Версія для друку

Павло Загребельний: «Я щасливий, бо мене читають»

У Дніпропетровському національному університеті ім. О.Гончара пройшли літературні читання «Павло Загребельний і Дніпропетровськ», присвячені 90-річчю від дня народження видатного українського письменника, Героя України. Павло Архипович є славетним випускником нашого університету, закінчив його 64 роки тому. Щорічно захід збирає студентів, викладачів та поціновувачів творчості письменника, який залишив нам за багаторічну творчу діяльність понад 30 романів.

Літературний захід, що є результатом творчих зусиль викладачів та студентів факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, відкрив нам нові грані як творчої особистості Павла Архиповича, так, власне, і його людських рис. У своїх творах письменник неодноразово звертався до проблеми збереження людських цінностей особистості, що є одним із кардинальних завдань людства на початку третього тисячоліття, адже, на думку прозаїка, «слово є настільки могутнім, що з ним навряд чи щось може зрівнятись».

Першим на читаннях виступив проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді, доктор історичних наук, професор В.В. Іваненко. За його словами, це був особливий день: цього разу літературні читання пройшли саме в ювілейний рік письменника. Валентин Васильович зауважив, що «ім’я зіркового вихованця, всесвітньо відомого митця вписано золотими літерами в літературний соціокультурний процес України другої половини 20 – початку 21 століття. Великою радістю є продовжувати традицію – присвячувати літературні читання пам’яті випускника нашого університету». В.В. Іваненко запропонував колективу факультету звернутися до редколегії солідного двохтомника «Народжені Україною», виданого у 2002 році видавництвом «Євроімідж» з проханням внести до списку «золотих імен України» Павла Загребельного.

Переїзд до нашого міста після війни став знаковою подією для Загребельного. Саме в Дніпропетровському університеті 22-річний юнак знайшов кохання всього свого життя. Найщиріші почуття до своєї дружини він зберіг до останнього подиху. Її, Еллу Михайлівну, він називав «своєю надією та порятунком». Після того, як публіка мала змогу переглянути сюжет зі спогадами письменника про зустріч зі своїм коханням, про навчання в університеті, студентка Марина Губко виконала улюблену пісню письменника «Минає день, минає ніч».

Доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури ДНУ Нінель Іванівна Заверталюк розповіла про перші літературні спроби Павла Загребельного. «Ще в студентські роки він виїжджав на заводи, цехи, писав нариси з однокурсником Пономаренком, читав свої перші твори в університетській літературній студії «Гарт». Нінель Іванівна згадала про збірку «Новели морського узбережжя», яку Загребельний створював у Скадовську в 1956 році. Одна з новел цього циклу «Дух Чингісхана», на якій детальніше зупинилася Н.І. Заверталюк, була опублікована лише в 1980-х роках.

Павло Загребельний всіляко допомагав молодим письменникам, які були йому глибоко вдячними. А сам Загребельний вважав себе щасливою людиною, говорив: «Я щасливий, бо мене читають».

А читають Загребельного не тільки українські студенти, а й іноземці. Окрім декламації прозових уривків з його творів українською мовою, на читанні прозвучали переклади російською, китайською, татарською мовами. Іноземці, читаючи письменника рідною мовою, були вдягнені в українські вишиванки.

Виступ кандидата філологічних наук, доцента кафедри української літератури К.О. Корнілової «Семіотика міського простору» був присвячений особливостям творення образу Дніпропетровська в романі Павла Загребельного «Юлія, або Запрошення до самовбивства».

На читання завітала і колега та щира шанувальниця творчості Павла Архиповича українська поетеса та прозаїк, член Дніпропетровського відділення Національної спілки письменників України Леся Степовичка. Вона представила власне есе «Великий затворник», в якому довірила нам свої зворушливі й емоційні спогади про душевну зустріч з письменником, про те, як він «благословив» дніпропетровський літературний журнал «Січеслав»: «Я була щаслива побувати в гостях у Павла Архиповича в Кончі Озерній. Ми розмовляли про творчість і навіть про політику. Він читав мої твори. Це була велика людина, патріарх української літератури». А на 80-річчя письменника поетеса присвятила йому вірш «Ковток вина для 31 роману». Саме тоді Загребельний писав свій 31-й роман «Іконник».

Сьогодні Павло Загребельний входить до п’ятірки найпопулярніших письменників України. Митець продовжує відкривати перед нами нові обрії літератури: його твори перевидаються, перекладаються різними мовами, а за кордоном зростає кількість видань його романів.

«Не згадувати славетних письменників ми не можемо. Особливо вихованців нашого університету. Для цього і потрібні такі літературні зустрічі. Пам’ять – унікальна категорія, для того, щоб вона жила, її треба підтримувати. А світла пам'ять про Великого митця буде завжди жити у серцях його друзів, колег та прихильників його творчості», – відзначила декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, професор Ірина Попова.

Тетяна Мартім’янова,
студентка факультету систем і засобів
масової комунікації
ДНУ ім. О.Гончара