1 жовтня, у День Захисників і Захисниць України, День Українського Козацтва та Покрова Пресвятої Богородиці спільнота Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара зібралася разом, аби вшанувати тих, хто боронив Батьківщину ціною власного життя сотні років тому, і тих, хто робить це нині. З безмежною вдячністю Силам Оборони України, які щодня стоять між нами та війною, колектив ДНУ організував урочисту зустріч.
Учасників привітав ректор Сергій Оковитий. Сергій Іванович висловив глибоку повагу і вдячність усім Захисникам, завдяки яким ми вистояли у найважчі дні 2022-го і тримаємо стрій сьогодні. Щодня ми відчуваємо найцінніше – можливість жити в рідному Дніпрі й у незалежній Україні. У своїй промові очільник університету наголосив, що з огляду на останні цілеспрямовані удари по Дніпру й майже цілодобові обстріли столиці, з варварським авіаударом по Президії Національної академії наук України, росія вкотре доводить: її мета не просто захопити землі. Її мета – знищити наш розум, нашу культуру, нашу освіту, наше майбутнє. Вона воює проти самого права України бути державою і нашого права бути українцями.
Хвилиною мовчання університетська родина вшанувала памʼять полеглих Захисників і Захисниць із числа випускників, студентів та співробітників ДНУ. Сьогодні в мартиролозі університетської памʼяті вже 45 імен наших оборонців, двоє з яких, Андрій Гусєв та Владислав Скворцов, удостоєні найвищого звання Героя України.
– 45 світлих особистостей, які віддали найдорожче – власне життя, щоб ми могли сьогодні навчати і навчатися, проводити дослідження, мріяти й відбудовувати країну.
На жаль, протягом року цей сумний список наших втрат поповнився іменами цивільних загиблих. Чотирьох наших студентів вбила росія: Ілля Безбожний, Дмитро Галак, Богдана Бойко та Тимофій Юдін…
Тож коли ви вмикаєте комп’ютер, робите лабораторну роботу чи займаєтеся спортом – завжди пам’ятайте: за нашу свободу заплачено найвищу ціну.
А свобода виборюється не лише зі зброєю в руках – її потрібно щодня захищати знаннями, наукою, власною відповідальністю та єдністю. Кожна наукова стаття, кожне опановане практичне вміння чи розроблений інженерний проєкт – це наш системний інтелектуальний удар у відповідь ворогові.
Тож працюймо, навчаймося та зміцнюймо Україну так, щоб бути вартими подвигу наших Героїв, – звернувся Сергій Оковитий до присутніх колег і студентів.
Зворушливим моментом зустрічі став подальший виступ запрошеного ветерана – старшого лаборанта кафедри фізичного виховання і спорту, тренера збірної ДНУ з дзюдо та східних єдиноборств Сергія Шаматрина. Майстер спорту з дзюдо і самбо, Сергій Миколайович у березні 2022 року добровольцем пішов до лав ЗСУ. Спочатку старший лейтенант Шаматрин воював на Запорізькому напрямі, потім виконував бойові завдання в районі Краматорська, Мар’янки та Вугледару Донецької області. Після контузій був комісований і, пройшовши реабілітацію, знову повернувся до тренерської роботи в ДНУ.
– Я працюю тренером із дзюдо в університеті вже більше 20 років. За цей час підготував більше 100 спортсменів-розрядників, кандидатів у майстри спорту й майстрів спорту. З 2022 року багато моїх вихованців стали на захист нашої держави. Наприклад, тоді разом зі мною пішли воювати третьокурсник Владислав Денисенко й аспірант Роман Петренко. Пізніше до лав ЗСУ доєдналися студенти Павло Сєдов і Владислав Калініченко. Нещодавно Влад Калініченко звернувся до мене з проханням потренуватися 1 місяць перед тим, як він знову повернеться на бойові позиції. Я з радістю його прийняв, бо розумію, що у спортивну секцію студент прийшов для відпочинку від того, що там бачив.
