DigiFLEd 2024–2026

Європейський Союз Проєкт Erasmus+
Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями
Erasmus+ Розвиток у сфері вищої освіти]
Підвищення якості вищої освіти в Україні через удосконалення освітніх програм з іноземних мов інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ).
Цілі
1. Усунути невідповідності між вимогами ринку праці та пропозицією ЗВО;
2. Забезпечити фахівців з іноземних мов необхідною підготовкою з ІКТ;
3. Розширити співпрацю між університетами-партнерами;
4. Употужнити звʼязки між ЗВО, школами та іншими зацікавленими сторонами;
5. Популяризувати українську мову та культуру на міжнародному рівні.
1. Зменшення невідповідностей між вимогами ринку праці та пропозицією ЗВО;
2. Оновлення 24 університетських освітніх програм з іноземних мов;
3. Модернізація обладнання для електронного навчання в 7 ЗВО України;
4. Покращення якості викладання іноземних мов;
5. Підготовка студентів та викладачів до використання ІКТ;
6. Употужнення міжнародних зв’язків;
7. Створення нових можливостей працевлаштування;
8. Удосконалення навичок управління міжнародними проєктами;
9. Популяризація української мови та культури на міжнародному рівні.
Тривалість і бюджет
01.01.2024 р. – 31.12.2026 р.
Розмір гранту: €718932, ДНУ: €66434
Команда проєкту від ДНУ
- Ректор, професор Сергій Оковитий – консультант Проєкту
- В.о. проректора з науково-педагогічної роботи у сфері міжнародного співробітництва – проректор Віктор Гассо – відповідальний за адміністративний супровід Проєкту
- Професор Олена Гурко – завідувач кафедри англійської мови для нефілологічних спеціальностей ФУІФМ – менеджер Проєкту
- Доцент Наталія Стирнік – кафедра англійської мови для нефілологічних спеціальностей ФУІФМ – менеджер робочої групи Проєкту
- Доцент Олена Бесараб – кафедра англійської мови для нефілологічних спеціальностей ФУІФМ – учасник Проєкту
- Доцент Тетяна Прищепа – кафедра англійської мови для нефілологічних спеціальностей ФУІФМ – учасник Проєкту
- Викладач Світлана Рябовол – кафедра англійської мови для нефілологічних спеціальностей ФУІФМ – учасник Проєкту
- Здобувач вищої освіти Ілля Дьячок – студент першого (бакалаврського) рівня ФПМІТ – учасник Проєкту
- Головний бухгалтер Лариса Лисакова – відповідальна за бухгалтерський супровід Проєкту
У цьому проєкті ДНУ співпрацює з:
?️ Університетом Тампере, Фінляндія (Координатор Проєкту)
?️ Мейнутським Національним університетом Ірландії, Ірландія
?️ Університетом Західної Македонії, Греція
?️ Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна (Національний Координатор)
?️ Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка
?️ Миколаївським національним університетом імені В. О. Сухомлинського/Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова
?️ Донбаським державним педагогічним університетом, Горлівським інститутом іноземних мов ДВНЗ
?️ Донецьким національним університетом імені Василя Стуса
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Фінансується Європейським Союзом. Проте висловлені погляди та думки належать лише авторові (авторам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури (EACEA). Ні Європейський Союз, ні EACEA не можуть нести за них відповідальність.

Учасники від ДНУ
Професорка, зав. каф. англійської мови для нефілологічних спеціальностей Олена Гурко
Доцентка кафедри англійської мови для нефілологічних спеціальностей Наталія Стирнік
• представили Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;
• познайомили з робочою групою від ДНУ;
• окреслили площину відповідальності команди у межах проєкту.
Калейдоскоп подій
• обговорення питань менеджменту проєкту;
• відвідування лекцій провідних науковців університетів-партнерів, семінарів, круглих столів;
• ознайомлення з культурною спадщиною Тампере.
Результат
Старт розвитку проєкту!
Вітаємо факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства з успішним стартом міжнародного проєкту!
Обговорення стратегій комунікації та розповсюдження діяльності
28 березня 2024 року відбулася онлайн зустріч учасників проєкту DigiFLEd.
1. Зустріч розпочалася із затвердження порядку денного засідання Ради з забезпечення якості. Одним із основних питань порядку денного був робочий пакет 7 (РП 7): комунікація та розповсюдження.
2. Узгоджено план поширення інформації про виконання проєкту DigiFLEd.
3. Обговорено вебсайт проєкту та узгодили його підкатегорії.
4. Розглянуто найефективніші канали охоплення цільової аудиторії: розробка контенту для підтримки поширення інформації: звіти, інфографіка, відео, подкасти, публікації в блогах, пресрелізи та слайди презентацій. Обговорено терміни та частотність розповсюдження подій проєкту.


✔️дізналися про найновіші цифрові інструменти для створення онлайн-курсів
✔️обговорили основи ефективного онлайн-навчання
✔️ознайомилися з DigCompEdu Framework
✔️розглянули різноманітні типи онлайн та змішаного навчання
✔️заглибилися в теорії навчання для створення ефективних онлайн-курсів
✔️обговорили важливість присутності викладача в онлайн-просторі
✔️отримали корисні поради щодо планування онлайн-курсів
✔️вивчили способи інтеграції письмових завдань в онлайн-курси
✔️визначили ключові елементи ефективного онлайн-навчання


Перший навчальний візит проєкту DigiFLEd став унікальною можливістю поспілкуватися з європейськими колегами, навчитися і поділитися досвідом. Із нетерпінням чекаємо майбутньої співпраці з нашими партнерами для досягнення цілей проєкту!



