк).

За завершеними НДР у 2015 р. подано до УкрІНТЕІ 9 науково-технічних звітів за держбюджетними НДР та 73 звіти за кафедральними НДР, зареєстровано нових НДР: 7-держбюджетних та 69 кафедральних, дослідження за якими розпочалися у 2016 р. Результатом виконання НДР є науково-технічна продукція (НТП) – науковий чи науково-прикладний результат, який має корисні властивості та призначений для застосування (використання) споживачем. За завершеними НДР у 2015 р. в УкрІНТЕІ зареєстровано 88 одиниць НТП. За результатами завершених досліджень і науково-технічних розробок у 2015 р. науковцями ДНУ підготовлено 6 інноваційних проектів.

Крім того, організовано та здійснено обов’язкову державну реєстрацію науково-дослідних робіт, що виконуються на кафедрах в межах робочого часу викладачів. Згідно з вимогами УкрІНТЕІ, відділом розроблена та упорядкована інструкція про порядок державної реєстрації робіт відповідної категорії.

Протягом останніх років на базі ДНУ проводиться близько 50 наукових заходів. Протягом 2015/2016 навчального року в ДНУ проведено 45 конференцій та семінарів різного рівня та статусу.

Проведений аналіз результатів видавничої діяльності за 2015-2016 рр. показав, що 8 серій Вісника ДНУ: «Геологія. Географія», «Економіка», «Історія та археологія», «Моделювання», «Біологія. Екологія», «Біологія. Медицина», «Психологія», «Хімія» та 5 збірників наукових праць («Наддніпрянська Україна», «Екологічна ноосферологія», «Англістика та американістика», «Література в контексті культури», « Український смисл») мають всі необхідні і важливі показники для наукового видання: свідоцтво державної реєстрації, сайт видання, ISSN (print, online), підтвердження про включення до Переліку фахових видань МОНУ. У міжнародних наукових базах даних (МНБД) зареєстровано 26 видань ДНУ, з яких Вісник, серія «Геологія. Географія» – у 16, «Біологія. Екологія» – у 13, «Хімія» – у 10, «Моделювання» та «Біологія. Медицина» – у 8. Ця робота здійснювалась у тісному співробітництві відповідальних редакторів періодичних видань з науково-дослідною частиною. Слід відзначити позитивний досвід роботи таких відповідальних редакторів: Г.П. Євграшкіної, Н.І. Дучинської, С.І. Світленка, М.В. Полякова, О.Є.Пахомова, Е.Л. Носенко, С.І. Оковитого, А.П. Травлєєва, А.І. Анісімової, В.А. Гусєва, І.С. Попової.

Гуманітарно-виховна робота

У 2015-2016 навчальному році в цій сфері були поставлені й вирішені такі завдання:

1 Оновлено чи розроблено заново близько 30 – ти внутрішньо-університетських нормативних документів, які регламентують всі аспекти гуманітарно-виховної роботи в університеті.

2 Помітно пожвавлено ключовий національно-патріотичний вектор діяльності колективу за рахунок активізації зусиль центру волонтерства та соціальних ініціатив молоді (керівник – доц. З.П. Брондаренко), соціально-психологічної служби (керівник – доц. В.І. Лазаренко).

3 Цікаві напрацювання й пристойні результати в різних сферах роботи з молоддю мають факультети прикладної математики (декан – проф. О.М. Кисельова, заступник – доц. С.Ф. Сірик), біології, екології та медицини (проф. О.В. Севериновська, доц. О.С. Комаров), хімічному (проф. В.Ф. Варгалюк, доц. Л.В. Шевченко), юридичному (проф. О.Л. Соколенко, ст. викладач В.В. Хейлик) та ін.

4 Збережено і примножено мережу системних форм роботи з молоддю – різноманітних клубів, гуртків, театрів, студій за інтересами, якими охоплено до половини студентів стаціонару. Створено і налагоджено діяльність нових молодіжних об’єднань – Інтелектуального клубу «Універсум» (керівник – проф. С.В. Шевцов) і Лекторію класичного університету (керівник – проф. С.І. Світленко).

5 Завдяки тісній взаємодії з факультетами на базі Палацу студентів як визнаного центру духовності і культури (директор – В.В. Стукало) протягом навчального року проведено понад 200 заходів для студентів, серед них 113 культурно-етичного спрямування, а в академічному музично-драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка організовано колективний перегляд (за участю понад 700 студентів) прем’єрної вистави М. Кропивницького «Доки сонце зійде, роса очі виїсть».

