Із болем у серці повідомляємо про смерть Володимира Дмитровича Демченка – нашого Учителя, наставника, колеги, людини, без якої важко уявити факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Доктор філологічних наук, професор, заслужений журналіст України, він стояв біля витоків медійної освіти в Дніпрі. Саме з його ідеї, віри та наполегливої праці зародилися спочатку кафедра, а потім єдиний в області факультет, де готують медійників. Як декан для багатьох поколінь студентів він був першим, хто відкривав журналістику не як професію «про тексти», а як відповідальність перед людьми, суспільством і словом.
Він бачив у нас те, чого інколи ми самі не відчували. Підтримував, захищав, спонукав рухатися далі й не здаватися. Був емоційним, неймовірним «оповідачем» – умів запалити думку й тримати увагу із першої до останньої хвилини. Міг говорити про що завгодно – захопливо, завзято, глибоко. Був стрижнем і центром уваги, але без зверхності – з гумором, теплою посмішкою й живою присутністю. Його лекції ми слухали б вічно.
Він знав наші родини, опікувався нашими проблемами, був поруч у важкі моменти. Сам був чуйним сином, братом, чоловіком, батьком, дідусем. Пишався дітьми і онуками неймовірно.
Для колег він був надійною опорою, людиною принципів і внутрішньої культури. Для факультету – серцем і совістю. Для багатьох із нас – тим, кого згадують із вдячністю все життя.
Він залишив по собі не лише кафедри, факультет, наукові тексти, а й школу, традицію мислення, стиль розмови, повагу до професії й до людини. І це – найцінніше.
Володимир Дмитрович Демченко був найкращим лектором, учителем, журналістом, науковцем і письменником. Ми любили, цінували й шанували його.
Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у всій Alma mater, на рідному факультеті, у спогадах, у шанобливих серцях його студентів і колег.
Колеги, друзі та вдячні учні
