В університеті створені умови для всебічного розвитку особистості ...

Психологічна служба ДНУ

Адреса: пр. Д.Яворницького 35, ауд. 46
Сторінка Facebook: Психологічна служба ДНУ ім. Олеся Гончара

Психологічна служба Дніпровського національного університету була створена 26 червня 1992 р. на базі Центру гуманітарних проблем освіти. Основною метою діяльності Психологічної служби (ПС) є виконання завдань, пов’язаних з психологічним забезпеченням навчально-виховного процесу, сприяння особистісному зростанню та професійному становленню студентів і співробітників університету. З 30 жовтня 2007 року Психологічна служба ДНУ була передана із Центру гуманітарних проблем освіти на факультет психології та спеціальної освіти.

Співробітники ПС:

Лазаренко Вікторія Іванівна – керівник психологічної служби, кандидат соціологічних наук, доцент;
Потапова Наталія Василівна – практичний психолог
Худич Марія Юріївна – практичний психолог
Мільяченко Тамара Миколаївна – практичний психолог
Продан Євген Олександрович – практичний психолог

Основні завдання ПС:

надання психологічної допомоги студентам та співробітникам університету у складних життєвих ситуаціях;
психоедукація: ознайомлення студентів та викладачів з основами психології; формування потреб у психологічних знаннях;
формування у студентів та співробітників університету високого рівня психологічної культури;
вивчення психологічних труднощів студентів ДНУ та підготовка пропозицій з оптимізації навчання;
сприяння особистісному розвитку студентів.

Види діяльності:

індивідуальне консультування;
психологічна діагностика (індивідуальна і групова);
групова робота соціально-психологічної спрямованості (тематика: командоутворення, формування навичок партнерського спілкування, упевненості у собі, ефективного розподілу часу (time-менеджмент, тощо);
групова робота особистісної спрямованості.

Пріоритетні напрямки діяльності:

соціально-психологічна адаптація студентів до навчання у ВНЗ;
професійне самовизначення студентської молоді;
здоровий спосіб життя;
психологічна культура особистості.

Психологічна служба надає свої послуги студентам, аспірантам, викладачам та співробітникам ДНУ.

Психологічна служба ДНУ ім. О. Гончара:
Мета, завдання, напрямки, види та досвід діяльності

Психологічна служба Дніпровського національного університету ім. О.Гончара була створена на базі Центру гуманітарних проблем освіти університету за наказом ректора № 1037 від 26 червня 1992 р. відповідно до статті № 21 Закону України «Про освіту» № 1060-ХІ від 23.05.91, введеного в дію постановою Верховної ради України № 1144-ХІ від 04.06.91.

Зміна підпорядкованості Психологічної служби, а саме передача із Центру гуманітарних проблем освіти до складу факультету психології та спеціальної освіти відбулася за наказом ректора № 789 від 30 жовтня 2007 р. Але вона залишається університетською структурою і надає психологічні послуги всім студентам та працівникам ДНУ ім. О. Гончара.

Психологічна служба ДНУ ім. О. Гончара в своїй діяльності керується Конституцією України (254 к/96-ВР), Законами України «Про освіту» (1060-12), «Про вищу освіту» (2984-14), наказом Міністерства освіти і науки № 2148 від 30.12.09 «Про покращення соціально-педагогічного і психологічного супроводу навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації», Типовим Положенням про психологічну службу ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та Положенням про психологічну службу ДНУ ім. О. Гончара від 11.05.2011 року, Етичним кодексом практичного психолога.

Метою діяльності психологічної служби ДНУ ім.О.Гончара (далі – ПС) є психологічний супровід та підвищення ефективності педагогічного процесу, сприяння особистісному та професійному зростанню, соціальному благополуччю та збереженню психологічного здоров’я усіх його учасників: студентів, викладачів та співробітників.

Як і будь-яке організаційне утворення, психологічна служба спирається на принципи, які обумовлюють форми та зміст її діяльності. На думку директора УНМЦ практичної психології та соціальної роботи В.Панка, базовими принципами організації психологічної служби є:

Доступність психологічних і соціально-педагогічних послуг для всіх учасників навчально-виховного процесу. Цей принцип передбачає побудову таких організаційних моделей психологічної служби які б могли забезпечити надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги студентам і педагогічним працівникам незалежно від віку, расової, релігійної або національної приналежності, майнового чи соціального статусу, місця проживання, рівня розумового та фізичного розвитку.

Принцип науковості означає, що уся діяльність психологічної служби ґрунтується на основі наукових підходів, наукової методології і засадах наукової психології. Методи, методики і технології, що застосовуються в діяльності фахівців психологічної служби, є науково обґрунтованими, валідними і надійними. Неприпустимо застосування позанаукових, містичних, релігійних, окультних та інших методів і методик, що не пройшли наукової експертизи. Отже застосування в роботі телепатії, астрології, соціоніки, біоенергетики та ін. є неприпустимим.

Принцип розвитку передбачає не тільки розвиток об’єктів психологічного впливу – студентів і науково-педагогічних працівників, але й розвиток системи управління, методичного забезпечення, мережі закладів психологічної служби.

Міждисциплінарність у наданні психологічної та соціально-педагогічної допомоги означає, що у технології організації соціального і психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу поєднуються не тільки психологічні та соціально-педагогічні методи, а й інші, суміжні науки, – соціологія, педагогіка, дефектологія, дидактика, фізіологія та ін.

Основні завдання ПС:

• надання психологічної допомоги студентам та співробітникам університету у складних життєвих ситуаціях;
• психоедукація: ознайомлення студентів та викладачів з основами психології; формування потреб у психологічних знаннях;
• формування у студентів та співробітників університету високого рівня психологічної культури;
• вивчення психологічних труднощів студентів ДНУ та підготовка пропозицій з оптимізації навчання;
• сприяння особистісному та професійному розвитку студентів.

Враховуючи мету, принципи, комплекс завдань, які покликана вирішувати вища школа в Україні та соціально психологічна служба ВНЗ III-IV рівнів акредитації, визначаються основні напрямки, види роботи та модель діяльності психологічної служби ДНУ ім. О. Гончара.

Основні види діяльності ПС:

1. Психологічна просвіта (психоедукація) – у формі проведення лекцій, бесід, презентацій, видання брошур, листівок, буклетів, ведення спеціальної колонки в університетській газеті з метою розповсюдження психологічних знань та підвищення психологічної культури студентів та співробітників всіх підрозділів університету та високих стандартів споживання ними психологічних послуг.