Міжнародне співробітництво

У рамках двосторонніх договорів ДНУ співпрацює з ВНЗ Німеччини, Франції, Іспанії, Італії, Польщі, Литви, Латвії, Туреччини, Кіпру, Білорусі та інших країн. На теперішній час загальна кількість міжнародних договорів складає 97. За 2015/2016 н.р. було укладено/оновлено 12 нових угод.

Успішно виконуються угоди, пов’язані з академічною мобільністю, активно здійснюється співробітництво в рамках угод щодо виконання програм надання двох дипломів з Університетом м. Мен (Франція), Університетом прикладних наук м. Міттвайда (Німеччина) та Вищою школою управління охороною праці в Катовицях (Польща).

З вересня 2015 р. у ДНУ виконується програма академічних обмінів «Mevlana Exchange Program» з Караманським університетом ім. Мехметбея (Туреччина), який передбачає двосторонню мобільність студентів (5 місяців) та викладачів (3 тижні).

Протягом 2015/2016 н.р. у ДНУ було започатковано і наразі активно виконуються 7 проектів у рамках міжнародної європейської програми «ЕРАЗМУС+» з університетами Іспанії, Італії, Туреччини, Бельгії, Латвії та Болгарії.

Наразі ДНУ бере участь у виконанні TEMPUS-проекту «Розробка та впровадження багатомовних програм педагогічної освіти в університетах Грузії та України» та у трьох міжнародних науково-дослідницьких проектах.

За 2015/2016 н.р. за кордон було направлено 30 співробітників та 65 студентів університету з метою участі в конференціях, науковій роботі, стажуванні та навчанні.

За 2015/2016 н.р. ДНУ відвідало 29 іноземних делегацій.

Протягом звітного року на факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства працювали 2 іноземні викладачі.

На сьогодні в університеті навчається 257 іноземних студентів (на денній формі навчання – 234 особи, за направленням МОНУ – 16, на заочній формі навчання – 22 особи, центр післядипломної освіти – 1 особа, аспірантів – 3 особи, слухачів підготовчого відділення – 10 осіб).

Фінансово-економічна діяльність

Кошти, заплановані на 2015 рік, освоєні згідно із затвердженим кошторисом – 276,5 млн. грн.

Загальний фонд становив 214,4 млн. грн., спеціальний – 60,6 млн. грн.

На державну програму з підготовки кадрів – 266,7 млн. грн., на науково-дослідницьку діяльність 10,2 млн. грн.

На підготовку кадрів – 205,6 млн. грн. із загального фонду держави і 59,3 млн. грн. – спеціального фонду, тобто власних надходжень від платних послуг.

На науково-дослідницьку діяльність з 10,2 млн. грн. – 8,8 млн. грн. із загального фонду та 1,4 млн. грн. – спеціального фонду (господарські договори).

Основні видатки бюджету становили: заробітна плата – 58 % (161,28 млн. грн.), стипендії – 22 % (66 млн. грн.), комунальні послуги – 12 % (35,2 млн. грн.).

Соціально-економічна підтримка студентів та співробітників

У 2015 році студентам виплачено стипендій на суму 66 млн. грн., що становило 22 % бюджету університету за 2015 р. Також виплачено матеріальної допомоги студентам на суму 0,68 млн. грн.

Професорсько-викладацький склад, у відповідності з чинним законодавством, щорічно отримує матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки. Так, на оздоровлення професорсько-викладацького складу у 2015 році направлено 3,37 млн. грн.

Крім того, за вислугу років надбавок заплачено на суму 6,6 млн. грн.

У 2015 році університетом надана матеріальна допомога 81 співробітнику на суму 0,17 млн. грн.

У 2015/2016 навчальному році профспілковим комітетом надано:

– матеріальної допомоги 367 співробітникам університету на суму 191 710грн., – 140 студентам на суму 92 610 грн.(загальна сума 284 320грн.);

– в дитячих оздоровчих таборах оздоровлено 57 дитини співробітників університету на суму 245 936грн.;

– на базі відпочинку «Надія» оздоровлено 143 співробітника на суму 387 681грн. та 60 студентів університету на суму 134 246 грн.;

– в санаторії «Новомосковський» пройшли лікування та оздоровлення 60 співробітник університету на загальну суму 153 770 грн.;

– в санаторії «Оріана – Трускавець» пройшли лікування 20 співробітників університету на загальну суму 98 560 грн.;

– в інших санаторіях отримали лікування 7 співробітників на загальну суму 20 000грн.;

– 30 студентів оздоровлено на базі відпочинку «Водограй» на загальну суму 58 000грн.

