Версія для друку

Панно-витинанка «Світ Олеся Гончара» прикрашатиме головний корпус

Нещодавно пройшли захисти дипломних робіт студентів кафедри образотворчого мистецтва і дизайну факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства зі спеціальності «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація». Серед них яскраво виділяється монументальна робота в техніці витинанки «Світ Олеся Гончара». Монументальне панно-триптих спроектоване і виконане в матеріалі для фойє дев’ятого поверху головного корпусу ДНУ. Тема роботи була обрана невипадково, адже саме на цьому поверсі знаходиться іменна аудиторія нашого видатного земляка, письменника з великою літературною спадщиною та ім’ям світового масштабу, з яким пов’язаний розвиток духовності й культури нашої країни.

Дипломну роботу спроектували і виконали в матеріалі студентки групи УО-16 Наталя Соколова та Поліна Петруша під керівництвом доцента кафедри образотворчого мистецтва і дизайну, кандидата мистецтвознавства Олени Половної-Васильєвої. Монументальне панно складається з трьох частин: центральної розміром 215х265 см, лівої та правої розміром 215х125 см кожна. Виконуючи роботу, дівчата спробували торкнутися світогляду великого письменника та за допомогою художніх образів і символів втілили в життя графічні асоціативні сюжети.

«Щодо виконання роботи в матеріалі, то як керівник дипломного проекту, можу сказати, що мені пощастило з такими талановитими і дуже відповідальними студентками. Вони працювали злагоджено, прислухалися до зауважень, відстоювали власну точку зору в розробці ескізів. Це дуже важливо, оскільки вони виявили себе як сформовані митці. Прикро, що через карантин дівчата не мали можливості поза майстернею виконувати роботу в матеріалі, хоча масштабні речі потребують певного приміщення. Але завдяки батькам, які доклали всіх зусиль, щоб організувати робоче місце, панно виконано вчасно. Декоративне панно – не просто гарна робота, а продуманий твір, насичений образами і символами», – розповіла Олена Анатоліївна.

Образ собору в центральній частині роботи є символом духовності та вічних людських цінностей, що були основою творчості Олеся Гончара. Собор символізує зв’язок між поколіннями та своєчасність, адже проблеми, яких письменник торкнувся в романі «Собор», – збереження історичних та культурних здобутків, духовної спадщини та народних святинь, – не втратили актуальності й нині. Прообразом собору став відомий Свято-Троїцький храм у Новомосковську.

Собор на панно розташований у центрі сонячного кола з променями, яке, з одного боку, втілює світло знань і моральної чистоти, підкреслює значення духовності в житті як минулих, так і наступних поколінь, а з іншого боку, своєю формою, що нагадує квітку соняшника, гармонійно продовжує ідею соняшникових ланів та квітучих степів, що були місцями натхнення митця та які він так полюбляв. Символом яскравого таланту О. Гончара є розкрита книга, з якої сходить сонце, на променях якого написана головна цитата-посил «Собори душ своїх бережіть», що символізує творчість митця в цілому. Собор зображений на декоративному ажурному тлі, що за будовою схоже на розташування насіння соняшника в середині квітки, яке за сюжетним задумом має нагадувати про гармонійну будову та досконалість природи.

Головна ідея бокових частин – це дерева життя, прадавній та сакральний символ, невід’ємна частина світогляду та національної культури українського народу. За допомогою образів дерев життя розкрито значення родинних цінностей у житті самого письменника. Саме традиційність, притаманна образу дерева життя, має акцентувати увагу на важливості цінування та поваги до культурної спадщини, збереженні національної історичної пам’яті, що відігравало неабияку роль у житті О. Гончара.

Дерево життя має ще один аспект – символічне зображення сімейного простору, що передає велике значення родини в житті письменника. Сестра Олеся Гончара Олександра Терентіївна Сова згадувала: «Вечорами вся наша родина збиралася за столом біля груші. Гомоніли, співали пісень, згадували дитячі та юнацькі роки. Спогади були теплі й зворушливі». Отже, саме груша стала одним з прообразів дерева для правої частини панно як символ родинного затишку та найкращих теплих спогадів письменника. Зображення дерева життя в лівій частині панно має більш узагальнений характер та символізує родинне дерево Гончарів.

Олена Половна-Васильєва, канд. мист.,
доцент кафедри образотворчого
мистецтва і дизайну