Жовтень цього року відзначився традиційною подією, пов’язаною з космосом, – протягом 21–23 жовтня на базі Національного центру аерокосмічної освіти молоді імені О.М. Макарова відбулися XХІ Наукові читання «Дніпровська орбіта». Організаторами заходу є Національний центр аерокосмічної освіти молоді імені О.М. Макарова, Національний музей космонавтики імені С.П. Корольова, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Державне підприємство «Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля, Державне підприємство «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» імені О.М. Макарова». Наукові читання «Дніпровська орбіта» успішно і впевнено розпочали своє третє десятиріччя. 2026 року присвячувалися 30-річчю від дня заснування Національного центру аерокосмічної освіти молоді імені О.М. Макарова, багатогранна діяльність якого охоплює молодь від зовсім юного шкільного віку до молодих науковців і інженерів, всебічно сприяє розвитку освіти, науки, науково-технічних проєктів за участю молоді, пропагуванню знань про космос. «Крокуємо впевнено!» – символічне і точне гасло Наукових читань «Дніпровська орбіта-2026»!
.jpg)
Наукові читання «Дніпровська орбіта» розвиваються щороку. Це відображується на тематиці і змісті досліджень, представлених за науковими напрямами. Вже багато років Наукові читання працювали за шістьма напрямами: «Історія авіації та ракетно-космічної техніки», «Аерокосмічна освіта молоді та вузівська наука. Перспективні інноваційні проєкти», «Екологія та космос», «Філософія та космос», «Економіко-правові, гуманітарні та етичні аспекти освоєння космосу», «Молодь та космос». Цього року додався сьомий науковий напрямок «Мистецтво та космос». І зараз унікальний захід дуже повно охоплює тематику вивчення здобутків і перспектив космічної діяльності, розвитку аерокосмічної освіти, біолого-екологічні і гуманітарні аспекти засвоєння космосу та співіснування людства з космосом, відображення космосу в різних сферах знань і мистецтва, збереження спадщини щодо вивчення і практичного засвоєння космосу, стратегічні погляди на роль космосу у розвитку технічного прогресу.
.jpg)
Триденна програма Наукових читань «Дніпровська орбіта-2026» розпочалася урочистим відкриттям, на якому з привітаннями учасникам звернулися В.П. Пошивалов – співголова Наукових читань, директор Інституту технічної механіки НАНУ і ДКАУ, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор; І.Д. Дячук – Генеральний директор Національного музею космонавтики імені С.П. Корольова, доктор філософських наук, професор, академік Міжнародної академії астронавтики; В.В. Патока – заступник Генерального директора з персоналу – начальник управління ДП ВО «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»; А.Ф. Санін – декан фізико-технічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, доктор технічних наук, професор; І.В. Коробко – директор Інституту аерокосмічних технологій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», доктор технічних наук, професор; С.В. Губін – декан факультету ракетно-космічної техніки Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», кандидат технічних наук, професор; Л.П. Потапович – учений секретар ДП «Конструкторське бюро “Південне” імені М. К. Янгеля», кандидат технічних наук.
.jpg)
Урочисте відкриття наукових читань відзначилося врученням нагород колективу НЦАОМ на честь 30-річчя його заснування. А також нагороди від самого НЦАОМ отримали його давні соратники і друзі. Серед тих, кого вшанував подяками Національний центр аерокосмічної освіти молоді, були такі представники Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: професор С.О. Давидов, професорка Т.А. Манько, професор С.В. Шевцов, доцентка Т.В. Лабуткіна, доцент О.В. Бондаренко.
.jpg)
Також із нагоди 30-річчя НЦАОМ імені О.М. Макарова грамот від Державного космічного агентства України були удостоєні: професор М.М. Дронь, доцентка С.В. Клименко, професорка Г.І. Сокол, доцент В.А. Горбань; нагрудним знаком «За заслуги» відзначені: професор А.Ф. Санін та професор В.С. Савчук.
.jpg)
Другий день Наукових читань присвячувався роботі за науковими напрямками. Розглядалися питання історії космонавтики, космічної техніки, військової техніки, історії підприємств, які виробляли і розробляли цю техніку, та історія і здобутки провідних начальних закладів, в яких створюється сьогодення і майбутнє космічної освіти. Обговорювалася й історична спадщина України на світовому рівні. У межах зазначеної тематики була доповідь, присвячена 75-річчю фізико-технічного факультету ДНУ: «Фізико-технічний факультет: 75 років існування».
