Версія для друку

Наші ювіляри

УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ КАЛЕНДАР НА 2021 РІК

ЮВІЛЕЇ ВИДАТНИХ ПРОФЕСОРІВ І ВИПУСКНИКІВ

СІЧЕНЬ

5 січня 120 років з дня народження Петра Журавля (1901–1976) – ученого-гідробіолога, професора ДДУ
7 січня 105 років з дня народження Павла Нікітіна (1916–1996) – ученого у галузі будівельної механіки, професора ДДУ
9 січня 90 років з дня народження Ігоря Пуппо (1931–2010) – поета і журналіста, випускника ДДУ
12 січня 85 років з дня народження Миколи Чередниченка (1936-1997) – ученого-економіста, професора ДДУ
31 січня 145 років з дня народження Олександра Динника (1876–1950) – ученого-механіка, професора ДДУ

ЛЮТИЙ


2 лютого 120 років з дня народження Валер’яна Підмогильного (1901–1937) – письменника, студента Катеринославського ун-ту
3 лютого 150 років з дня народження Ярослава Грдини (1871–1931) – ученого-механіка, професора ДІНО
7 лютого 105 років з дня народження Федіра Фалуніна (1916–1971) – ученого в галузі ракетно-космічної техніки, професора ДДУ
10 лютого 125 років з дня народження Михайла Брука (1896–1969) – ученого-педагога, професора ДДУ
22 лютого 100 років від дня народження Ігоря Рейнгарда (1921–2009) – ученого-педагога, професора ДДУ

БЕРЕЗЕНЬ

9 березня 140 років з дня народження Гаврила Тимофєєва (1881–1926) – ученого-хіміка, професора Катеринославського ун-ту
10 березня 165 років з дня народження Дмитра Коновалова (1856–1929) – ученого-фізико-хіміка, професора Катеринославського ун-ту
10 березня 140 років з дня народження Владислава Дзержинського (1881–1942) – ученого-медика, професора Катеринославського ун-ту
10 березня 95 років з дня народження Юрія Стехіна (1926–2012) – ученого-філолога, професора ДДУ
22 березня 160 років з дня народження Олександра Мануйлова (1861–1929) – ученого-економіста, професора Катеринославського ун-ту

КВІТЕНЬ

8 квітня 100 років з дня народження Веніаміна Давідсона (1921 - 2020) – ученого-гідромеханіка, учасника Другої світової війни, професора ДНУ
8 квітня 80 років з дня народження Геннадія Курочкіна (1941–2005) – ученого-теплофізика, професора ДДУ
14 квітня 100 років з дня народження Івана Мірошниченка (1921–1994) – ученого-металофізика, професора ДДУ
17 квітня 85 років з дня народження Олега Воронкова (1936–2000) – ученого-економіста і кібернетика, професора ДДУ
24 квітня 80 років з дня народження Євгена Джура (1941 р.н) – ученого в галузі технології зварювання
28 квітня 80 років з дня народження Володимира Луценка (1941–2020) – поета-сатирика, випускника ДДУ
29 квітня 95 років з дня народження Анатолія Черненка (1926-2000) – ученого-історика, професора ДДУ

ТРАВЕНЬ

1 травня 75 років з дня народження Миколи Полякова (1946–2020) – ученого-механіка і математика, ректора (1998-2020) і професора ДНУ
10 травня 120 років з дня народження Юхима Демиховського (1901–1995) – ученого-мікробіолога, професора ДДУ
11 травня 115 років з дня народження Василя Россіхіна (1906–1976) – ученого-фізика, професора ДДУ
16 травня 135 років з дня народження Михайла Акімова (1886–1955) – ученого-зоолога, професора ДДУ
19 травня 105 років з дня народження Іллі Саллі (1916–2008) – ученого-фізика, професора ДДУ
23 травня 155 років з дня народження Миколи Цингера (1866–1923) – ученого-ботаніка, професора Катеринославського ун-ту

ЧЕРВЕНЬ

19 червня 95 років з дня народження Олександра Кваші (1926–1990) – ученого у галузі матеріалознавства, професора ДДУ
24 червня 100 років з дня народження Івана Луб’янова (1921–1975) – ученого-гідробіолога, професора ДДУ

ЛИПЕНЬ

19 липня 110 років з дня народження Омеляна Сінякова (1911–1982) – ученого-фізика, професора ДДУ