2. Індивідуальне консультування усіх учасників педагогічного процесу з метою надання психологічної підтримки та допомоги у кризових життєвих ситуаціях, самопізнанні, вирішенні особистісних проблем, налагодженні міжособистісних стосунків, особистісному розвитку, формуванні соціально корисної життєвої перспективи.

3. Психологічна діагностика (індивідуальна та групова) – проведення досліджень з актуальних проблем, які виникають у навчальному процесі з метою з’ясування змісту і умов індивідуального розвитку студентів, їх особистісних ресурсів, визначення причин, які ускладнюють їх розвиток та навчання, сприяння самопізнанню та саморозвитку.

4. Психологічна корекція – здійснення психолого-педагогічних заходів у вигляді групових тренінгових програм, коучінгу, ділових ігор. Реалізується через групову роботу особистісної спрямованості (розвиток особистісних характеристик, внутрішніх станів особистості – навичок саморегуляції та ін.) та групову роботу соціально-психологічної спрямованості (тематика: командоутворення, психологічний клімат колективу, формування навичок партнерського спілкування, упевненості у собі, ефективного розподілу часу (time-менеджмент, тощо).

5. Профілактика – попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі.

6. Організаційно-методична – експертна, аналітична робота за наслідками діяльності служби; планування роботи; створення баз даних, пакетів методичних рекомендацій; аналіз отриманих результатів роботи.

7. Науково-дослідницька – залучення викладачів і студентів факультету психології до експериментальної, науково-дослідницької діяльності з метою відпрацювання методик, технологій, набуття професійних навичок, підвищення фахового рівня.

8. Зв'язок з громадськістю – співпраця з обласним психолого-медико-педагогічним центром, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, засобами масової комунікації, бізнес-організаціями, органами влади тощо.

Для здійснення основних завдань визначені пріоритетні напрямки діяльності психологічної служби ДНУ:

• Соціально-психологічна адаптація студентів до навчання у ВНЗ;
• Професійне самовизначення студентської молоді;
• Здоровий спосіб життя;
• Допомога професорсько-викладацькому складу в оптимізації навчально-виховного процесу;
• Психологічна культура особистості.

Необхідно зазначити, що перші три напрямки покликані вирішувати конкретні проблеми, які турбують студентську молодь, тому є вузькоспрямованими, а два останніх напрямки є наскрізними і можуть реалізовуватися в усіх попередніх.

На сьогодні психологи ПС ДНУ ім.О.Гончара активно реалізують завдання та успішно працюють у всіх напрямках, зазначених вище.

Особливу увагу психологічна служба приділяє соціально-психологічній адаптації першокурсників. Тому на початку кожного навчального року проводиться серія зустрічей з кураторами перших курсів та кураторами-початківцями в рамках «Школи кураторів» на тему: «Робота кураторів-початківців в напрямку збереження контингенту студентів-першокурсників». На таких заняттях проводиться обговорення з кураторами адаптаційних механізмів першокурсників, динамічних процесів розвитку малої (академічної) групи, вікові психофізіологічні особливості першокурсників та психічні стани, які супроводжують адаптаційні процеси людини. Обговорюється та планується робота психологів психологічної служби ДНУ з академічними групами щодо надання допомоги студентам та кураторам під час адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у ДНУ. І протягом першого півріччя проводиться інтенсивна робота в самих академічних групах під час ОВР (за навчальним планом), на яких проводяться тренінгові заняття за актуальною тематикою (згуртованість групи, налагодження міжособистісних стосунків, поведінка в конфліктних ситуаціях, лідерство, психологічний клімат в групі, розвиток особистісних якостей та ін.). Для визначення актуальних проблем та шляхів надання допомоги студентам-першокурсникам і кураторам, психологічною службою було проведено психодіагностичне дослідження соціально-психологічної адаптованості студентів-першокурсників та опитування щодо труднощів, з якими вони стикаються протягом першого року навчання.

Так, в психодіагностичному дослідженні взяли участь 377 студентів різних факультетів. Отримані результати показали, що особистісний адаптаційний потенціал першокурсників має переважно низький та задовільний рівень, а його складові мають переважно задовільний рівень. За результатами самооцінки психічних станів студенти-першокурсники мають середні показники тривожності та фрустрованості, і підвищені – агресивності та ригідності. Студенти-першокурсники мають підвищений рівень ситуативної і середній рівень прояву особистісної тривожності. Студенти-першокурсники на етапі адаптації до навчання у ДНУ для подолання труднощів обирають переважно поведінкові стратегії встановлення соціальних контактів і пошук соціальної підтримки. Близькими за рівнем прояву є стратегії – обережні дії, асертивні дії, непрямі (маніпулятивні) дії. Найменше студенти обирають в якості стратегій подолання – агресивні, імпульсивні, асоціальні дії, уникання. Важливо і приємно зазначити, що студенти-першокурсники, які вступили до ДНУ під час адаптації до навчання, обирають перш за все просоціальні стратегії подолання труднощів і найменше схильні до вибору асоціальних стратегій подолання труднощів.

Для визначення труднощів першокурсників у процесі адаптації були опитані 45 кураторів перших курсів 13-ти факультетів та 392 студента першого курсу факультетів: психології, юридичного, історичного, систем і засобів масової комунікації, суспільних наук та міжнародних відносин.

Отримані результати дозволили виявити труднощі, з якими зустрічаються першокурсники умовно можна об’єднати в декілька груп. Найзначнішу групу труднощів, з якими зустрічаються першокурсники на початковому етапі навчання становлять саме навчально-організаційні труднощі, на які приблизно однаково вказують і педагоги, і студенти. Так, куратори віддають 35% на відсутність у студентів навичок самостійної роботи та 25% на відсутність у студентів мотивації до навчання, 12% на пропуски занять, що в цілому й призводить до проблем у адаптації до навчання. Студенти 60% проблем пов’язують навчально-організаційними проблемами. З них саме 50% проблем були пов’язані з навчальним процесом та взаємодією з викладачами.

