Версія для друку

У нашій пам’яті, в наших серцях

Сумна втрата глибоко схвилювала університетську родину – у зоні АТО загинув ще один випускник Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, журналіст Олександр Черніков.

Олександр у 2007 році закінчив факультет систем і засобів масової комунікації ДНУ, отримавши кваліфікацію спеціаліста з міжнародної інформації, перекладача. Він пройшов усі «гарячі точки» АТО, але бій 22 січня біля Донецького аеропорту під Авдіївкою став для нього останнім.

Дніпропетровськ знає Олександра Чернікова як співавтора резонансної телепрограми розслідувань «Губернські хроніки». Він працював також у інших медіа: nctv.in.ua, «Резонанс ТВ», «Приват TБ Дніпро», виданні The Kyiv Times.

Олександра добре пам’ятають викладачі факультету, на якому він навчався. «Олександра пригадала відразу, як почула прізвище Черніков серед тих, хто захищає наше мирне життя, – говорить Людмила Василівна Куценко, доцент кафедри видавничої справи та міжкультурної комунікації. – Перед внутрішнім зором постав худорлявий білявий хлопчина, який старанно долав сходинки університетської науки. Навчався Сашко зацікавлено, охоче виконував складні завдання, напевно, запам'ятався тому, що гарно володів українською мовою, цікавився стилістикою, у всіх питаннях наполегливо розбирався доти, доки не знаходив правильну відповідь. Черніков вирізнявся серед решти студентів курсу силою переконання й наполегливістю в обстоюванні власної думки, яка в нього була завжди».

Оксана Василівна Гудошник, доцент кафедри масової та міжнародної комунікації: «Саша. Одразу перед очима посмішка – світла, інколи іронічна, але завжди відкрита і доброзичлива. Розумний, красивий, не по-студентськи дорослий відповідальний. Нестерпно боляче і гірко. Світла пам'ять».

Його колега, журналіст «Приват TБ Дніпро» Олександр Курбатов згадує здивування колег, коли 23-річний Сашко, маючи вищу освіту та гарну роботу, пішов служити в 25-у повітряно-десантну бригаду. Говорив, що так буде правильно. У березні 2014 його призвали одним з перших. Пояснивши вагітній дружині, що інакше не можна, Олександр пішов захищати Батьківщину. На своїй сторінці у Facebook Курбатов згадує: «Влітку я готував великий репортаж про волонтерів: про те, як звичайні громадяни замінили ціле Міністерство оборони з його багатомільйонним бюджетом. Сашко, який тоді прийшов у свою першу відпустку, був цінним свідком. У той час наші військові ховали обличчя, прохали їх не показувати. А Саня сказав, що приховувати йому нічого і вже, тим паче, соромитися. Адже захищає найближчих. Захищає під тим же прапором, ту ж країну, тих людей, що й сім років тому. З однією невеликою різницею – дитиною, яка має народитися в кінці літа чи на початку осені. «Саню, а тебе не коробить, що ти там воюєш, а тут літні кафешки, парочки прогулюються, не поспішаючи – постійне свято?», – запитав я його, тому що дуже різні думки висловлювали хлопці, які повернулися з АТО. Сашко тоді сказав, що ось заради того, щоб його дружина і дитинка жили в цьому святі, він і на передовій».

Завтра Дніпропетровськ попрощається з тридцятирічним «Репортером». Під таким позивним воював боєць 25-ї ПДВ бригади Олександр Черніков.

В Олександра Чернікова залишилася дружина і двомісячна донька – він був єдиним годувальником у родині.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету