Версія для друку

Спільне наукове вивчення минулого України

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара уклав договір про наукову, освітню та культурну співпрацю з «Музеєм спротиву Голодомору» Дніпровської міської ради. Угоду про співробітництво двох установ підписали ректор ДНУ професор Сергій Оковитий та директорка музею Лілія Богачева.

Разом із присутніми на зустрічі деканом історичного факультету ДНУ Сергієм Світленком і начальником експозиційно-виставкового та видавничого відділу музею Валентином Рибалкою сторони обговорили покроковий план з організації наукової співпраці задля консолідації українського суспільства та примноження наукового знання про минуле України. Зокрема, йшлося про спільну розробку науково-популярних і науково-освітніх проєктів історичного й історико-краєзнавчого характеру, спрямованих на розвиток національно-патріотичного виховання, національної свідомості та ідентичності суспільства, а також поширення науково-популярного історичного знання про трагічні сторінки історії ХХ ст. – насамперед, історію Голодомору та інших геноцидів і масових репресій, які відбувалися на українських землях.

Зазначимо, що із 1992 року в ДНУ під науковим керівництвом доктора історичних наук професора Валентина Іваненка виконується регіональна частина Всеукраїнської програми «Реабілітовані історією». За цей час історикам нашого університету вдалося зібрати колосальний фактичний матеріал та видати цінний двотомник (кожен по 1000 сторінок!). «Сьогодні дослідження у цьому напрямі проводяться безпосередньо на кафедрі історії України, де у 2021 році була відкрита нова освітня програма «Історична україністика та прикладна історія». Нашим студентам ми пропонуємо написання курсових і дипломних робіт, участь у наукових семінарах і конференціях, олімпіадах з цієї тематики тощо», – розповів декан історичного факультету Сергій Світленко.

Вивчення тоталітарного періоду у нашому місті та області, розповсюдження знань про нього по всій Україні – одна з головних задач дніпровського «Музею спротиву Голодомору». «Суспільний запит на ці знання сьогодні в Україні є. Однак існує також певна дискусія щодо того, що дітям не потрібно знати про Голодомор. Хоча з власного досвіду співпраці з єврейською громадою Дніпра ми бачимо, що коли подібна інформація транслюється дітям з самого дитинства як певний досвід їхніх родин, вона стає ніби вбудованою в життя і не травмує дитячу психіку. Головне, аби цю інформацію доносили обережно і не сторонні люди. Тому ми звертаємося за підтримкою до фахівців Дніпровського національного університету, адже саме у вашій науковій установі вбачаємо величезний потенціал коректного і професійного донесення такої інформації до студентів, учнів загальноосвітніх шкіл та дошкільних закладів», – зазначила директорка музею Лілія Богачева, яка запропонувала розпочати співпрацю з відповідного навчального семінару для освітян, педагогів.

Ідею залучити до викладання цієї складної теми представників факультету психології та спеціальної освіти ДНУ висловив ректор Сергій Оковитий.«Для глибокого і всеохопного аналізу теми Голодомору надважливо працювати на межі наук. Наприклад, при пошуку захоронень фахівці-історики ДНУ користуються сучасними археологічними методами й передовими радарними технологіями, розробленими спільно зі спеціалістами Інжинірингової школи Noosphere. Так само університетські фахівці-психологи чудово можуть допомогти знаннями з новітніх психологічних методик роботи з дітьми шкільного віку колегам з кафедри східноєвропейської історії, які спеціалізуються на методиках викладання історичних дисциплін. Подібне поєднання методичних доробків спеціалістів різних напрямів у роботі зі школярами може стати надійним місточком до майбутніх наших студентів», – наголосив професор Сергій Оковитий.

Старшу студентську аудиторію неодмінно зацікавлять численні науково-освітні заходи, експозиційно-виставкові та просвітницькі проєкти, передбачені у рамках двостороннього співробітництва ДНУ з міським «Музеєм спротиву Голодомору». А саме: проведення наукових та науково-практичних конференцій, читань, семінарів, круглих столів та інших форумів;організація навчальних практик, літніх шкіл, розробка медійних проєктів, екскурсій, регулярний обмін науковою та науково-популярною літературою, біобібліографічною інформацією тощо.

Як повідомив на зустрічі начальник експозиційно-виставкового та видавничого відділу музею Валентин Рибалка, нині місто Дніпро зацікавлене в розвитку власного комплексу «Музейної милі». Тож «Музей спротиву Голодомору», зі свого боку, пропонує випускникам Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара місця для працевлаштування. «А для співпраці з музеєм, що може стати базою практики і першим робочим місцем для наших студентів, у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара є широкий спектр відповідних спеціальностей: 032 Історія та археологія, 053 Психологія, 106 Географія, 242 Туризм тощо», – зауважив ректор Сергій Оковитий.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету