Факультет біології, екології та медицини

вул. Казакова, 24, 17-й корпус ДНУ,
вул. Наукова, 10, 11 корпус ДНУ.
телефон деканату: (0562)46-92-43
E-mail: dekanat.bef.dnu@i.ua

Історична довідка

Біологічний факультет бере свій початок від фізико-математичного факультету Катеринославських Вищих жіночих курсів, які у 1918 році були реорганізовані в Катеринославський університет, фізико-математичний факультет якого став базою для формування біологічного факультету університету.

В 1992 році завдяки вагомим внескам вчених факультету в розвиток біологічних і екологічних досліджень, та підготовці фахівців в цьому напрямі, біологічний факультет був переіменований в біолого-екологічний, а з 2009 року – в факультет біології, екології та медицини.

З 1918 за сприянням академіків В.І. Вернадського та Л.В. Писаржевського у складі Катеринославського університету був створений і функціонував до 1920 року медичний факультет. Новий етап історії підготовки фахівців медичного напряму в університеті розпочався в 1993 році, коли був взятий курс на відродження національної університетської медичної освіти. Після того, як у 2009 році, медичний факультет увійшов до складу біолого-екологічного факультету підготовку фахівців за напрямом “Медицина” зі спеціальності “ Лабораторна діагностика” здійснюється на створеному факультеті “Біології, екології та медицини”.

Факультет біології, екології та медицини у складі восьми кафедр, навчально-наукового комплексу “Акваріум”, зоологічного музею, віварію, Гербарію, ботанічного саду, Міжнародного біосферного стаціонару ім. О.Л. Бельгарда, біостанції, сумісно з НДІ біології - є центром навчальної, наукової та культурно-просвітницької роботи з біологічного та екологічного напряму в Дніпропетровській області і веде підготовку фахівців за ОКР бакалаврів на напрямах “Біологія”, “Екологія” та “Медицина” спеціальність “Лабораторна діагностика”, за ОКР спеціаліста та магістра напрям “Біологія” за спеціальностями: “Біологія”, “Біохімія”, “Ботаніка”, “Зоологія”, “Мікробіологія та вірусологія”, “Фізіологія”; напрям “Екологія” за спеціальністю “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”.

На факультеті існують 8 кафедр і всі вони випускаючі (підготовка фахівців за профілем кафедри): іхтіології та гідробіології, фізіології людини та тварин, фізіології та інтродукції рослин, мікробіології та вірусології, біохімії та біофізики, зоології та екології, геоботаніки, грунтознавства та екології, клінічної лабораторної діагностики.

Навчальний процес на факультеті забезпечують 86 викладачів, з них 23 професори, 49 доценти та 14 старших викладачів і асистентів, Серед них - члени – кореспонденти НАН України, 15 академіків і членів кореспондентів громадянських наук, 5 професорів нагороджені почесним званням “Заслужений діяч науки та техніки України”.

На денному відділені факультету в наступний час навчається:
на напрямі “Біологія” - 694, “Екологія” - 154, “Медицина” - 89 студентів.
Фахівці факультету здійснюють підготовку фахівців на факультеті заочної та дистанційної освіти.
Факультет здійснює підготовку за рахунок державного замовлення (держбюджетні кошти) так і на умовах контракту (приватні кошти та кошти підприємств).
Інформація що до вступу на факультет надається через приймальну комісію ДНУ: телефон (0562) 33-58-84

Керівний склад факультету

Декан факультету – Пахомов Олександр Євгенійович, доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії наук, академік Української екологічної академії наук.

Заступник декана з навчальної роботи – Федоненко Олена Вікторівна, кандидат сільськогосподарських наук, доцент.

Заступник декана з наукової роботи – Вінніков Альберт Іванович, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік АН Вищої Школи України.

Заступник декана з організаційно-виховної роботи – Чаус Тетяна Григорівна, кандидат біологічних наук, доцент.

Заступник декана з міжнародного співробітництва – Гассо Віктор Якович, кандидат біологічних наук, доцент.

Заступник декана з напряму “Екологія” – Бобильов Юрій Петрович, кандидат біологічних наук, доцент.

Структурні підрозділи факультету

Кафедра фізіології людини і тварин

Кафедра відповідає за підготовку фахівців за напрямом “Біологія”.

Бакалавр – “Біолог”; спеціаліст, магістр – “Фізіолог”.

Завідувач кафедри – Севериновська Олена Вікторівна, доцент, доктор біологічних наук. Телефон: (0562)46-92-17; e-mail: physiol@dsu.dp.ua; e_severinovskaya@mail.ru

Навчальний процес, що проводиться кафедрою забезпечують 8 викладачів: 3 професори, доктори наук, 6 доцентів, кандидатів наук, 1 викладач, кандидат наук. Основні наукові напрямки досліджень кафедри:

дослідження центральних механізмів зв’язку, управління та регуляції у центральній нервовій системі;
функціональні комплексні дослідження фізіологічних механізмів виникнення, розвитку та прояву серцево-судинних та шлунково-кишкових захворювань.

На базі науково-дослідного Інституту гастроентерології АМН України створена філія кафедри.

Основні (профілюючі) дисципліни:

Нормальна фізіологія. Фізіологія людини і тварин. Анатомія людини. Вікова фізіологія. Фізіологія праці. Екологічна фізіологія. Інженерна психофізіологія. Ергономіка. Методи функціонального діагностування.

Основні курси спеціалізації:

Електрофізіологія. Фізіологія ЦНС, ВНС. Фізіологія серцево-судинної системи. Фізіологія сенсорних систем. Фізіологія травлення.

Випускники кафедри можуть працювати за наступними профілями

Наукова діяльність:

Науково – дослідний інститут гастроентерології АМНУ (м. Дніпропетровськ), науково–дослідний інститут фізіології ім. О. О. Богомольця (м. Київ), науково–дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань (м. Київ), біохімічні, клінічні лабораторії (м. Дніпропетровськ) і т. ін.

Педагогічна діяльність:

Викладання біології та хімії в університетах, академіях, коледжах, ліцеях, технікумах, училищах, середніх загальноосвітніх школах, позашкільних навчальних закладах.

Медицина і охорона праці:

Робота в кабінетах функціональної діагностики, в лабораторіях відновлення і експертизи працездатності населення, в кабінетах психологічного тренінгу, в лікарнях, в кабінетах профорієнтації та профвідбору, клінічних, біохімічних лабораторіях, санаторіях, пансіонатах, в соціолого-фізіологічних групах на підприємствах і в спортивних установах, в якості інженерів з ергономіки та психофізіології праці в проектних та виробничих установах.

Кафедра фізіології рослин та інтродукції

Кафедра відповідає за підготовку фахівців за напрямом “Біологія”.

Бакалавр – “Біолог”; спеціаліст, магістр – “Біолог”.

Завідувач кафедри - Лихолат Юрій Васильович, доктор біологічних наук, професор. Телефон: (0562) 46-92-44. e-mail: FR 2008 @ ukr.net; Lykholat 2006 @ ukr.net

Навчальний процес забезпечують 4 доктори біологічних наук, професори, 9 кандидатів біологічних наук, доценти.

Основний напрямок наукових досліджень кафедри – вивчення механізмів дії антропогенних факторів на фізіолого-біохімічні показники рослин з метою підвищення їх стійкості в несприятливих умовах навколишнього середовища.

Основні (профілюючі) дисципліни:

Анатомія рослин. Фізіологія рослин. Генетика. Теорія еволюції.

Основні курси спеціалізації:

Біотехнологія рослин. Генетична безпека. Загальне квітництво. Декоративна дендрологія. Захист декоративних рослин від шкідників. Ландшафтне мистецтво. Озеленення населених міст. Промислові й декоративні культури.

Кафедра біофізики та біохімії

Кафедра відповідає за підготовку фахівців за напрямом “Біологія”.

Бакалавр – “Біолог”; спеціаліст, магістр – “Біохімік”.

Завідувач кафедри - Штеменко Наталя Іванівна, доктор біологічних наук, професор. Телефон: (056)373-12-49. e-mail: biochemistry@ukr.net

Навчальний процес забезпечують 3 доктори біологічних наук, професори, 3 кандидати біологічних наук, доценти, 1 старший викладач, 4 асистенти.

Наукові напрямки досліджень кафедри:

біохімія концерогенезу
дослідження особливостей метаболізму специфічних білків центральної нервової системи
виготовлення та вивчення біохімічних властивостей нанолілосом та наночасток протиракових препаратів

Основні (профілюючі) дисципліни:

Біохімія. Біофізика. Біоорганічна хімія. Біотехнологія. Нейрохімія. Імунохімія. Екологічна біохімія. Молекулярна біологія.

Основні курси спеціалізації:

Структура та функції мембран. Радіаційна біохімія. Біохімія вітамінів та гормонів. Ензимологія.

Кафедра іхтіології та гідробіології

Кафедра відповідає за підготовку фахівців за напрямом “Біологія”.

Бакалавр – “Біолог”; спеціаліст, магістр – “Біолог”.

Завідувач кафедри – Федоненко Олена Вікторівна, кандидат сільськогосподарських наук, доцент. Телефон: (0562)46-92-81. e-mail: Hydro.DNU.mail.ru

Навчальний процес, що проводиться кафедрою забезпечують 7 викладачів, із них – 1 професор, 6 доцентів та 1 асистент.

Основні наукові напрямки досліджень кафедри пов’язані з вивченням проблем водних біоценозів, екології Дніпра, збереження біорізноманіття та раціонального використання рибних ресурсів. До складу кафедри входять лабораторія гідробіології та іхтіології НДІ біології і навчально-науковий комплекс “Акваріум”, що розміщуються на Монастирському острові.

Основні (профілюючі) дисципліни:

Гідробіологія. Іхтіологія та рибництво. Цитологія. Гістологія. Радіобіологія. Біологія індівідуального розвитку.

Основні курси спеціалізації:

Водна токсикологія. Санітарна гідробіологія. Аквакультура. Іхтіотоксикологія. Водна мікробіологія. Іхтіопатологія. Гідрохімія. Акваріумний дизайн.

Кафедра мікробіології та вірусології

Заснована у 1970 році. Кафедра відповідає за підготовку фахівців за напрямом “Біологія”.

Бакалавр – “Біолог”; спеціаліст, магістр – “Мікробіолог та вірусолог”.

Завідувач кафедри – Вінніков Альберт Іванович, заслужений діяч науки і техніки України, академік АН ВШ України, доктор біологічних наук, професор. Телефон: (056)373-12-66. e-mail: mikroviro @ rambler.ru

Навчальний процес забезпечують: 1 професор, доктор біологічних наук, 7 доцентів, кандидатів біологічних наук та 2 асистенти, кандидати біологічних наук.

Основні наукові напрямки досліджень кафедри присвячені актуальним проблемам мікробіології і біотехнології: вивченню процесів розвитку та передачі стійкості до антибіотиків у бактерій; дослідженню метаболічних процесів актиноміцетів у зв’язку з синтезом цілого комплексу біологічно активних сполук; проблемам екологічної мікробіології – розробці біотехнології отримання мікробних препаратів проти комах-шкідників сільськогосподарських культур, та створенню мікробних добрив. У складі кафедри працюють наступні лабораторії: лабораторія мікробіології та вірусології, лабораторія термічних методів стерилізації, лабораторія мікроскопічних методів дослідження, біотехнологічна науково-виробнича лабораторія та лабораторія експериментальної мікробіології НДІ біології.

Професійна підготовка включає низку загальних та спеціальних курсів, які дають можливість оволодіти сучасними методами досліджень бактерій і вірусів.

Основні (загальні) дисципліни: Мікробіологія, Вірусологія, Молекулярна біологія, Імунологія, Біотехнологія, Екологія мікроорганізмів, Технічна мікробіологія, Екологічна мікробіологія.

Основні курси спеціалізації: Фізико-хімічні методи в мікробіології, Популяційна мікробіологія, Санітарна мікробіологія, Морфологія та функціональна цитологія, Мікроскопічні методи досліджень, Медична мікробіологія, Систематика і часна мікробіологія, Клітинні та генетичні механізми імунітету, Клітинні та генетичні основи біотехнології, Часна вірусологія, Промислова мікробіологія, Генетика мікроорганізмів, Мікробний синтез, Окремий курс медичної мікробіології, Вчення про антибіотики, Біоенергетика мікробної клітини, Біохімічні основи ензимології, Екологічні аспекти вірусології, Основи виробництва та застосування вакцин і сироваток, Методологія та організація наукових досліджень, Методика викладання фахових дисциплін у вищій, школі, Імунопатологія, клінічна мікробіологія та основи антибіотикотерапії.

Місця проходження практики: інститут мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України (м. Київ); інститут колоїдної хімії та хімії води НАН України (м. Київ); Інститут виноградарства та виноробства «Магарач» ; Львівський національний університет (каф. генетики та біотехнології); НДІ гастроентерології, лабораторія мікробіології та імунології; ТОВ Молочна фабрика Rainford; пивзавод «Сармат».

Випускники кафедри мають змогу працювати викладачами середніх та вищих навчальних закладів; мікробіологами, вірусологами, імунологами в медичних установах, санітарно-епідеміологічних станціях, екологічних організаціях; біотехнологами на підприємствах мікробіологічної, харчової, переробної, фармацевтичної, парфумерної промисловості, сільського господарства та пивоваріння.

Випускники кафедри мікробіології та вірусології працюють науковими співробітниками в академічних науково-дослідних інститутах: Інституті мікробіології та вірусології ім. Заболотного НАН України, Інституті ботаніки ім. Холодного НАН України, Національному технічному університеті “Київський політехнічний інститут”, Інституті біохімії та фізіології мікроорганізмів АН Росії, Інституті молекулярної інфектології (Німеччина), Інституті Пастера (Франція). Географія працевлаштування випускників кафедри, крім України та СНД, включає такі країни як США, Німеччину, Францію, Китай, Ізраїль, Індію та інші.

Кафедра зоології та екології

Кафедра відповідає за підготовку фахівців за напрямом “Біологія”.

Бакалавр – “Біолог”; спеціаліст, магістр – “Зоолог”.

Кафедра відповідає за підготовку фахівців за напрямом “Екологія”.

Бакалавр – “Еколог”; спеціаліст, магістр – “Еколог”.

Завідувач кафедри – Гассо Віктор Якович, кандидат біологічних наук, доцент. Телефон: 46-92-82; (056)7768253. e-mail: zoo-eco@i.ua, zoology.bef.dnu@i.ua

Навчальний процес забезпечують: 2 професори, серед яких доктор біологічних наук, 10 доцентів, кандидати біологічних наук, 2 асистента.

Основні наукові напрямки досліджень кафедри:

Дослідження зоогенних механізмів ремедіації ґрунтів та рекультивації екосистем в умовах напруженого тиску техногенних чинників.

Дослідження антропогенної динаміки зооценозів, перспективи їх охорони, оптимізації та природокористування. Вивчення функціональної ролі тварин в екосистемах. Розробка комплексної еколого-біохімічної оцінки стану тварин під впливом техногенних факторів. Інвентаризація й екологічна оцінка природно-заповідного фонду Дніпропетровської області й створення прикладної геоінформаційної системи. Розробляються нові наукові напрямки: “Зооекологічні основи реабілітації земель, відпрацьованих гірничорудними виробництвами”, “Формування заповідної мережі в умовах напруженого антропогенного тиску” (проф. О. Є. Пахомов, проф. В. Л. Булахов) та “Адаптація зооценозу до антропогенних змін навколишнього середовища” (доц. В. Я. Гассо).

Кафедра має Зоологічний музей і віварій.

Основні (профілюючі) дисципліни за напрямом “Біологія”:

Загальна екологія. Зоологія. Ентомологія. Екологія тварин. Паразитологія. Екотоксикологія. Економічні основи екології. Орнітологія. Теріологія.

Основні курси спеціалізації:

Промислова фауна. Біологічні основи ведення мисливського господарства. Біологічний моніторінг. Екологічне право. Моніторінг довкілля. Економічні основи екології та екологічна експертиза. Зоокультура та біодизайн.

Основні (профілюючі) дисципліни за напрямом “Екологія”:

Загальна екологія. Біологія. Геологія з основами геоморфології. Гідрологія. Метеорологія і кліматологія. Грунтознавство.

Основні курси спеціалізації:

Екологічне право. Екологічна експертиза. Моніторінг довкілля. Екологія людини. Основи міжнародної еколого-економічної діяльності. Економіка природокористування. Екологічний аудит.

Кафедра геоботаніки, ґрунтознавства та екології

Кафедра відповідає за підготовку фахівців за напрямом “Біологія”.

Бакалавр – “Біолог”; спеціаліст, магістр – “Ботанік”.

Кафедра відповідає за підготовку фахівців за напрямом “Екологія”.

Бакалавр – “Еколог”; спеціаліст, магістр – “Еколог”.

Завідувач кафедри – Мицик Леонід Павлович, доктор біологічних наук, професор, академік Екологічної академії наук України. Телефон: (0562) 46-92-63. e-mail: botdnu@mail.ru

Навчальний процес, що проводиться кафедрою, забезпечують 6 професорів, докторів біологічних наук (у т.ч. 1 член-кор. НАНУ), 4 доценти, кандидати біологічних наук, 2 асистенти.

Основні напрямки наукових досліджень: техногенна біогеоценологія, конструктивна геоботаніка, комп’ютерне моделювання штучних лісів, радіоекологія, біоенергетика, фітомеліорація, екокліматологія, пертинентна біогеоценологія, рекультознавство, ґрунтове й геоботанічне картування, біологічний моніторинг, охорона природи і раціональне природокористування.

Основні (профілюючі) дисципліни:

Морфологія рослин. Грунтознавство. Систематика вищих рослин. Загальна екологія. Геоботаніка. Степове лісознавство. Рекультознавство. Луківництво. Географія рослин. Флора і рослинність. Бонітіровка грунтів. Екологія рослин. Екологія грунтів. Мікроморфологія.

Основні курси спеціалізації:

Прблеми генетичного грунтознавства. Географія рослин. Грунти світу та України. Екокліматологія.

Основні (профілюючі) дисципліни за напрямом “Екологія”:

Основні курси спеціалізації:

Екологічне право. Екологічна експертиза. Моніторінг довкілля. Екологія людини. Основи міжнародної еколого-економічної діяльності.Економіка природокористування. Екологічний аудит.

Кафедра клінічної лабораторної діагностики

Кафедра відповідає за підготовку фахівців за напрямом “Медицина”.

Бакалавр – “Лабораторна діагностика”

Завідувач кафедри – Поліон Наталія Миколаївна, кандидат медичних наук, доцент.

Тел. 47-36-10. e-mail: klinlab@ua.fm

Навчальний процес забезпечують 15 викладачів, з яких 3 доктори медичних наук, професори; 9 кандидати медичних наук, доценти.

Основний напрямок наукових досліджень: розробка алгоритмів діагностик та лікування соматичних, психічних та інфекційних захворювань.

Пріоритетний напрямок роботи кафедри – становлення та розвиток спеціальності “Лабораторна діагностика”. На кафедрі здійснюється підготовка бакалаврів (спеціальність – “Лабораторна діагностика”).

Невелика кількість студентів, гнучка організаційна структура, дають можливість кафедрі в повній мірі використати для підготовки майбутніх фахівців широкі можливості університету. Так, фундаментальні дисципліни студенти засвоюють на базі профільних кафедр нашого та хімічного факультетів, факультету фізики, електроніки та комп’ютерних систем, юридичного, соціально-гуманітарного та інших факультетів, де є міцна матеріальна база і відповідний класичного університетського рівня кадровий потенціал.

Лабораторна медицина об'єднує низку спеціальностей: клінічну хімію, клінічну імунологію, клінічну мікробіологію, клінічну фармакологію, клінічну фізіологію, клінічну токсикологію, а також гематологію, патологічну анатомію, біологічну метрологію, мультидисциплінарну групу тощо. Отже, природно, випускники повинні мати глибокі знання із загальнотеоретичних та фундаментальних дисциплін, серйозну клініко-діагностичну підготовку.

Починаючи з другого курсу, студенти вивчають спеціальні дисципліни.

Навчальні програми включають також питання медичного природознавства, математики, методики наукового дослідження, системного аналізу тощо.

Передбачено вивчення принципів устрою й використання сучасної медичної апаратури, виходячи з пріоритету інформаційних технологій, значна увага приділяється засвоєнню студентами комп’ютерної техніки.

Навчальні бази факультету – це провідні лікувально-профілактичні та медичні науково-дослідні заклади Дніпропетровська. Серед них – дитяча лікарня № 3 імені Руднєва, обласна клінічна лікарня ім. Мечникова, обласний шкірно-венерологічний диспансер та ряд інших закладів, які мають у своєму складі потужні клініко-діагностичні лабораторії та лабораторія кафедри.

Наші випускники отримують диплом загальнодержавного зразка, що передбачає державний розподіл. Вони успішно працюють у територіальних та відомчих лікувально-профілактичних закладах, науково-дослідних інститутах медичного профілю, в т.ч. і за кордоном. Сьогодні попит на наших випускників перевищує кількісні можливості їх підготовки.

За успіхи в науково-методичній роботі, зокрема за розробку новітньої технології навчання з лабораторної діагностики, факультет нагороджено дипломом Міжнародної виставки досягнень престижних навчальних закладів.

Викладачі кафедри проводять лікувально – консультативну роботу.

Студенти кафедр беруть активну участь в олімпіадах і конкурсах студентських наукових робіт, швидко та ефективно оволодівають навичками науково-дослідного пошуку, аналітичного мислення, формування наукових висновків, а згодом і постановки наукової задачі. Особливо результативним досягненням у роботі студентського наукового товариства є формування у гуртківців навичок і вмінь використання інформаційно-пошукових систем, реферативних та літературних оглядів, ознайомлення з найважливішими елементами патентно-ліцензійної діяльності, що є першим кроком на шляху становлення майбутніх науковців.

До керівництва темами студентських наукових робіт залучаються всі викладачі, абсолютна більшість яких є докторами і кандидатами медичних наук. Результатом такої науково-дослідницької діяльності є сумісні з викладачами наукові публікації, співавторство у доповідях на наукових сесіях ДНУ, конференціях, міжкафедральних семінарах тощо.

Факультет підтримує плідні стосунки з медичними факультетами Харківського національного та Сумського державного університетів, науково-дослідним інститутом гастроентерології АМН України, Українським державним НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, Запорізькою державною медичною академією післядипломної освіти, Запорізьким державним медичним університетом.

Планується налагодження контактів з навчальними та науково-дослідними закладами інших країн (Росії, Китаю, Індії, Німеччини, Швейцарії), зокрема з проблем лабораторної діагностики.

Освітня діяльність

На факультеті здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямами: “Біологія” , “Екологія” та “Медицина” спеціальність – “Лабораторна діагностика”. Здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст та магістр за спеціальностями:
“Біологія”; спеціалізації: “Іхтіологія та аквакультура”, “Фізіологія рослин та екологія”, “Ландшафтний фітодизайн”;
“Зоологія”; спеціалізація: “Екологія та біодизайн”;
“Ботаніка”;
“Біохімія”;
“Мікробіологія та вірусологія”; спеціалізації: “Мікробіологія”, “Вірусологія”, “Імунологія”, “Промислова мікробіологія та біотехнологія”,
“Фізіологія”;
“Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”; спеціалізація: “Екологічний аудит”.

До курсу навчання студентів більшості спеціальностей напрямку “Біологія” входять також дисципліни педагогічного блоку. Практичні навички викладання студенти отримують під час педагогічної практики у школах міста і області та отримують додаткову кваліфікацію „Викладач біології та хімії”.

Навчальна практика студентів 1 та 2 курсів факультету проходить на Біостанції ДНУ, яка розташована у мальовничому куточку соснового лісу поблизу с. Кочережки Новомосковського району Дніпропетровської області.

Ботанічному саді та околицях міста, лікарнях та шпиталях.

Базами виробничої і переддипломної практик для студентів є Присамарський міжнародний біосферний стаціонар ім. О. Л. Бельгарда біля Самарського бору, науково-дослідний інститут біології ДНУ, Ботанічний сад ДНУ та інші ботанічні сади України, Дніпровсько-Орільський природний заповідник, організації ландшафтного та міського озеленення, мисливські, рибні і лісові господарства, промислові підприємства різних галузей, управління і відділи державної адміністрації та Мінекобезпеки, клінічні лабораторії, відділи функціональної діагностики, обласні діагностичні, реабілітаційні, наркологічні центри, НДІ АНУ ім. О. О. Богомольця (м. Київ), Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту та ін. Значне місце у науково-практичній діяльності займає філія кафедри фізіології людини та тварин, яка створена на базі науково-дослідного Інституту гастроентерології АМН України.

Випускники факультету отримують широкі можливості для працевлаштування в науково-дослідних інститутах біологічного, сільськогосподарського та екологічного профілю, природоохоронних закладах, заповідниках, підприємствах ландшафтного та інтер’єрного фітодизайну, мисливських, рибних і лісових господарствах, лабораторіях охорони природи промислових підприємств різних галузей, в управліннях і відділах державних адміністрацій та Мінекобезпеки, галузевих лабораторіях дослідних та селекційних станцій, лабораторіях біотехнології, фітопатології та захисту рослин, лікарнях, шпиталях, лікувально-профілактичних закладах Мінздрава України, лабораторіях клінічної та функціональної діагностики, державних рибних інспекціях, екологічній міліції, у середніх і вищих навчальних закладах I-IV-рівнів акредитації.

Структурні підрозділи факультету, які приймають участь в підготовці фахівців

Науково-дослідний інститут біології ДНУ ім. Олеся Гончара

НДІ біології – провідний науковий заклад у Придніпровському регіоні, в якому виконуються комплексні науково-дослідні розробки в галузі сучасної біології та екології, а також є науковою і навчальною базою для підготовки спеціалістів біолого-екологічного профілю.

Історія сучасного науково-дослідного інституту біології починається з 1927 року, коли у зв’язку з будівництвом однієї з найбільших у світі ГЕС Дніпровської була створена Дніпропетровська державна гідробіологічна станція. У 1934 році станція була реорганізована у Дніпропетровській науково-дослідний інститут гідробіології при університеті. З цього часу Дніпропетровськ фактично став центром гідробіологічних досліджень південно-східної України. У зв’язку з розширенням наукових напрямків у 1974 році НДІ гідробіології був перейменований у науково-дослідний інститут біології.

Першим директором НДІ біології був член-кореспондент АН УРСР, професор Д. О. Свиренко, далі – професори Г. Б. Мельников, П. О. Журавель, І. П. Лубянов, О. М. Вінниченко. У НДІ біології працювали такі видатні вчені, як професор П. П. Ширшов, академік АН Молдавської РСР, професор М. Ф. Ярошенко, професор С. П. Федій. Нині інститут очолює кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, доцент Алла Федорівна Кулік.

На сьогодні у НДІ біології проводяться фундаментальні дослідження за науковими напрямками: збереження навколишнього середовища (довкілля) та його сталий розвиток, новітні біотехнології, діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань. Також на базі НДІ здійснюються прикладні дослідження для вирішення актуальних проблем розвитку народного господарства України, виконуються госпдоговірні теми з підприємствами різних форм власності, що дозволяє впроваджувати результати НДР у виробництво.

На сучасному етапі розвитку до структури НДІ біології входять 4 відділів, 8 науково-дослідних та 3 сервісні лабораторії, де працюють 76 кваліфікованих співробітників, з яких 24 кандидати наук. Науково-дослідні та сервісні лабораторії оснащені сучасним обладнанням. На їх базі на сьогодні виконується 9 фундаментальних держбюджетних тем, науковими керівниками яких є провідні вчені факультету та інституту: член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор А. П. Травлєєв, доктор біологічних наук, професор О. Є. Пахомов, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник А. Ф. Кулік, доктор біологічних наук, професор О. М. Вінниченко, доктор біологічних наук, професор А. І. Вінніков, доктор біологічних наук, професор Л. Г. Долгова, доктор біологічних наук, професор Н. І. Штеменко, доктор біологічних наук, професор А. І. Дворецький, кандидат біологічних наук, професор В. Л. Булахов.

Інтеграція наукового та професорсько-викладацького персоналу інституту біології і факультету біології, екології та медицини ДНУ імені Олеся Гончара, спільне використання обладнання та наукових баз дають змогу виконувати наукові розробки на світовому рівні.

Віварій

Навчально-виробнича зоолабораторія (нині Віварій) була організована в 1977 р. для розведення лабораторних і хутрових тварин. Були розроблені методики їх розведення в умовах України, раціони годівлі на прикладі тхорефретки. Ці роботи виставлялися на ВДНГ СРСР і були нагороджені срібною медаллю. Фахівці Віварію займалися утриманням і розведенням багатьох видів тварин. Частина з яких – білки, мускусні качки, огарі, качки-мандаринки – акліматизували в міських парках. На даний час Віварій забезпечує навчальний і науковий процес лабораторними тваринами. До його складу входять: лабораторія для розведення і вирощування тварин, лабораторія герпетології, кормокухня й ізолятор. Віварій – це навчальна база для студентів, де вони проходять практику, освоюють методики з догляду за лабораторними тваринами, а також це наукова база для вивчення, акліматизації і розведення рідкісних і зникаючих тварин.

Зоологічний музей

Зоологічний музей ДНУ був створений у 1924 році на основі експонатів із Краєзнавчого музею (зараз історичний музей ім. Д.І. Яворницького) і мав на меті збирати та зберігати фауністичні пам`ятки минулого та сучасного Придніпров`я.

Серед працівників зоологічного музею особливі слова вдячності слід виразити О.М. Карловій – матеріально відповідальній особі, з 1939 по 1975 роки; В.П. Чернишу – завідувачу зоомузею з 1962 по 1997 роки та працюючому таксидермістом і понині; Г.А. Гаєвому – художнику що намалював більшість панно з 1946 по 1975 роки; таксидермістам К.В. Заплетаєвій (з 1946 по 1965 рр.), В.Г. Безруковому (з 1965 рр.); Ю.Л. Кульбачко та О.І. Березіну – що працювали у вісімдесяті роки минулого сторіччя. Руками цих людей створено багато експонатів, що до цього часу радують відвідувачів своєю красою. Вагомий внесок у формування зоологічного музею в його теперішньому вигляді зробили за довгі роки своєї праці співробітники кафедри зоології та екології біолого - екологічного факультету проф. В.Л. Булахов, проф. О.Є. Пахомов, доц. А.А. Губкін, доц. В.О. Барсов. В їх викладацькій наукові та адміністративній діяльності музей завжди був нерозривно пов`язаний із кафедрою з далеких 1960-х років та до тепер і завжди прогресивно розвивався.

Зоологічний музей є науково–навчальним, культурно–освітнім, виховним та природоохоронним підрозділом. Головною метою музею є вивчення рідкісних і типових видів місцевої та світової фауни шляхом створення, поновлення та збереження зоологічних колекцій, ведення наукової, навчальної та освітньої роботи. У соціальному плані мета діяльності зоомузею полягає у залученні молодого покоління до вивчання та збереження історично–культурної та природничої спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприянні відродженню і розбудові національної системи освіти, як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.

Кількість експонатів, що належить до державного Музейного фонду України становить 1799 одиниць збереження.

В зоологічному музеї серед інших широко представлені рідкісні та зникаючи види із різних Червоних книг. Тут виставлено для огляду 165 таких видів, в тому числі із Червоної книги МСОП – 56 видів, Червоної книги України – 76 видів, Червоних списків Дніпропетровської області – 57 видів. Їх загальна кількість складає 465 одиниць збереження.

Співробітники зоологічного музею беруть участь у формуванні, збереженні та раціональному використанні Музейного фонду України, для чого поповнюють зоологічні фондові та експозиційні колекції фауни області, України, світу, особливо рідкісні та унікальні шляхом проведення експедицій, походів, екскурсій з метою здобуття фауністичного матеріалу відстрілом тварин по спеціальному дозволу від відповідних організацій у порядку, передбаченому законодавством України, організовують облік музейних експонатів та забезпечують їх збереження.

В науковому аспекті колекції зоологічному музеї представляють велику цінність, так як містять також представників фауни центрально – степового Придніпров’я, що відображає вихідний реальний склад фауни Придніпров’я до початку суцільної антропогенної трансформації ландшафтів. Таким чином ця колекція містить «еталонні» особини різних видів, які вже не існують у такому вигляді в Придніпров’ї. Збереження колекції дозволяє проводити цілий ряд фонетичних та порівняльно – морфологічних досліджень по динаміці певних популяційних характеристик під впливом антропогенного навантаження на ландшафти та екосистеми.

Зоологічний музей є базою підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів за фахом «Зоологія», а також спеціальностей екологічного напрямку всіх кафедр факультету біології, екології та медицини та інших факультетів ДНУ.

В зоологічному музеї також проводиться освітньо–виховна робота серед широких верств населення з метою поширення екологічних та природо–охоронних міроприємств. Щорічно музей відвідують тисячі людей – екологів – професіоналів і любителів, студентів, школярів і навіть дошкільнят, яким співробітники музею проводять різноманітні екскурсії, що здатні наблизити до природи урбанізоване суспільство, допомогти зрозуміти людям цінність природи, сформувати екологічну культуру особистості. Спеціалісти – професіонали глибоко розкривають у своїх тематичних екскурсіях наступні теми: «Організм та середовище», «Багатство тваринного світу», «Еволюція тваринного світу», «Походження людини», «Промислів: Тварини та їх екологічне значення», «Використання промислових тварин у харчовій промисловості», «Хутрові звірі та їх екологічне значення», «Біоніка та її майбутнє», «Охорона тваринного світу», «По сторінках Червоних книг».

На базі музею регулярно проводиться заняття з юними натуралістами МАН.

В рамках благодійної програми щорічно музей відвідують чимало дітей з малозабезпечених сімей, сиріт та інвалідів.

Гербарій Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара

Гербарій Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара був створений у 1918 р. на основі колекцій відомих природодослідників кінця ХІХ – поч. ХХ ст. І. Я. Акінфієва та О. А. Гроссгейма. З 1933 р. ним послідовно керували професори О. Л. Бельгард (з 1933 до 1971 р.), А. П. Травлєєв (з 1971 до 1992 р.), Л. П. Мицик (з 1992 до теперішнього часу).

Сучасний гербарій Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара розташований на кафедрі геоботаніки, грунтознавства та екології ДНУ і налічує близько 100 000 зразків, серед яких іменні колекції І. Я. Акінфієва, О. А. Гроссгейма, О. Л. Бельгарда та зразки, зібрані головними колекторами О. А. Єліашевим, Т. С. Гейдеманом, О. Л. Бельгардом, А. П. Травлєєвим, М. О. Альбіцькою, В. В. Тарасовим, Б. А. Барановським, Л. П. Мициком та ін.

У гербарії представлена флора Південного Сходу України, різних регіонів Росії (Ростовська, Томська, С.-Петербурзька, Архангельська області та ін.), Кавказу, Середньої Азії, а також деяких країн дальнього зарубіжжя. У 1960 р. частина цього гербарію демонструвалася в Парижі на Всесвітній виставці. Крім того, гербарій Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара містить значну кількість зразків, що використовуються під час проведення наукових досліджень і навчального процесу.

Міжнародний біосферний стаціонар імені О.Л.Бельгадра

У 1934 р. О. Л. Бельгардом був організований у середній течії р. Самари лісовий спостережний пункт, який перетворився на визнаний екологічний центр України – Міжнародний біосферний стаціонар. Він має оснащені сучасними приладами наукові та навчальні лабораторії, 9 моніторінгових профілів загальною довжиною 125 км, 23 постійно діючі гідрологічні свердловини, метеостанцію. Тут проходять практику студенти ІІІ та ІV курсі Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, Кривого Рогу, Харкова, Мелітополя, Києва, Москви, Санкт-Петербурга, учні Малої академії, школи та експедиції юних натуралістів, вчителі міста та області.

На базі стаціонару проводяться міжнародні, державні конференції, сипмозіуми та засідання проблемних Рад України.

Це – Міжнародний екологічний центр України з дослідження еталонних природних та штучних лісів, техногенних екосистем степової зони України, загальної та прикладної екології.

Присамарський міжнародний біосферний стаціонар входить до складу мережі екологічних стаціонарів України, СНД, ЮНЕСКО, має тісні контакти з науковими закладами Франції, Німеччини, США, Канади, Індії, Іспанії, Ізраїлю, Країн СНД.

Навчально-науковий комплекс “Акваріум”

У 1985 році за допомогою владних структур міста та області був побудований єдиний в Україні навчально-науковий комплекс “Акваріум” – живий музей прісноводної флори і фауни.

ННК “Акваріум” розташований на Монастирському острові і надає йому культурно-освітнього значення, а своєю архітектурою вдало підкреслює колоритний пейзаж цього району міста.

Акваріумний комплекс був створений на основі водно-спортивної бази як структура, що є науково-навчальною, освітньою та природоохоронною установою при ДНУ і не має аналогів у межах інших вищих навчальних закладів України. “Акваріум” – структурний підрозділ університету – має велике значення для міста, області й країни загалом, оскільки є унікальним комплексом, що працює з навчальними закладами різних рівнів і проводить еколого-просвітницьку роботу серед населення, у тому числі дітей, юнацтва та молоді Дніпропетровської області, завдяки роботі експозиційної зали, де розміщена жива колекція водних тварин та рослин з п’яти континентів світу.

Акваріумний комплекс ДНУ являє собою унікальну за масштабами та технічним оснащенням споруду. Комплекс включає 20 малих акваріумів місткістю 1,2 т кожен і один центральний акваріум місткістю 100 т, який складається з трьох скляних відсіків багатогранної форми, об’єднаних у верхній частині в цілісну споруду.

Акваріум ознайомлює із цікавим і складним життям мешканців прісних вод, із рідкісними й вимираючими видами флори та фауни. Акваріумний комплекс ДНУ щорічно відвідують тисячі людей – як спеціалісти екологічного напрямку, так і населення міста, області, інших регіонів України. У ННК “Акваріум” проводиться робота зі співробітництва з державними організаціями й установами в напрямку проведення благодійних, культурних та організаційних заходів.

Буклет

Ботанічний сад ДНУ

Ботанічний сад Дніпропетровського національного університету був організований у 1931 р. в нагорній частині міста на правому високому березі Дніпра. Засновником і першим директором саду був професор, завідувач кафедри фізіології рослин О.В. Рейнгард, під керівництвом якого закладені перші посадки рослин колекції саду. Великий внесок у справу створення колекційного фонду деревних і чагарникових порід зробив дендролог саду В.Ф.Смолич. Під його керівництвом був закладений дендропарк і зроблені перші посадки.

Постановою РНК УРСР від 23.07.1933 р. за № 147 ботанічний сад був введений до складу науково-дослідних підрозділів Дніпропетровського державного університету. Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 7 серпня 1963р. за № 1180/р ботанічний сад Дніпропетровського держуніверситету оголошений заповідною територією і знаходиться під захистом держави. З утворенням незалежної України це розпорядження було підтверджено Указом Президента України від 20 серпня 1996р. за №715/96 «Про оголошення територій і об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення”.

Колекційний фонд рослин ботанічного саду – більше 3 тис. видів, різновидів, форм і сортів, серед яких є рослини, занесені в Червону книгу Європи, України, і рослини, що знаходяться під загрозою зникнення. Це неоціненне народне надбання.

Ботанічний сад займає площу 27,2 га. До його складу належать шість лабораторій – дендрології, квітникарства, тропічних і субтропічних рослин, плодівництва, виробнича і насіннєва, основними задачами яких є збереження та поповнення колекційного фонду, акліматизація інтродукованих рослин, розробка методів їх розмноження і відновлення.

У дендропарку ботанічного саду представлені 408 видів і 125 форм, різновидів і сортів рослин, більша частина яких інтродукована з різних районів земної кулі. Серед хвойних порід в колекції є сосна звичайна, кримська, гірська, веймутова, жовта і ін.; ялина колюча з сріблястою і блакитною хвоєю, канадська, корейська, східна і ін. Є в ботанічному саду модрини, псевдотсуги і піхта – вологолюбні рослини, незвичайні для посушливих умов Степової зони; тис головчастий і ягідний, реліктові рослини – гінкго дволопатеве і метасеквоя. Широко представлені різноманітні форми кипарисовиків, туї, ялівців – плакучі, пірамідальні, кулевидні, карликові, з золотистою, сріблястою і сизою хвоєю.

Серед листяних порід переважають види з Китаю, Японії, Далекого Сходу. Значною кількістю видів представлена флора Північної Америки. Є представники дендрофлори Кавказу, Криму, Середземномор´я, Сибіру, Середньої Азії, Гімалаїв.

На секторі витких рослин зростають ломоноси, актинідія, кирказон, текома укорінена, вістерія та інші ліани, перспективні для вертикального озеленення.

Є в колекції досить рідкісні в культурі рослини з високими декоративними якостями: магнолія Суланжа, тюльпанове дерево, багряник японський, бархат амурський, деревовидний бузок – лігустріна, сумах оленерогий, церцис, кельрейтерія, ксантоцерас (чекалкін горіх), евкоммія (гутаперчеве дерево), павловнія повстиста, катальпа, дуб червоний.

Зібрані великі колекції родових комплексів гарноквітучих чагарників: спіреї, жимолості, садового жасмину (чубушника), шипшини, бузку, дейції, вейгели, кизильнику, глоду, барбарису. Високими декоративними якостями відрізняються види екзохорди, деревовидні півонії, форзиції, гортензії, кольквіція, фонтанезія, бобовник "золотий дощ", а також декоративні види плодових – яблуні ягідної, вишні залозистої та повстистої, черемхи віргінської та ін., які можуть бути рекомендовані до подальшого впровадження в культуру.

У композиції окремих секторів велика увага приділяється не тільки демонстрації окремих ботанічних таксонів, але й виявленню декоративних якостей рослин і можливостей використання у ландшафтній експозиції. Ведеться робота з інвентаризації таксономічного складу дендрологічної колекції, розробки проблем інтродукції дендрофлори, аналізу стійкості окремих родових комплексів в Степовому Придніпров´ї.

Колекція тропічних і субтропічних рослин розташована в експозиційній оранжереї. Рослини розміщаються за еколого-географічним принципом у чотирьох відділеннях оранжереї. Колекція відрізняється великим таксономічним різноманіттям, наявністю різних життєвих форм. В даний час вона нараховує 1270 видів, різновидів, форм і сортів. Особливість колекції – широка географія, корисність, високі декоративні якості, реліктовість і ендемізм. Основна частина видів – вихідці з Центральної і Південної Америки, Південної і Східної Африки, Австралії і Нової Зеландії, Середземномор'я, Індонезії, Індії, з острова Мадагаскар. У колекції є як примітивні найдавніші вищі рослини (псилот тригранний, селягінели, папороті, сагові, голонасінні), так і еволюційно молоді представники (бананові, імбирні, орхідні й ін.). З хвойних рослин представлені араукарії, криптомерії, куннінгамії, кипариси, секвойї, таксодіум. Серед крупномірних екземплярів колекційного фонду привертають увагу величні пальми: фінік канарський (1926 року посадки), фінік лісовий, фінік пальчастий, лівістони (китайська і південна), бутія головчаста. В колекції досить широко представлені фікуси, група епіфітних рослин представлена орхідеями, папоротями, бромелієвими, є водяні та болотні рослини, рослини морських узбережь.

З плодових рослин світової флори особливу цінність у колекції представляють авокадо, манго, гуаява, маслина європейська, фейхоа, мушмула японська, кава аравійська, цитрусові, динне дерево, інжир, гранат, євгенія одноквіткова, цератонія (ріжкове дерево), цифомандра (томатне дерево), коринокарпус гладкий, аннона, ваніль, банан, сизаль. Деякі з них в умовах оранжереї плодоносять (манго, гуаява, кава, фейхоа, мушмула, євгенія, мандарин, лимони).

Колекція квіткових рослин складається з однорічних, дворічних, багаторічних, цибулинних рослин і налічує 570 таксонів. Рослини вирощуються у відкритому ґрунті на колекційних ділянках, де проводяться фенологічні спостереження, вивчається ріст, способи вирощування, розвиток, стійкість до шкідників, хвороб.

Найбільш повно представлена колекція родини айстрових. Представники цієї родини – гацанія блискуча, артишок посівний, ліатрис колоскова, санвіталія розпростерта, арктотіс, піретрум, айстри, рудбекії, хризантеми, кореопсис, нивяник, чорнобривці і ін. – сонцелюбні та витривалі рослини, мають високі декоративні якості, завдяки чому широко використовуються в озелененні.

Цінними представниками тіньовитривалих рослин є хости (родина Хостові). Ці рослини цінуються за орнаментальні листки різної форми і забарвлення, ніжні, запашні квітки й унікальну здатність рости і цвісти у затінку.

Різноманітна колекція насіннєвої лабораторії містить 230 видів і різновидів корисних і декоративних рослин, з них 138 відносяться до лікарських. Серед останніх найбільш широко представлена родина губоцвітих. До неї відносяться шавлія лікарська, лаванда, монарда, меліса, ехінацея пурпурова і багато інших.

Широко представлена колекція грунтопокривних рослин, які зараз користуються особливою популярністю у зв´язку із спорудженням каменистих садів, альпінаріїв. Це флокс шиловидний, барвінок малий, ясколки, седуми й інші.

Особливу увагу лабораторія приділяє рослинам, що знаходяться під загрозою зникнення. З рослин, занесених до Червоної книги Європи, у лабораторії є 2 види, до Червоної книги України – 8 видів: наперстянка шерстиста, півонія тонколиста, роговик Біберштейна, ковила Лессінга та периста, дзвоник карпатський, сон-трава чорніюча, астрагал шерстистоквітковий.

Важливе значення мають рослини, не занесені до Червоної книги, але в Дніпропетровській області рідкісні, які знаходяться на межі зникнення. Таких у насіннєвій лабораторії 22 види. Це адоніси весняний і волзький, примула весняна, іван-чай вузьколистий, анемона жовтецева, копитень європейський, ломиніс цільнолистий і ін.

Лабораторія плодівництва в даний час знаходиться в стадії відновлення. В перспективі її розвитку основним напрямком є інтродукція і акліматизація в умовах Правобережного степового Придніпров´я нових плодових кісточкових культур, в першу чергу нектаринів. Ця робота тісно пов´язана з відповідною програмою Нікітського державного ботанічного саду.

Науково-виробнича діяльність ботанічного саду спрямована на збереження і поповнення колекції генофонду живих рослин, особливо рідкісних і унікальних. Колекційні фонди є базою для наукової і освітньо-виховної роботи з питань ботаніки, екології, охорони природи, рослинництва, декоративного садівництва, ландшафтної архітектури; проведення екскурсій для молоді, що навчається і для населення міста та області; полігоном практичного навчання студентів різних спеціальностей біолого-екологічного напрямку, пропаганди ботанічних та природоохоронних знань.

Значимість Дніпропетровського ботанічного саду, його нинішній статус і рослинні багатства мають місце завдяки праці, ентузіазму вчених і всього колективу, що віддали не одне десятиліття вивченню інтродукції й акліматизації рослин.

Буклет

Наукова та науково-технічна діяльність факультету

Наукова школа “степове лісознавство”

Наукова школа заснована проф. Бельгардом О.Л. Сьогодні її успішно розвиває колектив кафедри під науковим керівництвом член-кореспондента НАНУ, доктора біологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки, професора А.П.Травлєєва. Під його керівництвом засновано наукову школу нових галузей знань – "техногенне ґрунтознавство", "техногенна біогеоценологія", "конструктивна геоботаніка", "пертинентна біогеоценологія", "екологічна мікроморфологія грунту". Наукова школа вирішує проблеми екології та степового лісознавства – теоретичної основи степового лісівництва та лісової рекультивації земель. Протягом 57 років працює Комплексна експедиція з дослідження природних та штучних лісів степової зони.

Наукова школа: “фізіологія та біохімія мікроорганізмів”

Керівник: Академік АН ВШ України, заслужений діяч науки і техніки, зав. кафедрою мікробіології та вірусології, д. б. н., професор Вінніков Альберт Іванович. Наукова школа була заснована у 70-х роках ХХ ст. під керівництвом професора, докт. мед. наук Ю.С. Бабенко. З самого початку розвиток наукових досліджень був присвячений трьом основним розділам фізіології та біохімії мікроорганізмів: дослідження ферментів мікробного походження; вивчення біологічних властивостей патогенних мікроорганізмів; роль мікроорганізмів у біосферних процесах. З 1986 р. наукове керівництво школою очолює професор А. І. Вінніков. Нині розробляються 3 напрями наукових досліджень: вивчення стійкості бактерій до антибіотиків; вивчення біологічних властивостей літичних ферментів актиноміцетів; вивчення ролі мікроорганізмів у сільському господарстві.

Наукова школа “структурно-функціональна зоологія”

Засновником школи є професор В. Л. Булахов. У подальшому разом із ним значний внесок у розвиток наукового напрямку та наукової школи вніс професор О. Є. Пахомов.

Головний науковий напрямок – визначення місця та ролі фауністичних елементів зооценозу у структурі та функціонуванні екосистем і біосфери, участь тваринного населення у біогеоценотичних процесах (продукційних, захисних, енергетичних, біотичних зв’язках, середовищетвірних, ґрунтотворних тощо).

Створюється мережа об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі перший у регіоні Дніпровсько-Орільський природний заповідник, понад 50 заказників, що відіграють велику роль у відновленні біорізноманіття у кризових екологічних умовах. У перспективі будуть розроблені біотехнології з використання функціональної активності тварин у оздоровленні навколишнього середовища та реабілітації порушених земель.

Розробляються нові наукові напрямки: “Зооекологічні основи реабілітації земель, відроблених гірничорудними виробництвами”, “Формування заповідної мережі в умовах напруженого антропогенного тиску” та “Адаптація зооценозу до антропогенних змін навколишнього середовища”.

Також на факультеті існують наукові школи з нейрохімії, біохімічної адаптації, нейрофізіології, екологічної фізіології рослин.

На факультеті здійснюється підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів через аспірантуру і докторантуру за спеціальністю 03.00.16 “Екологія”, та через аспірантуру за спеціальностями “Екологія”, “Фізіологія рослин”, “Фізіологія”, “Біохімія”, “Мікробіологія” та “Радіобіологія”.

На факультеті видаються: наукові журнали “Ґрунтознавство” та “Екологія та ноосферологія”, міжвузівський збірник наукових праць “Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель”, Вісник Дніпропетровського національного університету. Серія “Біологія. Екологія” та серія “Біологія. Медицина”

Фахівці факультету плідно співпрацюють з майже всіма національними університетами України, Київським НДІ нейрохірургії, Київським Інститутом фізіології ім. акад. А.А.Богомольця АН України, Київським інститутом молекулярної біології і генетики АН України та іншими навчальними і науковими закладами.

Науковці отримували міжнародні наукові гранти: ДААД, НАТО, Польської академії наук, Україно-Угорський, Фонду Сороса, Російської Академії наук, Федерації Європейських біохімічних товариств та інших джерел. Отримано Фаустус-приз за найбільш перспективні роботи у пошуку нових антиракових препаратів (проф. Штеменко Н. І., 2002). Нагороджені почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (проф. Мицик Л.П.), орденом “За заслуги” (проф. Травлєєв А.П.), мають звання “Заслужений діяч науки і техники України” (проф. Пахомов О.Є., проф. Травлєєв А.П., проф. Вінніков А.І., проф. Дворецький А.І.). Неодноразово нагороджувалися науковці біолого-екологічного факультету Почесними грамотами облдержадміністрації. Молоді вчені та аспіранти неодноразово отримували гранти Президента України для обдарованої молоді.

Студенти факультету, починаючи з 3 курсу (в окремих випадках раніше, майже із шкільного віку) залучаються до наукової роботи, виконуючи курсові, дипломні і магістерські роботи. На кожній кафедрі працює наукове студентське товариство і осередки Українських наукових товариств (біохімічного, орнітологічного, ботанічного, герпетологічного, Українського товариства клітинної біології та багатьох інших), у роботі яких студенти беруть активну участь.

Серед студентів факультету є переможці конкурсу „Підтримаємо освіту разом–2007”, нагороджені за кращу доповідь на І Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених „Екологічний інтелект–2006). Студентка Тагунова Є. О. отримує іменну стипендію Фонду Пінчука “Завтра.ua”.

Міжнародні контакти

Викладачі, науковці та аспіранти факультету беруть активну участь у роботі багатьох міжнародних конференціях та міжнародних шкіл для молодих вчених.

Факультет підтримує тісні зв’язки з Копенгагенським університетом (Данія), Міжнародним центром екологічних досліджень (Німеччина), Центром Екологічних досліджень (Польща), Центром антиканцерогенних досліджень (Реймс, Франція), Тюбінгенським університетом (Німеччина), Марсельським університетом (Франція), Північно-Центральним Технічним коледжем (США), Московським державним університетом, Інститутом біохімії та фізіології мікроорганізмів РАН, Бюрцбургським університетом (Німеччина), Московським інститутом морфології людини АН Росії, Інститутом проблем екології та еволюції, Інститутом екології рослин і тварин, Зоологічним інститутом РАН, Інститутом екології і ботаніки Угорської АН Університет Дебрецена, Центр Аграрних наук (Угорщина), Інститутом природи і лісу (Бельгія), Інститутом охорони і аналізу природи (Відень, Австрія), Національним музеєм природничої історії (Франція) та багатьма іншими.

Факультет представляє Україну в міжнародному проекті „Biostrat” – програмі підтримки Європейської платформи з стратегії дослідження біорізноманіття (EPBRS). Наші фахівці є експертами Міжнародної програми з інвентаризації інвазій чужорідних видів Європи – DAISIE.

Студентське життя

Аспекти виховання студентської молоді на факультеті різноманітні і спрямовані на формування всебічно розвиненої особистості. На належному рівні проводиться виховна робота в гуртожитках.

Організована системна робота з активної протидії проявам бездуховності та аморальності, негативним тенденціям і шкідливим звичкам серед молоді (пияцтво, паління, споживання наркотичних препаратів, тощо). Проводяться культурно-масові заходи: Дні факультету, Дні першокурсника, Дні здоров’я, тематичні вечори відпочинку студентів та викладачів, зустрічі з випускниками тощо. Наші студенти беруть активну участь у художній самодіяльності, результати якої представляються на виставці-ярмаркі “Ми, діти твої, Україно” та на фотовиставці “Моя Alma mater” та інші.

Приділяється увага студентам пільгових категорій, які потребують особливого соціального захисту (інваліди, діти-сироти, постраждалі від Чорнобильської катастрофи, діти з малозабезпечених сімей, студентські сім’ї). Студентів-сиріт університет підтримує матеріально. Студенти, у яких послаблене здоров'я, мають можливість пройти оздоровлення у санаторії-профілакторії ДНУ. Так члени Ради студентів взяли шефство над дитячим будинком №1: кілька разів на місяць відвідують дітей, спілкуються з ними, проводять ігри, конкурси, допомагають виконувати домашні завдання; провели з ними ряд екскурсій у природу; провели акцію "Теплі речі - дітям-сиротам", завдяки якій зібрали велику кількість теплого одягу і взуття для сиріт дитячого будинку. В акції брали участь студенти і співробітники не лише нашого факультету, а й інших.

Велика увага приділяється розвитку студентського самоврядування. Сьогодні діяльність студентського активу охоплює різні сторони життя студентів. Робота в Раді студентського самоврядування здійснюється за секторами: інформаційний;
спортивний;
соціальний;
науковий;
дружина охорони природи;
культурно-масовий;
організаційний.

На честь свята Перемоги організовані привітання ветеранам ВВВ та покладання квітів до пам’ятника Слави.

Місця працевлаштування випускників

Випускники факультету працюють у навчальних закладах, комітетах і міністерствах з охорони природи та ядерної безпеки, екологічній міліції, центрах профвідбору та профорієнтації, комерційно-виробничих центрах, ботанічних садах, на станціях захисту рослин, у закладах рекультивації земель, зеленого будівництва, мисливських, сільських господарствах, рибгоспах, рибокомбінатах, землевпорядних організаціях, проблемних лабораторіях, на харчових заводах, у сертифікаційних центрах, СЕС, мікробіологічній та біохімічній промисловості, спортивних організаціях, організаціях водопостачання, фермерських господарствах, різних екологічних установах, на виробництвах, пов’язаних із біотехнологіями, у лікувальних та лікувально-профілактичних закладах, НДІ медико-біологічного профілю.

До уваги абітурієнтів!

Для вступу на факультет біології, екології та медицини в 2010 році необхідно надати в Приймальну комісію сертифікати з української мови та літератури, математики та біології.

Більш детальну інформацію щодо вступу на наш факультет та в ДНУ імені Олеся Гончара дивіться в інформації приймальної комісії, або безпосередньо звертайтеся на наш факультет.

Чекаємо Вас на нашому чудовому факультеті!