Дещо меншу, але важливу частку складає ще одна група, так званих, інтерактивно-комунікативних труднощів, які знаходяться у площині взаємостосунків першокурсників з викладачами і однокурсниками. Так, куратори зазначають, що 15% труднощів адаптації першокурсників припадає на конфлікти між однокурсниками. Самі ж студенти-першокурсники 31% проблем (третину труднощів) пов’язують з взаємодією з однокурсниками та викладачами, тобто з налагодженням міжособистісних стосунків в новому для них колективі. За оцінками кураторів психологічний клімат в 60% студентських груп є задовільним та потребує незначних втручань, а в 28% в групах є недостатньо задовільним та потребує втручання через проведення додаткових психолого-педагогічних заходів.

Ще один аспект, пов'язаний з можливим виникненням труднощів в адаптації першокурсників – особистісна сфера учасників взаємодії. Так, з точки зору кураторів 15% проблем адаптації пов’язані з особистісними якостями студентів (важкий характер, егоцентричність, конфліктність, сором’язливість, некомунікабельність та ін.). Показовим є те, що і студенти пов’язують 17% проблем у адаптації до навчання з власними особистісними властивостями. Отже, результати досліджень засвідчують, що ефективність процесу соціальної адаптації залежить від організації учбового процесу, психологічного комфорту особистості, ціннісних орієнтацій, рівня мотивації, взаємодії із студентами і викладацьким складом, самоорганізації і самоконтролю, комунікативних і організаторських здібностей, особистісних особливостей студента. А освітнє середовище ВНЗ сприяє успішній адаптації студентів до навчання в початковий період їх освіти у вищій школі. Вдосконалення освітнього середовища, його оптимізація забезпечують корекцію і профілактику проявів дезадаптації, прискорення адаптаційного процесу, поліпшення самопочуття і підвищення особистої активності студентів і кінець кінцем – успішність їх навчання. Тому психологічна служба ДНУ ім.О.Гончара бачить свою місію у наданні психологічної допомоги першокурсникам під час адаптації до навчання та кураторам перших курсів у формі індивідуальних консультацій та групових занять:

для кураторів перших курсів з питань ефективного впливу на групу студентів і оволодіння додатковими знаннями з питань:

психологічних характеристик особистості;
соціально-психологічного клімату колективу;
групової динаміки та згуртованості колективу;
статусних ролей та лідерських позицій в групі;
стилів ефективного управління колективом;
бар’єрів спілкування та шляхів їх подолання;
конфліктів та шляхів їх попередження та вирішення;
мотивації навчання та психологічних бар’єрів у навчанні;
міжкультурних особливостей та психологічних бар’єрів спілкування з іноземними студентами.

для студентів-першокурсників з питань:

ефективного спілкування та засобів конструктивної поведінки;
розвитку адаптивних навичок та впевненої поведінки;
профілактики вживання молоддю психоактивних речовин;
соціально-психологічного клімату в колективі;
благополуччя в сім’ї та батьківсько-дитячих стосунків;
виходу із життєвих криз – нових можливостей та профілактики;
конфліктів, шляхів їх попередження та вирішення;
гендерних ролей, стереотипів, статевої подібності та відмінності;
самоменеджменту і працевлаштування;
емоційної культури особистості і ін.

Для першокурсників, їх батьків та кураторів психологічною службою надаються індивідуальні консультації. Працюють консультативні пункти на базі навчальних корпусів № 1; 2; 9 та гуртожитків № 1; 3 та 4.

Заняття «Школи кураторів» на тему: «Робота кураторів-початківців в напрямку збереження контингенту студентів-першокурсників», в якому щорічно беруть участь молоді куратори всіх факультетів університету.

У занятті «Школи куратора» взяли участь куратори перших курсів історичного факультету, факультету суспільних наук та міжнародних відносин, факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства (корпус 1, ауд. 602).

На факультетах проводяться групові тренінгові заняття за тематикою соціально-психологічної адаптації до навчання у ВНЗ (згуртованість групи, психоемоційна регуляція в ситуаціях напруги, мотивація до навчання тощо).

Якщо на початку (на першому і другому курсах) відбувається адаптація студентів до освітнього і соціокультурного середовища вишу, то на старших (3-4-му курсах) – до обраної професії і спеціальності. Тому зі студентами 3-4-х курсів психологічна служба проводить заняття з професійного самовизначення та працевлаштування.

Тренінг "Влаштовуюся на роботу!" - гр.СЦ-13-1,2, корп.9, ауд.612

Психологічна служба в рамках психологічного блоку «Школи здорового способу життя» також проводить групові тренерові заняття за темами: «Профілактика вживання молоддю психоактивних речовин», «Емоційна культура та саморегуляція», «Життєві кризи: профілактика та нові можливості».

Учасники "Школи здорового способу життя" обговорюють проблеми сімейного благополуччя

Психологічна культура особистості є складовою частиною базисної культури людини, що є складним утворенням, яке дозволяє їй розуміти внутрішній світ людини, ефективно вирішувати життєві психологічні проблеми, адаптуватися і самовизначатися в соціумі, сприяючи самореалізації, саморозвитку, гармонізації внутрішнього світу і відносин з оточуючими, що породжує стан внутрішнього благополуччя. Слід зазначити, що психологічна культура є основою і результатом психологічного здоров’я людини. Психологічна культура визначає вектор ефективного самовизначення і самореалізації особистості в житті, сприяє її успішній адаптації і саморозвитку. Формування психологічної культури – це складна системна проблема яка стосується цілісного розвитку особистості. Вирішення цих завдань також покликана взяти на себе психологічна служба ДНУ ім.О.Гончара.

Студентська молодь є особливою соціальною групою. Специфічність статусу студентства зумовлює необхідність його озброєння дієвими навичками пізнання оточуючого світу, себе й інших людей, уміннями ефективної взаємодії, знаннями психологічних закономірностей самовизначення та самореалізації – всім тим, що складає зміст психологічної культури.

Для підвищення психологічної культури студентів психологічна служба проводить заняття за різною тематикою. Найбільшим запитом користуються такі теми: «Ефективне спілкування та конструктивна поведінка», «Розвиток адаптивних навичок та впевненої поведінки», «Конфлікти та шляхи їх вирішення», «Самоменеджмент», «Емоції та емоційна саморегуляція» та ін.

Тренінгове заняття з підвищення рівня комунікативної компетентності для студентів факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства:

Гр. УУ-11у-1, корп.1, ауд. 906 (факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства)

Крім того, психологічна служба ініціювала зустрічі із студрадою ДНУ та студентськими радами гуртожитків з метою проведення роботи з лідерами студентського самоврядування, а також розширення просвітницької, розвивальної та корекційної роботи в гуртожитках ДНУ ім. О. Гончара. Найбільшим запитом серед студентських лідерів користуються заняття за темами: «Розвиток лідерських якостей», «Навички ефективного спілкування», «Конфлікти, засоби їх запобігання та вирішення».

На заняттях з лідерами студентського самоврядування обговорюються психологічні механізми та моделі конфліктної поведінки, а також відпрацьовуються навички попередження та виходу із взаємодії, яка може призвести до конфлікту.

Тренінг для лідерів студентського самоврядування

У гуртожитках апробована та проводиться нова форма групової дискусійної роботи: «Відкритий форум з обговорення актуальних соціально значущих проблем молоді». Також актуальною для студентів, які проживають у гуртожитках, є тема запобігання та вирішення конфліктів. Працівники психологічної служби проводять консультації з питань конфліктів, які виникають на побутовому ґрунті та спільного проживання в гуртожитках. Актуальною для студентів всіх факультетів університету залишається тема розвитку навичок ефективної міжособистісної взаємодії. Для студентів факультету психології психологічна служба проводить психологічний практикум «Технології соціально-психологічного консультування» з метою практичного засвоєння та відпрацювання професійних навичок. А також здійснюється керівництво ознайомчою, навчальною та виробничою практикою, в рамках якої студенти здійснюють психодіагностичну, науково-дослідницьку та практичну роботу в умовах університету.

Практикум "Технології соціально-психологічного консультування" - корп. 2, ауд. 49

До того ж, психологічна служба бере активну участь у щорічних акціях соціально-значущого характеру. Так, на факультеті психології психологічною службою та Центром соціальних ініціатив та волонтерства ДНУ ім. Гончара проведено круглий стіл «Молодь проти насильства» в рамках щорічної акції: «16 днів проти гендерного насильства» для студентів факультетів: економічного, геолого-географічного, факультетів психології та прикладної математики.

Учасники круглого столу "Молодь проти насильства"

Отже, у ході своєї діяльності та в рамках реалізації мети та вищезазначених завдань, психологічна служба ДНУ ім. Олеся Гончара здійснює такі види роботи: проведення соціально-психологічних досліджень, проведення психодіагностичної роботи, що надає змогу розробляти та проводити практичні заняття за актуальною для студентської молоді тематикою, здійснює індивідуальні та групові консультації, психологами служби проводиться просвітницька робота як для студентів так і для співробітників університету. Досвід роботи психологічної служби узагальнюється та висвітлюється в газеті «Дніпровський університет», у наукових виданнях, на практичних конференціях та засіданнях практичних психологів з метою обміну досвідом, підвищення професійного рівня.

У результаті постійної, планомірної роботи, яка забезпечується комплексом заходів з боку працівників психологічної служби ДНУ ім.О.Гончара, особистість студента все більше набуває таких соціальних рис як прагнення досягати успіхів у навчанні, до самовдосконалення, особистісної та професійної самореалізації, успішність у прийнятті рішень, ініціативність, відповідальність за власне майбутнє, психологічне та соціальне благополуччя.

Стоп булінг

Про проблему насильства в навчальних закладах відомо давно. У нашій країні дитячу жорстокість називають цькуванням, а в США цьому явищу дали визначення «булінг».

Проблему булінгу в нашому суспільстві довгий час замовчували. Сьогодні на це явище звернули увагу та почали говорити відкрито. Наразі навіть стартувала кампанія протидії булінгу, і це синхронно відобразилося у нормативній діяльності Верховної Ради України (прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу»).

У законодавчих актах України визначено поняття булінгу як цькування (агресивне переслідування) одного з членів колективу (особливо колективу школярів та студентів) з боку інших його членів. Таке переслідування організовує, зазвичай, один (лідер) іноді зі спільниками, а інші залишаються свідками. За таких умов дитина, яку цькують, не в змозі захиститися від нападок. Серед учасників булінгу, зазвичай, можна спостерігати такі ролі: агресор, жертва та свідки.

Основні ознаки булінгу – 1) нерівність сил агресора та жертви, 2) повторюваність та систематичність дій, 3) гостра емоційна реакція жертви.

Виокремлюють види булінгу:
- Вербальний булінг – знущання або залякування за допомогою жорстких слів, які передбачають постійне знущання, погрози і зневажливі коментарі про зовнішній вигляд, релігію, етнічну належність, інвалідність, особливості стилів одягу та ін.;
- фізичний булінг (агресивне фізичне залякування) – багаторазові повторювані удари, стусани, підніжки, поштовхи, небажані дотики, які здійснюються неналежним чином; фізичний булінг відрізняється від фізичного насилля тим, що не завдає серйозної шкоди фізичному здоров’ю;
- соціальний булінг (застосування тактики ізоляції) – передбачає, що когось навмисно не допускають до участі у роботі групи, незалежно від того чи то трапеза з обідом чи то гра, заняття спортом чи громадська діяльність;
- кібербулінг – звинувачення будь-кого із застосуванням образливих слів, брехні, неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах.

Законодавчим актом визначено алгоритм дій у випадку проявів булінгу, шляхи протидії цьому явищу, захисту прав дітей, а також інших осіб, які працюють у закладах освіти, а також встановлено адміністративну відповідальність за чинення булінгу, приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.

Боротьба з булінгом найбільш ефективна через його попередження.

У випадках проявів булінгу (стали жертвою або свідком) можна звернутися за допомогою на:

- «гарячу лінію» Громадської організації «Ла Страда-Україна»:
Київ, 03113, а/с 26, Тел./факс: +38 (044) 205 36 95;
E-mail: info@la-strada.org.ua www.la-strada.org.ua,
www.facebook.com/lastradaukraine

- національну дитячу «гарячу лінію» (дзвінки безкоштовні):
0 800 500 225 або 116 111 (з мобільного)
www.facebook.com/childhotline.ukraine/

Он-лайн-консультації за адресою: info@la-strada.org.ua

Запрошуємо заступників деканів з виховної роботи та кураторів усіх факультетів університету організувати та провести для своїх студентів тренінг «Стоп булінг» задля ознайомлення з цим явищем та оволодіння знаннями та навичками протидії булінгу у студентському середовищі та у суспільстві в цілому.

Звертайтеся до Психологічної служби ДНУ імені Олеся Гончара: 4 корпус, кім. 46, просп. Дмитра Яворницького, м. Дніпро. Та за тел.: 0985237101, 0952342639 (Вікторія Іванівна Лазаренко); 0964550871 (Наталія Василівна Потапова).

Карантин: психологія людини в масці

Уже кілька місяців ми живемо в умовах карантину. Психологи спостерігають, як змінюється психологія людей під впливом цих обставин, і вже роблять певні узагальнення.

Відомо, що умовні рефлекси в людини формуються протягом тижня, а місяць самоізоляції і спілкування в масках, тим більше, поступово формують нові рефлекси, які згодом не лише змінять поведінку людини, але й впливатимуть на мислення людей, ментальність у цілому.

Психологи помітили, що під час карантину підвищилися занепокоєння й тривожність людей з приводу власного здоров’я, невизначеності ситуації і майбутнього, виникають конфлікти через недотримання соціальної дистанції, або навпаки, тривале перебування разом удома, обмеження у просторі.
Однак, суспільство вже пройшло цей етап, психіка стабілізувалася, поступово люди почали виходити на роботу. Але в масках, оскільки масковий режим ще залишається і певний час буде обов’язковим елементом суспільного дрес-коду. Нова реальність уже почала давати певні психологічні ефекти: наслідки, до яких призводить систематичне носіння масок під час пандемії коронавірусу.

Що ж відбувається і як масковий дрес-код змінив взаємовідносини між колегами та людьми в цілому?

1. Якщо хтось намагається знехтувати загальними правилами носити маску, то це призводить до конфліктів у колективі, поступово з’являються мікро-групи, а потім і ворогуючі угрупування. Це погіршує взаємовідносини і психологічний клімат у колективі. Крім того, якщо, хтось продовжує тиснути один одному руки й обійматися, а хтось цього категорично уникає, то це викликає роздратування.
Тому рекомендовано: досягати єдності вимог для всіх членів колективу! Накладати вагомі санкції на тих, хто прийшов на роботу без маски, тримати в організації запас масок, видавати й одягати їх примусово.

2. Можуть виникати конфлікти між дівчатами, які намагаються виокремитися ексклюзивними масками. У деяких колективах може розпочатися неоголошений парад масок, що може призводити до неоголошених «війн». Оскільки в когось – звичайна недорога блакитна пов’язка, а в когось – фешенебельна маска «від кутюр» зі стразами та позолотою. Через це в тих, хто програв у конкурсі краси, псується настрій і починаються з’ясування стосунків.
Цікаво й те, що до карнавалу масок не залишилися байдужими чоловіки. Помічено, що у них формується нова тенденція: виокремлення масок на «роботу», «на вихід», «на нараду» тощо. Тобто у дівчат – одна маска, але ексклюзивна, а в чоловіків – декілька на різні випадки життя. Як відзначають психологи, можлива подальша диференціація масок: «для флірту», «для дружини», «для коханки» тощо.
Тому рекомендовано: ввести корпоративний дрес-код на маски.

3. Використання масок на роботі знижує ризик флірту, «службових романів», зрад з клієнтами і замовниками; зменшує можливість харасменту (сексуальних домагань керівників). За даними таких романтичних країн, як Італія, Франція, Іспанія, пульс сексуального життя в трудових колективах з уведенням маскової дисципліни значно знизився. Це зміцнило сім’ї, знизило кількість пліток, покращило відносини в колективах, у цілому підвищило рівень доброзичливості між колегами.
Рекомендовано: ввести дрес-код у колективах для стабілізації психологічного і сексуального клімату.

4. Підвищилася трудова ефективність співробітників. Робота в масках підвищує показники працездатності, оскільки співробітники в масках не п’ють колективно чай і каву, рідше виходять курити (оскільки потрібно дотримуватися соціальної дистанції), не затримуються на бізнес-ланчах (кафе і ресторани зачинені). Тому масковий режим у цілому підвищує ефективність працівників за рахунок загального зменшення часу на неформальне спілкування, оскільки значна кількість людей так і не може звикнути спілкуватися в масках.

5.Виникають конфлікти внаслідок перепитувань. Маски, особливо товсті і власноруч пошиті, значно погіршують дикцію людини, роблять мовлення нерозбірливим і змушують інстинктивно підвищувати голос, щоб бути правильно зрозумілим. Тому одні постійно перепитують і ображаються на тих, хто не може сказати щось чітко. Інші ображаються на тих, хто спеціально говорить гучно: створюється враження, що їм відповідають грубо або на них кричать. Тому проблеми з комунікацією можуть сприяти виникненню серйозних сварок і суперечок у колективі.
Рекомендовано: намагатися не ображатися і не дратуватися на тих, хто вас не почув; у масці намагатися говорити дещо повільніше, але чітко і гучно.

6. Виникають нові форми особистої довіри у вигляді спілкування без масок. Втомлюючись носити маски на роботі, співробітники починають створювати мікро-спільноти «людей, які таємно знімають маски в зачинених кабінетах». В організаціях виникають аналоги таємних «курилок», де можна від усіх зачинитися і довірливо поспілкуватися, «скинувши маски».
Рекомендовано: регулярно нагадувати співробітникам, що всі вони – рівні члени колективу, і в колективі не мають формуватися нові ранги (маскових нігілістів, порушників режиму масок, лояльних до масок, тих, хто коливається тощо) і переваги у спілкуванні.

7. Більшість людей, які не були активними курцями, повністю позбулися шкідливої залежності. За умови регулярного куріння маски наповнюються нікотином, у них тяжко дихати, тому більшість курців із цієї категорії прийняли рішення взагалі позбутися цієї шкідливої звички.
Рекомендовано: кидати курити – завжди актуально і корисно для здоров’я.

8. Змістилися акценти жіночої та чоловічої краси. За умови регулярного носіння масок зник будь-який сенс у макіяжі. Губні помади, пудра, рум’яна практично не використовуються. Саме очі стали головною жіночою окрасою під час карантину. На підведенні очей, вій та брів сьогодні робиться головний акцент. Стрільба очима – найважливіша жіноча навичка і перевага у період епідемії коронавірусу.
Інший важливий акцент – волосся. Саме під час пандемії жінки стали частіше мити й укладати волосся. А зачинені салони краси стимулюють відрощувати волосся, яке, напевно, і стане трендом 2020 року.
Рекомендація: знайти власний стиль гарного підведення очей і краще доглядати за волоссям.
Але не пощастило тим чоловікам, хто пестив і вирощував бороду: зараз її не дуже видно. Тому дехто поголив бороду і значно помолодшав. А інші, маючи прикриття у вигляді маски, уперше зважилися на експеримент з відрощування бороди – доки ніхто цього не бачить.