Повірте: мирне життя і життя в окопах – це два різні світи. Адже хлопці та дівчата на передовій постійно ризикують власним життям для того, щоб ми тут могли жити у спокої, в мирі. І ось кожного ранку, коли я прокидаюся, я дякую усім Захисникам і Захисницям, які нас боронять. Бо я розумію: якби їх там не було – не було би і нашої незалежної країни. І за це величезна подяка. Слава Україні! Героям слава!
Яскравим нагадуванням про мужність і стійкість українських воїнів стала особиста присутність випускника ДНУ – офіцера групи Цивільно-військового співробітництва 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ДШВ ЗСУ Валерія Кас’яненко. Пан Валерій уже не вперше стає почесним гостем подібних святкових урочистостей у рідному університеті.
– Як військовослужбовця мене дуже тішить, що ви про нас пам’ятаєте і відзначаєте наш внесок у незалежність держави. Зазначу, що формулювання назви нинішнього свята цілком правильне, бо сьогодні ми згадуємо не лише чоловіків-Захисників України, а й жінок-Захисниць, яких у нашому війську близько 200 000, – звернув увагу родини ДНУ Валерій Кас’яненко.
Мені як випускнику історичного факультету приємно бути сьогодні тут, разом із вами усіма. Я постійно згадую, що знання, закладені Alma mater, дають мені можливість жити далі: розвиватися і бути тим, ким я є. Навіть на службі знання історика дуже часто стають у пригоді. Як от для розвитку міжнародного співробітництва. Нещодавно я мав честь представляти Збройні сили України у Вельсі, у Великій Британії, де мої знання дуже знадобилися, бо британці оцінювали рівень ЗСУ саме за рівнем фахових знань учасників делегації. Тому я вдячний всім своїм викладачам. Я їх усіх пам’ятаю, навіть тих, хто вже не з нами… – розказав військовослужбовець.
На знак подяки колективу Alma mater та особисто ректору Сергію Оковитому за підтримку ЗСУ Валерій Кас’яненко передав коїн і прапор свого підрозділу. Вручаючи символіку, Валерій наголосив: зараз, коли росіяни помітно збільшують тиск на цивільне населення України, зростає роль суспільної єдності.
– Такі заходи, як цей, якраз це підкреслюють: вони поєднують і військових, і цивільних. Дуже важливо, щоб ви розуміли: армія тримається, передусім, завдяки вам – цивільним громадянам, які щоденною працею тримають тил і допомагають. Адже, коли падає тил, то в армії просто немає шансів перемогти. Як ми це вже неодноразово бачили в історії. Тому сьогодні так необхідно усім нам залишатися єдиними, сильними і сміливо йти вперед, – додав військовослужбовець.
Сердечну вдячність тим, завдяки кому ми маємо змогу вільно навчатися і працювати, через музику, поезію й танці передали учасники творчих колективів Палацу культури студентів ДНУ. Їхні сповнені любові до Батьківщини і щирих емоцій ліричні відступи, пісні, вірші й танки надали особливого патріотичного звучання заходу. Зокрема, ведучі Марія Капуста, Юлія Морозова, Софія Локтіонова артистично звертали увагу присутніх на сенси сьогоднішнього свята. Ансамбль фольклорного танцю «Веселка» подарував глядачам захопливий гопак, а учасниці танцспортклубу «Ритм» представили свій танцювальний номер під акомпанемент пісні «Земле моя» у виконанні Марічки Кузьміних, акторки народного театру-студії «Маски». Інша акторка театру-студії Анастасія Тесленко прочитала проникливу поезію Тетяни Власової «А колись ми, напевно, будемо згадувати все це з подивом…» А піднесеного оптимістичного настрою надала присутнім доцентка кафедри англійської мови для нефілологічних спеціальностей ДНУ, керівниця загальноуніверситетського творчого клубу «Паростки» Олена Бесараб, виконавши авторську пісню «Живи, Україно!»
Завершилася зустріч покладанням квітів до меморіалу загиблим в просторі університетської Галереї пошани і пам’яті.
Низький уклін усім Захисникам і Захисницям України! Світла незгасна пам’ять полеглим Героям! Слава Україні!
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