– 800 дітей співробітників та студентів отримали новорічні подарунки на загальну суму 40 000 грн.

Адміністративно-господарська діяльність

Силами АГЧ і колективами факультетів постійно проводиться вибірковий капітальний та поточний ремонти аудиторного фонду та приміщень у навчальних корпусах і гуртожитках, ведеться підготовка до роботи в осінньо-зимовий період 2016-2017 рр.

Продовжуються роботи з ремонту ТП навчальних корпусів і гуртожитків, ремонту устаткування вентиляційних мереж корпусу №11, електричного обладнання Центральної котельні, монтажу газосигналізаторів у котельнях гуртожитків № 1, 2, Акваріумі, Палаці студентів.

Розпочаті роботи з підготовки котелень (Центральна котельня та котельні низького тиску) до ремонту теплових мереж та обладнання (насоси, засувки, внутрішні теплові та електричні мережі, КВП та автоматики, загальнобудівельні роботи – обмурівка котлів та подів).

Основні завдання та заходи на 2016/2017 навчальний рік

Навчальний рік, що минув, став певною мірою визначальним у сенсі реалізації державою заходів, спрямованих на створення засад та втілення у життя положень прийнятого у 2014 році Закону України «Про вищу освіту», на започаткування новацій, спрямованих на реформування галузі вищої освіти.

Так, зокрема, Верховна Рада України внесла окремі зміни до Закону України «Про вищу освіту», спрямовані на скоріше започаткування роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Кабінетом Міністрів України було прийнято нормативно-правові акти щодо затвердження «Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти», «Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступенів доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)», «Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність», «Порядку розміщення вищими і професійно-технічними навчальними закладами на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків державного сектору економіки тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг» та інших.

Міністерством освіти і науки України вжито заходів щодо втілення у практику діяльності вищих навчальних закладів нового «Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», затверджено новий «Порядок присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам», проведена процедура ліцензування підготовки у вищих навчальних закладах фахівців за третім (освітньо-науковим) рівнем вищої освіти, на практиці розпочато реалізацію нового алгоритму формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою тощо.

Все це стає підставою для проведення університетом перспективно-прогностичного аналізу тенденцій та шляхів подальшого розвитку галузі вищої освіти в державі, для критичного переосмислення у цей особливий період вже сформованих стратегічних цілей і поточних завдань свого розвитку, коригування принципів та шляхів реалізації освітньої, наукової, організаційної та фінансово-господарської діяльності, системи менеджменту в усіх його сферах.

Водночас вже зараз можна означити основні програми (або проекти), на яких необхідно зосередитись, щоб створити підґрунтя для адекватного реагування на виклики часу, своєчасного та гармонійного входження університету в процес реформування галузі вищої освіти в державі.

1 Програма «Ефективна структура університету».

Здійснення вже у поточному році прийому до вищих навчальних закладів на навчання за освітньо-професійними та освітніми програмами підготовки бакалаврів і магістрів, започаткування підготовки фахівців на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти за спеціальностями, що визначені «Переліком галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266, а також припинення з наступного року прийому на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки молодших спеціалістів і спеціалістів вимагає від університету перегляду власної структури підготовки фахівців з вищою освітою на всіх рівнях та за усіма ступенями вищої освіти.

Це, перш за все, стосується перегляду номенклатури кафедр, що функціонують в університеті, та приведення їх кількості у відповідність до переліку та кількості спеціальностей, лише за якими вже у найближчому майбутньому буде здійснюватися підготовка фахівців в університеті. А такий перелік є значно меншим у порівнянні з переліком напрямів підготовки та спеціальностей, які скасовані відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Наслідком такого процесу, безумовно, має стати скорочення кількості кафедр через об’єднання малочисельних структурних підрозділів, через продуманий розподіл й закріплення навчального навантаження з навчальних дисциплін за профільними кафедрами та факультетами, через розробку та упровадження у практику освітнього процесу інтегрованих між різними спеціальностями навчальних планів.

Процес інтеграції структурних підрозділів та приведення підготовки фахівців у відповідність до практичних реалій і можливостей університету не може не торкнутися й інших структурних підрозділів, оскільки університет, зокрема, не має змоги дозволити собі підготовку фахівців за спеціальностями однієї галузі знань на різних факультетах, розпорошуючи при цьому ресурси і кадри, або мати в своїй структурі підрозділи, що функціонують на межі нормативних вимог до кількості кафедр та контингенту здобувачів вищої освіти. Настав час переходити до створення в структурі університету потужних навчально-наукових інститутів.

Окремої уваги у реалізації програми створення ефективної структури університету потребує проблема реорганізації діяльності коледжів університету.

Законом України «Про вищу освіту» статус коледжу визначається або як галузевий вищий навчальний заклад (окрема юридична особа), або як структурний підрозділ (без права юридичної особи) університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступенів молодшого бакалавра та/або бакалавра, та прикладні наукові дослідження. При цьому коледжі, які протягом п’яти років строку дії ліцензії на підготовку фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра не отримають ліцензію на підготовку освітнього ступеня бакалавра, мають бути віднесені до системи професійно-технічної освіти.

У зв’язку з цим університет має визначитись з дилемою: або відмовитись від коледжів у своїй структурі, або, зберігаючи їх матеріальну-технічну базу та потенціал, визначити для них нове місце в системі підготовки фахівців з вищою освітою в університеті.

В останньому випадку за доцільне вбачається проведення реорганізації коледжів за принципом відповідності напрямів їх освітньої діяльності конкретним галузям знань та започаткування підготовки фахівців ступеня бакалавра за відповідними спеціальностями на базі відповідних коледжів, здійснивши переведення в їх структури необхідних для цього кафедр університету.

Така модель організації освітнього процесу може стати експериментальним проектом з відпрацювання переходу до таких інституційних форм, як навчально-наукові інститути з деканатами за рівнями вищої освіти, які б чітко розділили організацію навчальної та методичної роботи з підготовки фахівців ступенів бакалавр та магістр і забезпечили відповідне поєднання наукової діяльності з навчальним процесом при підготовці магістрів та фахівців освітньо-наукового рівня доктор філософії.

2 Програма «Ефективна вступна кампанія».

У поточному році в державі розпочалося впровадження фактично нового алгоритму формування та розміщення у вищих навчальних закладах державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою. Метою його реалізації стало визначення обсягів прийому студентів на навчання за рахунок коштів державного бюджету виключно через об’єктивні показники діяльності вищих навчальних закладів без застосування будь-яких суб’єктивних параметрів.

Це вимагає від університету критичного переосмислення принципів організації й проведення своєї профорієнтаційної роботи серед молоді і вже найближчим часом створити засади проведення ефективних вступних кампаній, що забезпечували б необхідні кількісні та якісні показники контингенту його студентів.

У першу чергу необхідно зрозуміти, що встановлення обсягів державного замовлення для конкретного вищого навчального закладу базується на основі його рейтингу серед вступників на навчання (пріоритети вступників) та на показниках якості майбутнього набору за відповідними спеціальностями (кількості вступників з високими балами сертифікатів ЗНО). При цьому зменшення кількості вступників, зарахованих на навчання в університеті за державним замовленням у поточному році, стає передісторією для зменшення обсягу державного замовлення у наступному році й у перспективі може призвести до анулювання державного замовлення за певними спеціальностями.

По-друге, університету необхідно чітко визначити ролі та розмежувати функції приймальної комісії та структурних підрозділів університету в процесі організації вступної кампанії. Якщо основні завдання, права та обов’язки приймальної комісії як робочого органу вищого навчального закладу, що утворюється для проведення прийому вступників на навчання, визначені у відповідному положенні, яке затверджується вченою радою університету, то в університеті, на жаль, немає нормативного документу, який визначав би завдання, права та обов’язки структурних підрозділів – факультетів, центрів та кафедр щодо формування контингенту студентів. А звідси – фактична відсутність відповідальності структурних підрозділів за результати набору здобувачів вищої освіти.