Наші колежанки:
✔️обговорили ключові характеристики віртуальної та доповненої реальності з Міхалісом Врігкасом
✔️отримали цінну інформацію щодо сторітелінгу, створення та застосування цього методу у процесі навчання від Марії Матціоли
✔️набули безцінного досвіду щодо створення цифрових ігор із залученням інтерактивних методів під час воркшопу з Хриси Маркоу
✔️зосередилися на принципах застосування ефективних аудіовізуальних інструментів, що є корисними у роботі для створення відео, на майстеркласі з Марією Маціолою
✔️навчилися створювати вебсайти під наставництвом Георгіоса Лаппаса та дізналися про особливості підтримки університетських віртуальних центрів


Команда учасників проєкту Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара щиро вдячна колегам з Університету Західної Македонії, зокрема, Домні Міхайл, Александросу Клефтодімосу, Міхалісу Врігкасу та усій злагодженій команді за гостинність, неперевершену організацію заходів, цінні знання та досвід!

Чекаємо на подальші зустрічі!





2024 рік став визначним для учасників проєкту. Все розпочалося з успішної установчої зустрічі в січні в Університеті Тампере (Фінляндія). Під час зустрічі було визначено основні цілі та завдання проєкту, обговорено деталі, узгоджено плани реалізації та майбутні заходи. Особливістю заходу стали змістовні лекції від Пяйві Паахти, Кейт Мур та Аннамарі Корхонен.
У межах навчальних візитів до Мейнутського національного університету Ірландії (Ірландія), Університету Західної Македонії (Греція) та Університету Тампере (Фінляндія) залучені до проєкту фахівці мали змогу познайомитися з чудовими колегами з університетів-партнерів, отримати безцінний досвід у сфері кращих практик викладання іноземних мов, використання цифрових інструментів для вивчення мов і міжкультурної комунікації. Ці зустрічі розширили перспективи команди та сприяли міжнародній співпраці.


Завершено виконання Робочого пакету 2, в результаті чого був оприлюднений Звіт із бенчмаркінгу. Цей етап передбачав аналіз і порівняння практик використання цифрових інструментів у викладанні іноземних мов на основі навчальних візитів до Мейнутського національного університету Ірландії (Ірландія), Університету Західної Македонії (Греція) та Університету Тампере (Фінляндія).

У 2024 році команда DigiFLEd Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара зробила вагомий внесок у модернізацію викладання іноземних мов та продовжила впроваджувати інновації й цифрові технології в освіту.



Учасники тренінгу були в захваті від підходу Даррелла та з нетерпінням чекали занять, на яких він щедро ділився своїм величезним практичним досвідом. Даррелл ретельно аналізував кожну роботу, надавав корисні зауваження та заохочував учасників проєкту до творчого розвитку.
Курс надав викладачам впевненості та навички для трансформації вивчення мови за допомогою цифрових інновацій.
Відкриття Digital Language Hub


• використовувати інтерактивні навчальні матеріали;
• практикувати мову за допомогою віртуальної та доповненої реальності;
• працювати із сучасними мультимедійними ресурсами;
• поглиблювати навички аудіювання та фонетики завдяки студійним навушникам та акустичним системам;
• брати участь у міжнародних онлайн-заходах через камеру для трансляцій та інтерактивну дошку.

Логотип віртуальних центрів DigiFLEd офіційно затверджено та вже розміщено на вебсайтах українських університетів-партнерів. Цей логотип уособлює нашу спільну роботу над інноваціями та розвитком співпраці в освіті.
Віртуальні центри містять чимало корисних ресурсів, зокрема докладну інформацію про штучний інтелект в освіті, кар’єрні можливості для здобувачів вищої освіти, новітні дослідження у сфері цифрового навчання, застосунки для вивчення мов, а також актуальні новини проєкту.
7 українських віртуальних центрів представлено за покликаннями:
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Національний Координатор)

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

Донбаський державний педагогічний університет, Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ
Донецький національний університет імені Василя Стуса


Перший вебінар відбувся на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Тема: «Сучасні інформаційні технології у навчанні іноземних мов»
Спікерка: проф. Наталія Щерба
Захід об’єднав близько 200 учасників з університетів-партнерів! У фокусі – інструменти для розвитку мовних навичок та інтерактивні освітні платформи.

Другий вебінар провела доц. Ірина Скляр (Горлівський інститут іноземних мов ДДПУ, м. Дніпро).
Тема: «Цифрові технології в освітній діяльності словесника: практичний досвід»
Учасники дізналися про можливості Padlet, Genially та інших платформ, які оживлюють навчальний процес.

Третій вебінар від Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Спікерка: доктор філософії, доцент Ольга Мелещенко

Червень 2025 – вебінар від Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова
Вересень 2025 – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Жовтень 2025 – Донецький національний університет імені Василя Стуса
Листопад 2025 – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Грудень 2025 – Житомирський державний університет імені Івана Франка
Приєднуйтесь до спільноти тих, хто змінює освіту разом із цифровими технологіями та ставайте частиною освітніх трансформацій! DigiFLEd об’єднує тих, хто готовий змінювати освіту вже сьогодні.

