Версія для друку

У Дніпропетровську відбулась відкрита зустріч із музикантом Тарасом Тополею

У Палаці студентів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара зібралися студенти з різних ВНЗ міста, щоб поспілкуватися з лідером гурту «Антитіла» Тарасом Тополею. Враженнями від зустрічі ділилася студентка ФУІФМ Марія Голікова.

Ми заходимо у велику залу Палацу студентів ДНУ, де на екрані по черзі з’являються кліпи гурту «Антитіла». У приміщенні метушаться представники студрад та студентських ЗМІ. Ми – не виключення і не збираємося проґавити можливість поспілкуватись з Тарасом Тополею.

«Антитіла» на українській музичній арені існують уже вісім років, за цей час вони записали чотири альбоми, відіграли п’ять турів Україною (по одному на рік), стали учасниками ZIGET та «MTV Headbangers», а квитки на їхній останній концерт у Львові були розпродані за декілька днів до заходу. За популярністю «Антитіла» можна назвати одними з найпотужніших в Україні, вони регулярно виступають на літніх фестах та займаються волонтерською діяльністю.

Трохи спізнившись, Тарас підіймається на сцену, усміхнений і люб’язний. Для нього, здається, ця подія не менш важлива, ніж для нас. Тарас одразу вітає присутніх та повідомляє, що сьогодні хоче почути цікаві запитання, дати життєві поради та просто поспілкуватися зі студентами. Наші студенти за словом у кишеню не лізуть – вони завжди готові атакувати запитаннями лідерів думок, і в цьому їм допомагають два мікрофони, що стоять посеред зали.

З перших хвилин зустрічі для журналістів та операторів не існує іншого прицілу, як Тарас Тополя та його довгоочікувані слова. Що він розповість, як буде триматися на сцені, який він взагалі з себе? Студентська аудиторія дозволяє завоювати себе або з перших хвилин, або ніколи. Ще через декілька хвилин лунає перший сміх молоді, й стає зрозуміло, що Тарасу Тополі це вдалося – студенти сміються, а значить, ти крутий і веселий. Головний рецепт – говорити їхньою мовою та забути про популярний статус, який тебе оточує поза стінами Палацу студентів.

Зустріч дійсно була дуже тепла. Від Тараса ми не почули ані ноток нарцисизму, ані байдужості. Зате ми почули про його студентські роки, ставлення до піратського контенту та отримали відповідь на запитання, що є любов (а це, повірте, дорогого варте). За всі півтори години, що тривала зустріч, музикант не присів на стілець, що стояв позаду нього, а активно відповідав на запитання, жартував та зовсім не втомився (або робив вигляд, що не втомився).

Після зустрічі всі студенти вийшли на сцену та заспівали з Тополею його пісню «Бери своє». А представники ДНУ.FM, у свою чергу, мали поставити Тарасу декілька запитань, але все ніяк не могли проштовхнутися крізь натовп. Загалом, це виглядало, наче наше журналістське плем’я атакувало і не давало Тарасу вирватися на шляху до місцевого ТБ. Та ми зібрали волю в кулак, а думки докупи і розпочали експрес-інтерв’ю.

Марія: Скажіть, будь-ласка, в якій країні Ви б хотіли виступити, але поки що Вам це не вдалося?

Тарас: Хочеться виступити в Ізраїлі, я думаю що нам це вдасться рано чи пізно.

Марія: А чому саме там?

Тарас: Мені дуже подобається ця країна. Я взагалі в захваті від Єрусалиму, від Тель-Авіву.

Марія: Добре. Скажіть, яку, на Вашу думку, музику слухає сучасний український студент?

Тарас: Дуже хочеться, щоб «Антитіла» були в його плейлисті (посміхається). Сучасні студенти слухають різну музику, це залежить від смаків. Думаю, однозначно, в тій музиці є електронна складова.

Марія: Як Ви вважаєте, сучасний український виконавець повинен бути патріотом?

Тарас: На мою думку, ніхто нічого не винен. Сучасний український виконавець має бути талановитим і робити якісний продукт. А бути йому патріотом чи ні – це його власна справа, і, відповідно до його позиції, суспільство реагуватиме на нього так чи інакше.

Марія: Нещодавно Ви записали кавер на пісню Скрябіна «Люди, як кораблі» та кліп, який набирає обертів на Youtube. Скажіть, будь-ласка, чи думали Ви над тим, щоб далі записувати кавери і виконувати їх на своїх концертах (бо людям дуже подобається)?

Тарас: Конкретно «Люди як кораблі» ми виконуємо в рамках концертів туру «Все Красиво», про ще щось інше, чесно кажучи, не думали.

Марія: Які світові або українські виконавці вплинули на ваші музичні смаки в юності?

Тарас: Systemofa Down, Guano Apes, Yoav, Тамара Гвердцетеллі, Шопен, Роббі Уільямс, Keane, ATB, тобто абсолютно різнопланові виконавці.

Марія: Ви слухали більше електронну музику?

Тарас: Ні, і важкий рок слухав, і український, і «руський» слухав, і електронну музику. У мене був такий «борщ», завдяки якому я можу відчувати різну музику. Infected Mushroom, наприклад, так само слухав, якщо ми про електронну говоримо.

Марія: Добре, а яку музику Ви слухаєте зараз? Можливо, якісь впливи є?

Тарас: Радіо (сміється). Я слухав Limp Bizkit досить довго, поки учасники цього гурту не сказали, що вони прихильники Путіна. І все – полетіли диски з машини аж бігом (сміється).

Марія: Ми знаємо, що Ви спілкуєтеся з групою «Натоліч». Як Ви ставитеся до їхньої музики? І чи є у Вас думки про спільні плани або щось подібне?

Тарас: Ну, по-перше, учасники гурту «Натоліч» дуже людяні, щирі і талановиті люди. І це головний фактор у нашому спілкуванні. Музика, яку вони роблять, деякі пісні мені дуже подобаються, наприклад, «Прометей». Про спільні треки ми ще нічого не думали, бо, в принципі, «Антитіла» найближчим часом вже запланували одну колаборацію з реп-виконавцем, і поки що ми обмежимося нею. Але у майбутньому, звичайно, все можливе.

Після такої теплої зустрічі щиро хочеться, щоб усі творчі плани Тараса Тополі та його гурту здійснилися, а подібні зустрічі відбувалися частіше.

Студентка ФУІФМ
ДНУ ім. О. Гончара
та ведуча студентського радіо ДНУ.FM
Марія Голікова


ГончарTV ГончарFM Газета Анонси Чому ДНУ Welcome to DNU Facebook instagramm Youtube