9. Маски і стрес – шлях до тендітності. Як свідчать спостереження, більшість тих, хто на роботі регулярно пив чай з тістечками та печивом, горішками, чипсами через носіння масок знижує темпи споживання зайвої калорійної їжі й тому позбувається кількох зайвих кілограмів. Ця гарна звичка залишиться і після того, як режим масок закінчиться.
Рекомендація: зберігати корисні звички і після завершення пандемії та маскової психотерапії.

10. Маски – мотиватор для поліпшення здоров’я. Більшість людей із хронічними алергійними чи астматичними симптомами, гайморитами, викривленням носових перетинок тощо саме у зв’язку з необхідністю носити регулярно маску і страждаючи від цього з особливою гостротою усвідомили, що проблеми потрібно вирішувати. І звернулися до лікарів, наважилися на операції, сіли на дієту або придбали велотренажери чи бігові доріжки. Люди нарешті усвідомили: якщо вони самі не покращать свій фізичний стан, то наступна епідемія може виявитися для них останньою.
Рекомендовано: правильно поставитися до епідемії коронавірусу, як до корисного сигналу, який нагадує усім, що здоров’я потрібне, перш за все, нам самим і саме ми несемо відповідальність за власне довге і комфортне життя.

Отже, народна мудрість «Не було б щастя, та нещастя допомогло» є дієвою і під час карантину. Попри всі незручності «маскового режиму», у ньому виявилися і корисні ефекти, які допоможуть більшості з нас більше дбати про власне життя, стати відповідальнішими й ефективнішими працівниками, покращити здоров’я.

Але найголовніше, що у суспільстві поступово повертається довіра до «людей у масках». Якщо в перші тижні пандемії від людини в масці у громадських місцях, транспорті або на вулиці усі шарахалися, навіть якщо вона запитувала час або адресу, то сьогодні всі «в одному човні – одній масці». Спілкування і взаємодопомога в суспільстві поступово відновлюються, а люди під масками – посміхаються і жартують. У тому числі, над самими масками. І це – чудово!

Посміхніться!!!

Психологічна підтримка співробітників та здобувачів освіти ДНУ в умовах війни

Партнерська підтримка студентської молоді з числа переселенців з тимчасово окупованих територій в умовах ДНУ

Наразі психологічна служба ДНУ ім.О.Гончара працює в напрямку надання соціально-психологічної допомоги студентам, які вступили або перевелись до Дніпровського національного університету з ВНЗ, розташованих в містах на тимчасово окупованих територіях та потрапили в складну життєву ситуацію.

Але отримати молодим людям різні види допомоги заважає не лише непоінформованість, віддаленість від безпосереднього споживача різних видів допомоги, стан загальної апатії і пригніченості споживачів такої допомоги, недостатня компетентність та розгубленість бажаючих надавати таку допомогу.

Ситуація полягає в тому, що молоді люди, які вступили до ВНЗ Дніпра з ВНЗ, розташованих в містах на тимчасово окупованих територіях, перебувають у стані розгубленості, обумовленої відсутністю бачення своїх особистих і професійних перспектив, загальною невизначеністю ситуації на тимчасово окупованих територіях, культурними відмінностями нового середовища, занепокоєнням відносно долі близьких людей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях.

Також серед переважної кількості переселенців з тимчасово окупованих територій спостерігається феномен споживача і утриманства, який виявляється у тому, що люди відмовляються працювати, самостійно вирішувати власну ситуацію, вимагають допомоги і участі інших, користуючись своїм винятковим становищем.

Психологічна допомога студентській молоді з числа переселенців полягає у гармонізації їх емоційних станів, усвідомленні ними ситуації, робота над особистісним цілепокладанням.

Але ми спостерігаємо явище, коли пряма пропозиція допомогти психологічно зустрічає у молодих людей реакцію відторгнення. Тому реалізація такого виду допомоги ускладнюється тим, що необхідно організувати процес надання соціально-психологічної допомоги таким чином, щоб він був прийнятий та мав реальний ефект.

Крім того, ми вважаємо за необхідне працювати з соціальним оточенням – студентами, викладачами, адміністративним персоналом ВНЗ, оскільки кожен психологічний феномен має соціальну природу. Для того, щоб оточення дійсно могло здійснювати партнерську підтримку, необхідно змінити ставлення до молоді з числа переселенців, зрозуміти їхню реальну ситуацію, усвідомити, яка допомога їм дійсно потрібна.

Тому психологічна служба ДНУ ім.О.Гончара працює над впровадженням внутрішньоуніверситетського проєкту «Партнерська соціально-психологічна підтримка студентської молоді з числа переселенців з тимчасово окупованих територій», спрямованого на надання комплексної соціально-психологічної допомоги.

Метою проєкту є:

Створення умов для підвищення соціальної активності студентської молоді з числа переселенців із тимчасово окупованих територій у вирішенні власної ситуації.
Залучення студентської молоді і викладачів до волонтерської роботи.
Психотехнічна підготовка студентів-психологів і практикуючих психологів, котрі могли б надавати психологічну допомогу.
Організація роботи груп самодопомоги під керівництвом практичних психологів психологічної служби для студентів з числа переселенців у гуртожитках та на факультетах ДНУ ім.О.Гончара.

Для досягнення цілей проєкту психологічна служба ДНУ організує роботу навчально-розвивальних груп:

1. «Соціальне проєктування» – розробка і підтримка у реалізації соціальних проєктів, підтримка соціальних ініціатив та залучення до волонтерської роботи студентів університету з метою надання різних видів соціальної допомоги (реалізується Центром соціальних ініціатив та волонтерства ДНУ під керівництвом к. пед. н., доц. З.П. Бондаренко).

2. «Технології соціально-психологічного консультування» – психотехнічна підготовка студентів-психологів, студентів інших факультетів та практикуючих психологів з метою психологічної підтримки осіб, які прагнуть надавати психологічну допомогу студентам з числа переселенців.

3. «Групи самодопомоги», робота яких організована у гуртожитках та на факультетах ДНУ – має на меті активізацію студентів з числа переселенців з метою підвищення їх соціальної активності та пошуку шляхів вирішення власних проблем, як соціальних, побутових, так і соціально-психологічних.

Для розуміння наявних потреб та визначення напрямів роботи зі студентами з числа переселенців, психологічна служба ДНУ ім. О. Гончара провела опитування серед даної категорії студентів ДНУ.

Було з’ясовано, що:

- переважна більшість студентів із числа переселенців отримують стипендію (75%), але є такі, котрі стипендію не отримують (25%). Це ускладнює їх життєву ситуацію фізичного виживання;

- певна частина студентів (25%) потребує юридичної допомоги, консультацій щодо вирішення певних життєвих ситуацій, з якими вони стикаються;

- переважна кількість студентів (60%) визнають, що вони потребують психологічної допомоги.

Серед труднощів, з якими вони стикаються, є такі:

- труднощі соціальної адаптації на новому місці – 25%;

- підвищений рівень тривожності – 45%;

- порушення сну, апетиту та інші соматичні прояви – 70%;

- апатія – 50%;

- замкнутість на власних переживаннях, зосередженість на собі – 50%;

- післятравматичні стресові розлади (45%).

Речі, в яких студенти-переселенці мають першочергову потребу:

- постільна білизна, рушники, пледи, ковдри, подушки;

- посуд (чайники, тарілки, ложки, виделки),

- побутова техніка (обігрівачі, пилососи, телевізори, телефони);

- приладдя для навчання (канцтовари, зошити, планшети, ноутбуки, книжки).

Реалізацію та координацію роботи в рамках даного проєкту здійснюють практичні психологи психологічної служби ДНУ ім. О. Гончара, які проводять групові тренінгові заняття та надають індивідуальні консультації всім бажаючим студентам-переселенцям з вирішення їх актуальних соціально-психологічних проблем. Об’єднують зусилля викладачів та студентів-волонтерів факультету психології та Центру соціальних ініціатив та волонтерства ДНУ, ради студентів ДНУ. Організують та проводять серію тематичних тренінгів з питань підвищення соціально-психологічної компетентності всіх бажаючих залучитися до реалізації даного проєкту з надання допомоги студентам з числа переселенців з тимчасово окупованих територій.

У 2016 році фахівці психологічної служби розпочали навчально-розвивальний проєкт для студентів та співробітників ДНУ ім. О.Гончара "Самовизначення в мінливому світі". Метою цієї спеціальної загальноуніверситетської програми стало навчання студентів-психологів та співробітників університету технологіям консультування, міжособистісного та ділового спілкування, самопрезентації та основам наукового дослідження. Учасникам програми пропонувалося дослідити психолого-соціологічний феномен самовизначення, використовуючи системно-мисленєводіяльнісний підхід до навчання.

Заняття проходили у трьох предметно-професійних групах «Психологічне консультування», «Соціологічні дослідження» та «Розвивальна педагогіка». Під час навчально-організаційних діяльнісних ігор учасники засвоювали корисні психологічні інструменти й методики, відпрацьовували загальні соціально-психологічні мета-навички, що можуть застосовуватися у будь-якій сфері професійної чи особистої діяльності.

Як адаптуватися до нової академічної реальності в умовах війни

Війна розділила життя людей на «До» і «Після». З початком війни змінилися пріоритети у роботі психологічних служб закладів вищої освіти. Уся робота практичних психологів тепер спрямована на надання психологічної допомоги співробітникам та здобувачам освіти, на долю яких випали тяжкі випробування – збройні напади, обстріли, руйнування, втрата близьких та рідних, домівок, насилля, полон, приниження, вимушена міграція. Ці події, безумовно, є надсильними потенційно травматичними подіями, які спричиняють важкі та глибокі переживання, потребують швидкої і невідкладної допомоги спеціалістів задля того, щоб людина могла впоратися з надсильними травмуючим впливом, гострими емоційними переживаннями, запобігти травмуванню психіки та відновити свій психічний стан.

Із перших днів військової агресії в Україні в Дніпровському національному університет створено загальноуніверситетський проєкт «Як адаптуватися до нової академічної реальності в умовах війни». У рамках даного проєкту форми роботи залишилися традиційними – це групова робота і індивідуальні консультації. Разом з тим, робота набула нового змісту. У перші тиждні було проведено багато групових занять на тему «Долаємо тривогу», щоб психологічно підтримати студентів і озброїти їх техниками «Швидкої самодопомоги». Щотижя проводяться групи психологічної підтримки окремо для студентів та співробітників університету. Проводяться тематичні зустрічі за різною тематикою: «Травматична подія, її вплив на психіку та наслідки», «Як прийняти те, що змінити вже неможливо», «Психологічне здоров’я учасників освітнього процесу під час війни», «Де знайти ресурси для роботи під час війни», «Як подолати почуття провини емігранта», «Психічні стани під час війни: ознаки та допомога». Найбільш затребуваними і серед здобувачів освіти , і серед співробітників університету є запити на оволодіння техніками швидкої самодопомоги. Зустрічі відбуваються дістанційно, онлайн.

Значна кількість здобувачів освіти та співробітників займаються волонтерством (надають допомогу біженцям у волонтерських центрах, пораненим у шпиталях, забезпечують внутрішньо переміщених осіб необхідними речами та продуктами харчування, надають розвивально-дозвіллєві послуги дітям). Вони також потребують психологічної підтримки для запобігання емоційного вигорання. Тому для них також проводяться зустрічі у групах психологічної підтримки та тематичні: «Горю для інших, згораю сам: ознаки та профілактика емоційного вигорання», «Правила надання допомоги дітям», «Стрес та шляхи його подолання», «Саморегуляція емоційних станів» тощо.

В унівеситеті створено ситуаційний штаб психологічної допомоги та гарячу телефонну лінію як для здобувачів освіти, співробітників, так і громадян міста, області, внутрішньо переміщених осіб. На гарячій лінії чергують та відповідають на дзвінки співробітники кафедр факультету психології та спеціальної освіти.
Організація та проведення роботи практичних психологів психологічної служби Дніпровського національного універитету з надання психологічної підтримки усім учасникам освітнього процесу побудована на таких загальних принципах:

1) Безпека, екологічність.
2) Власна емоційна стабільність, ресурсність – надання підтримки і допомоги лише у досить стабільному емоційному стані.
3) Підтримка, розуміння, прийняття і діалог.
4) Добровільність участі у обговоренні різних питань.
5) Заохочення (але не примус) до розмови про те, що відбувається, щоб зняти напругу, врівноважити і стабілізувати емоційний стан.
6) Комфортність.
7) Надання можливості відреагувати емоційну напруженість.
8) Обережність у висловлюваннях, обговореннях.
9) Позитивність.
10) Врахування вікових особливостей подачі інформації.