Цей інноваційний курс розроблено командою фахівців з українських університетів у тісній співпраці з провідними експертами європейських партнерських інституцій у межах нашого проєкту.
За цим етапом стоять незліченні години обговорень, місяці планування, ретельна розробка навчальних матеріалів та цінні консультації з колегами. Результат – сучасний, захопливий і практико-орієнтований курс, який тепер готовий до пілотування!
Що далі?




• миттєво збирати ідеї та організовувати «мозкові штурми»;
• створювати візуально привабливі інтерактивні дошки;
• організовувати синхронну та асинхронну співпрацю між студентами;
• персоналізувати навчальні матеріали та розробляти освітні квести;
• додавати анімованих аватарів, які озвучують завдання, пояснення та фідбек, роблячи навчання ще більш інтерактивним і захопливим.
Основний висновок: цифрові інструменти – це потужний ресурс для викладача, що дає змогу економити час, розкривати креативність і поглиблювати взаємодію зі здобувачами освіти.
Щиро дякуємо кожному учаснику за активність та залученість!



Курс реалізується на платформі Moodle, що забезпечує зручний формат навчання та дозволяє здобувачам вищої освіти засвоювати матеріал з урахуванням індивідуального темпу.
Мета курсу – сформувати в студентів знання та практичні навички, необхідні для ефективної комунікації та успішної професійної діяльності в сучасному цифровому середовищі.

• аналізують вплив цифрових медіа на суспільство, культуру та індивідуальну поведінку;
• опановують сучасні цифрові інструменти та платформи;
• набувають навичок створення контенту та розроблення ефективних комунікаційних стратегій;
• створюють цифрові аудіоматеріали для подкастів і відеоконтенту.
Пілотний етап курсу дає змогу протестувати навчальну програму, адаптувати її до потреб студентів та міжнародних освітніх стандартів. Фідбек стане основою для розроблення фінальної версії програми, спрямованої на досягнення максимальної ефективності навчального процесу.

ErasmusDays 2025: Українські університети в європейському освітньому просторі

13 жовтня кафедра англійської мови для нефілологічних спеціальностей провела онлайн-презентацію «Erasmus+ as a Progressive Development Trajectory: Personal Experience and Perspectives», яка об’єднала здобувачів вищої освіти, викладачів і колег із партнерських університетів.
Під час події доцентка Олена Бесараб поділилася досвідом участі у програмі Erasmus+ та представила результати реалізації проєкту DigiFLEd, наголосивши на важливості впровадження цифрових інновацій у викладанні іноземних мов.
Захід став чудовою нагодою підсумувати рік плідної міжнародної співпраці, що сприяє модернізації мовної освіти, розвитку цифрових компетентностей і формуванню європейських цінностей серед студентів та викладачів.
Учасники заходу обговорили, як міжнародні освітні програми відкривають нові можливості для академічної мобільності, обміну досвідом і професійного зростання. Атмосфера діалогу, відкритості та натхнення стала справжнім відображенням духу Erasmus+.
Інші партнери-університети проєкту DigiFLEd також долучилися до святкування ErasmusDays 2025, та організували низку подій, спрямованих на поширення цінностей програми Erasmus+, розвиток цифрової компетентності викладачів і здобувачів, а також обмін найкращими практиками міжнародної співпраці.

Під час заходу завідувачка кафедри, доктор філософії в галузі освіти Тетяна Мироненко окреслила головні віхи участі університету у програмах Tempus, Erasmus Mundus та Erasmus+, що стали фундаментом міжнародної співпраці, мобільності викладачів і студентів, а також створення інноваційних освітніх програм.
Доцентка Леся Добровольська представила результати участі у проєкті Erasmus+ DigiFLEd, зокрема створення нових курсів, інтеграцію цифрових технологій у викладання іноземних мов і запуск віртуальних центрів для професійного розвитку.
На зустрічі також виступила Лідія Айзікова і розповіла про можливості мобільності та навчання, що пропонує Erasmus+ студентам – від короткострокових обмінів до міжкультурного досвіду, що формує як професійний, так і особистісний ріст.

Донецький національний університет імені Василя Стуса (Вінниця)
Учасники дізналися про значення ErasmusDays, ознайомилися з європейськими документами щодо цифрової освіти, грантовими можливостями для філологів, а також занурилися у кейс проєкту DigiFLEd, що демонструє, як цифрові технології змінюють підхід до навчання іноземних мов.
Подію завершила інтерактивна вікторина «Еразмус у світі», яка стала яскравим прикладом того, як навчання, командна взаємодія та креативність поєднуються в атмосфері співпраці та натхнення.

Житомирський державний університет імені Івана Франка (Житомир)
Захід об’єднав здобувачів вищої освіти, молодих науковців і викладачів, які поділилися власним досвідом участі в програмі Erasmus+, історіями успіху, натхненням і баченням майбутнього української освіти в європейському контексті.
Учасники говорили про важливість міжнародної академічної співпраці, модернізації освіти, формування стійкості та згуртованості українського суспільства через спільні європейські цінності – свободу, гідність і солідарність.
Подія стала частиною святкування ErasmusDays2025, яке об’єднує освітян і здобувачів з усього світу навколо ідей Європи без кордонів у навчанні, науці та культурі.

Онлайн-марафон партнерів DigiFLEd (22 жовтня 2025)
Учасники обговорили сучасні підходи до інтеграції цифрових технологій у викладання іноземних мов, а здобувачі поділилися власним досвідом участі у проєкті, наголошуючи, що ця діяльність допомогла розвинути ініціативність, командну роботу та професійну компетентність.