.jpg)
Як завжди потужно представлявся науковий напрям «Аерокосмічна освіта молоді та наука ЗВО. Перспективні інноваційні проєкти», яка поєднала фахове обговорення різних граней освітньої діяльності. За цим напрямом говорили про наповнення навчальних дисциплін оновленим змістом та методи його представлення. У тому числі: про методичне забезпечення курсу лабораторних робіт з обробки радіолокаційних даних дистанційного зондування Землі; про дисципліну «Сучасні комп’ютерно-інтегровані технології» та її «проєкцію» на інші дисципліни в ракурсі космічної освіти; піднімали глобальні питання забезпечення «математичної культури», про важливість не втратити класичну глибину математичних основ у сучасній освіті; про ефективні методи та форми роботи з обдарованою молоддю у галузі аерокосмічної освіти та інші. Зацікавленість і жваве обговорення викликала доповідь «Наскрізне проєктування», представлена фахівцями ДП «КБ “Південне”», в якій демонструвалися ефективні підходи до проєктування, застосовані підприємствами-флагманами створення космічної техніки на основі сучасних комп’ютерних систем; питання готовності випускників ЗВО до кваліфікованої діяльності творців новітньої техніки. Глибока і змістовна доповідь «Аеростатичні безпілотні авіаційні системи: фізико-технічні аспекти міждисциплінарної підготовки фахівців» сфокусувала увагу на технічному напрямі, який набуває нової актуальності, на ефективності вивчення тем, що потребують глибоких міждисциплінарних знань, а також – на питанні підходів до впровадження цих тем у освітній процес. Також у межах цього наукового напряму представлялася низка різноманітних проєктів і науково-технічних розробок, які реалізуються за участю молоді.
.jpg)
За науковим напрямом «Екологія і космос» висвітлювалися питання екології, що стосуються і Землі, і Місяцю, де плануються поселення, видобуток корисних копалин. А ще торкнулися глобальних питань ноосферної етики. Науковий напрям «Філософія і космос» також містив у відповідному ракурсі розгляд питань поселення на Місяці – доповідь «Mістобудівництво на Місяці з позиції транснаціональної ідеї «провінції людини»; аналіз проблемного питання за темою «Роль людино-машинних інтерфейсів у проєкті планетарної мережевої свідомості», а також, з розставленням певних акцентів, розгляд теологічних питань.
.jpg)
За науковим напрямом «Економіко-правові, гуманітарні та етичні аспекти освоєння космосу» була запропонована тема музеїв, відкритих для кожного; перспективи додавання до традиційних форм функціонування музеїв нових форматів їх роботи; актуальні проблеми міжнародно-правового регулювання космічної діяльності та інші. У секції «Молодь і космос» ставилися питання шкільної освіти, як базової основи для підготовки фахівця з вищою технічною освітою. Новітній напрям «Мистецтво та космос» збагатило вивчення тем «Аерокосмічні дослідження крізь призму міфології», «Український космос у творах сучасних українських художників» та інших.
.jpg)
За доброю традицією «Дніпровської орбіти» проводився круглий стіл, присвяченийОлександру Максимовичу Макарову.Під час заходу своїми спогадами про видатного діяча поділилися ті, кому пощастило його знати, хто також доєднався до створення історії космічної діяльності України.
.jpg)
У Наукових читаннях «Дніпровська орбіта-2026» взяли участь 215 учасників та запрошених гостей.Було представлено 48 доповідей із 52 поданих. Із доповідями виступили фахівці і наукові співробітники, молоді вчені і студенти ЗВО, підприємств і організацій аерокосмічної галузі Дніпра, Житомира, Києва, Львова, Павлограда, Харкова. Координатори наукових напрямів відзначили зростання глибини і змістовності доповідей, розширення проблематики наукових напрямів і майстерне, цікаве представлення матеріалу. Від ДНУ в роботі наукових читань із доповідями взяли участь магістри, аспіранти та науково-педагогічні працівники. Серед доповідей, відзначених серед найкращих, доповіді магістрів фізико-технічного факультету – А.В. Мартиненко, А.С. Давидової, М.О. Семененка, аспіранта В.В. Дудінкіна, доцента В.І. Липовського, доцента М.С. Хорольского, професорки Г.І. Сокол та інших. Загалом, на наукових читаннях «Дніпровська орбіта-2026» працювали координаторами секцій або виступали з доповідями представники п’яти факультетів ДНУ: фізико-технічного, факультету фізики, електроніки та комп’ютерних систем, біолого-екологічного, історичного, факультету української й іноземної філології та мистецтва.
.jpg)
Наукові читання успішно відбулися! Тож, згідно з гаслом «Дніпровської орбіти-2026», впевнено крокуємо далі! До нової зустрічі на Наукових читаннях «Дніпровська орбіта-2027»!
Доцентка
кафедри кібербезпеки та
комп'ютерно-інтегрованих технологій
фізико-технічного факультету
Тетяна Лабуткіна