СЕРПЕНЬ

2 серпня 100 років з дня народження Віталія Махіна (1921–1992) – ученого в галузі техніки, професора ДДУ
2 серпня 95 років з дня народження Густава Макарова (1926–1993) – ученого в галузі ракетно-космічної техніки, професора ДДУ
6 серпня 75 років з дня народження Юрія Кібця (1946–2019) – поета-шістдесятника, випускника ДДУ
20 серпня 125 років з дня народження Володимира Фінкельштейна (1896–1937) – ученого-хіміка, професора ДДУ
31 серпня 100 років з дня народження В’ячеслава Ковтуненка (1921–1995) – ученого та конструктора в галузі аеродинаміки, професора ДДУ

ВЕРЕСЕНЬ

19 вересня 115 років з дня народження Олександра Макарова (1906–1999) – ученого та конструктора в галузі ракетно-космічної техніки, професора ДДУ
20 вересня 100 років з дня народження Зінаїди Соломко (1921–2001) – ученого-хіміка, професора ДДУ
24 вересня 95 років з дня народження Наума Ур’єва (1926-2016) – ученого та конструктора в галузі ракетно-космічної техніки, професора ДДУ
27 вересня 85 років з дня народження Миколи Коломійця (1936-2008) – ученого-мовознавця, професора ДДУ

ЖОВТЕНЬ

14 жовтня 120 років з дня народження Олександра Микея (1901–1958) – ученого-геохіміка, професора ДДУ
16 жовтня 130 років з дня народження Олександра Ладиженського (1891–1972) – ученого-юриста, професора Катеринославського ун-ту
23 жовтня 80 років з дня народження Юрія Носенка (1941–2003) – ученого-математика, випускника ДДУ
31 жовтня 75 років з дня народження Валентини Нарівської (1946–2020) – ученого-філолога і літературознавця, професора ДНУ

ЛИСТОПАД

2 листопада 120 років з дня народження Артема Москаленка (1901–1980) – мовознавця-діалектолога, випускника ДІНО
4 листопада 120 років з дня народження Дмитра Демерджі (1901–1991) – поета, випускника ДІНО
7 листопада 90 років з дня народження Володимира Сіренка (1931–2015) – поета і журналіста, випускника ДДУ
8 листопада 90 років з дня народження Віталія Щербакова (1931–1996) – ученого-медика і психолога, професора ДДУ
10 листопада 150 років з дня народження Петра Леонтовського (1871–1921) – ученого-геодезиста, професора Катеринославського ун-ту
15 листопада 95 років з дня народження Сергія Вдовіна (1926–2008) – ученого в галузі електроенергетики, професора ДДУ
16 листопада 100 років з дня народження Михайла Носовського (1921–2008) – ученого-геолога, проректора з наукової роботи (1974-1985), професора ДДУ

ГРУДЕНЬ

1 грудня 100 років з дня народження Миколи Кузьменка (1921–1973) – поета і фольклориста, випускника ДДУ
7 грудня 120 років з дня народження Миколи Шнякіна (1901–1996) – ученого в галузі ракетно-космічної техніки, професора ДДУ

  Ювілеї видатних науковців і випускників університету
5 січня – 120 років від дня народження видатного ученого-гідробіолога Петра Журавля (1901-1976)

Петро Олексійович Журавель народився 5 січня 1901 року у селі Ганнівка Катеринославської губернії. 1922 року вступив на агробіологічне відділення факультету професійної освіти Катеринославського (потім – Дніпропетровського) інституту народної освіти. Був асистентом, доцентом кафедри зоології Інституту соціального виховання (1926–1932). Із 1933 року працював науковим співробітником станції, потім завідувачем відділу зообентосу та доцентом кафедри зоології Фармацевтичного інституту, де читав курс лекцій «Зоологія з основами паразитології». 1934 року тримав диплом доцента, а 1936 – захистив кандидатську дисертацію.


Наукові дослідження вченого були перервані Другою світовою війною, у роки якої він працював у евакуації при Фармацевтичному інституті у П’ятигорську та Семипалатинську. Після звільнення Дніпропетровська повернувся в ДДУ на посаду завідувача відділу, помічника директора Дніпропетровського інституту гідробіології імені Д.О. Свіренка. Був організатором першої повоєнної гідробіологічної експедиції з вивчення порожистої частини Дніпра та Самари (1944).

Будучи директором інституту гідробіології ДДУ (1947–1967), основний напрям наукової діяльності спрямовував на комплексне гідробіологічне й рибогосподарське дослідження природних та штучних водойм степової зони України й Криму, збагачення прісних рибопромислових водойм природними харчовими ресурсами для риб тощо. 1951 року захистив докторську дисертацію і став професором (1952). Зокрема, працював професором на кафедрі зоології (1970–1975).

Петро Журавель – автор понад 100 праць у галузі гідробіології.

Центр гуманітарних проблем освіти та виховання молоді

(за матеріалами статті Т.В. Єрошкіної із книги
«Професори Дніпровського національного університету
імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник», 2018)

5 січня – 80 років академіку Володимиру Шевченку

5 січня виповнюється 80 років видатному випускнику нашого університету – відомому ученому-механіку, академіку, професору, Герою України Володимиру Павловичу Шевченку.


Володимир Павлович народився 1941 року в Підгородньому Дніпропетровської області. 1962 року він закінчив Дніпропетровський державний університет (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара) за спеціальністю «Механіка».

У 1965-1968 роках працював у нашому університеті доцентом кафедри теоретичної механіки. З 1968 року продовжував свій трудовий і науковий шлях в Донецькому університеті. Був доцентом, професором, завідувачем кафедри теоретичної і прикладної механіки (1970-1971), деканом математичного факультету (1971-1975), проректором з навчальної роботи (1975-1986). З 1986 до 2010 працював ректором Донецького державного (з 2000 року – національного) університету.

Володимир Павлович також обіймав посади в державних структурах і наукових організаціях. Він – академік Національної академії наук України (з 1995 року). Входив до складу Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України, Президії Національної академії наук України, президії Національної ради Конгресу української інтелігенції, президії Вищої атестаційної комісії України. Був депутатом Донецької облради (1985-1994, 2002-2006) та членом Донецького міського виконкому (1992-2002, 2006-2010).

Володимир Шевченко – автор 150 наукових праць, зокрема, монографій і навчальних посібників з механіки. Ювіляр має численні державні нагороди, головна серед яких – звання Героя України з врученням ордена Держави (2006). Він є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (2003), заслуженим діячем науки і техніки України (1991), кавалером орденів Князя Ярослава Мудрого (1999, 2000), Князя Володимира Великого (2001) та ордену Франції «Академічна пальма» (2003).

Центр гуманітарних проблем освіти та виховання молоді

7 січня – 105 років від дня народження видатного вченого у галузі будівельної механіки, конструювання
і проблем міцності Павла Нікітіна (1916-1996)

Павло Іванович Нікітін народився 7 січня 1916 року в селі Рубліно Тульської губернії. Закінчивши залізничний технікум (1932), працював помічником машиніста паровоза (1933-1936), конструктором, майстром дільниці на підприємствах Міністерства оборонної промисловості (1941–1945). Після закінчення Тульського механічного інституту у 1946 році був інженером, старший інженером СКБ НДІ-88, начальником групи міцності.

Подальша доля Павла Івановича пов’язана з Дніпропетровськом (нині – Дніпро) і конструкторським бюро «Південне». Трудовий шлях ученого: начальник групи КБ при заводі п/c 186 (тепер – Південний машинобудівний завод), начальник сектора міцності, начальник відділу проблем міцності, начальник комплексу проблем міцності, радник Генерального директора ДКБ «Південне».

У нашому університеті доктор технічних наук і член-кореспондент АН УРСР Павло Нікітін був професором: спочатку на кафедрі теорії пружності та аеродинаміки, надалі – на кафедрі проектування і конструкцій. Читав на фізико-технічному факультеті курс «Міцність ракетних конструкцій». Брав участь в організації першого напряму фізико-технічного факультету (проектування і конструкції літальних апаратів).

Науково-дослідна діяльність Павла Івановича була спрямована на забезпечення міцності ракетної і космічної техніки, вирішення проблеми створення апаратів мінімальної ваги і високої надійності з раціональними динамічними характеристиками. Брав участь у розробці ракет «Циклон» та «Зеніт». Учасник розробки балістичних ракет далекої дії.

Павло Нікітін – автор понад 150 наукових праць, 41 авторського свідоцтва, навчального посібника. Серед його учнів і послідовників є 28 кандидатів і 6 докторів наук. Учений – лауреат Державної премії СРСР (1969), нагороджений багатьма орденами і медалями.

Центр гуманітарних проблем освіти та виховання молоді

(за матеріалами статті В.С. Савчука із книги
«Професори Дніпровського національного університету
імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник», 2018)

31 січня – 145 років від дня народження видатного ученого-механіка
Олександра Динника (1876-1950)

Видатний учений-механік Олександр Миколайович Динник народився 19 (за новим стилем – 31) січня 1876 року у Ставрополі. Навчався в Новоросійському (Одеському) університеті (1894–1895), потім на фізико-математичному факультеті Університету Святого Володимира в Києві (1895–1899). Працював спочатку у Київському політехнічному інституті (1900–1909), де після наукового відрядження до Мюнхена й проведених досліджень в лабораторіях видатних учених А. Феппля та А. Заммерфельда блискуче захистив свою першу дисертацію «Удар и сжатие упругих тел» (1910), а потім послідовно як доцент, професор – у Донському політехнічному інституті (1911–1913, Новочеркаськ).


У 1913 році Олександр Динник переїхав до Катеринослава (нині – Дніпро), де 28 років працював професором гірничого інституту. Брав активну участь в організації нашого університету, а також політехнічного і медичного інститутів. Очолював кафедри теоретичної механіки університеті, гірничому та металургійному інститутах, керував механічною лабораторією, яка стала знаним науковим центром у галузі механіки на Півдні СРСР. За його ініціативи в університеті була створена лабораторія оптичного методу вивчення напружень, що тривалий час залишалася єдиною в Україні. Свою фундаментальну роботу «Застосування функції Бесселя до задач теорії пружності» науковець захистив як докторську дисертацію у Харківському університеті.

Професор О.М. Динник – автор понад 230 праць із проблем теорії пружності, опору матеріалів, аналітичної і прикладної механіки, учасник багатьох наукових з’їздів та інших форумів, засновник всесвітньо відомої наукової школи з теорії пружності, основу якої складали більш ніж півсотні його учнів – докторів і кандидатів наук. Упродовж 1930-х років він очолював Відділення технічних наук АН УРСР, був активним популяризатором наукових знань в трудових колективах, одним із організаторів Центрального науково-технічного клубу в Дніпропетровську.

Свідченням загальнодержавного визнання заслуг ученого стало обрання його академіком АН УРСР (1929) і академіком АН СРСР (1946), присвоєння почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки УРСР)» (1944), нагородження орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років».

Центр гуманітарних проблем освіти та виховання молоді

(за матеріалами статті С.І. Світленка, В.О. Сясєва та А.М. Терновського
із книги «Професори Дніпровського національного університету імені
Олеся Гончара: біобібліографічний довідник», 2018)

Лютий 2021 року

3 лютого – 150 років від дня народження Ярослава Івановича ГРДИНИ (03.02.1871–02.06.1931) – ученого-механіка та технолога, професора Катеринославського інституту народної освіти (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара).

Докладніше про вченого: Світленко С.І., Терновський А.М. Грдина Ярослав Іванович. // Професори Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Дніпро: ЛІРА, 2018. C. 75.

7 лютого – 105 років від дня народження Федора Федоровича ФАЛУНІНА (07.02.1916 – 25.03.1971) – ученого у галузі ракетно-космічної техніки, професора кафедри систем управління літальних апаратів та завідувача кафедри радіоелектронної автоматики Дніпропетровського державного університету.

Докладніше про вченого: Савчук В.С. Фалунін Федір Федорович. //Професори Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник…C. 346.

10 лютого – 125 років від дня народження Михайла Самійловича БРУКА (10.02.1896 – 08.12.1969) – ученого-педагога та методиста, професора Дніпропетровського інституту педагогічної освіти (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), заступника проректора з навчальної частини Дніпропетровського державного університету (1934-1935, 1945-1946), завідувача кафедри педагогіки (1946-1952).

Докладніше про вченого: Бондаренко З.П. Брук Михайло Самійлович. //Професори Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник…C. 40.

22 лютого – 100 років від дня народження Ігоря Олександровича РЕЙНГАРДА (22.02.1921–20.07.2009) – ученого-педагога, психолога, професора Дніпропетровського державного університету, завідувача кафедри графіки (1955-1968), педагогіки (1968-1978), декана фізико-математичного та фізико-технічного факультету (1947-1957), начальника навчальної частини ДДУ (1958-1964).

Докладніше про вченого: Бондаренко З.П. Рейнгард Ігор Олександрович. //Професори Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник. С. 277-278.