Саме такий освітній продукт створила команда розробників курсу “Комунікація та цифрові медіа” у межах проєкту DigiFLEd. Результат їхньої роботи – AR-based e-book “Communication and Digital Media”. Це інноваційний ресурс, який поєднує навчальний контент із технологією доповненої реальності.

• взаємодіяти з аудіо та відео прямо зі сторінок книги,
• виконувати інтерактивні завдання в AR-форматі,
• вчитися через занурення, а не просто читання.
Зміст книги охоплює ключові теми сучасної медіаосвіти: від комунікаційних теорій до подкастингу, медіаграмотності, створення відеоконтенту, UGC та цифрової етики. Наприклад, у Модулі 1 подано огляд класичних і сучасних теорій комунікації, включно з моделлю Шеннона-Вівера та медіаграмотністю у цифрову добу.
AR-книга – це не лише технологічна новинка. Це:
• новий рівень доступності та залучення здобувачів,
• міст між теорією та практикою,
• платформа, що формує цифрову та медійну компетентність сучасного студента.
Кожне завдання – це маленька пригода.
Команда DigiFLEd продовжує модернізувати навчальні курси та впроваджувати цифрові інновації у викладання іноземних мов в українських університетах. AR-підручник “Communication and Digital Media” – це лише один із результатів, що демонструє, як сучасні технології відкривають нові можливості для навчання.
Старт трихвильової програми професійного розвитку викладачів «Цифрові методи у викладанні мови» (грудень 2025)

Тренінги є трихвильовою програмою професійного розвитку, яка поєднує практичні ІКТ-інструменти, сучасні методології викладання, інклюзивні стратегії навчання та актуальні підходи до оцінювання. Особливу увагу приділено створенню інтерактивного та доступного навчального середовища для різних категорій здобувачів освіти.
Графік навчальних хвиль:
• Хвиля 1: 5-16 січня 2026 року
• Хвиля 2: 23 березня-3 квітня 2026 року
• Хвиля 3: 1-12 червня 2026 року
Зміст Хвилі 1:
Перша хвиля тренінгів зосереджена на цифрових інструментах для інтерактивного навчання з фокусом на викладання фонетики, лексики, граматики та правопису, а також на ефективні практики інклюзії осіб з особливими освітніми потребами (SEN).
Запуск програми професійного вдосконалення є важливим кроком у реалізації цілей DigiFLEd та сприяє модернізації мовної освіти, підвищенню якості викладання і професійному зростанню викладачів.
Вебінар від Університету Західної Македонії (січень 2026)

Розвиток умінь усного мовлення в цифровому освітньому середовищі й сьогодні залишається одним із ключових викликів для викладачів іноземних мов. Хоча аудіоінструменти широко використовуються для формування навичок аудіювання, їхній потенціал для підтримки змістовної та структурованої мовленнєвої практики часто залишається недостатньо реалізованим. Саме цій проблемі був присвячений вебінар, зосереджений на педагогічно обґрунтованій інтеграції аудіоінструментів у розроблення інтерактивних, орієнтованих на розвиток говоріння цифрових занять.

Під час вебінару представлено ґрунтовний огляд того, як аудіоінструменти можуть трансформувати цифрове мовне навчання. Серед продемонстрованих цифрових інструментів: Vocaroo, ElevenLabs, Luvvoice, NaturalReaders, Padlet, Canva, Genially, VoiceThread, Voki.

1. Роль аудіоінструментів у розвитку навичок говоріння
Учасники розглянули, як платформи для запису голосу, системи зворотного зв’язку щодо вимови та інтерактивні аудіовправи можуть суттєво підвищувати мовленнєву впевненість і комунікативну компетентність здобувачів освіти. Такі інструменти створюють можливості для практики в реальному часі, саморефлексії та розвитку автономності, що є особливо важливим для формування навичок говоріння іноземною мовою.
2. Проєктування цифрових занять, орієнтованих на говоріння
Спікерки поділилися практичними підходами до інтеграції аудіоінструментів у структуру цифрових занять. Серед прикладів – аудіоорієнтовані інтерактивні завдання, змодельовані діалоги та занурювальні вправи, які дозволяють працювати з автентичним мовним матеріалом. Особливу увагу було приділено ролі миттєвого зворотного зв’язку та повторюваної практики.
3. Практичні стратегії для викладачів
У вебінарі наголошувалося на гнучкому поєднанні синхронних і асинхронних форматів навчання. Викладачів заохочували використовувати аудіоінструменти для взаємооцінювання, спільних мовленнєвих завдань і групових обговорень, формуючи комунікативне навчальне середовище.
4. Подолання труднощів цифрового мовного навчання
Поряд із перевагами було також обговорено практичні труднощі, зокрема технічні обмеження, потребу в підвищенні цифрової компетентності викладачів та підтриманні активної залученості здобувачів освіти в онлайн- і змішаних форматах. Спікерки підкреслили важливість балансу між інноваційними інструментами та виваженими педагогічними рішеннями.
5. Зміна ролі викладача
Одним із ключових висновків стала трансформація ролі викладача в цифровому навчальному середовищі – від транслятора знань до фасилітатора навчання. Викладачі дедалі більше спрямовують здобувачів освіти не лише у використанні мови, а й у свідомому застосуванні цифрових інструментів для розвитку говоріння та самостійного навчання.

Вебінар був особливо корисним для науковців, викладачів і дослідників у галузях прикладної лінгвістики, мовної освіти та цифрових медіа, ставши змістовною платформою для обговорення сучасних тенденцій цифрової педагогіки й практичних рішень у сфері мовного навчання з використанням цифрових технологій.

Ми разом пройшли шлях від теоретичних засад до створення сучасного, технологічно насиченого навчального контенту – практичного, міждисциплінарного та орієнтованого на реальні потреби студентів.
Наші спільні досягнення
Communication and Digital Media
У межах курсу студенти еволюціонували з пасивних споживачів медіа у впевнених цифрових творців. Вони опанували питання етики та авторського права, роботу зі звуком в Audacity та основи відеомонтажу. Подкасти й освітні відео стали для них не просто формами контенту, а інструментами комунікації та соціальних змін.
Translation Technologies
Майбутні перекладачі впевнено опанували сучасні CAT-tools. Студенти не лише працювали з Trados Studio, а й отримали сертифікати початкового рівня. Робота з термінологічними базами, пам’яттю перекладу та мультимедійними проєктами довела: цифрові технології відкривають широкі можливості для професійного зростання перекладачів.
Цифрові застосунки у навчанні мови та літератури
35 магістрантів перетворили навчальний процес на справжню цифрову лабораторію. Від корпусного аналізу в SketchEngine до сторітелінгу з використанням AI та AR-технологій (ARTutor) – результатом стали сильні мультимодальні проєкти, що поєднують гуманітарне знання з високими технологіями.
Digital Games and Gamification in Foreign Language Teaching
Курс відкрив нові можливості для використання цифрових ігрових інструментів у викладанні іноземних мов, перетворюючи навчання на захопливий та інтерактивний досвід.
Цей успіх був би неможливим без професійних розробників курсів, висококваліфікованих викладачів та надзвичайно мотивованих студентів. Попереду – інтеграція цих курсів у постійні освітні програми та нові горизонти цифрового навчання.
Створюємо аудіомайбутнє освіти разом



У ході вебінару представлено ключові функціональні можливості цих інструментів, що можуть стати корисними для викладачів і здобувачів освіти у повсякденній академічній діяльності, зокрема:
• миттєвий запис і завантаження аудіофайлів;
• поширення аудіо за допомогою посилань або QR-кодів;
• створення якісного аудіо з текстових матеріалів різними мовами світу;
• конвертація текстових матеріалів різних форматів в аудіофайли;
• налаштування швидкості мовлення, тембру голосу та емоційного забарвлення;
• можливість коментування аудіо та організації асинхронної комунікації у спільному цифровому середовищі.


Пілотування електронного курсу «Академічне письмо для наукових публікацій»


Курс об’єднує студентів бакалаврату й магістратури, а також молодих дослідників, які прагнуть удосконалити навички академічного письма англійською мовою та підготуватися до публікації результатів досліджень у міжнародних наукових журналах. Він поєднує теоретичні засади академічного письма з практичними, прикладними завданнями, приділяючи особливу увагу цифровим інструментам і сучасним практикам академічного публікування.

Пілотне впровадження цього курсу є важливим кроком у тестуванні та вдосконаленні інноваційних цифрових підходів до навчання академічного письма в межах проєкту DigiFLEd.
Цифрові інструменти для сучасного викладання: вебінари від Мейнутського національного університету (Ірландія)

12 лютого 2026 року Патрік Фіцджеральд, фахівець з освітніх технологій (Learning Technologist) Мейнутського університету, представив педагогічні можливості використання технології screen-capture для створення ефективних цифрових навчальних матеріалів. Під час вебінару він продемонстрував, як інструменти на кшталт ScreenPal можуть використовуватися для запису навчальних відео, поєднання запису екрана з голосовим супроводом і зображенням з вебкамери, а також для покращення сприйняття матеріалу завдяки підписам, анотаціям і візуальним підказкам. Окрему увагу було приділено практичним стратегіям планування, запису та редагування навчальних відео, які сприяють підвищенню залученості студентів і підтримують автономне навчання.



Цей етап об’єднує викладачів, які прагнуть удосконалити свою педагогічну практику, інтегрувати цифрові інструменти та створювати більш залучаюче, інтерактивне й ефективне освітнє середовище.
Тренінг орієнтований на тих, хто прагне:
- підвищити рівень залученості студентів під час занять;
- сприяти розвитку змістовної комунікації;
- модернізувати підходи до викладання через впровадження цифрових інновацій.
У межах тренінгу особливу увагу приділено:
- практичним завданням, які можна одразу застосовувати у викладанні;
- ефективним і доступним цифровим інструментам;
- реальним кейсам із викладацької практики та педагогічним рішенням.
Після успішного завершення тренінгу учасники отримають сертифікат обсягом 1 кредит ECTS, що підтверджує їхній професійний розвиток.
Проєкт DigiFLEd і надалі сприяє трансформації мовної освіти, підтримуючи впровадження інноваційних, студентоцентрованих та цифрово орієнтованих підходів до навчання.

Цього разу учасники долучилися до практичного вебінару “Digital Text Analysis Tools for Teachers and Students”, організованого Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна. Захід об’єднав викладачів, студентів і молодих дослідників, які прагнуть осмислено інтегрувати цифрові інструменти в мовну освіту.

Учасники ознайомилися з низкою інструментів, серед яких:
- Text Inspector – для визначення рівня складності тексту та аналізу лексики;
- Lexicool – для роботи зі словниками та перекладами;
- OxfordTextChecker – для перевірки відповідності лексики рівням CEFR;
- Voyant Tools – для аналізу частотності та структури текстів;
- Wordclouds – для візуалізації ключових слів;
- Google Ngram Viewer – для дослідження змін у вживанні лексики в історичній перспективі.