Як допомогти людині вийти з шокового стану під час війни (протокол надання першої психологічної допомоги)

Психологічне здоров'я учасників освітнього процесу під час війни

Як самотужки впоратися з тривогою: експрес-методи для стабілізації психічного стану

Події 10 жовтня 2022 року і декілька днів потому, а саме нові масовані обстріли та страшні вибухи у нашому місті, призвели до нової хвилі відчуття небезпеки та підвищення тривоги і паніки. Ми всі знову відчули надпотужний стрес. Важливо пам’ятати, що повністю виключити тривогу зі свого життя зараз і в цілому – неможливо. Чим вищий градус небезпеки, тим вищою є тривожність. Разом із тим, маємо знати і володіти певними прийомами самодопомоги, подолання наслідків негативного впливу на психіку та її стабілізації.

Механізм стресу – тілесний, тож нам важливо впливати на тіло, аби воно могло допомогти нервовій системі. Маємо ще більше бути дбайливими до себе та інших.

Поради щодо стабілізації тіла після звуків вибуху:

1. Енергійно прохлопайте все тіло зверху донизу, стоячи на ногах.

2. Зробіть декілька довгих видихів через рот (наче задуваєте свічку).
3. Розслабте щоки, обличчя, шию, все тіло так, як песик струшує з себе воду.

4. Якщо відчуваєте тремтіння або холод у кінцівках, випийте гарячого чаю.

5. Не піддавайтеся паніці, чекайте достовірних новин про подію.
6. Обійміть близьких.

Нагадуємо також прості та дієві способи заспокоєння та зняття симптомів стресу:

Стрес впливає так, що ми стаємо нечутливими до наших базових потреб: дихати, спати, пити, їсти.

1) Дихання («протистресове дихання») – вдих і трохи довший видих.

Повільно виконуйте глибокий вдих через ніс (на 1-2-3-4). На піку вдихання затримайте дихання (на 1-2), після чого зробіть видих через рот (або як зручно) якомога повільніше (на 1-2-3-4-5-6). Це заспокійливе дихання. Спробуйте уявити, що з кожним глибоким вдихом і тривалим видихом ви поступово позбавляєтеся від стресової напруги, ніби «видихаєте її через трубочку». Виконуйте цю вправу 5-10 разів.

Виконуючи вправу, уявіть, що ви вдихаєте запах улюблених квітів, а, видихаючи, задуваєте свічку на святковому торті, загадуючи бажання. Дихання має бути голосним.

Наразі можна навіть просто глибоко, повільно подихати.

2) Вода – пити воду.

Це про дію на увесь організм (запуск травлення). Виділення адреналіну дещо сушить. Будь ласка, носіть із собою воду. Пийте воду маленькими порціями. Змащуйте губи, полощіть рот водою. Зневоднений організм не може боротися зі стресом. Вода потрібніша за їжу. За можливості випийте теплий м’ятний чай.

Якщо можете, прийміть душ.

3) Їсти – з’їжте щось смачне, бажано солодке. Організм має отримувати енергію.

4) Спати – маємо висипатися. Для цього потрібно лягати спати не пізніше 22-23 години і спати не менше 8 годин.

5) Стрес може викликати тремтіння – стряхніть тривогу фізично як пил, пострибайте, поприсідайте.

При сильному треморі спробуйте посилити тремор парадоксальним способом і добре потрястися. Коли ми спеціально посилюємо тремор, гормони стресу швидше згорають через активність, а м’язи розслаблюються.

6) Зробіть тепінг – простукайте все тіло (від плечей до колін).

Вправа: «Обійми метелика». Вправа, яка допомагає за 2 хвилини синхронізувати півкулі мозку та відновити внутрішній спокій, знімає напругу і регулює гормональні викиди. Обійміть себе руками за плечі й робіть постукування долонями по плечах – ніби це тріпочуть крила метелика. Простукайте грудну клітину: 1 удар в секунду (зробіть 25-30 раз або поки не заспокоїтесь). Робіть вправу після кожного травматичного досвіду.

7) Рухайтеся – ворог хоче нас позбавити рухливості.

Добре робити кроки назад і вперед, відчуваючи, що всередині вас є сили, що допоможуть подолати страх. Нагадуйте собі і дітям робити будь-які рухи, розтягування («потягушки») – потягніться на усі боки, активно розімніть обличчя, покривляйтеся, висуньте язика, подуркуйте. Стрибайте, робіть рухи руками, ногами. Ходіть візерунками, ритмічно.

8) Звучання. Оберіть слово, яким хочеться сьогодні звучати, і звучіть вголос чи співайте. Можна гарчати, як звір. Позіхайте на повну силу, зі звуком, не менше 5 разів. Можна лаятися, але не при дітях!

9) Заземлення – для того щоб зняти напругу з тіла, нам потрібні вправи на заземлення.

Вправа для стабілізації «5-4-3-2-1». Дієва вправа у випадку дезорієнтації від надмірних емоцій. Ця вправа допоможе вам швидко повернутися до реальності, по черзі активуючи п’ять органів відчуттів, вмикаючи лобну кору за рахунок називання слів.

Інструкція:
– Роздивіться навколо себе та знайдіть очима 5 предметів синього кольору. Назвіть їх;
– Доторкніться рукою та відчуйте 4 різні поверхні. Назвіть, які вони на дотик;
– Прислухайтеся та почуйте 3 різні звуки. Назвіть їх;
– Відчуйте 2 різні запахи. Назвіть їх;
– Визначте щось на смак. Назвіть, що ви відчули на смак? (наприклад, випийте трішки води, соку, чаю та відчуйте їх смак).

10) Обійміть себе і погойдайтеся зі сторони в сторону, можна мугикати якусь мелодію, яка вас заспокоює. Загорніться теплою ковдрою, наспівуйте колискову. Обійми і поглажування – дієвий спосіб упоратися з тривогою.

Якщо є можливість – помалюйте.

Бережіть свої ресурси, піклуйтеся про свої потреби і безпеку, бо сили нам іще потрібні.

Все буде Україна!

Вікторія Лазаренко, керівниця
психологічної служби