6–7 листопада на історичному факультеті Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара відбулися чергові Яворницькі читання, започатковані 2007 року з ініціативи одного з дослідників постаті Дмитра Івановича і тодішнього декана факультету професора Сергія Світленка. Цьогоріч конференція присвячувалася 170-річчю від дня народження академіка Д. І. Яворницького та, як завжди, зібрала широке коло шанувальників знакової постаті нашого міста, регіону, держави.
12_11.jpg)
Конференція стала можливою за підтримки наших колег, партнерів та друзів з
Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, Національного музею Голодомору-геноциду, Музею історії Дніпра, Музею історії міста Кам’янське, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Незмінним співорганізатором наукових зібрань на факультеті виступає Дніпровський осередок Наукового товариства імені Шевченка, основу якого складають учені з ДНУ.
12_11%20(1).png)
12_11%20(3).jpg)
На початку роботи заходу учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих Захисників і Захисниць, цивільних жертв — наших співвітчизників у роки російсько-української війни й висловили слова вдячності усім, хто захищає нас зараз, завдяки кому ми отримали можливість зустрітися і відзначити ювілей Дмитра Яворницького.
Академічний та щирий тон фаховому зібранню задали вітальні слова від проректора з наукової роботи Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Олега Маренкова, директора Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького Олександра Старіка, а також представника Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна – доцента кафедри історії Східної Європи і заступника декана історичного факультету з наукової роботи Павла Єремєєва, який передав вітання від колег з Alma mater та з малої батьківщини Дмитра Яворницького.
12_11%20(2).png)
12_11%20(3).png)
Пленарні доповіді присвячувалися як вивченню постаті Дмитра Івановича Яворницького, так і проблемам, близьким до його діяльності, зокрема збереженню історико-культурної спадщини. Не менш важливою та актуальною стала порушена проблема ідентичності науковця, навколо якої постійно точаться дискусії яворницькознавців. Доповіді виголосили:
Сергій Світленко — доктор історичних наук, професор, член науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, член Президії Наукового товариства імені Шевченка, заслужений працівник освіти України — «Постать та інтелектуальний доробок Дмитра Яворницького на сторінках «Літературно-наукового вістника»;
12_11%20(4).png)
12_11%20(2).jpg)
Лідія Голубчик — директорка Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, заслужена працівниця культури України, дійсна членкиня Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць – «Інституційне забезпечення охорони культурної спадщини в Україні: сучасні виклики і досвід Дніпропетровської області»;
Павло Єремєєв — кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії Східної Європи, заступник декана історичного факультету з наукової роботи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна – «Релігія, історія та етнічність у світогляді українського інтелектуала середини ХІХ ст.: приклад Михайла Максимовича».
У межах конференції працювало п’ять секцій: «Творча спадщина, інтелектуальні контакти та наукові погляди Дмитра Івановича Яворницького» (модератор — професор кафедри всесвітньої історії ДНУ Варфоломій Савчук); «Економічні, соціальні та військові аспекти історії Наддніпрянської України» (модератор — професор кафедри спеціальних галузей історичного знання та дидактики історії ДНУ Олексій Шляхов); «Суспільно-політичні й економічні аспекти новітньої історії України ранньомодерної та модерної доби» (модератор — декан історичного факультету ДНУ професор Дмитро Архірейський); «Освітні, наукові, релігійні та міжнародні аспекти історії Наддніпрянщини» (модераторка — доцентка кафедри всесвітньої історії ДНУ Ольга Каковкіна); «Наддніпрянщина в археологічних дослідженнях, музейних колекціях та історико-культурній спадщині» (модераторки — директорка Державного музею авіації імені О. К. Антонова ДНП «Державний університет “Київський авіаційний інститут”» і доцентка кафедри всесвітньої історії ДНУ, стейкхолдерка Валерія Лавренко).
Загалом ученими, краєзнавцями, здобувачами різних рівнів вищої освіти з Дніпра, Кривого Рогу, Кам’янського, Києва, Харкова, Ніжина, Полтави, Ромнів та Кропивницького було виголошено 66 доповідей.
12_11%20(4).jpg)
12_11%20(5).png)
На другий день конференції у смартукритті головного корпусу нашого університету відбувся круглий стіл «Державний терор комуністичного режиму на Дніпропетровщині: актуальні проблеми дослідження». Спікерами та дискутантами стали провідні фахівці з теми — декан історичного факультету ДНУ доктор історичних наук Дмитро Архірейський, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України Національної академії наук України кандидат історичних наук Роман Подкур, доктор історичних наук професор Олександр Нікілєв, доцент кафедри спеціальних галузей історичного знання та дидактики історії ДНУ кандидат історичних наук Олег Бойко, завідувачка відділу історії України і краю 1917–1945 рр., завідувачка експозиційної зали №5 «Історія України і краю 1917–1920 рр.» Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького Тетяна Цимлякова, а також провідна наукова співробітниця відділу дослідження Голодомору та штучних масових голодів Національного музею Голодомору-геноциду докторка історичних наук Наталя Романець.
Крім доповіді, Наталія Романець презентувала присутнім результат зусиль Національного музею Голодомору-геноциду та своїх власних досліджень — збірку документів «Передумови Голодомору: колективізація і розкуркулення на Дніпропетровщині (грудень 1929 –вересень 1931 рр.): збірник документів і матеріалів»/Автор вступної статті і упорядник Наталя Радомирівна Романець. Житомир: ТОВ «Видавничий дім "Бук-Друк"», 2025. 784 с.
Унікальність цього видання — у розлогій, ґрунтовній вступній статті, що дозволяє заглибитися в добу, отримати оцінку подій та опублікованих документів, а також зазирнути до дослідницької «кухні» історика. Всі вміщені у збірці джерела оприлюднено уперше і, за словами упорядниці, ще потребують осмислення, та можуть стати підґрунтям для подальших розвідок з теми Голодомору, української історії загалом.
Слухачами круглого столу стали студенти історичного факультету ДНУ, а також учні Дніпровського ліцею №145 ДМР разом зі своїм викладачем історії, випускником факультету Владиславом Морганом.
Вже стала традиційною участь в організації конференцій ради студентів історичного факультету, представники якої — Леон Брага (в.о. голови), Костянтин Ашихман, Андрій Рубан, Єва Коверська, Людмила Радченко, Марина Нетеса, Діана Чорна, Анастасія Финько допомогли з підтримкою онлайн-зв’язку на секціях, а також із проведенням круглого столу. За організацію останнього особлива подяка службі технічної підтримки з Ресурсного центру ІТ-освіти та технологій ДНУ.
Укотре дякуємо колегам із наукової бібліотеки університету та її директорці Людмилі Лучці, які ознайомили учасників круглого столу з виданнями, пов’язаними за тематикою, зокрема підготовленими співробітниками Національного музею Голодомору-геноциду.
Отже, підведемо підсумки Яворницьких читань, які відбулися у складний для України і українців час. Те, що зустріч була необхідною, результативною, корисною, засвідчили учасники зібрання. Попереду — підготовка збірника конференції та продовження досліджень. Наступні читання заплановано через 5 років, які, віримо, відбудуться у мирній Україні.
Заступниця декана з наукової роботи
Ольга Каковкіна