По-третє, університету необхідно більш критично ставитись до показника кількості поданих заяв абітурієнтів про вступ, оскільки цей показник, як показує практика останніх років, стає здебільшого ознакою обрання нашого університету вступниками з високими балами ЗНО «запасним літовищем», а не основним місцем навчання. Водночас, очевидним є й те, що й вступники з низькими балами ЗНО, навіть якщо вони визначають найвищий пріоритет на спеціальності університету, рекомендованими до зарахування на навчання за кошти державного бюджету не будуть.

По-четверте, університету не варто відмовлятися від зарахування на навчання за скороченими програмами підготовки бакалаврів випускників коледжів. Тим більше, що окремі вищі навчальні заклади забезпечують за рахунок такої категорії вступників до 30% нового набору студентів.

По-п’яте, необхідно розробити нову концепцію профорієнтаційної роботи в університеті, що базується на проведенні традиційних «Днів відкритих дверей», та перейти при її здійсненні від реалізації тези «показати, чому і як навчатимемо» до, наприклад, реалізації тези «познайомити з майбутнім». До розробки такої концепції слід залучити фахівців з вікової психології, з педагогіки, з маркетингу та масових комунікацій. Формою проведення такої роботи можуть стати, наприклад, «Дні кар’єри в ДНУ», до проведення яких слід залучати навчальні підрозділи університету, студентів (студентське самоврядування), випускників університету та представників роботодавців.

Й головне, профорієнтаційна робота з майбутніми вступниками має змінити акцент з проведення загально університетських заходів на роботу з обмеженими групами молоді, класами, гуртками (із застосуванням елементів STEM-освіти) та на індивідуальну роботу зі школярами, які матимуть високі досягнення у навчанні та оберуть університет як заклад для свого подальшого навчання.

3 Програма «Висока якість освіти».

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» система забезпечення якості вищої освіти в Україні складається із системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (безпосередньо вищими навчальними закладами) та системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти.

При цьому система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти має оцінюватися Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам стандартів до системи забезпечення якості вищої освіти.

Виходячи з цих положень, ураховуючи можливість надання вищим навчальним закладам більш широких повноважень у виборі траєкторій свого руху, з огляду на можливість необхідного підтвердження університетом статусу національного та подальшу перспективу його участі у конкурсі на здобуття статусу дослідницького, вбачається за одне з першочергових завдань колективу університету на 2016/2017 навчальний рік – зосередитись на розробці концепції та впровадженні у практику його діяльності системи менеджменту якості освіти відповідно до принципів міжнародних стандартів, зокрема ISO 9001:2008 (із застосуванням циклу Демінга: планування-виконання-перевірка-коригування (PDCA)), з наступною її сертифікацією. До речі, відповідна робота передбачена Перспективним планом розвитку Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара на 2011–2017 роки, неодноразово декларувалася під час різних нарад та засідань, але була виконана частково шляхом створення та впровадження лише окремих складових такої системи.

У зв’язку з виконанням завдання щодо створення системи менеджменту якості освіти, нам необхідно здійснити аналіз національного та закордонного досвіду застосування внутрішнього та зовнішнього контролю якості навчального процесу у вищих навчальних закладах, упровадження та сертифікації систем менеджменту якості освіти, визначити й запропонувати Вченій раді прийнятну до практичної реалізації в університеті модель та структуру процесів такої системи. Зокрема: управлінської діяльності (планування, створення і розвиток системи управління якістю, розподіл відповідальності та повноважень, забезпечення процесів обміну інформацією, управління документацією тощо); життєвого циклу продукції університету (навчальний процес, наукова та науково-технічна діяльність, міжнародна діяльність, додаткові освітні та інші послуги); управління ресурсами (управління персоналом, управління інфраструктурою, інформаційними та технічними ресурсами тощо) та вимірювань (моніторинг якості).

Безумовно, що з огляду на усталені загальні традиції та консерватизм поглядів щодо необхідності змін в системі вищої освіти, на фінансові ресурси нашого вищого навчального закладу, запровадження системи менеджменту якості освіти об’єктивно може виявитися дуже складною проблемою. Але в процесі глобалізації ринку освітніх послуг та у пов’язаному з ним процесі загострення конкуренції між вищими навчальними закладами ця система може стати стратегією майбутнього виживання університету.

4 Програма «Інноваційне наукове середовище».

Нещодавно, підчас підписання договору про співпрацю між Асоціацією ректорів вищих технічних навчальних закладів України та Конфедерацією ректорів техні

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету