В умовах воєнного стану, в якому опинилася Україна, і в здійсненні активного народного спротиву проти військової агресії рф, спрямованого на забезпечення суверенітету і територіальної цілісності нашої держави, стримуванні та відсічі агресії, безумовно, величезне значення відіграють добровольці територіальної оборони.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву», територіальна оборона – це система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період із метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.
Територіальна оборона є частиною Збройних Сил України, і на добровольців під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.
Добровольче формування територіальної громади – це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.
Доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України – громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах упродовж останніх п’яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України (ст. 1 вищезазначеного Закону).
За працівниками, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, зберігається посада та середній заробіток, як і для військовослужбовців, які прямо зазначені в ст. 119 КЗпП України. При цьому ст. 119 КЗпП України не містить прямої вказівки на гарантії для добровольців, останні все ж такі мають їх, виходячи з наступного.
Добровольчі формування у межах завдань територіальної оборони можуть провадити діяльність, визначену п. 2. Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого Постановою КМУ 29.12.2021 р., що за своєю суттю є виконання державних або громадських обов’язків, які здійснюються у робочий час.
На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України (ч. 2 п.3 ст. 9 Закону «Про основи національного спротиву»).
На добровольців територіальної оборони під час дії контракту поширюються соціальні та правові гарантії, визначені ст. 119 КЗпП, статутом Збройних Сил України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» тощо.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» прирівняно добровольців територіальної оборони до ветеранів війни. Зокрема, внесено зміни, якими добровольці Сил територіальної оборони Збройних Сил України визнаватимуться учасниками бойових дій та особами з інвалідністю внаслідок війни.
Окрім того, добровольці ТрО мають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, медичне забезпечення у разі смерті (загибелі), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, що настали у зв’язку з виконанням завдань добровольця (ст. 25 Закону «Про основи національного спротиву»), а також на відшкодування збитків у зв’язку із затриманням, арештом або засудженням незаконними органами чи формуваннями, утвореними на тимчасово окупованих територіях України, або органами чи формуваннями країни, яка здійснює збройну агресію проти України тощо.
Отже, права добровольців територіальної оборони, їхні соціальні гарантії такі ж, як у військовослужбовців ЗСУ. І наразі, з урахуванням змін у чинному законодавстві України, можна говорити про їхню більшу правову захищеність та підвищення правового статусу таких осіб.
З повагою
Директорка юридичної клініки ДНУ
Олена Забродіна