Центр гуманітарних проблем освіти та виховання молоді


Олександр Мубаркович Ахметшин


4 квітня цього року виповнилося б 75 років із дня народження доктора фізико-математичних наук, професора Олександра Мубарковича Ахметшина. Він закінчив кафедру фізики надвисоких частот, але вже у 70-і роки минулого століття осягнув роль комп’ютерної обробки даних. Як доцент О.К. Флоров свого часу передбачив перспективи комп’ютерної інженерії та переорієнтував кафедру біоніки на підготовку спеціалістів з ЕОМ, так і випускник університету 1973 р. О.М. Ахметшин зрозумів роль комп’ютерних наук у процесі вдосконалення обробки результатів наукових досліджень. Саме він був біля витоків формування цього напряму на радіофізичному факультеті. І хоча першим завідувачем кафедри автоматизованих систем обробки інформації (сучасна назва – кафедра комп’ютерних наук і інформаційних технологій), створеної у 1989 р., був доцент В.М. Долгов, не можна не відзначити внесок у формування наукового обличчя кафедри О.М. Ахметшина, який почав тут працювати професором у 1992 р.

До його суттєвих наукових здобутків належить створення методів обробки слабоконтрастних зображень, які він з успіхом використовував для обробки зображень різного походження: від аерокосмічних даних до результатів медичних досліджень. Фундаментальна підготовка у галузі радіофізики дозволила Олександру Мубарковичу широко застосовувати ідеї інтерферометрії. Його відрізняла неабияка відданість науці, яка цікавила його у всіх проявах. Тому на книжковій полиці науковця можна було побачити підручники з квантової механіки, хоча безпосередньо проблемами квантової механіки він не займався. Значну увагу О.М. Ахметшин приділяв вивченню методів, які знайшли застосування в геофізиці. Йому було властиве розуміння єдності науки. Він весь час працював. Його завжди цікавило, що є нового в комп’ютерній науці. Саме від нього я вперше почув про вейвлети, нейронні мережі. Він неодноразово висловлював подяку нашому спільному науковому керівнику доценту Є.Л. Барташевському за набуття вміння працювати з науковою літературою, вміння виокремлювати нове.
Початок моєї особистої наукової діяльності пов'язаний саме зі співпрацею з Олександром Мубарковичем, саме від нього я вперше отримав наукові завдання, дізнався, що є такий метод – метод Проні. Саме від нього я отримав знання з теорії оцінювання та методів цифрової фільтрації, теорії керування, її єдності з теорією коливань та хвильових процесів. Разом з ним був створений метод синтезування обвідної радіоімпульсу для розв’язання задач товщинометрії та структуроскопії шаруватих виробів з полімерних композиційних матеріалів, які широко застосувуються у ракетобудуванні.

Олександра Мубарковича відрізняла неабияка ерудиція, він читав багато художньої літератури, знав майже всю класичну літературу. Мабуть, цьому сприяло те, що його мати працювала в бібліотеці. Він відчував власне призначення у справі залучення молоді до науки, неодноразово бувало купував декілька примірників книжки, щоб дати її аспіранту або студенту (правда, так робив і Є.Л. Барташевський). При цьому його вирізняла доброзичливість. З позицій прожитих років особливо вражає така його якість, що він ніколи нікого не засуджував, був толерантною людиною.

Народився О.М. Ахметшин 04.04.1946 р. у сім’ї відомого фахівця в галузі технології машинобудування М.А. Ахметшина, який в подальшому обіймав посаду начальника комплексу КБ «Південне», мав науковий ступінь доктора технічних наук, звання професора, лауреата Ленінської премії, кавалера ордена Леніна, трьох орденів «Знак Пошани», заслуженого діяча науки УРСР.

Олександр Мубаркович у 1965 р. закінчив Дніпропетровський механічний технікум. Деякий час працював у головному проєктному відділі КБ «Південне». У 1966-1968 рр. служив у ракетних військах стратегічного призначення. У 1973 р. закінчив фізичний факультет ДДУ за спеціальністю «Радіофізика і електроніка». З 1973 р. до 1980 р. – молодший, а потім – старший науковий співробітник науково-дослідного сектора ДДУ. У 1979 р. захистив у ДДУ кандидатську дисертацію «Застосування методів оптимальної фільтрації і багатопараметричного НВЧ зондування для контролю неоднорідних діелектричних структур», в якій запропонував для виявлення дефектів у композитних полімерних матеріалах використовувати фільтр Калмана та багатопараметровий метод на основі еліптично поляризованих надвисокочастотних хвиль.
З 1981 р. до 1990 р. працював доцентом кафедри радіоелектронної автоматики фізико-технічного факультету ДДУ. Був ініціатором застосування в НВЧ вимірюваннях, дефектоскопії надширокосмугових сигналів (одним з перших в СРСР), цифрової обробки сигналів. У 1990 р. захистив у спецраді Харківського державного університету докторську дисертацію «Широкосмугова НВЧ інтроскопія параметрів шаруватих діелектричних структур». З 1992 р. працював на посаді професора кафедри «Автоматизовані системи обробки інформації» радіофізичного факультету ДНУ. У 2003 р. отримав знак МОНУ «Відмінник освіти». Автор близько 300 наукових публікацій. Пішов з життя 12 жовтня 2013 р.
Олег Дробахін, перший проректор ДНУ,
доктор фізико-математичних наук, професор



