Дніпровський національний університет
імені Олеся Гончара
Docendo Discimus

Міжнародна науково-практична конференція «"Єдність у різноманітті": історичний, соціокультурний та геополітичний вимір головної ідеї Європейського Союзу для України»

14-15 травня цього року на історичному факультеті Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара відбулася Міжнародна науково-практична конференція «"Єдність у різноманітті": історичний, соціокультурний та геополітичний вимір головної ідеї Європейського Союзу для України» у межах виконання проєкту Еразмус+ Жан Моне «Європейський мультикультуралізм як досвід та шлях до європейської інтеграції України» / “European multiculturalism as an experience and a path for Ukraine's European integration” та за фінансової підтримки Європейського Союзу.

 

Та головну підтримку нам надають Збройні Сили України, завдяки яким ми маємо можливість продовжувати свої наукові пошуки і обговорювати їх результати. Конференція відбулася у змішаному форматі: частина учасників зібралася у смартукритті університету і тримала зв’язок із колегами онлайн.

З вітальними словами до учасників звернулися співголови оргкомітету: ректор Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Сергій Оковитий, доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, Заслужений діяч науки і техніки України; доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії, декан історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, виконавець проєкту Дмитро Архірейський; кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара і керівник проєкту Еразмус+ Жан Моне «Європейський мультикультуралізм як досвід та шлях до європейської інтеграції України» Альберт Венгер.

 

До організації і проведення наукового зібрання долучилися наші партнери і колеги з Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького, а також Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Українського центру вивчення історії Голокосту, з якими історики мають тривалі і продуктивні зв’язки.

Співорганізаторами стали зарубіжні інституції – Інститут етнографії, фольклористики з етнографічним музеєм при Болгарській академії наук (Софія, Болгарія), Центр балтійських та східноєвропейських студій університету Сьодерторн (Стокгольм, Швеція), Інститут історії та культури німців у Північно-Східній Європі при Гамбурзькому університеті (Гамбург, Німеччина), з якими нас поєднує багаторічна співпраця. Зауважимо, що представники шведської та німецької інституції – Юлія Маліцька та Дмитро Мєшков, - випускники нашого історичного факультету, звідки почалася їх наукова кар’єра.

Світлана Світлічна, заступник начальника управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, начальник відділу у справах національностей і релігій познайомила присутніх з тим, як у Дніпропетровській області реалізується етнополітика держави, як на неї вплинула повномасштабна агресія Росії, як національні меншини та корінні народи реагують на пов’язані з нею виклики і загрози, і як досвід країн ЄС сприяє їх подоланню.

 

Наші партнери у доповідях на пленарній панелі представили досягнення своїх закладів та інституцій у дослідженні полікультурної історії і спадщини країн Європи і України:

Олена Водінчар, PhD, головна асистентка Інституту етнографії, фольклористики з Eтнографічним музеєм при Болгарській академії наук – «Національний етнографічний музей Болгарської академії наук: багатошарова історія на шляху до усвідомлення важливості культурної спадщини»;

Володимир Комар, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, - «Європейський вектор у стратегії розвитку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника»;

Дмитро Мєшков, PhD, науковий співробітник Інституту історії та культури німців у Північно-Східній Європі при Гамбурзькому університеті – «Вивчення та популярізація історії німецьких меншин СРСР і Східної Європи у ФРН післявоєнного періоду: дослідницький та інституційний аспекти»;

Юлія Маліцька, PhD, дослідниця Школи історичних та сучасних досліджень, керівниця досліджень Центру балтійських та східноєвропейських студій університету Сьодерторн – «Університет Сьодерторн у шведсько-українських наукових проєктах»;

Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України, директор Українського центру вивчення історії Голокосту (м. Київ) – «Освітня та наукова діяльність Українського центру вивчення історії Голокосту»;

Наталя Печеніна, кандидат історичних наук, доцент, завідувачка кафедри історії Криворізького державного педагогічного університету – «З досвіду міжнародної співпраці Криворізького державного педагогічного університету з європейськими країнами (2022–2026 рр.)».

Конференція об’єднала майже сто учасників з Дніпра, Києва, Івано-Франківська, Житомира, Ізмаїла, Кривого Рогу, Кам’янського, Павлограду, Вупперталя, Гамбурга (Німеччина), Вінніпега (Канада), Софії (Болгарія), Стокгольма (Швеція).

 

Досвідчені і молоді учені, аспіранти і докторанти, студенти, представники історичного напряму, освітяни, політологи, міжнародники, соціологи виступили і дискутували у тематичних панелях : «Україна і Європа на зламі епох: від революцій до тоталітарних викликів»,«Перехрестя культур: етнічний ландшафт України у часі», «Полікультурна спадщина України в особах, пам’ятках і наративах», «Євреї і караїми в мультикультурному просторі України», «Історична пам’ять та національна ідентичність в українському та європейському дискурсах», «Євроінтеграційний та геополітичний вектор України: виклики, досягнення та уроки для майбутнього», «Україна в координатах імперських політик».

Завершилася робота конференції обговоренням на круглому столі вельми актуальної для українських дослідників теми - «Інтеграція українських наукових досліджень до наукового ландшафту ЄС: проблеми та перспективи». В основі розмови була презентація видань кафедри всесвітньої історії та Центру українсько-німецьких досліджень Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Конференція стала чудовою нагодою підвести підсумки роботи двох відомих в Україні журналів - «Сучасні дослідження з німецької історії» та «Дослідження з історії та філософії науки і техніки. Редактори видань – Альберт Венгер та Варфоломій Савчук розповіли їх історію, яка відбила етапні моменти історичної науки України.

 

Учасники круглого столу могли також познайомитися з ґрунтовною монографією В. Савчука, присвяченою Івану Акінфієву.

Вже вкотре не тільки доповідачами, а й помічниками у підготовці і проведенні конференції стали студенти історичного факультету, –Еріка Алманова, Анна Авраменко, Ілля Гнилицький, Олена Дяченко, Вадим Казаков, Орина Опанасенко, Марія Руденко, Єлизавета Логвіна, Марина Нетеса, Анастасія Финько, Андрій Рубан, Павло Желтов та інші. Суттєву допомогу в організації наукових заходів, як завжди, надає рада студентів історичного факультету, яку сьогодні очолює Андрій Рубан.

Для наукових форумів є важливим їх продовження – у публікаціях, нових ідеях і темах, публікаціях, дискусіях, знайомствах та проєктах для співпраці. Такої мети ми без сумніву досягли, з чим погодилися учасники на заключному зібранні конференції. Підбиваючи підсумки, ми можемо стверджувати. що гасло «Єдність у різноманітті» для України пройшло випробування практикою, адже наше різноманіття – це і предмет для осмислення науковцями, і, водночас, - наша внутрішня енергія та багатство, а наша єдність – це наш головний інструмент виживання та перемоги.

Керівник проєкту
«Європейський мультикультуралізм як досвід
та шлях до європейської інтеграції України»,
завідувач кафедри всесвітньої історії
Альберт ВЕНГЕР,
заступник декана
історичного факультету з наукової роботи,
виконавець проєкту
Ольга КАКОВКІНА