Штучний інтелект і освіта: як AI змінює переклад, навчання та роль викладача

4 травня 2026 року відбувся вебінар «Переклад і штучний інтелект: нові виклики та можливості», спікеркою якого стала Мері Нурмінен, викладачка Університету Тампере (Фінляндія). Під час зустрічі учасники обговорили, як AI змінює сучасний переклад і професію перекладача загалом. Особливу увагу було приділено етичним аспектам використання штучного інтелекту, питанням якості та надійності AI-перекладу, проблемам упередженості в автоматизованих системах, а також відповідальному використанню мовних даних.

Продовженням цієї важливої розмови став вебінар «AI-інструменти для освіти», який відбувся 11 травня 2026 року у співпраці з Університетом Тампере (Фінляндія). Спікер заходу, Мінас Дасигеніс – доцент кафедри електротехніки та комп’ютерної інженерії Університету Західної Македонії (Греція) – представив сучасні європейські практики використання AI в освіті та ознайомив учасників із результатами Європейського індексу використання AI в освіті 2025.

Водночас обидва вебінари об’єднала спільна ідея: попри стрімкий розвиток AI, ключова роль у навчальному процесі та професійній діяльності залишається за людиною. Саме тому особливий акцент було зроблено на принципі Human-in-the-Loop, який підкреслює важливість критичного мислення, етичної відповідальності та активної участі викладача й студента у використанні цифрових технологій.
Учасники активно долучалися до дискусій, ставили запитання та ділилися власним баченням того, як AI вже сьогодні змінює освітній простір і професійне середовище. Проведені заходи стали важливим майданчиком для міжнародного академічного діалогу, обміну досвідом та осмислення майбутнього освіти й перекладу в епоху штучного інтелекту.
Цифрове викладання без меж: нова хвиля DigiFLEd

Тривалість тренінгу: 01.06.2026 – 12.06.2026
Ця хвиля об’єднає викладачів, які прагнуть зробити свої заняття інтерактивнішими, візуально привабливими, практикоорієнтованими та ефективними. Учасники працюватимуть із сучасними цифровими інструментами, досліджуватимуть нові підходи до організації навчання та створюватимуть власні освітні рішення для реальних навчальних ситуацій.
У межах третьої хвилі тренінгу учасники зосередяться на сучасних підходах до цифрового викладання, плануванні занять та ефективному управлінні навчальним процесом у цифровому середовищі. Особливу увагу буде приділено гейміфікації, створенню навчальних ігор та використанню інструментів візуального дизайну для підвищення залученості студентів і розвитку інтерактивного навчання.
Програма тренінгу також охоплює розвиток співпраці у цифровому середовищі, створення навчальних матеріалів за допомогою сучасних цифрових платформ і знайомство з інструментами, які можуть бути корисними як у викладанні, так і в наукових дослідженнях. Учасники працюватимуть із практичними кейсами, випробують сучасні цифрові інструменти та отримають готові ідеї для створення інтерактивних занять і власних освітніх рішень.
Третя хвиля тренінгу – це не лише можливість опанувати нові цифрові інструменти, а й простір для професійного зростання, обміну досвідом та пошуку нових ідей для сучасної освіти.
За матеріалами сайту DigiFLEd
Від аудиторії – до кар’єрних можливостей



Перший потік онлайн-курсу «Українська мова і культура» успішно завершив навчання

Курс об’єднав понад 50 учасників із різних країн світу, які мали можливість не лише опановувати українську мову, а й знайомитися з культурою, традиціями та особливостями України. Навчання відбувалося у зручному форматі self-paced на платформі Moodle, що дозволило слухачам працювати з матеріалами у власному темпі.


Команда проєкту щиро дякує всім учасникам за зацікавленість, активну участь та підтримку. Наразі триває підготовка наступного набору слухачів. Кожен новий слухач курсу – це ще одна можливість розповісти світові про Україну через її мову, культуру та традиції.

Саме з цією метою в межах проєкту розроблено курс «Digital Methods in Language Teaching» / «Цифрові методи у викладанні мови», який успішно пройшов етап пілотування з 16 лютого по 10 червня 2026 року.

Учасники ознайомилися з чотирма тематичними модулями:
- Digital Tools for Interactive Learning;
-
ICT-Driven Activities for Developing Language Skills;
-
Special Dimensions of Digital Teaching;
- Jazz up Your Teaching with Games, Electronic Boards, Quizzes, and Visuals.

Пілотування курсу завершилося, проте робота над розвитком цифрових компетентностей викладачів триває. Попереду нові можливості для співпраці, навчання та впровадження сучасних підходів у мовну освіту.
Третю хвилю тренінгу «Спеціальні аспекти цифрового викладання» успішно завершено

Ще один важливий етап проєкту успішно завершено: третя хвиля тренінгу «Спеціальні аспекти цифрового викладання» об’єднала освітян, здобувачів освіти та фахівців, зацікавлених у розвитку цифрових компетентностей і впровадженні сучасних технологій у навчальний процес.
До навчання долучилися майже 200 учасників, серед яких були викладачі закладів вищої освіти, учителі закладів загальної середньої освіти, студенти та представники інших освітніх установ. Тренінг став платформою для обміну досвідом, розвитку цифрових компетентностей та ознайомлення з сучасними інструментами, які можуть підвищити ефективність навчання та залученість здобувачів освіти.

