DigiFLEd 2024–2026

•  Ректор, професор Сергій Оковитий – консультант Проєкту
•  В.о. проректора з науково-педагогічної роботи у сфері міжнародного співробітництва – проректор Віктор Гассо – відповідальний за адміністративний супровід Проєкту
•  Професор Олена Гурко – завідувач кафедри англійської мови для нефілологічних спеціальностей ФУІФМ – менеджер Проєкту
•  Доцент Наталія Стирнік – кафедра англійської мови для нефілологічних спеціальностей ФУІФМ – менеджер робочої групи Проєкту
•  Доцент Олена Бесараб – кафедра англійської мови для нефілологічних спеціальностей ФУІФМ – учасник Проєкту
•  Доцент Тетяна Прищепа – кафедра англійської мови для нефілологічних спеціальностей ФУІФМ – учасник Проєкту
•  Викладач Світлана Рябовол – кафедра англійської мови для нефілологічних спеціальностей ФУІФМ – учасник Проєкту
•  Здобувач вищої освіти Ілля Дьячок – студент першого (бакалаврського) рівня ФПМІТ – учасник Проєкту 
•  Головний бухгалтер Лариса Лисакова – відповідальна за бухгалтерський супровід Проєкту 

Відкриття Digital Language Hub 

Логотип віртуальних центрів DigiFLEd офіційно затверджено та вже розміщено на вебсайтах українських університетів-партнерів. Цей логотип уособлює нашу спільну роботу над інноваціями та розвитком співпраці в освіті.
Віртуальні центри містять чимало корисних ресурсів, зокрема докладну інформацію про штучний інтелект в освіті, кар’єрні можливості для здобувачів вищої освіти, новітні дослідження у сфері цифрового навчання, застосунки для вивчення мов, а також актуальні новини проєкту.

7 українських віртуальних центрів представлено за покликаннями:

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара


Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Національний Координатор)



Житомирський державний університет імені Івана Франка



Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка



Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського


Донбаський державний педагогічний університет, Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ

Донецький національний університет імені Василя Стуса

• підвищити рівень залученості студентів під час занять;
• сприяти розвитку змістовної комунікації;
• модернізувати підходи до викладання через впровадження цифрових інновацій.

• практичним завданням, які можна одразу застосовувати у викладанні;
• ефективним і доступним цифровим інструментам;
• реальним кейсам із викладацької практики та педагогічним рішенням.

• Text Inspector – для визначення рівня складності тексту та аналізу лексики;
• Lexicool – для роботи зі словниками та перекладами;
• OxfordTextChecker – для перевірки відповідності лексики рівням CEFR;
• Voyant Tools – для аналізу частотності та структури текстів;
• Wordclouds – для візуалізації ключових слів;
• Google Ngram Viewer – для дослідження змін у вживанні лексики в історичній перспективі.

Цифрове викладання без меж: нова хвиля DigiFLEd

За матеріалами сайту DigiFLEd

Від аудиторії – до кар’єрних можливостей

Перший потік онлайн-курсу «Українська мова і культура» успішно завершив навчання

• Digital Tools for Interactive Learning;
• ICT-Driven Activities for Developing Language Skills;
  
• Special Dimensions of Digital Teaching;
  
• Jazz up Your Teaching with Games, Electronic Boards, Quizzes, and Visuals.

Третю хвилю тренінгу «Спеціальні аспекти цифрового викладання» успішно завершено

Ще один важливий етап проєкту успішно завершено: третя хвиля тренінгу «Спеціальні аспекти цифрового викладання» об’єднала освітян, здобувачів освіти та фахівців, зацікавлених у розвитку цифрових компетентностей і впровадженні сучасних технологій у навчальний процес.

До навчання долучилися майже 200 учасників, серед яких були викладачі закладів вищої освіти, учителі закладів загальної середньої освіти, студенти та представники інших освітніх установ. Тренінг став платформою для обміну досвідом, розвитку цифрових компетентностей та ознайомлення з сучасними інструментами, які можуть підвищити ефективність навчання та залученість здобувачів освіти.

Учасники працювали над різними аспектами цифрового викладання. Значну увагу було приділено плануванню та організації навчального процесу за допомогою цифрових інструментів, зокрема сервісу Trello для управління завданнями та проєктами. Окремий блок був присвячений візуальному дизайну навчальних матеріалів, де учасники створювали освітні комікси в Comic Life 3 та знайомилися з можливостями розробки вебресурсів за допомогою 123site.

Важливе місце у програмі тренінгу посідала гейміфікація навчання. Учасники досліджували можливості використання освітніх ігор та інтерактивних завдань, працювали з платформами Scattergories Online та Roshi.ai, а також розглядали шляхи інтеграції ігрових елементів у власну педагогічну практику.

Тренінг також сприяв розвитку дослідницьких компетентностей. Учасники вдосконалювали навички пошуку та опрацювання наукової інформації за допомогою Google Scholar, обговорювали питання академічної доброчесності та використання цифрових ресурсів у науковій діяльності.

Третя хвиля тренінгу стала ще одним важливим кроком у реалізації цілей проєкту DigiFLEd, спрямованого на модернізацію мовної освіти та розвиток цифрових компетентностей викладачів і здобувачів освіти.

За матеріалами сайту DigiFLEd

Успішне пілотування курсу ‘Writing for Research Publication Purposes’

У пілотуванні курсу взяли участь 30 здобувачів освіти, серед яких 2 аспіранти, 11 студентів магістратури та 17 студентів бакалаврату.

Упродовж навчання учасники виконували інтерактивні завдання, спрямовані на розвиток умінь планувати, структурувати, писати та редагувати академічні тексти. Особливу увагу було приділено підготовці наукових статей для подання до міжнародних наукових журналів, дотриманню принципів академічної доброчесності та відповідального авторства, а також ознайомленню учасників з етичними стандартами академічного публікування.

Оцінювання результатів навчання здійснювалося шляхом поєднання формувального та підсумкового оцінювання, інтегрованого в усі модулі курсу. Такий підхід забезпечував постійний моніторинг прогресу учасників і сприяв розвитку навичок самооцінювання.

За результатами пілотного впровадження слухачі надали позитивні відгуки щодо змісту курсу, його організації та практичної спрямованості. Учасники зазначили, що навчання суттєво покращило їхні навички академічного письма англійською мовою, допомогло краще зрозуміти структуру наукової статті та підвищило обізнаність щодо вимог до підготовки рукописів для публікації в наукових журналах.

Крім того, учасники електронного курсу відзначили зростання рівня володіння цифровими інструментами, які можуть ефективно застосовуватися на різних етапах академічного письма. Отримані знання та практичні навички сприятимуть їхньому подальшому академічному, науковому та професійному розвитку.

Результати пілотного впровадження створюють міцне підґрунтя для подальшої інтеграції курсу в освітні програми та розширення використання цифрових технологій у викладанні академічного письма.

За матеріалами сайту DigiFLEd