Науково-дослідна частина

Структура НДЧ

Науково-дослідний інститут біології

Директор – кандидат біологічних наук, с.н.с. Кулік Алла Федорівна.
НДІ біології – провідний науковий заклад у Придніпровському регіоні, який виконує комплексні науково-дослідні розробки в галузі сучасної біології і екології, а також є науковою і учбовою базою для підготовки спеціалістів біолого-екологічного профілю.

Історія сучасного науково-дослідного інституту біології започаткована у 1927 році, коли у зв’язку з будівництвом однієї з найбільших у світі Дніпровської ГЕС була створена і розпочала свою практичну роботу Дніпропетровська державна гідробіологічна станція. У 1934 році станція була реорганізована у Дніпропетровський науково-дослідний інститут гідробіології при університеті. З цього періоду Дніпропетровськ фактично став центром гідробіологічних досліджень південно-східної України. У зв’язку з розширенням наукових напрямків у 1974 році НДІ гідробіології був перейменований у науково-дослідний інститут біології.

Першим директором НДІ біології був член-кор. АН УРСР, проф. Д.О. Свиренко, далі проф. Г.Б. Мельников, проф. П.О. Журавель, проф. І.П. Луб’янов, проф. О.М. Вінніченко. У НДІ біології працювали таки видатні вчені як професор П.П. Ширшов , академік АН Молдавської РСР, проф. М.Ф. Ярошенко, проф. С.П. Федій.

На сьогодні у НДІ біології проводяться фундаментальні дослідження за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки України на період до 2020 року: раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань. Також на базі НДІ біології здійснюються прикладні дослідження для вирішення актуальних завдань розвитку народного господарства України, виконуються госпдоговірні теми з підприємствами різних форм власності, що дозволяє впроваджувати результати НДР у виробництво.

На даний час до структури НДІ біології входять 6 науково-дослідних лабораторій та 3 лабораторії загального користування, де працюють 63 кваліфікованих штатних співробітників, з яких один доктор та 19 кандидатів наук. Науково-дослідні та лабораторії загального користування оснащені сучасним обладнанням. На їх базі на сьогодні виконується 8 фундаментальних держбюджетних тем, науковими керівниками яких є провідні вчені факультету біології, екології та медицини: член-кор. НАН України, д-р біол. наук, проф., А.П. Травлєєв, д-р біол. наук, професор О.Є. Пахомов, д-р біол. наук, професор О.М. Вінниченко, д-р біол. наук, професор А.І. Вінніков, д-р біол. наук, професор Л.Г. Долгова, д-р біол. наук, професор Н.І. Штеменко, д-р біол. наук, професор О.В. Федоненко, професор В.Л. Булахов.
Інтеграція наукового та професорсько-викладацького персоналу інституту біології і факультету біології, екології та медицини, спільне використання обладнання та наукових баз дають змогу виконувати наукові розробки на сучасному світовому рівні.

Науково-дослідний інститут геології

Директор – кандидат геологічних наук Іванов Віктор Миколайович
Науково-дослідний інститут геології Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара є одним з найстаріших наукових геологічних установ в Україні. Він створений на базі Дніпропетровської науково-дослідної кафедри геології, закладеної у 1922 р. при Дніпропетровському гірничому інституті. У період з 1930 по 1933 рр. інститут був філією Українського науково-дослідного інституту Наркомосвіти УРСР, а у 1933 р. був переданий Дніпропетровському державному університету.
На посаді директора інституту перебували М.І. Лебедєв (1922-1931), І.П. Єфімов (1932-1937), Н.З. Хмарський (1938-1941, 1944-1963), М.Ф. Носовський (1963-1988), Г.В. Пасічний (1988-1989), О.І. Передерій (1989-1997).

У НДІ геології починали свою наукову діяльність такі видатні вчені, як віце-президент АН УРСР академік М.П.Семененко, член-кореспонденти АН УРСР Є.О. Новік і С.П. Родіонов та інші.
Зараз до структури інституту входять наступні лабораторії:

1. «геології, гідрогеології і геоінформатики», головними напрямками якої є вивчення рудопроявів молібдену, вольфраму і золота, розташованих в межах Українського щита, з метою визначення основних закономірностей розміщення і формування зруденіння та уточнення їхнього рудного потенціалу; виявлення закономірностей зміни гідрогеологічних і грунтово-меліоративних умов на територіях, прилеглих до хвостосховищ, ставків-накопичувачів скидних шахтних вод, шахтних відвалів, законсервованих шахт з розробкою комплексу природоохоронних заходів гідрогеологічного напрямку на основі математичних моделей цих об’єктів; визначення закономірностей розвитку гідрогеохімічних систем у різних кислотно-лужних природно-техногенних умовах; розробка геоінформаційних систем картографічного відображення техногенно-навантажених територій великих промислових підприємств зі створенням моделей розповсюдження шкідливих речовин в атмосферному повітрі;
2. «стратиграфії та палеогеографії», головними напрямками якої є виявлення стратиграфічної будови і корелятивних зв’язків кайнозойських порід Півдня України та суміжних територій; реконструкція історії розвитку регіону та його органічного світу у минулий геологічний час; створення стратиграфічної основи для крупномасштабного картування у межах Державної програми геологічного довивчення площ;
3. «геоекології», головними напрямками якої є виявлення закономірностей процесів міграції, розподілу та накопичення забруднюючих компонентів у природно-техногенних системах; екотоксилогічна оцінка твердих відходів, що містять важкі метали; визначення екологічних ризиків забруднення об’єктів важкими металами на промислових територіях; розробка способів локалізації та мінімізації забруднення довкілля важкими металами та способів реабілітації територій гірничопромислового комплексу;
4. “біогеотехнології”, головними напрямками якої є дослідження механізмів трансформації мінералів та руд під дією мікроорганізмів та розробка теоретичних основ і біотехнологічних способів витягу дорогоцінних, кольорових та чорних металів із важкозбагачувальної мінеральної сировини та техногенних відходів;

Інститут тісно співпрацює із геолого-географічним факультетом університету в рамках єдиної структури – Геокомплексу.

 

Науково-дослідний інститут енергетики

В.о. директора інституту – кандидат технічних наук Накашидзе Лілія Валентинівна. Історія науково-дослідного інституту енергетики починається з 1988 р., коли при Дніпропетровському державному університеті сумісним наказом керівників Міністерства загального машинобудування СРСР і Державного комітету СРСР з народної освіти було створено дослідно-конструкторське бюро (ДКБ) спеціальної техніки “Фотон” для розробки космічних сонячних енергетичних установок, електроракетних двигунних установок та систем керування об’єктами ракетної техніки.

У березні 1995 р. на підставі рішення Вченої Ради ДДУ на базі ДКБ “Фотон” був створений науково-дослідний інститут (НДІ) енергетики. Напрямками його діяльності стали науково-дослідні роботи, спрямовані на розвиток перспективних систем ракетно-космічної техніки, наземних енергетичних систем, передусім, з використанням відновлюваних джерел енергії, а також енергозберігаючих технологій. Очолював ДКБ “Фотон”, а потім НДІ енергетики, к.т.н Стаценко І.М. В період 2005-2011 р. директором інституту був к.т.н. Хитько А.В. З 2011 в.о. директора інституту к.т.н. Накашидзе Л.В.

Нині НДІ енергетики складається з науково-дослідної лабораторії ракетно-космічної техніки та науково-дослідної лабораторії „Інноваційний консалтинг”, які здійснюють свою діяльність за науковими напрямками розробки космічних транспортних систем, використання енергії альтернативних джерел та трансферу інноваційних технологій. В інституті працюють 18 співробітників, з яких 3 – кандидати наук.

Результати наукових досліджень представлені в більш ніж 500 статтях і доповідях на конференціях різного рівня, у 36 патентах. За період існування інституту захищені 6 кандидатських дисертацій. Були видані: навчальний посібник “Геліосистеми для опалення та гарячого водопостачання” (1995 р.), монографія “Теплові розрахунки геліосистем” (2004 р.); – автори Сиворакша В.Ю., Марков В.Л., Петров Б.Є., Золотько К.Є; навчальний посібник “Навколоземний простір і технічні засоби для його освоєння” – автори М.М. Дронь, О.І. Кондратьєв, Л.Г. Дубовик (2006 р.), який рекомендований Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів.

На даний час у НДІ енергетики науково-дослідні роботи виконуються в рамках двох фундаментальних держбюджетних тем: „Прогнозування тактико-технічних характеристик космічних апаратів для збору космічного сміття на базі існуючих ракет-носіїв” та „Диверсифікація форм та методів комерціалізації науково-технічних розробок в умовах глобальної технологічної інтеграції”. Проводяться роботи з впровадження концепції „ЕнергоАктивна Будівля” з використанням енергоактивного огородження та енергії відновлюваних джерел.

Співробітники НДІ енергетики приймають участь у навчальному процесі, керують дипломними проектами студентів ДНУ, виступають їх рецензентами, проводять лабораторні роботи на базі створених експериментальних установок.

НДІ енергетики ДНУ може проводити:
- консультації з термомодернізації будівель та реорганізації систем теплозабезпечення; обстеження об’єктів з видачею рекомендацій для проведення заходів, щодо зменшення теплових втрат та економії традиційних паливно-енергетичних ресурсів;
- розробку пропозицій із застосування на конкретному об’єкті обладнання для використання енергії альтернативних джерел (сонячної, вітрової та ін.);
- розробка пропозицій, щодо впровадження комплексних систем енергозабезпечення та кліматизації з використанням енергії альтернативних джерел та енергоактивних огороджень у відповідності до концепції „ЕнергоАктивна будівля”;
- розробку рекомендацій із вдосконалення та адаптування елементів обладнання, що використовує енергію альтернативних джерел; попередню науково-технічну експертизу енергетичного обладнання, яке передбачається застосовувати в комплексних систем енергозабезпечення та кліматизації;
- науковий супровід на всіх стадіях реалізації відповідних проектів.