Представники ДНУ вперше відвідали Інтердисциплінарну весняну школу «Поєднання аспектів ментальності, мови та технологій» у Білефельдському університеті (Німеччина), яка щороку запрошує учасників з різних країн. Інтердисциплінарний підхід досліджували старша викладачка кафедри загальної та соціальної психології, аспірантка Рената Величко, студентки-філологині Катерина Андрущак та Софія Білоус, студентка біолого-екологічного факультету Олена Аксьонова та студент механіко-математичного факультету Ян Тихомиров.
Тижневий весняний інтенсив у Білефельді проходив 13-20 березня та загалом зібрав близько 200 студентів, аспірантів та дослідників із Австрії, Великої Британії, Ірландії, Іспанії, Канади, Мексики, Нідерландів, Німеччини, Португалії, Румунії, Словаччини, Словенії, США, України, Франції, Швейцарії. Білефельдський університет запропонував насичену програму курсів з новітніх досягнень у галузі нейробіології, нейронних обчислень, когнітивної психології, штучного інтелекту, машинного навчання, робототехніки та філософії. Поєднуючи гуманітарні, природничі науки та технології, інтердисциплінарна школа прагне активізувати діалог між різними дисциплінами, зазначають організатори.
Програма школи складалася з багатьох різних курсів, тому кожен учасник міг вільно обирати ті, що найбільше відповідали його інтересам. Наприклад, аспірантка-психологиня Рената Величко обрала, зокрема «Усвідомленість та медитацію: наукові та практичні підходи», який досліджував вплив практик на когнітивні процеси, та «ШІ = Розум мурах?», присвячений порівняльному аналізу природних соціальних систем та алгоритмів штучного інтелекту.
– Цей досвід для мене цінний і як для аспірантки, і як для викладачки: матеріал, подача, тема, характер взаємодії з аудиторією, – розповіла Рената. – Доволі часто інформацію тут залишають «відкритою», даючи простір для самостійного осмислення. У нашій же традиції ми зазвичай прагнемо передати студенту цілісне, фундаментальне розуміння, яке стане його опорою на все життя. Проте я усвідомлюю: мистецтво залишити студента з його думками – це справжній пілотаж, оскільки необхідно вміти підвести до цього. Водночас я ще гостріше відчуваю гордість за нашу українську освіту: за це вміння «докопуватися» до істини, за інтелектуальну пильність та ґрунтовність, що заґартовують сильну особистість.
.jpg)
Філологиня Софія Білоус обрала курси Theoretical Neuroscience, Synthetic Consciousness, Sleep Dream and Technology, Exploring mind-wandering and meditation, а також відвідала лекцію At the Intersection between VR and BCIs.
– Як я уявляю, ШІ працює подібно до когнітивних функцій людини, – прокоментувала свої враження Софія. – Нейронні мережі створені за аналогією з нейронними звʼязками мозку. Якщо наш мозок розпізнає та розуміє слова, передбачує їх, то ШІ просто вгадує наступне слово, яке зазвичай йде у звʼязці з попереднім. Було багато складної, але цікавої інформації та лексики. Мені цікаво було дізнатися про Myo Armband – браслет, який зчитує електричні імпульси від мозку до мʼязів передпліччя, за допомогою якого можна керувати компʼютером дистанційно. Наразі намагаються зробити так, щоб за допомогою такого браслета люди з протезованою рукою могли легко управляти нею.
Філологиня Катерина Андрущак відвідала курс Introduction to Intelligent User Interfaces (IUI).
– Цей курс був присвячений тому, як зробити взаємодію людини з комп'ютером природною та «розумною». Викладач Свен Майєр – експерт у тому, як системи можуть передбачати наміри користувача. Ми розбирали, як інтерфейси адаптуються під погляд, жести та навіть емоції людини, – поділилася отриманими знаннями Катерина. – Робота полягала в аналізі того, як зробити ці пристрої зручними, щоб вони не перевантажували мозок, а ставали його «продовженням». Для мене це було корисно з точки зору мультимодальності – як ми передаємо сенси не лише словами, а й жестами чи мімікою, які зчитує машина. Лектором ще одного курсу Sleep, Dreams and Technology був Крістофер Аппель, відомий своїми дослідженнями усвідомлених сновидінь (lucid dreaming) та того, як технології можуть «спілкуватися» з людиною, поки вона спить. Сфокусувалися на тому, як можна використовувати датчики (ЕЕГ, актиграфи), щоб краще розуміти фази сну. Обговорювали можливість передачі сигналів зі сну в реальність (наприклад, рухи очей як код). Розглядали пристрої для моніторингу сну та обговорювали етичність втручання технологій у підсвідомість. Це був справжній мікс нейробіології та футурології. Особливо вразило те, що сон – це теж свого роду «переклад» нашої денної активності у візуальні образи, що перегукується з нашим професійним бекграундом.
Усім українським учасникам організатори надали стипендію, яка повністю покрила вартість навчання в рамках програми інтердисциплінарної школи, а також передбачала виплату 500 євро на транспортні витрати кожному. Організаційний супровід стипендіатів у ДНУ та перемовини щодо можливостей співпраці здійснював відділ міжнародних зв’язків та академічних обмінів.
Зазначимо, що з Білефельдським університетом ДНУ вже реалізував кілька проєктів співпраці, зокрема з фінансової підтримки студентів та викладачів, постраждалих під час війни; студентки-германістки ДНУ прослухали 4-місячний онлайн-курс німецької мови від викладачки факультету мовознавства та літературознавства Сабіни Шоммерс та отримали сертифікати рівня В2. Дякуємо нашим партнерам за підтримку та надані можливості!
Провідна фахівчиня відділу міжнародних
зв’язків та академічних обмінів
Світлана Філіп