Учасники працювали над різними аспектами цифрового викладання. Значну увагу було приділено плануванню та організації навчального процесу за допомогою цифрових інструментів, зокрема сервісу Trello для управління завданнями та проєктами. Окремий блок був присвячений візуальному дизайну навчальних матеріалів, де учасники створювали освітні комікси в Comic Life 3 та знайомилися з можливостями розробки вебресурсів за допомогою 123site.
Важливе місце у програмі тренінгу посідала гейміфікація навчання. Учасники досліджували можливості використання освітніх ігор та інтерактивних завдань, працювали з платформами Scattergories Online та Roshi.ai, а також розглядали шляхи інтеграції ігрових елементів у власну педагогічну практику.

Тренінг також сприяв розвитку дослідницьких компетентностей. Учасники вдосконалювали навички пошуку та опрацювання наукової інформації за допомогою Google Scholar, обговорювали питання академічної доброчесності та використання цифрових ресурсів у науковій діяльності.
Третя хвиля тренінгу стала ще одним важливим кроком у реалізації цілей проєкту DigiFLEd, спрямованого на модернізацію мовної освіти та розвиток цифрових компетентностей викладачів і здобувачів освіти.
За матеріалами сайту DigiFLEd
Успішне пілотування курсу ‘Writing for Research Publication Purposes’

Курс обсягом 4 кредити ECTS (120 годин) був розроблений з метою розвитку навичок академічного письма англійською мовою та вдосконалення вмінь використовувати сучасні цифрові інструменти для підготовки наукових публікацій.
Зміст курсу охоплював три модулі: «Принципи та вимоги до написання наукового тексту з використанням цифрових інструментів», «Академічна мова та особливості академічного письма» та «Коректура, редагування й подання наукового тексту за допомогою цифрового програмного забезпечення».

У пілотуванні курсу взяли участь 30 здобувачів освіти, серед яких 2 аспіранти, 11 студентів магістратури та 17 студентів бакалаврату.
Упродовж навчання учасники виконували інтерактивні завдання, спрямовані на розвиток умінь планувати, структурувати, писати та редагувати академічні тексти. Особливу увагу було приділено підготовці наукових статей для подання до міжнародних наукових журналів, дотриманню принципів академічної доброчесності та відповідального авторства, а також ознайомленню учасників з етичними стандартами академічного публікування.

Оцінювання результатів навчання здійснювалося шляхом поєднання формувального та підсумкового оцінювання, інтегрованого в усі модулі курсу. Такий підхід забезпечував постійний моніторинг прогресу учасників і сприяв розвитку навичок самооцінювання.

За результатами пілотного впровадження слухачі надали позитивні відгуки щодо змісту курсу, його організації та практичної спрямованості. Учасники зазначили, що навчання суттєво покращило їхні навички академічного письма англійською мовою, допомогло краще зрозуміти структуру наукової статті та підвищило обізнаність щодо вимог до підготовки рукописів для публікації в наукових журналах.
Крім того, учасники електронного курсу відзначили зростання рівня володіння цифровими інструментами, які можуть ефективно застосовуватися на різних етапах академічного письма. Отримані знання та практичні навички сприятимуть їхньому подальшому академічному, науковому та професійному розвитку.
Результати пілотного впровадження створюють міцне підґрунтя для подальшої інтеграції курсу в освітні програми та розширення використання цифрових технологій у викладанні академічного письма.
За матеріалами сайту DigiFLEd
Від ідей до результатів: літо разом із DigiFLEd

Літо в університеті часто асоціюється із затишшям у коридорах та уповільненням академічного ритму. Однак для DigiFLEd літо 2026 року було зовсім іншим. Воно стало часом міжнародного обміну та нових освітніх можливостей – періодом, коли ідеї, народжені в межах проєкту, переходили від академічних дискусій до цифрових освітніх просторів, а звідти – безпосередньо до аудиторій.
Під час міжнародної наукової конференції, що відбулася 18–19 червня в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, команда DigiFLEd поділилася досвідом використання онлайн-технологій для розвитку комунікативної компетентності студентів-філологів.
Те, що розпочалося як презентація результатів дослідження, швидко переросло у широку професійну дискусію. У центрі уваги були навчання та чат-боти, візуалізація за допомогою Miro, генеративний штучний інтелект і персоналізація іншомовного навчання. Різні технології порушували різні питання, проте всі вони вказували на одну тенденцію: цифровізація вже не є лише додатковим компонентом іншомовної освіти. Вона змінює способи, у які здобувачі спілкуються та навчаються.

Однак цифрові інновації стали лише однією зі складових міжнародної діяльності DigiFLEd цього літа.
В Університеті Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка) DigiFLEd представив міжнародній академічній спільноті онлайн-курс ‘Українська мова та культура’.
Цей курс відображає ще один важливий напрям діяльності проєкту. Цифрова освіта здатна поєднувати здобувачів не лише зі знаннями, а й із мовами, культурами та спільнотами. Курс, що поєднує вивчення української мови на рівні А1 зі знайомством із культурою, традиціями та ідентичністю України, створює доступну можливість для іноземних слухачів відкрити для себе нашу країну.
У липні курс отримав подальший розвиток у межах проєкту. У липні Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна відкрив на платформі Moodle новий набір на курс «Українська мова та культура», запросивши тих, для кого українська не є рідною, вивчати її у зручному для себе темпі. Після успішного завершення навчання першою групою слухачів DigiFLEd був готовий вітати нову спільноту учасників курсу.