Квітень 2021 року

4 квітня – 75 років від дня народження Олександра Мубарковича АХМЕТШИНА (04.04.1946 – 12.10.2013) – ученого в галузі радіофізики та електроніки; професора кафедри автоматизованих систем обробки інформації радіофізичного факультету (з 1992 року) Дніпропетровського державного університету (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара).

Докладніше про вченого: Ахметшина Л.Г. Ахметшин Олександр Мубаркович. // Професори Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Дніпро: ЛІРА, 2018. C. 16-17.

8 квітня – 10 років від дня народження Веніаміна Євгеновича ДАВІДСОНА (08.04.1921 – 01.03.2020) – ученого-гідромеханіка; учасника Другої світової війни; професора кафедри аерогідромеханіки механіко-математичного факультету (1979-2003) Дніпропетровського державного університету (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара).

Докладніше про вченого: Абрамовський Є.Р. Давідсон Веніамін Євгенович. // Професори Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Дніпро: ЛІРА, 2018. C. 88.

8 квітня – 80 років від дня народження Геннадія Федоровича КУРОЧКІНА (08.04.1941 – 16.04.2005) – ученого-теплофізика; декана фізичного факультету (1986-1991), професора кафедри оптоелектроніки фізичного факультету (1991-1994) Дніпропетровського державного університету (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара).

Докладніше про вченого: Клименко В.В. Курочкін Геннадій Федорович. // Професори Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Дніпро: ЛІРА, 2018. C. 175-176.

14 квітня – 100 років від дня народження Івана Степановича МІРОШНИЧЕНКА (14.04.1921 – 20.04.1994) – ученого-металофізика; завідувача кафедри металофізики фізичного факультету (1980-1991), професора кафедри металофізики фізичного факультету (1991-1994) Дніпропетровського державного університету (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара).

Докладніше про вченого: Башев В.Ф. Мірошниченко Іван Степанович. // Професори Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Дніпро: ЛІРА, 2018. C. 214.

17 квітня – 85 років від дня народження Олега Григоровича ВОРОНКОВА (17.04.1936 – 14.01.2000) – ученого-економіста, кібернетика;
завідувача кафедри економічної кібернетики економічного факультету (з 1991 року), професора (з 1992 року) Дніпропетровського державного університету (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара).

Докладніше про вченого: Іванілова Н.М., Іванов Р.В. Воронков Олег Григорович. // Професори Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Дніпро: ЛІРА, 2018. C. 60.

24 квітня – 80 років виповнюється Євгену Олексійовичу ДЖУРУ (24.04.1941 р.н.) – ученому в галузі технології зварювання; декану фізико-технічного факультету (1985-1995), директору фізико-технічного інституту (1995-2005), завідувачу кафедри технології виробництва фізико-технічного факультету (1983-1985, 1989-2011), професора (з 2012 року) кафедри технології виробництва фізико-технічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Докладніше про вченого: Санін А.Ф. Джур Євген Олексійович. //Професори Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Дніпро: ЛІРА, 2018. C. 96.

29 квітня – 95 років від дня народження Анатолія Михайловича ЧЕРНЕНКА (29.04.1926 – 27.10.2000) – ученого-історика; учасника Другої світової війни; ректора Запорізького державного педагогічного інституту (1968–1974); декана історичного факультету (1977–1987), професора кафедри історії КПРС (1976-1980), завідувача кафедри історії КПРС (1980–1990), професора кафедри політичної історії (1990–1992), професора кафедри української історії та етнополітики (1992–1996) Дніпропетровського державного університету (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара).

Докладніше про вченого: Ковальська-Павелко І.М., Шляхов О.Б. Черненко Анатолій Михайлович. // Професори Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: біобібліографічний довідник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Дніпро: ЛІРА, 2018. C. 362-363.
Центр гуманітарних проблем освіти та виховання молоді