6 березня, напередодні дня народження Тараса Шевченка, у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулося відкрите засідання Ради молодих вчених Дніпра. Актив РМВ підготував інтерактивні Шевченківські читання, спрямовані на популяризацію знань про Тараса Шевченка.
Засідання проходило під головуванням Миколи Кравченка, заступника начальника управління науки, вищої та професійної освіти-начальник відділу науки та вищої освіти департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної військової адміністрації, та проректора з наукової роботи ДНУ Олега Маренкова.
Подія об’єднала студентів і науковців, кому близьке українське слово, щоби по-новому відчути геніальну постать Шевченка та відкрити для себе маловідомі сторінки його життя.
Це були не просто читання – це була жива розмова з історією. Через виступи спікерів, інтерактивні вікторини і проникливу декламацію поезій присутні змогли інтелектуально й емоційно доторкнутися до Шевченка – символа нації – митця, який став для всіх нас вершиною художнього Таланту, Духу, Слова.
Головна ідея заходу – через спільне дослідження зруйнувати стереотипний образ відомого митця. Учасники спробували відкрити його як сучасника свого часу: сміливого, багатогранного, глибоко мислячого творця, чия духовна енергія і сила долає століття.
Першим слово про постать Шевченка взяв випускник Alma mater – голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України Фідель Сухоніс. Спікер звернув увагу, що 47-річний український митець – геніальний поет, літератор і художник – без перебільшення, став явищем всесвітньої історії.
– Знову і знову повертаючись до вивчення життя Тараса Шевченка, його унікальної постаті, у мене виникла аналогія: кріпак у російській імперії – Шевченко і римський раб Спартак. Спартак (який за 2000 років до того, як прийде в цей світ Тарас Григорович), підняв заворушення, що лишилося в історії на довгі-довгі роки. Так і наш Шевченко, який 24 роки (більшу частину життя) прожив у кріпацтві, зміг із рабства перевернути світ – і стати символом всього нашого українського народу й до сьогоднішньої днини.
Шевченка часто поетизують і справедливо поетизують. Подивімося на нього зараз просто як на фізичну особу – зростом він був лише 164 сантиметри. Маючи такий невисокий зріст, він, дійсно, у духовному плані став Великим. Людиною з низів, що стала справжнім Велетом не лише літератури, а й Велетом людського духу, змігши певною мірою переписати не тільки українську, а й світову історію, – наголосив Фідель Анатолійович.
У своїй промові пан Фідель відзначив, що прагне зруйнувати стереотипний образ, нав’язаний шовіністичною комуністичною ідеологією. На противагу образу Шевченка як старого дідугана у хутряній шапці, у вічній журбі та депресії, Фідель Анатолійович змалював його багатогранним сучасним чоловіком. Модником. Визнаним маляром і гравюристом, який цікавився новітнім мистецтвом фотографії. Був модерним у своїх релігійних поглядах, адже не стільки дослухався до якихось релігійних діячів, скільки сприймав Бога через природні явища, дуже цінуючи при цьому вчення Григорія Сковороди.
– Отже, ми можемо зробити висновок, що Шевченко відбувся не просто як поет-страдник за долю України і своїх близьких, а як поет, який любив і оспівував життя у всіх його проявах, – підкреслив Фідель Сухоніс.
Також Фідель Анатолійович представив до перегляду добірку зображень пам’ятників Великому Кобзарю, яких налічується від 1100 до 1500 у різних куточках світу. Феноменально, але це – другий показник за кількістю після пам’ятників Ісусу Христу.
– Давайте не забувати, що це – пам'ятники поету, культурному діячу, генію народу, який на той час фактично не мав власної державності. І зараз у нас її знову хочуть відібрати… І тут я хочу підкреслити велику об’єднувальну роль Тараса Григоровича Шевченка, найперше, серед нас, українців. Адже немає більше такої незаперечної постаті, яку би ми вшановували так, як Шевченка, – зазначив Фідель Сухоніс.
Огляд величі особистості Тараса Григоровича продовжила завідувачка кафедри філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка» кандидатка філологічних наук Ксенія Тараненко. Вона запропонувала присутнім інтерактивний діалог, базований на знаннях життєпису Шевченка. У своїй біографічній довідці «Тарас Шевченко поза шкільним каноном» пані Ксенія зібрала несподівані факти з життя митця. Розглядаючи їх, спікерка довела: історія життя Шевченка – історія успіху талановитого кріпака, який залишив по собі понад 2000 художніх творів і на честь якого в Україні названі 164 населені пункти.
– Скільки я займаюся філологією, я щороку беру участь у Шевченківських читаннях. І можу сказати, що вони ніколи не повторюються – ми щоразу відкриваємо нові грані Шевченка. Тому моя мета сьогодні – зруйнувати попередні міфи і упередження та спробувати осучаснити образ Тараса Григоровича, надихнути молодь пізнавати його нового, – прокоментувала Ксенія Володимирівна.
Далі з лекцією «Тарас Шевченко в соціокультурному просторі Катеринослава початку ХХ століття» виступив випускник Alma mater доцент кафедри історії та теорії держави Університету митних справ і фінансів кандидат історичних наук Юрій Берестень. Як земляк Тараса Григоровича лектор зазначив, що культова постать Шевченка завжди впливала не лише на свідомість предків самого пана Юрія на Черкащині, а й на всіх українців, для кого він став гідним провідником національної ідеї.
У підготованій лекції Юрій Володимирович торкнувся історичного наративу формування у нашому місті того часу української національної інтелігенції, що надихалася Шевченковою постаттю. За дослідженням пана Юрія, Тарас Шевченко у нашому регіоні тоді був центром української автентичності. Про це слухачі дізналися, зокрема, з історії відкриття Катеринославського літературно-артистичного українського товариства «Просвіта». Діяльність товариства зберігала історичну пам’ять про Великого Кобзаря на сторінках видань «Добра порада» й «Дніпрові хвилі», у співах власного хору «Просвіта» та через численні публічні заходи на вшанування поета. Тож для нинішнього дніпровського регіону Тарас Григорович Шевченко, безперечно, є символом просвітництва.
Завершальним акордом тематичної зустрічі були виступи студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, які прочитали улюблені твори Кобзаря. Так, в університетських стінах прозвучали такі поезії, як: уривок з поеми «Сон» «Світає, край неба палає...», «Буває, іноді старий…», «І виріс я на чужині…», «Мені однаково, чи буду…», «Заповіт». А уривок з поеми «Кавказ» на честь Воїнів, які нині нас захищають, зачитав Микола Кравченко.
Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