У липні настав час наблизити ці ідеї й до повсякденної викладацької практики.
28 липня команда DigiFLEd Донецького національного університету імені Василя Стуса об’єднала студентів і викладачів під час практичного семінару «Освіта в стилі Digital: інструменти, які працюють уже сьогодні».
Головний акцент був зроблений на практиці, а не лише на обговоренні. Учасники працювали з інструментами для колаборативної взаємодії Miro та Padlet, досліджували можливості Mentimeter і Slido, експериментували з Kahoot! та Quizizz, знайомилися з потенціалом LMS-платформ і розглядали, як генеративний штучний інтелект може допомогти персоналізувати навчання, створювати освітній контент та вдосконалювати оцінювання.
Цей досвід ще раз підкреслив простий, але важливий принцип: цифрова трансформація полягає не в тому, щоб використовувати якомога більше інструментів. Її суть – у виборі правильного інструменту для конкретної освітньої мети.
Для DigiFLEd липень 2026 року став часом, коли нові ідеї перетворювалися на реальний освітній досвід.
За матеріалами сайту DigiFLEd
Смарт-освіта: нові інструменти, нові можливості

12 серпня DigiFLEd об’єднав викладачів у межах міжкафедрального методичного онлайн-семінару ‘Смарт-освіта: оновлення методичного інструментарію викладача в епоху цифрових трансформацій’.
Цього разу розмова вийшла за межі обговорення окремих цифрових інструментів і торкнулася ширших трансформацій університетського викладання.
Смарт-освіта поєднує хмарні технології, цифрові освітні середовища, підходи на основі аналізу даних, автоматизацію та персоналізацію. Проте чи не найцікавіше питання, порушене під час семінару, стосувалося саме людського виміру: Як викладачам використати час, який вивільняють технології?
Коли рутинне оцінювання, адміністрування та повторювані процеси можна частково автоматизувати, викладачі отримують надзвичайно цінний ресурс – час. Його можна спрямувати на створення креативного освітнього контенту, надання індивідуального зворотного зв’язку, менторство та, що особливо важливо, живе спілкування зі здобувачами.

У цьому простежується важливий парадокс, що відображає одну з ключових ідей DigiFLEd: що розумніше ми використовуємо технології, то більше простору можемо створити для живої взаємодії.
Дослідження породжують нові ідеї. Міжнародний обмін допомагає їх осмислювати й удосконалювати. Цифрові освітні продукти перетворюють ці ідеї на доступні ресурси. Практичні заходи допомагають інтегрувати їх у викладання. А викладачі та студенти наповнюють їх реальним змістом.
Тож для DigiFLEd літо 2026 року стало простором для пошуку того, що визначатиме наступні кроки в розвитку сучасної іншомовної освіти.
За матеріалами сайту DigiFLEd
Підсумкова конференція DigiFLEd у Греції: три роки міжнародної співпраці, розвитку та досягнень
З 19 до 23 жовтня 2026 року в місті Касторія (Греція) відбулася підсумкова конференція та заключна зустріч учасників міжнародного проєкту Erasmus+ DigiFLEd («Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями»). Захід, організований Університетом Західної Македонії, об’єднав представників українських та європейських університетів-партнерів, щоб представити ключові досягнення проєкту, обмінятися досвідом та визначити перспективи подальшого використання отриманих результатів у вищій освіті.
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара представляли менеджерка проєкту проф. Олена Гурко та учасниці проєкту доц. Наталія Стирнік і доц. Тетяна Прищепа – представниці кафедри англійської мови для нефілологічних спеціальностей факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства.

Однією з найцікавіших подій конференції стала інтерактивна сесія у форматі «Світового кафе» (World Café), під час якої учасники працювали в групах за трьома тематичними напрямами: управління проєктами, модернізація освітніх програм та використання цифрових інформаційно-комунікаційних технологій. Учасники обговорювали досягнуті результати, труднощі, з якими довелося зіткнутися, а також те, як знання й досвід, здобуті завдяки DigiFLEd, уже застосовуються в українських університетах.


За три роки спільної роботи партнерам вдалося досягти вагомих результатів: модернізовано 24 освітні програми, розроблено 7 інноваційних курсів із використанням інформаційно-комунікаційних технологій, створено 7 віртуальних університетських центрів, проведено 3 навчально-ознайомчі візити для вивчення європейського досвіду та 13 тренінгів із використання цифрових технологій. Очікується, що результатами проєкту зможуть скористатися близько 1500 викладачів і здобувачів вищої освіти.
Під час конференції українські партнери поділилися досвідом упровадження нових навчальних курсів і цифрових інструментів та представили практичні приклади використання результатів проєкту в освітньому процесі. Обговорення засвідчили, що значення DigiFLEd виходить далеко за межі створення навчальних ресурсів: проєкт сприяв удосконаленню викладацьких практик, зміцненню міжуніверситетської співпраці та професійному зростанню його учасників.



Щиро дякуємо Домні Міхаїл, Александросу Клефтодімосу та Міхалісу Врігкасу за високий рівень організації конференції, теплий прийом і дружню атмосферу, яку вони створили для всіх учасників.
Підсумкова конференція DigiFLEd стала важливою подією на завершальному етапі реалізації проєкту, що тривав упродовж 2024–2026 років. Хоча проєкт наближається до офіційного завершення, створені освітні ресурси, упроваджені інноваційні практики та налагоджені міжнародні партнерства закладають міцне підґрунтя для подальшої співпраці.











